Аналитика Telegram-канала
Подписчики
186
Охват за 24 ч
41
ER за 24 ч
22,04%
Публикаций
39
Динамика подписчиков
7 дней
30 дней
6 месяцев
Больше
11 ноя14 ноя17 ноя
Показаны последние 7 дней
Больше истории →
Охваты публикаций
04.1106.1109.1111.1113.1116.11
21
Средний охват
32
Лучший результат
Показаны 6 публикаций — последние в канале
Больше статистики →
Упоминания
12
Упоминаний
9
Из них репостов
3
Каналов
0
Упоминаний за 90 дней
0
Из них репостов
0
Каналов за 90 дней
Последние посты
3 из 39 2 из 39ЧИ МОЖНА ПЕРЕДБАЧИТИ ПРИПИНЕННЯ ПСИХОТЕРАПІЇ ПІСЛЯ ПЕРШОЇ СЕСІЇ?
Ward, E. J., Dworkin, E. R., Hawrilenko, M., Brown, M., & Chekroud, A. M. (2026). Predicting dropout from therapy based on first-session transcripts. npj Mental Health Research. Advance online publication. https://doi.org/10.1038/s44184-026-00249-8
Психотерапію часто припиняють на самому початку. У цій вибірці 20% пацієнтів не прийшли на другу сесію, 33% — на третю, а 46% не дійшли до четвертої. Чи видно ризик такого вибування вже з розмови на першій зустрічі і чи дає її зміст більше, ніж дані, відомі до початку лікування?
У ретроспективному когортному дослідженні проаналізували 31 146 дорослих у США, які проходили індивідуальну відеотерапію через цифрову платформу, що фінансується роботодавцями (дані за грудень 2024 — березень 2026; 4122 терапевти). Сесії записували за згодою обох сторін, транскрипти знеособлювали, а необроблені записи видаляли за 72 години. Вибуванням вважали відсутність четвертої сесії протягом року. Якщо ж людина перейшла на коучинг чи консультації щодо ліків на цій самій платформі, це вибуванням не вважали.
Порівняли три моделі: лише дані до сесії (демографія, клінічні показники, організаційні змінні); плюс 47 ознак розмови, які оцінювала велика мовна модель (GPT-4o-mini); плюс статистичні текстові ознаки. Показник площі під ROC-кривою (AUC) зріс з 0,569 до 0,626 і 0,642. Це помірне розрізнення, і автори прямо пишуть, що модель не призначена для точного індивідуального прогнозу. Утім, серед чверті пацієнтів із найвищим розрахунковим ризиком вибули 64%, а за випадкового добору було б 48%, тобто приблизно на 41 людину з 1000 більше. Для вибування до другої чи третьої сесії результати були схожими (AUC 0,656 і 0,629), для неанглійськомовних транскриптів ознаки мовної моделі прогноз не покращили.
Важливіші виявилися ознаки поведінки фахівця, а не пацієнта. Після поправки на кластеризацію за терапевтами й множинні порівняння значущими залишилися лише дві ознаки: чи обговорювали наступну сесію (відношення шансів вибування 0,55, тобто шанси нижчі на 45%) і скільки оплачених роботодавцем сесій лишалося (0,94 за кожну). Коли наступну зустріч не обговорювали, вибувало 59% пацієнтів, а коли обговорювали — 44%. Серед тих, хто вже записався на наступний прийом, різниця менша: 45% проти 41%.
Мотивація, амбівалентність і альянс, оцінені за мовленням, послідовного прогностичного сигналу не дали. Але це не доводить їхньої неважливості: такі оцінки мовної моделі не перевіряли на валідність відносно стандартних шкал. Вони стабільні (внутрішньокласова кореляція 0,95), але це ще не означає, що вони вимірюють саме альянс чи мотивацію.
Обмеження. Дослідження спостережне: обговорення наступної зустрічі може відображати майстерність терапевта чи вже наявну залученість пацієнта, а не причину утримання. Дані з однієї платформи, лише від тих, хто погодився на запис, а «вибування» — операційне поняття, не тотожне небажаному завершенню (коротший курс іноді буває достатнім). Автори — співробітники Spring Health, чия платформа є джерелом даних, і заявили про частку в капіталі Spring Care Inc.
Для вивчення психотерапевтичного процесу результат зміщує увагу з уявних «рис немотивованого пацієнта» на конкретну взаємодію на першій зустрічі. Проговорювати продовження терапії — недорогий крок, але його ефект ще слід перевірити в експерименті. А перш ніж аналізувати сесії автоматично в практиці, потрібні незалежна перевірка моделей і захист конфіденційності.
