Телеграм канал «Євген Євтушенко»

Ранок у Нікопольському районі.

Росіяни вбивають наших дітей.

У Покровській сільській громаді на Нікопольщині загинув хлопчик 11 років. Постраждали хлопець 12 років та 10-річна дівчинка.

Нелюди прямо посеред поля скинули боєприпас з БпЛА. Не по будинку чи іншому приміщенню. Вони бачили, на кого скидають вибухівку.

росія – країна-терорист.

Аналізуючи атаки ворожих безпілотників по вантажівках у Томаківці протягом останніх днів та аналогічні події на території Мирівської громади – фіксуємо ураження транспорту, що зупиняється на узбіччі.

Тобто саме зупинка суттєво підвищує ризик бути атакованим. Відповідно транзитному та іншому вантажному транспорту (фурам, ГАЗелям, мікроавтобусам і подібному) варто не зупинятися на узбіччі автошляху Н-23 на відрізку Томаківка-Марганець та інших магістральних автошляхах Томаківки. Зупинка без нагальної потреби є небезпечною і для легкового транспорту.

Окремо нагадаю, що рух ворожих FPV-камікадзе (керованих по радіоканалу та по оптоволокну) від міста Марганець до селища Томаківка здійснюється переважно вздовж автошляху Н-23. Як наслідок, автотранспорт може бути атаковано на будь-якій ділянці між цими населеними пунктами.

Автошлях Н-23 ділянка Нікополь - Марганець атаки фпв-камікадзе по автотранспорту.

Дійсно, цікаво: скільки людей з Новопавлівки у Нікополі та з району «Інститут» у Марганці взяли участь в опитуванні?

Скільки анкетовано мешканців Вищетарасівки, Олексіївки, Капулівки, та Червоногригорівки?

Побачив опитування КМІС: 62% українців готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно.

Дуже бадьора цифра.

Цікаво, скільком мешканцям Нікополя, Марганця, Покровської чи Васильківської громади телефонували?

Спеціально подивився, чи є в анкеті варіант «не готовий». Є різні варіанти відповідей: декілька місяців, пів року, рік, стільки, скільки буде потрібно. Є «важко сказати» і «відмова відповідати».

«Просто не готовий» в анкеті немає.

Бо скільки людина готова терпіти, залежить від того, чим вона за це платить щодня. Особливо зараз.

Одні ночують у коридорі з дітьми. Інші зустрічають зиму без вікон. Треті живуть у чужих стінах, бо їхній дім Росія вже зруйнувала.