Телеграм канал «ЛИПЦІ Gromada Group»

Пам'яті старшого солдата Назарія Драшпуля (позивний «Падре»)

Відчував, що велика війна буде, і готувався до цього

Назарій народився 31 грудня 1994 року в Ірпені. Мріяв стати військовим, багато читав, займався спортом і страйкболом.

Після закінчення Ірпінського коледжу служив військовим фінансистом у ЗСУ. У 2021 році Назарій звернувся до військкомату з проханням, щоб його направили на навчання, після він став стрілком-помічником кулеметника.

24 лютого 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення, сам поїхав до військкомату і приєднався до 72-ї механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Він боронив Київську та Донецьку області

Назарій загинув 28 серпня 2022 року в селі Павлівка біля Вугледара, допомагаючи побратимам дістатися до евакуації, коли вибухнула міна.

Похований 2 вересня 2022 року в Ірпені на Алеї Героїв. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Мама воїна, пані Марія добре пам'ятає той день, коли загинув Назарій. Вони з сином розмовляли напередодні, розмова була короткою, але, як завжди, з гумором. Наступного дня вона зрозуміла, що Назарій довго не виходить на зв'язок, а її повідомлення залишаються непрочитаними.

Вона зателефонувала його побратиму і запитала: «Де Назарій?». Він відповів: «Назарія немає». Пані Марія не повірила і сказала: «Як немає?». І почула у відповідь: «Я вам співчуваю, Назарія немає». Вона поклала слухавку, більше нічого не змогла сказати.

Вічна пам'ять Герою.

Фото надані Марією Драшпуль

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform.

Фронт поруч Липецької громади: ворог тричі штурмував в районі Приліпки та Вовчанських Хуторів

На Південно-Слобожанському напрямку противник три рази штурмував позиції наших підрозділів у районах населених пунктів Приліпка та Вовчанські Хутори.

Читати далі…

ЛИПЦІ Gromada Group в інших соціальних мережах:
🔹Facebook 🔹Youtube 🔹 Instagram
🔹Viber 🔹 X 🔹 WhatsApp 🔹 Sl8

«Серебряковське коло»: зустріч з авторами виставки про Зінаїду Серебрякову відбулася у Харкові

Заключна зустріч з авторами виставки «Серебряковське коло» відбулася в Арт-просторі Харківського обласного об’єднання «Культурний центр імені М. К. Реріха».

Виставку було присвячено знаменитій художниці Зінаїді Серебряковій, доля якої пов’язана з селами Нескучне та Веселе Липецької громади.

Читати далі…

ЛИПЦІ Gromada Group в інших соціальних мережах:
🔹Facebook 🔹Youtube 🔹 Instagram
🔹Viber 🔹 X 🔹 WhatsApp 🔹 Sl8

27 січня в багатьох країнах світу відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Генеральна асамблея ООН 1 листопада 2005 року ухвалила Резолюцію №60/7, де зазначено, що «Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…».

Україна на державному рівні вперше долучилася до вшанування пам’яті у Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту у 2012 році, відповідно до постанови Верховної Ради України від 5 липня 2011 р. № 3560-VI «Про 70-річчя трагедії Бабиного Яру». Однак громадські ініціативи вшанування пам’яті жертв Голокосту 27 січня розпочалися відразу по ухваленню резолюції Генасамблеєю ООН.

Дату приурочено до звільнення 1945 року військами 1-го Українського фронту в’язнів нацистського концтабору Аушвіц, який став у сучасному світі символом нацистських злочинів. Аушвіц – єдиний колишній концтабір, а сьогодні – музей, який внесено до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. Щороку його відвідують мільйони туристів.