──────────────
«Наукова психотерапія» — науково-просвітницький проєкт Українського інституту практичної адиктології.
Підписуйтеся на «Наукову психотерапію»:
Facebook: https://www.facebook.com/scienpsy
Telegram: https://t.me/scien_psy
YouTube: https://www.youtube.com/@scien_psy
Український інститут практичної адиктології:
http://www.uipa.com.ua/
ещё
31
0
1 16 ноя, 09:30
ШІ В ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я: ЩО ПСИХОЛОГИ ПРОПОНУЮТЬ ДО ДОРОЖНЬОЇ КАРТИ ВООЗ
«ШІ вже працює в наших клініках і лікарнях, часто випереджаючи правила, які мали б ним керувати», — сказала директорка з питань систем охорони здоров’я ВООЗ/Європа Наташа Аззопарді-Мускат. Дані ВООЗ це підтверджують: близько двох третин країн регіону вже застосовують ШІ в діагностиці, половина — розмовний ШІ, але лише 8% мають окрему стратегію щодо ШІ в охороні здоров’я. Менш ніж половина перевірила, чи охоплюють ШІ їхні закони, майже 40% не мають етичних настанов. Навчання ШІ для студентів медичних спеціальностей є лише в кожній п’ятій країні, а для працівників охорони здоров’я — в кожній четвертій.
29 жовтня на 76-й сесії Регіонального комітету ВООЗ для Європи (Копенгаген) 53 держави одностайно схвалили першу регіональну «Дорожню карту дій щодо штучного інтелекту в охороні здоров’я» на 2026–2033 роки. Вона спирається на першу регіональну оцінку готовності до ШІ (2025 рік), у якій взяли участь 50 держав. Чотири стратегічні напрями: управління й лідерство; етичні, регуляторні та правові рамки; дані й цифрова інфраструктура; розвиток компетентностей, підтримка впровадження та навчання. Держави підтримали створення нового офісу ВООЗ із ШІ, а у 2029 році заплановано проміжне оцінювання виконання дорожньої карти. Документ узгоджено з Регламентом ЄС про ШІ, Європейським простором даних про здоров’я, Регламентом про медичні вироби та GDPR.
30 жовтня Європейська федерація психологічних асоціацій (EFPA) повідомила про спільну письмову заяву з EuroHealthNet, Європейською федерацією асоціацій пацієнтів з алергічними та респіраторними захворюваннями (EFA) та Європейською асоціацією громадського здоров’я (EUPHA). Організації привітали дорожню карту й закликали інтегрувати психологічну та поведінкову науку в усі чотири її напрями. Логіка така: зростання застосування ШІ піднімає питання безпеки, справедливості, автономії, приватності, довіри та якості людської допомоги. Психологічна експертиза потрібна, щоб зрозуміти, як ШІ впливає на психологічне благополуччя, як системи ШІ виконують когнітивні функції і як психологічна наука може інформувати управління ШІ.
Шість пропозицій:
1. Залучати психологів і людей із власним досвідом лікування до розроблення регулювання.
2. Вбудовувати психологічну науку в розроблення технологій, орієнтованих на людину.
3. Забезпечувати прозорість, контроль над даними та їхній захист.
4. Підвищувати цифрову грамотність і доступність.
5. Протидіяти цифровим практикам, що шкодять благополуччю або посилюють дезінформацію.
6. Домагатися, щоб технології підсилювали, а не замінювали людські здібності та особисту взаємодію.
Окремо наголошено, що користь і шкоду ШІ слід оцінювати для різних груп населення, щоб не поглиблювати нерівність.
Для психологів і психотерапевтів тема має практичне значення: йдеться про участь у формуванні правил безпеки ШІ, оцінюванні довіри, автономії та ризику витіснення людського контакту. Заява є професійною позицією щодо реалізації політики ВООЗ, а не новим обов’язковим стандартом для психологів.
Джерела:
EFPA (30.10.2026): https://www.efpa.eu/efpa-calls-for-psychological-science-to-be-integrated-into-whos-roadmap-on-artificial-intelligence/
ВООЗ (29.10.2026): https://www.who.int/europe/news/item/29-10-2026-governments-across-europe-and-central-asia-unanimously-adopt-new-vision-for-ai-in-health-care
ВООЗ (30.10.2026): https://www.who.int/europe/news/item/30-10-2026-member-states-of-the-who-european-region-adopt-new-plans-on-healthy-ageing-and-ai-in-health
──────────────
«Наукова психотерапія» — науково-просвітницький проєкт Українського інституту практичної адиктології.
