#events #hcthinker #hcspace Запрошую 🙌 ‼️10 листопда 2026 року, о 16:30 за Київським часом, на вебінар “Learning & Development system: складові та підходи” програми HC SPACE – HUMAN CAPABILITY SPACE. На вебінарі поговоримо про: ✔️Стратегічну роль L&D: що змінюється, коли L&D стає бізнес-функцією ✔️Архітектуру L&D: ключові компоненти та фреймворки ✔️Взаємозв’язок з HR та іншими бізнес-процесами ✔️Ефективність L&D-системи: підходи до вимірювання та метрики, дані й аналітика, а також роль AI 👩🏻Спікерка: Марʼяна Хоміцька, директорка з навчання та розвитку N-iX з понад 19 роками досвіду у сфері навчання і розвитку, з них 11 в побудові систем розвитку в нетехнічних і технічних організаціях. 👉Реєстрація на вебінар: https://forms.gle/a71kyTCYrk4RqZcc9 ☀️HC SPACE – HUMAN CAPABILITY SPACE - це онлайн-програма для HR/R, які хочуть розширити та структурувати власні професійні знання й навички в напрямку управління людським капіталом та організаційними спроможностями. Програма орієнтована на middle та senior HR/R ролі, а також на всіх, хто хоче розвиватися у сфері HR/HC До зустрічі!

⬆️⬆️⬆️ Продовження Є декілька причин згаданого вище розриву (загалом по світу): 1. Масовізація вищої освіти. Університетський диплом свого часу став значно доступнішим. Водночас кількість робочих місць, де справді потрібна університетська освіта, не обов’язково зростає такими самими темпами. 2. Диплом як соціальний стандарт. Люди вступають до університетів не завжди через конкретну професійну мету. Вища освіта сприймається як необхідна умова соціального статусу, кар’єри та конкурентоспроможності. 3. Невідповідність структури освіти структурі економіки. Університети можуть готувати фахівців за спеціальностями, на які немає достатнього попиту. А економіка, навпаки, потребує професійних навичок, які система освіти не встигає забезпечувати. 4. Дефіцит якісних робочих місць. Навіть добре освічені люди можуть погоджуватися на роботу нижче свого рівня через обмежені можливості, регіональні диспропорції, низьку оплату або необхідність швидко працевлаштуватися. 5. Міграція та структурні зміни. Для України особливо важливі війна, вимушене переміщення, релокація бізнесу, втрата робочих місць і зміна географії попиту на спеціалістів. Замість висновків. 🔹Диплом поступово втрачає роль універсального індикатора професійної цінності. Бо наявність вищої освіти не відповідає на питання, що людина реально вміє, які завдання здатна виконувати, який рівень її професійної майстерності, чи може вона адаптуватись до нових умов, чи здатна опановувати нові знання та навички… 🔹Вже час переходити від «управління кваліфікаціями» до управління спроможностями (саме в контексті Human Capability). Компаніям важливо оцінювати не лише формальну освіту та досвід, а й здатність людини створювати результат у конкретному контексті/різних контекстах. 🔹Ринок праці має проблему не тільки дефіциту людського капіталу/талантів, а й неефективного використання наявного/наявних. Можна одночасно мати дефіцит інженерів, надлишок випускників певних спеціальностей, висококваліфікованих людей на низькокваліфікованих посадах, при цьому незакриті вакансії і паралельно людей, які не можуть знайти роботу відповідно до своїх знань/навичок. 