Телеграм канал «Трибуна - новини Закарпаття»

в Ужгороді провели в останню путь молодшого сержанта Анатолія Кофеля – 19-річного воїна, який загинув, захищаючи Україну.

Анатолій Анатолійович Кофель народився 13 липня 2007 року в Ужгороді. У 2013 році пішов до Ужгородської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 6. Із дитинства цікавився військовою справою, багато читав про тактику, ведення бою та історію зброї. Він любив життя, мав багато друзів, був веселим, дотепним, щирим і добрим, завжди готовим прийти на допомогу.
Після дев’ятого класу Анатолій вступив до Закарпатського ліцею з підвищеною військово-фізичною підготовкою імені Героїв Красного поля в Мукачеві, який закінчив у 2024 році. Того ж року став студентом юридичного факультету Ужгородського національного університету, обравши спеціальність «Правоохоронна діяльність». Але поклик серця і обов'язок перед країною були сильнішими за цивільне життя.

У 2025 році, щойно досягнувши 18-річного віку, Анатолій свідомо вирішив стати на захист України та уклав контракт на проходження військової служби. Служив старшим оператором групи спеціального призначення військової частини А2077. Загинув під час виконання бойового завдання, залишившись вірним військовій присязі та Українському народові.

У рідній школі Анатолія пам’ятають як вихованого, доброзичливого й життєрадісного юнака. Навіть після закінчення навчання він не забував своїх учителів, навідувався до них, коли навчався у військовому ліцеї, а згодом – під час відпусток. Незадовго до загибелі Анатолій знову прийшов до школи, спілкувався з педагогами, учнями.

Попрощатися з воїном на площі Народній прийшли рідні, друзі, однокласники, вчителі, однокурсники, військові, міський голова Богдан Андріїв, ужгородці.

Поховали Анатолія Кофеля з усіма почестями на Пагорбі Слави.

У родини Кофелів війна забрала надто багато. Старший брат Анатолія, Денис Кофель, 2001 року народження, загинув 24 травня 2022 року під час виконання військового обов’язку. Батько, Анатолій Кофель, із травня 2025 року вважається зниклим безвісти. Тепер мама Оксана переживає ще одну страшну втрату – загибель молодшого сина. Жодні слова не здатні втамувати біль матері, яка втратила дітей на війні.

У Героя залишилися також дідусь, бабусі та велика родина.

Ужгородська громада розділяє скорботу рідних та схиляє голови перед пам’яттю загиблих Героїв.
--
Ужгородська міська рада

Безкоштовну вакцинацію домашніх тварин проти сказу проведуть у середу, 28 жовтня, в Ужгороді
Як повідомляє Закарпатська обласна державна лікарня ветеринарної медицини, їхні спеціалісти щепитимуть котів і собак упродовж дня із 09 до 15:00 за адресою :
Ужгород, вул. Минайська, 40 (біля кінотеатру «Доміон»).
Вакцинальну кампанію проводять для забезпечення стабільної епізоотичної ситуації в області та на території громади, недопущення занесення і розповсюдження інфекційних хвороб тварин, зокрема спільних для домашніх тварин й людей, а також на виконання Плану протиепізоотичних заходів із профілактики основних інфекційних і паразитарних хвороб тварин у Закарпатській області на 2026 рік.
📍Оновлено: В Ужгороді безкоштовну вакцинацію домашніх тварин проти сказу проведуть також у п’ятницю, 30 жовтня

Як повідомляє Закарпатська обласна державна лікарня ветеринарної медицини, їхні спеціалісти щепитимуть котів і собак упродовж дня із 09:00 до 15:00 на проспекті Свободи, 51 (у дворі будинку).

У Словенії розшукують закарпатця, який зник

Рідні та близькі розшукують Василя Бочека з Тячева, який зник 25 жовтня близько 14:00 у місті Анкаран, Словенія. Чоловік їхав у напрямку Братислави, відтоді зв’язок із ним втрачено.

Василь пересувався срібним Volkswagen Passat із номерним знаком АО7411ІН.

Усіх, хто бачив чоловіка чи його автомобіль або володіє будь-якою інформацією про його місцеперебування, просять телефонувати за номером: +421 919 025 745.

Рідні просять небайдужих долучитися до пошуків і поширити інформацію.

📍У сусідньому з Україною регіоні Словаччини ультраправі здобувають 100 тисяч голосів.

📍На виборах голови Пряшівського самоврядного краю у Словаччині Мілан Маєрський, представник Християнсько-демократичного руху (KDH), зберіг свою посаду. Він отримав 138 819 голосів (48,77%). Його суперник - депутат Європейського парламенту Мілан Мазурек із праворадикальної партії «Республіка» - набрав 100 131 голос (35,18%). Різниця становила 38 688 голосів.

📍М. Маєрського підтримала коаліція опозиційних партій. Натомість М. Мазурек отримав підтримку частини політичних сил урядового табору. Зокрема, SMER-SD сприяв йому після того, як його кандидатка знялася з перегонів, а SNS висловила Мазуреку формальну підтримку.

📍Сто тисяч голосів за Мазурека, який дотримується жорстких антиукраїнських, проросійських та євроскептичних поглядів не є випадковою цифрою і не є ознакою політичної маргінальності. Це свідчення того, що ультраправий політик здатен мобілізувати значну частину виборців навіть у боротьбі за керівництво регіоном.

