Аналитика Telegram-канала
Подписчики
137
Охват за 24 ч
54
ER за 24 ч
39,42%
Публикаций
48
Динамика подписчиков
7 дней
30 дней
6 месяцев
Больше
10 ноя13 ноя16 ноя
Показаны последние 7 дней
Больше истории →
Охваты публикаций
08.1110.1110.1113.1113.1114.11
3
Средний охват
11
Лучший результат
Показаны 6 публикаций — последние в канале
Больше статистики →
Упоминания
5
Упоминаний
1
Из них репостов
2
Каналов
0
Упоминаний за 90 дней
0
Из них репостов
0
Каналов за 90 дней
Последние посты
3 из 48 2 из 48William Gibson in a scene from the upcoming Neuromancer series
Просто хочу, щоб тут була фотка діда.
ещё
1
0
14 ноя, 12:48
"Імперія тиші" Крістофер Руоккіо #books
"Цитати з Біблії та Шекспіра - без лапок"
Таку примітку в прадавні 90і зробив один з перекладачів на початку "Хронік Амбера" Желязни. Бо прихованих цитат в пана Роджера було стільки, що робити зноску на кожну - можна швидко втомитися (або, ще гірше, пропустити щось і незворотньо підмочити свою репутацію ерудіта).
Це я до чого? А до того, що Олександр Пашинський, перекладач "Імперії тиші" міг би зробити навіть не примітку, а напис на весь книжний розворот великими літерами:
ЦИТАТИ З ДЮНИ ТА ВАРХАММЕРА - БЕЗ ЛАПОК
Пан Руоккіо пише, що марив написанням свого циклу (завершений, 7 романів) з дитинства, працював над ним все життя - охотно вірю, бо "Імперія" - то така Книга (з великої літери) яку, безсумнівно, мріяв написати кожен юний мрійник (мріяли-то всі, але пан Руоккіо взяв і написав). Ультімативний перетин всіх рідних серцю всесвітів (не хочу ругатися словом фанфік) - як кажуть "все краще я вдягну одразу". І автор джерел свого натхнення абсолютно не приховує: крім Герберта він особо виділяє "Ім'я вітра" Патріка Ротфусса. Ймовірно від останнього "Пожирачу Сонця" (назва всього циклу) у спадок лишився оповідацький прийом "мемуари діда" (який реалізує цілком вдало) і розлогою оповіддю про молоді роки головного героя.
І оці молоді роки - ще один повод для мого гундєжа. Може, пам'ятаєте класичний підлітковий роман Гайнлайна "Громадянин галактики"? З тих благословенних часів, коли "роман" означало "трохи менше 300 сторінок". Так от "Імперія тиші" - це приблизно перша третина "Громадянина", тільки втричі більша за весь роман Гайнлайна. І не певен, що цей обсяг пішов комусь на користь.
Ще одна дивна річ - по перших главах я був свято впевнений, що головний герой - Адріан Марлоу - підліток. Типовий собі підліток, не найгірший представник виду... аж поки не сказали явно, що йому вже 20 рочків. І отут постають питаннячка - постають і до кінця принаймні цього романа нікуди не діваються. Бо для дорослої людини поведінка Адріана іноді ну дуже... дивна.
Мабуть на цьому місці вам може здатися, що книга здалася мені поганою. А от і ні! Книга мені цілком гарно зайшла, попри весь гундьож вище. Далі читати я точно буду, а консенсус фаннатів, що "з третьої книги стане взагалі агінь" - всіляє прям надію, зрештою, з Пірсом Брауном так і вийшло (хоча трохи насторожує замовчування другої книги, в якій також 700+ сторінок)
То чим це зайшло? Ну, по-перше, мене дуже легко підкупити мечами і зорельотами. В нас не так багато (гарно, в цілому, написаної) космоопери, щоб перебирати харчами. "Імперія тиші" очікувано посідає місце з того краю жанру, що ближчий до фентезі, а не до сайфаю, зважайте на це, якщо вам важливо.
Про що йдеться? Майбутнє приблизно 20 тисячоліття (точна дата невідома) по похмурості лише трохи поступається легендарному сороковому. Людство таки розселилося по всій галактиці, хоча йому і довелося пережити купу криз, знищення Землі, війну з розумними машинами і підвладними їм людьми Мерикані, купу криз (це вже нова). Зрештою (тища-інша років) все якось устаканилось і люди розділилися на кілька крупних космічних... державних утворень з дуже різними порядками, але однією спільною рисою - простій людині там не дуже солодко. В першому романі ми знайомимося з такою собі імперією Сол - на чолі, очевидно, імператор, купа спадкової генитичнопокращеної знаті, більшість населенння кріпаки, яким заборонені перельоти між планетами. Високі технології заборонені (майже для всіх) - за цим уважно слідкує людиноцентристський культ Капелла (і вирішує питання з дисидентами по-вархамерськи). Ці ж безумовно неприємні тіпи з усіх сил топлять за війну на знищення з єдиною відомою людям технічно розвинутою цивілізацією, бо галактика - вона для людей, очевидно. На своє щастя, головний герой - Адріан Марлоу - не простолюдин, він генетично удосконалена дитина провінційного, але заможного дворянина, тож насолоджувався всім благами освіти, вчився фехтуванню (бо силові щити, ви розумієте, заважають просто так стріляти в людей, якась там плутана давня історія) і мріяв стати ментатом схоластом (такою людиною з феноменально пам'яттю і гострим розумом, що замінює в Імперії розумні машини). Проте батю сильно засмучував надмірний гуманізм Адріана, тож він продав послав його вчитися до Капелли - на доброго інквізитора. Звісно ж Адріан не погодився і всі ці плани наламав, а як саме - я розповідати вже не буду, бо ви самі почитаєте.
Ну або ні... Але я б радив, якщо жанр ваш.
P.S. Насправді, примітка про Дюну в "Імперії" є, але тільки там де все речення взяте з офіційного українського перекладу романа Герберта.
ещё
11
0
13 ноя, 18:28
ещё
1
0
13 ноя, 18:26
Продолжить анализ этого канала
- История роста подписчиков
- Просмотры и охваты публикаций
- Кто упоминает канал и кого упоминает он
- Похожие каналы и подбор для рекламы
Открыть аналитику
Демо до 14 дней