Підписуйтеся на «Наукову психотерапію»:
Facebook: https://www.facebook.com/scienpsy
Telegram: https://t.me/scien_psy
YouTube: https://www.youtube.com/@scien_psy
Український інститут практичної адиктології:
http://www.uipa.com.ua/
ещё
30
0
13 ноя, 09:00
ЯКІ ЧИННИКИ ПОВ’ЯЗАНІ З РЕМІСІЄЮ ЗА ВИСОКОГО КЛІНІЧНОГО РИЗИКУ ПСИХОЗУ?
Sanjuan-Ortiz, C., Laherran-Cantera, N., Aymerich, C., Dully, J., Ahmed, L., Salazar de Pablo, G., & Cella, M. (2026). Predictors of remission in individuals at clinical high-risk for psychosis: A systematic review. Schizophrenia. Advance online publication. https://doi.org/10.1038/s41537-026-00809-z
Дослідження стану високого клінічного ризику психозу (clinical high risk for psychosis, CHR-P) традиційно зосереджені на переході до психотичного розладу. Але відсутність переходу не означає повного відновлення: частина людей зберігає субпорогові симптоми або труднощі функціонування, а приблизно третина з часом досягає ремісії — перестає відповідати критеріям CHR-P. Що відрізняє цих людей?
Автори провели зареєстрований заздалегідь систематичний огляд 51 лонгітюдного дослідження за участю 10 073 осіб із 15 країн. Середній вік учасників становив 19,1 року, спостереження тривало від 8 до 72 місяців. 92,1% включених робіт оцінили як дослідження високої методологічної якості. Через значну неоднорідність результатів кількісного метааналізу не проводили, натомість автори узагальнили повторювані зв’язки.
Найчастіше з ремісією був пов’язаний кращий початковий рівень функціонування (10 досліджень). Далі йдуть менша вираженість субпорогових позитивних симптомів (7 досліджень), негативних симптомів (3) і порушень переживання власного «Я» (2). Когнітивні показники: краще вербальне навчання (4 дослідження), вербальна, робоча й зорова пам’ять (по 2). Серед електрофізіологічних показників повторювався зв’язок зі збереженою амплітудою негативності неузгодження (MMN, 3 дослідження), серед мовленнєвих — плавність і зв’язність мовлення (2).
Потенційні захисні чинники, зокрема психосоціальні, залишаються недостатньо вивченими. Тому відсутність переконливого відтворення окремих асоціацій не означає, що ці чинники не впливають на перебіг стану.
Важливе застереження: нижча початкова тяжкість стану та краще функціонування можуть відображати близькість до порога ремісії, а не незалежно спричиняти її. До того ж різні дослідження по-різному визначали ремісію. Зникнення критеріїв CHR-P, зменшення симптомів і відновлення соціального та рольового функціонування — не тотожні результати.
З погляду клінічної психології результати підтримують комплексне оцінювання: поряд із позитивними симптомами варто враховувати негативні симптоми, повсякденне функціонування, когнітивні можливості та порушення переживання власного «Я». Водночас окремі когнітивні й електрофізіологічні показники поки не є самодостатніми інструментами індивідуального прогнозу.
Серед обмежень огляду — неоднорідність визначень ремісії та інструментів, різна тривалість спостереження й можливі похибки, пов’язані з вибуванням учасників. Автори наголошують на потребі досліджень, що поєднують клінічні, когнітивні та інші дані, перевіряють прогнози на незалежних вибірках і спеціально вивчають захисні чинники. Чинники ремісії не варто вважати простим «дзеркалом» чинників переходу до психозу.
──────────────
«Наукова психотерапія» — науково-просвітницький проєкт Українського інституту практичної адиктології.
Підписуйтеся на «Наукову психотерапію»:
Facebook: https://www.facebook.com/scienpsy
Telegram: https://t.me/scien_psy
YouTube: https://www.youtube.com/@scien_psy
Український інститут практичної адиктології:
http://www.uipa.com.ua/
ещё
32
0
1 11 ноя, 09:00
Продолжить анализ этого канала
- История роста подписчиков
- Просмотры и охваты публикаций
- Кто упоминает канал и кого упоминает он
- Похожие каналы и подбор для рекламы
Открыть аналитику
Демо до 14 дней