щоб нове з’явилося – новий спосіб бути в стосунках, нова реакція замість звичної, нова близькість без страху поглинання – потрібен саме цей внутрішній дозвіл «хай це станеться». Не спроба вирахувати наперед чи проконтролювати процес, а готовність впустити те, чого ще не було, у простір, який досі займали автоматичні, захисні патерни. Дозвіл ставатися новому – це те, без чого нове просто не має де з’явитися: людина, яка весь час звірена назовні й напоготові, залишає своєму внутрішньому досвіду надто мало місця.