Бухарест робить крок назустріч Кишиневу: у Румунії закон про об'єднання з Молдовою пройшов перший етап
Нижня палата румунського парламенту дала зелене світло законопроєкту. Документ не лише закладає юридичний фундамент для потенційного злиття Румунії з Республікою Молдова, а й зобов'язує виконавчу владу країни невідкладно ініціювати офіційний діалог із Кишиневом.
Законодавчу ініціативу ще в середині квітня поточного року висунули представники політичної сили SOS Romania. Проте процедура її ухвалення виявилася нетиповою. Документ не проходив традиційного голосування в залі Палати депутатів. Оскільки виділений на його розгляд ліміт часу вичерпався, законопроєкт автоматично визнали схваленим за регламентом.
➡️ Крапку в цьому питанні ставити зарано. Попереду на законопроєкт чекає розгляд у Сенаті Румунії — саме верхня палата парламенту має вирішальне слово.
➡️ Наразі соціологічні зрізи в Молдові фіксують рекордні 42% підтримки ідеї об'єднання. Але для Кишинева такий сценарій усе частіше виступає в ролі стратегічного «плану Б» — альтернативного шляху євроінтеграції на випадок, якщо прямі переговори про вступ Молдови до ЄС штучно затягнуться.
Перший транш кредиту від ЄС для України: фінансування дронів відклали через технічні причини
Замість раніше анонсованих €5,9 мільярда на виробництво безпілотників, Україна отримає €3,2 мільярда, які підуть на пряму бюджетну підтримку, пише Euractiv.
Зміна планів пов'язана суто з технічними нюансами. Євросоюзу необхідно остаточно врегулювати механізми моніторингу та контролю за тим, як саме витрачатимуться ці кошти.
➡️ Загалом із €90 мільярдів кредиту аж €60 мільярдів зарезервовано саме на оборону України, а €30 мільярдів — на макрофінансову допомогу на 2026–2027 роки. Найближчими днями Єврокомісія має оголосити про другий транш, який уже покриватиме військові потреби. Більше того, зараз готуються ще три оборонні пакети (на боєприпаси, ППО та дрони).