Нацистська расова політика базувалася на злочинних дискримінаційних заходах, що із часом переросли у масові страти. Першими жертвами цієї політики стало єврейське населення. Людей знищували лише за етнічну належність. План «остаточного вирішення єврейського питання» зазнав змін у процесі краху нацистського «бліцкригу» в СРСР. Перспективи переселення євреїв у певну місцевість (на територію Польщі ‑ в район Кракова, на Мадагаскар або за Урал) з розгортанням Другої світової війни виявилися примарними. Відтак нацисти вдалися до терору.

Методи Голокосту на окупованих нацистами територіях СРСР відрізнялися від тих, що застосовували в європейських країнах під час Другої світової війни. Там євреїв заганяли в гетто, із часом могли відправити до місць масового знищення у газових камерах. А на українських землях, які стали складовою СРСР до 1939 року, більшість єврейського населення загинула від куль у протитанкових ровах. Частину ровів викопали ще за радянської влади, інші копали за окупації військовополонені, місцеве населення або самі жертви.

Одна з акцій «остаточного вирішення» відбулася наприкінці серпня 1941 р. Ідеться про масовий розстріл євреїв у Кам’янець-Подільському, де їх на початок війни мешкало близько 10 тисяч. У першій декаді серпня 1941-го угорська влада депортувала майже 18 тис. євреїв із Закарпаття в окуповану німцями Україну. Нацисти змусили їх йти маршем від Коломиї до Кам’янця-Подільського, де разом із місцевими євреями розстріляли протягом 26–29 серпня (разом 23,6 тис. осіб). Євреїв, які залишалися на території Закарпатської України, у травні 1944-го вивезли до концтабору Аушвіц. Там переважна більшість з них загинула в газових камерах відразу після прибуття.

Аушвіц – найбільший концентраційний табір нацистської Німеччини. Він існував на території Польщі (в м. Освенцим) упродовж 1940–1945 років. До 1942 року це був один з багатьох концтаборів Третього Рейху; від 1942 року – головний осередок масового винищення євреїв. Аушвіц став для світу символом террору, Голокосту й геноциду.

Вчені вважають, що за весь час у концтаборі було ув’язнено близько 1,3 млн осіб, з яких 1,1 млн знищили. Крім євреїв і поляків – двох найбільш постраждалих етнічних груп – в Аушвіці утримували радянських військовополонених і представників інших національностей. Серед них були й українці та вихідці з українських земель, за припущенням дослідників – близько 100 тис. осіб.

Страхітлива політика терору проти євреїв на території окупованої України знищила їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту. Жертвами Голокосту на українських територіях стало близько 1,5 млн осіб.

«Всі зайшли, всі вийшли: на позиціях провів рівно 50 днів»: про досвід першого бойового виходу розповів боєць «Хартії» на позивний «Клуб»

«У норі було дуже складно фізично. Я відтискався, розкачувався як міг, намагався якось рухатися в обмеженому просторі», — розповів військовий.

Історія друга «Клуба» – епізод щотижневої серії «Особовий склад» про життя та побут хартійців.

Він з Харківщини, тож коли настав час обирати підрозділ для служби, вибрав «Хартію».

Читати далі…

ЛИПЦІ Gromada Group в інших соціальних мережах:
🔹Facebook 🔹Youtube 🔹 Instagram
🔹Viber 🔹 X 🔹 WhatsApp 🔹 Sl8

«Це майбутнє нашої громади»: мережу освітніх закладів з наданням дистанційної освіти зберегли у Липецькій громаді

Щоб діти продовжували навчатися і лишалися у Липецькій громаді, освітяни зробили все можливе та необхідне для збереження мережі навчальних закладів та налагодження освітнього процесу у дистанційному форматі.

Це необхідно для того, щоб діти лишалися у громаді, адже це її майбутнє.

Про це розповіла заступниця начальниці Відділу освіти Липецької сільської ради Ірина Кашкарова.

Слухати далі (аудіо)…

ЛИПЦІ Gromada Group в інших соціальних мережах:
🔹Facebook 🔹Youtube 🔹 Instagram
🔹Viber 🔹 X 🔹 WhatsApp 🔹 Sl8