Ну і цим двом персонажам МакКонахі явно було б про що поговорити одне з одним за келихом витриманої медовухи.

​​The Rivals of Amziah King («Закони рою») – кіно, у якому Ендрю Патерсон пурхає, як метелик, і жалить, як бджола. Про Патерсона ще з «Безмежної ночі» було зрозуміло, що це самородок, талановитий ентузіаст, який зібрав елегантну наукову фантастику в себе на колінці буквально за півтори копійки; «Закони» в цьому сенсі – огранювання цього таланту, старорежимна американська балада з великими акторами та солідним бюджетом. Можна сказати, що це передусім майстер-клас режисури, кіно про невгамовні амбіції, але не високі ідеї – якщо не вважати такими зріз соціуму як одного великого вулика та мрійливі міркування про долю пасіки й пасічника, який за нею доглядає, про традиції, що набагато важливіші за їхнього носія, і про пролетарський колективний гнів, який трощить капіталістичне індивідуалістичне его. Але, крім не надто оригінальних спостережень, у Патерсона феноменальне відчуття ритму й рідкісний дар оповідача, наче він прийшов у кінематограф звідкись із класичної літератури. Перша година з гаком – шалений спурт, у якому режисера хочеться порівняти з ПТА: ті самі блискавичні переходи в оповіді та інтонаціях (чого вартий пролог зі скальпуванням!), той самий точковий, майстерно дозований гумор і рідкісна здатність дивувати кожним новим сюжетним ходом. Щойно МакКонахі – який, мабуть, із часів The Beach Bum не був таким хорошим – із приятелями лабав на гітарах задушевний блюграс, як раптом ти приходиш до тями посеред розповіді про сектантський культ із жінками, які відрощують моноброву, а ще за мить нас перекидають в абсурдистську сценку про фатальний день для однієї початкової школи, витриману вже трохи в стилі іншого Андерсона, якого обожнюють усі сінефіли. У фінальній третині дихання дещо вирівнюється, але це не зниження ставок, а логічна данина жанровим умовностям – коли в МакКонахі перехоплює ініціативу не лише ветеран Рассел, а й чарівна молода артистка на прізвище Лукінґласс. Зрозуміло, що навряд чи на «Закони» чекає визнання широких мас, але такого прозорого й теплого кіно цього року мені ще не траплялося – чистий мед. #TheRivalsofAmziahKing