З любові до Я витрачаю час, Торкаючись губами до твоїх, Вплітаю пальці у волосся водночас, Засуджуючи їх. Ти дивишся на мене — Твоя долоня у долоні. Око до ока. Кров терпне — скроня до скроні... Ми разом йдемо, І краще їм не стати. Що завтра втнемо, Поки іржавіють ґрати? Вони так дивляться, Неначе скоро нас зжеруть, Бо всі їх мрії кришаться. Там десь, в глиби‌ні, тихо завирує лють.. Пробач ти світові його наземну путь. Блакитні очі твої. В них Не заколише трунка каламуть, Склянки фантазій зборе суть... 13.10.2026 #вірш