🔹Вочевидь змінюється роль університетської освіти. Освіта не має бути одноразовою інвестицією на початку кар’єри. Її цінність дедалі більше залежатиме від здатності людини оновлювати знання, навички й професійні можливості протягом життя. Ми багато говоримо про проблему ринку як праці в контексті невідповідності та нестачі. Але ризик не стільки в тому, чи достатньо освічених чи професійно готових людей (людського капіталу певної якості та кількості) ми маємо, а в тому, наскільки ефективно ми перетворюємо освіту, знання, навички та здібності людей (фактично той самий людський капітал) на економічну й організаційну цінність. Нам всім важливо не просто залучати людей із «потрібними дипломами», а створювати організації, здатні розкривати, поєднувати та використовувати людські спроможності. До речі, є таке поняття як Human Capital Utilisation - наскільки ефективно організація використовує наявний людський капітал. Так можна вимірювати відповідність компетентностей (як здатностей/здібностей) робочим завданням, використання потенціалу, внутрішню мобільність, приховані здібності та частку нереалізованих спроможностей працівників… 👉OECD — Transforming General Upper Secondary Education in Ukraine (2025)⁠. 👉Eurostat — Employed people by educational attainment level, 2024⁠. 👉CEDEFOP — Over-qualification rate of tertiary graduates⁠. 👉Eurostat — Tertiary educational attainment⁠ 👉 Listening-to-Ukraine-Update-Fall-2025 Побачила тут 👉 https://www.facebook.com/share/p/1A4x6cWWiK/?mibextid=wwXIfr

​#trends #Ukraine #workforce Один із парадоксів сучасного ринку праці: чим більше людей здобувають вищу освіту, тим більше серед них може бути тих, хто працює на посадах, для яких ця освіта формально не потрібна… Цікаво, чи враховують цей парадокс карʼєрні консультанти та фахівці з профорієнтації - ? Нижче - цікавий графік, на якому: ✔️Горизонтальна вісь - вертикальний кваліфікаційний/навичковий розрив, %; це частка працівників із вищою освітою віком 20-64 роки, які працюють на посадах, що не потребують вищої освіти. Наприклад, людина має диплом магістра, але працює адміністратором, людина має університетську освіту, але працює продавцем, людина має диплом інженера, але працює на посаді, для якої достатньо середньої освіти. Важливо: це не означає, що людина не використовує свої знання, тут більше про невідповідність формального рівня освіти вимогам посади. ✔️Вертикальна вісь - охоплення вищою освітою, %; це частка населення віком 30–34 роки, яка має вищу освіту. Графік порівнює, наскільки поширена вища освіта серед молодого населення, а також наскільки часто люди з вищою освітою працюють нижче свого формального освітнього рівня. Є 4 квадранти: ✔️Низький розрив / висока освіта: багато людей мають вищу освіту, але відносно небагато працюють на посадах нижче свого освітнього рівня. ✔️Високий розрив / висока освіта: освіта поширена, але ринок праці не забезпечує достатньо відповідних посад. ✔️Низький розрив / низька освіта: менше людей мають дипломи, але серед дипломованих відносно небагато працюють нижче свого рівня. ✔️Високий розрив / низька освіта: освіта менш поширена, але й серед дипломованих значна частка працює на посадах нижче свого рівня. Україна потрапляє в квадрант «Високий розрив / висока освіта». Україна має високий рівень поширення вищої освіти - за даними OECD, у 2021 році 58% українців віком 30-34 роки мали вищу освіту (середнє значення ЄС - 41,9%). При цьому, 31,7% українців із вищою освітою працювали на посадах, які формально не потребували такого освітнього рівня (це дані 2019 року). Декілька більш свіжих даних від Світового банку (2024-2025 роки): ▫️11,3% працівників в Україні були зайняті на роботах, що відповідали їхньому рівню освіти, до повномасштабної війни цей показник становив 17%. ▫️≈ 1 із 4 домогосподарств ВПО повідомили про випадки вимушеного переходу на гіршу роботу. У 2025 році приблизно 1/4 опитаних зазначили, що хтось із членів родини погодився на нижчу оплату або роботу, яка потребує нижчої кваліфікації. ▫️13,1% дорослого населення працездатного віку повідомило про втрату роботи у 2025 році, у 2023 році цей показник становив 11,5%. Продовження ⬇️⬇️⬇️