Олександр, на псевдо «Циган» — водій взводу матеріально-технічного забезпечення. Він приєднався до війська у 2025-му році, і з того часу кожного дня доставляє провізію та БК бійцям стрілецького батальйону 127-ї ОВМХБр. Навіть попри щоденні пригоди, він настільки «звик до цього двіжу», що навіть не думає повертатись у цивільне життя. Олександр власним прикладом показує, що служба в армії — це не тільки стрільба і окопи, а й невтомна праця підрозділів забезпечення, яка дозволяє бійцям на передовій мати все, що необхідно для захисту рідної землі 🇺🇦

Наші обличчя закриті, але погляди промовистіші за будь-які звіти. У наших очах осів пил розбитих доріг, втома довгих ночей і та сама глуха, залізна витримка, на якій тримається фронт. Жодного пафосу — лише виснажлива реальність війни, де мужність вимірюється не словами, а здатністю стояти до кінця. Ми — бійці стрілецького батальйону 127-ї ОВМ Харківської бригади. Робимо свою роботу.🇺🇦🫡

10 жовтня – Всесвітній день психічного здоров’я 🧠 Для наших ветеранів, військових та їхніх родин це не просто дата в календарі. Це привід чесно нагадати собі: щодня тримати стрій, або навпаки, чекати зв’язку з передової – це колосальне навантаження, яке не минає безслідно. Безсоння, тривога, спалахи роздратування чи відчуття відстороненості – це нормальні реакції психіки на ненормальний досвід війни. Звертатися по підтримку до фахівців чи побратимів – це доросле рішення бійця, який дбає про свій стан. У свою чергу, щоденна тривога за близьких і невідомість виснажують не менше. Дозвольте собі видихнути, просити про допомогу й не тягнути все виключно на власних плечах. Психічне здоров'я – це не про «слабкість» чи «жалість». Поруч завжди є ті, хто розуміє без зайвих слів: ветеранські простори, психологи, групи підтримки та гарячі лінії 🫂