Зеленський провів спеціальне засідання Ставки за участю командирів корпусів, виробників озброєння, представників Міноборони, Мінфіну та спецслужб.
У засіданні взяли участь командувач ДШВ ЗСУ, командири 10-го, 11-го та 19-го армійських корпусів, а також корпусів «Хартія» й «Азов».
На Ставці обговорили забезпечення військ, закупівлі, фінансування та постачання дронів, НРК, далекобійних артилерійських боєприпасів та іншого озброєння. Також розглянули випадки дефектів техніки, щоб виробники могли швидше їх усувати.
Зеленський також анонсував аналогічні зустрічі з іншими командирами корпусів завтра.
Керований боєприпас Firefly для скидання з дронів пройшов випробування і готовий до серійного виробництва — Міноборони.
Боєприпас призначений для ураження укріплень, бліндажів та інших захищених позицій ворога з безпечної для носія відстані.
Він ефективно працює з висоти до 800 метрів: після скидання боєприпас самостійно розраховує траєкторію польоту та коригує її до цілі, зберігаючи точність навіть під впливом ворожого РЕБ.
Розробники протестували Firefly на основних українських дронах-бомберах, і тепер Міноборони готове передати право на використання технології приватним виробникам.
Олександр Сирський заявив, що був здивований дізнатись, що має конфлікт із Федоровим.
Далі пряма мова із колонки Головнокомандувача ЗСУ на Мілітарному:
Скажу чесно: мені нецікава медійна робота. Я не будую імідж і не маю політичних амбіцій. Я займаюся війною. 24/7. Саме тому я рідко даю інтерв’ю і майже ніколи не пишу колонок.
Але останніми днями моє мовчання почали трактувати як згоду. Навколо армії і Генерального штабу виросла ціла міфологія про конфлікти й саботаж. Тому один раз я скажу все сам.
Для мене було несподіванкою дізнатися, що у нас із паном міністром був конфлікт. Я сприймав наші відносини як робочі: зі складними питаннями, з різними позиціями. Так і має бути між двома інституціями під час великої війни.
Якщо я когось чимось образив: Михайле Альбертовичу, вибачте. Буваю жорстким. Але прошу і вас, і всіх, хто зараз із захопленням стежить за цією історією: давайте фокусуватися не на особистому, а на глобальному. На перемозі.
Бо є думка, важливіша за будь-які прізвища: Україна більша за Федорова, Сирського і будь-кого з нас. Україна вистоїть не тому, що в ній є незамінні люди, а тому, що в ній є армія, інституції та мільйони людей, які роблять свою роботу. Звести цю війну до протистояння двох персон — найбільша послуга, яку ми можемо зробити ворогу.
І це стосується не лише нас із паном Федоровим. Я бачу, як люди діляться на «табір Федорова» і «табір Сирського». Щойно питання, пов’язане з війною чи військом, політизується, воно спрощується до гасла. А кожне з питань, про які зараз сперечаються в мережі, — контракти, закупівлі, мобілізація — набагато складніше за будь-який пост про нього. Гаслами не ухвалюються рішення, від яких залежать життя людей.