📍Особливо промовистими є слова самого Мазурека. Він окремо відзначив, що в п'яти округах - Гуменне, Свидник, Медзилабірці, Вранов-над-Топльоу та Снина - за нього проголосувало більше виборців, ніж за Маєрського. Ці території розташовані на сході Словаччини, поблизу українського кордону.

У Снині, як відомо, працює потужне підприємство з виробництва боєприпасів, продукція якого через посередницькі структури постачається до України.


📍Мілан Мазурек - не нове ім'я у словацькій політиці. Раніше його було засуджено за екстремістські висловлювання. У випуску Týždňový newsfilter від 25 жовтня 2026 року видання Denník N використало щодо нього різку характеристику: «зарозумілий, галасливий маленький Гітлер».

Мазурек справді є однією з найрадикальніших і найскандальніших фігур у сучасній словацькій політиці. У 2019 році Верховний суд Словаччини виніс щодо нього остаточний обвинувальний вирок за расистські висловлювання. На той час він був депутатом від ультраправої партії Маріана Котлеби «Народна партія - Наша Словаччина». Мазурек називав ромську меншину «паразитами» та заявляв про «циганський терор».

📍Унаслідок цього вироку він став першим депутатом в історії сучасної Словаччини, який втратив парламентський мандат через засудження за кримінальний злочин.

Попри це минуле, у 2024 році Мазурека обрали депутатом Європейського парламенту від партії «Республіка». У Брюсселі та Страсбурзі він увійшов до фракції «Європа суверенних націй».

📍Кампанія Мазурека значною мірою спиралася на короткі відео в соціальних мережах. У ній також поширювалася неправдива інформація, спрямована на дискредитацію політичного опонента. Цього не вистачило, щоб перемогти Мілана Маєрського. Але результати голосування продемонстрували, наскільки значною може бути мобілізаційна сила соціальних мереж і політичних маніпуляцій.

Добре, що перемогу впевнено здобув Мілан Маєрський, який підтримує Україну. Але результати виборів показали, що ультраправі мають значну електоральну базу в районах, розташованих поблизу українського кордону.

І якщо ця тенденція посилюватиметься, її наслідки можуть відчувати не лише словаки, а й українці.

Бо відстань між політичними процесами в сусідній країні та нашою безпекою набагато менша, ніж здається.

Мобілізований священик Мукачівської греко-католицької єпархії готується стати військовим капеланом, — офіційна заява єпархії
Управління Мукачівської греко-католицької єпархії оприлюднило сьогодні офіційну заяву з приводу поширеної в медіа інформації про мобілізацію її священнослужителя о. Андрія Стебівки. Його мобілізували 12 жовтня цього року на території Рівненської області. В єпархії закликають медіа не поширювати недостовірну інформацію.
У єпархії наголосили, що на момент мобілізації 12 жовтня на території Рівненської області отець Андрій Стебівка не мав оформлених документів, які підтверджували б його право на бронювання. Управління єпархії заздалегідь надавало священикам відповідні роз’яснення щодо порядку дій у випадках, коли оформлення бронювання ще триває, а необхідні підтверджувальні документи ще не були отримані. Отець Андрій цих вказівок не дотримав, за що, наголошують в єпархії, дуже шкодує.
"Вважаємо за доречне зазначити, що іспанська редакція EWTN, яка поширила інформацію про факт мобілізації о. Андрія Стебівки, не зверталася до Мукачівської греко-католицької єпархії за коментарем чи уточненням обставин події. Водночас єпархія намагалася зв’язатися з українською редакцією EWTN, яка також поширила цю інформацію, щоб отримати пояснення, однак попри кілька спроб зателефонувати за номером, вказаним на офіційній сторінці Facebook даного ресурсу, встановити контакт не вдалося", - заявили у єпархії.
Особливе занепокоєння в єпархії викликає те, що інформація, поширена першоджерелом без попереднього з’ясування позиції єпархії, надалі тиражується іншими медіа, що сприяє широкому розповсюдженню однобічного висвітлення події.
У єпархії інформують, що отець Андрій Стебівка повідомив правлячого єпископа, що після мобілізації він висловив бажання служити військовим капеланом відповідно до свого священничого покликання. Отець повідомив, що в реаліях військової підготовки разом з іншими курсантами відчув глибоку внутрішню потребу бути поруч із цими військовослужбовцями, які потребують духовної підтримки, опіки та священичої присутності.
Наразі отець Андрій проходить відповідну підготовку та оформлює необхідні документи для здійснення служіння військового капелана.
Мукачівська греко-католицька єпархія застерігає: "Висвітлення подібних ситуацій повинно ґрунтувалося на добре уточнених фактах і чіткому розмежуванні фактичних обставин та авторських оцінок. Особливої відповідальності, наголошують в єпархії, це потребує в умовах повномасштабної війни, коли поширення неповної або однобічно поданої інформації може негативно впливати на суспільне сприйняття подій, завдавати шкоди людям і посилювати суспільне напруження".
У єпархії закликали всі медіа, зокрема інформаційний ресурс EWTN, дотримуватися професійних стандартів журналістики та ретельно перевіряти інформацію.

⚡️У день початку Угорського антикомуністичного повстання, 23 жовтня 1956 року, на території Словаччини в селі Кружлова було розмальовано червоною фарбою пам'ятник маршалу Радянського Союзу Івану Конєву.

Невідомі написали угорською мовою на стелі монумента «ВБИВЦЯ» та надягли на фігуру Конєва угорський національний прапор.

Маршал Конєв безпосередньо командував придушенням повстання в Угорщині 1956 року, під час якого загинуло близько трьох тисяч угорців.