✨ «Пульсації шкоди й турботи становлять разюче промовисту історію антропоцену». Життя на Землі постає з безлічі міжвидових взаємодій — взаємного притягання, обміну та співіснування, завдяки яким одні організми підтримують життя інших. Наприклад, квіткові рослини приваблюють птахів, комах та інших тварин яскравими барвами, ароматами й нектаром. Натомість ті запилюють рослини, допомагаючи їм розмножуватися. Антропологиня Дебора Берд Роуз називає багатство цих зв’язків «мерехтінням життя», спираючись на поняття, запозичене з культури корінних народів Австралії. Однак сьогодні ці зв’язки дедалі швидше руйнуються, насамперед унаслідок людської діяльності. Разом зі зникненням тварин і рослин розпадаються цілі екологічні спільноти. Ба більше, під загрозою опиняється сама можливість відновлення життя в майбутньому. Та чи справді роль людини в цій історії зводиться лише до руйнування й жорстокості? І як навчитися бачити себе частиною багатовидового світу та будувати стосунки з іншими істотами на засадах взаємозалежності, турботи й відповідальності? 👇 Читайте про крихке мерехтіння всього живого в есеї однієї із засновниць довкіллєвої гуманітаристики.

Запрошуємо на зустріч про мистецькі протестні практики! Коли публічне поле сповнене повторами та мантрами, діалогізм зникає, а насильство стає все більш прийнятним, протидія приходить як неминуча. Мистецька форма втручається в це поле, щоб протест не зводився до суто «активістського» жесту — до задоволення від самої участі на правильному боці історії, яке зрештою гасить політичний потенціал незгоди. Таким втручанням може бути перформанс, який привертає увагу, візуальний образ, що запам’ятовується краще за будь-яку промову, або дія, що перетворює мовчання на висловлювання. Але що забезпечує саме мистецьке втручання? Приходьте на подію від мисткині та шкільної викладачки образотворчого мистецтва Діани Драбик. Разом розглянемо, як працюють мистецькі практики на протестах, а також спробуємо відповісти на такі питання: ❓ Які форми творчості використовують на протестах — від плакатів і перформансів до музики й акціонізму? ❓Чи тотожні творчість на протесті (як свобода самовираження) і протестне мистецтво? ❓ Чому дія іноді говорить гучніше за слова? ❓ Як з ідеї народжується акція, яка справді працює? 📅 7 листопада, 17:00 📍 Простір «Крила», Лукʼянівська 69/71.

🏴‍☠️ Як сучасні пірати долають хвилі правого популізму? Піратський рух виник у середині 2000-х років як відповідь на посилення контролю за обміном інформацією в інтернеті. Згодом він переріс у міжнародну мережу політичних партій, які виступають за цифрові свободи, прозорість влади та розширення радикальних форм демократії. У 2010-х роках піратські партії здобули представництво в парламентах кількох європейських країн, однак згодом більшість із них втратила політичний вплив. Проте Чеська піратська партія стала винятком. 🎙 Ми поговорили з Маркетою Грегоровою — депутаткою Європарламенту та колишньою заступницею голови Чеської піратської партії — про боротьбу за демократичні свободи в умовах підйому правих сил у чеській політиці. В інтерв’ю вона також пояснює, як Європі зменшити технологічну залежність від США й Китаю, та розмірковує про права людей в контексті соціальних мереж.