Тож, що маємо? Я зробив черговий важливий вибір, стоячи на роздоріжжі, куди мене привела обрана життєва траекторія. І цей вибір дали втілити, хоча часто у війську вважають за потрібне зробити вигляд, що такого поняття як вибір у мисленнєвому просторі військовослужбовця не має бути загалом. Насправді, що б я не обрав, в результаті мав би дві тонни розумової роботи і три тонни невизначеності. Але те, що найближчі три-чотири місяці доведеться безбожно гарувати, то тут вже все визначено поза усілякого сумніву. В той же час, розумію, що я лише відстрочив для себе майже безальтернативний шлях подальшого розвитку, аби краще підготуватись до нього і нікого не підставити. Що б ви не обрали, завжди можете пожалкувати чи порадіти всупереч своїм власним прогнозам. Дистанція покаже чи вдалими для мене виявляться наслідки того, що я обрав. А поки продовжуємо вирішувати задачки, хоча й думається тільки про відпочинок, який також мене незабаром чекає.

Є така військова забава - рахувати дні до відпустки, яку тобі ще не дали 🫠 І я в процесі. Тим часом Структура Щастя випалила новий альбом і я прикайфував на тренуванні https://www.youtube.com/watch?v=FGlQQ2YbOqE