Телеграм канал «(over?)thinker»

{.⋆ 𝄞 ⋆ .} million (feelings), zero words˚˖𓍢ִ໋🦢˚°❀⋆.ೃ࿔:･°❀⋆.ೃ࿔:･

вечір в хату. про проекцію і перенос. рандомом отак от відчулося.

Перенос ˙ᵕ˙
це коли досвід попередніх стосунків починає впливати на те, як ми сприймаємо людину в теперішньому.

Ок, давайте детальніше. От ми зустрічаємо реальну людину, але частково бачимо в ній когось із минулого або очікуємо від неї того, що колись уже переживали.

Уявимо: колись давно (може в дитинстві любімом?:) вас ігнорували, коли ви проявляли потребу в близькості. Тепер ви дорослі і от ваш партнер не відповідає кілька годин.
Але ваша психіка вже на приколі, вона вже переживає: Мене покидають. Я не потрібна/ен. Зараз він зникне.

Тобто реакція може бути набагато сильнішою за те, що реально! відбувається тут і зараз.


А шо по проєкції? ☾
Проєкція це моя любімка
(механізм, викупивши який, моє життя змінилось назавжди)

Так от,
це коли я приписую іншій людині щось, що належить моєму! власному! досвіду!почуттям або частинам мене.

«Вона мене засуджує».
А якщо придивитися, можливо, це я сам/а дуже сильно себе засуджую, і тому легко читаю осуд в погляді іншого?:) БУМ НАХУЙ

«Він точно хоче мене контролювати».
Хоча частина цього переживання пов’язана з моїм власним страхом втратити контроль.



Люблю гештальт, бо він про те щоб зупинитися й дослідити:
Що зараз відбувається між мною і цією конкретною людиною
а що я приношу сюди зі свого минулого?

Бо перенос це не просто
«Та я собі щось навернув»
Минулий досвід реально формує спосіб, у який ми помічаємо, інтерпретуємо й переживаємо теперішній контакт.

І гештвльт створює простір, де це можна було б побачити:
Я зараз реагую на тебе
чи на когось, кого ти нагадуєш моїй психіці? Пупупу