Ти можеш бути зрозумілою людям у своїй теплоті, але залишатися непізнаною для них у глибині своєї душі.
Люди можуть бачити, як ти усміхаєшся, як піклуєшся про інших, як створюєш затишок, як умієш помічати красу в простих речах. Вони можуть знати твої звички, чути твої історії, проводити з тобою багато часу. І все ж не знати, що відбувається всередині тебе, коли ти залишаєшся наодинці із собою та Богом.
Є переживання, які важко висловити словами. Молитви, про які ніхто не знає. Запитання, на які ти поки не отримала відповіді. Боротьба, якої ніхто не помітить збоку. І та частина серця, яку ти, можливо, навіть сама не вмієш повністю пояснити.
Згадай слова з Біблії:
«Бо чоловік дивиться на обличчя, а Господь дивиться на серце».
1 Самуїлова 16:7
Тобі не обов’язково відкривати всю глибину своєї душі кожній людині, щоб бути по-справжньому прийнятою. Можна бути відкритою й водночас берегти щось сокровенне. Можна дозволяти людям пізнавати тебе поступово. І можна залишатися собою, навіть коли тебе розуміють не до кінця.
Бог знає не лише ту тебе, яку ти показуєш світові, а й ту, якою ти є в тиші. Ту, якій не потрібно здаватися сильною, пояснювати свої почуття чи добирати правильні слова.
Збережи в собі саме глибоке для Бога
Знаходячись деякий час на місіонерській точці, де в селі немає навіть маленького магазину, де більше ніж пів села це розвалені хати, я відчула ще більшу подяку до Бога. Можна подумати за що? За те що холодно в будинку? За те що купа мишей, яких я, жах як боюся🙈? За те що немає можливості щось придбати що хочеш, бо найближчі магазини в сусідньому місті? Можна багато причин знайти для нарікання…
А я вдячна❤️🩹 за гарячий душ, якого мільйони людей не мають; за кожного ранку свіжу смачну каву; за спілкування з командою, бо багато людей зараз розриваються від самотності; за те що я можу бути потрібною Богу для Його справи!!!! Дякую, що можу служити!!! Дякую за таке «селянське» щасливе життя.
І хоч я і мрію зараз про тост з авокадо, 🥑🙈😁 але я все одно щаслива людина
🧡