Типова симпатія до трохи токсичного мужчини 🕺 --- @kinobysever

Запах жінки 1992 --- По суті класика. Фільм, котрий я вважаю непоганим, але переоціненим дещо. Дивитись цікаво, є сентименти, повчальна основа, одним словом стара добра школа. Аль Пачіно, не кліпаючи круто грає сліпого, але грає виразно. Виразною і підсиленою є і сама картина як така. Навіть сама назва подана для пафосу, не просто так, але не в ній основна суть фільму. Взагалі все, що тут про жінок, включно зі сценою "приголомшливого" танцю це досить романтизоване позерство і ніщо інше як у чистому вигляді розгульстао та бабництво. Просто воно має свій шарм і сприятливе для перегляду. Так само як і головний герой, він чіпляє, але всеодно старкуватий зализаний рагуль як не крути, хоч би яких манер він не мав. Мораль всієї історії вилізла ситуативно вкінці. Подано так, що на це приємно дивитись. Але доволі казковий та наївний фільм (то я так не через сцену з танцем, а через сцену з катанням на Феррарі). Найприємнішим моментом є тут зародження дружби між головними героями і надання послуг у вирішенні проблем. А без цього це просто культурна подача мальчішніка у Нью-Йорку та елементів студентської комедії. "Запах жінки" мені просто подобається, але я не в захоплені. Це цікава історія, але для мене ні визначна романтика, ні стріляюча у сердечко драма. Доволі легке кіно, котре на мою думку могло б мати трошки менший рейтинг imdb та менше захопливих відгуків простих смертних людей вікової категорії, котра активно використовує фейсбук. --- #ЗапахЖінки #ScentofaWoman #кіно #огляд @kinobysever