Наче попадали туди, куди треба. Так почалась, як для мене, цікава але не дуже довга, взираючи на сьогодення, історія роботи з 60мм засобом. Одна з перших бойових робіт цим маленьким мінометом. Навчались ми фактично самі, до цього пояснили як ним працювати хлопці з іншої роти, в яких щось виходило. Тут ми сипемо в лісосмугу на Запорізькому напрямку, кашмарячи ворога. Під час цієї роботи я вперше затримав голову над дульним зрізом, під час пострілу, не закривши вуха. Потім ще 2 дні було боляче та химерне відчуття, що звідти щось витікає. Більше я таких помилок не допускав. ___ В кого є бажання й змога допомогти: банка на ремонт корча, якому знов погано: https://send.monobank.ua/jar/2nvT6gUPe4 😌Позивний ВВС - Підписатись 😅Instagram

Ти хахол ілі руський [6] Поспав, їжі тут достатньо, загалом тиша. Повна тиша. Так почався третій день на цій хаті: - на 1й ми прийшли на неї; - на 2 роздуплились; І от 3й день. Суміжники наче як чергують, я займався тим, що розбирав деякі павербанки та збирав так, щоб вони працювали, бо чи то брак попався, чи ще щось... Загалом наразі була задача - приєднатись до рубежів суміжників. І все. Ну ок. Раптово дуже голосні розмови з вулиці. Не зрозуміло було, звідки вони саме, бо я знаходився в хаті. Загалом на хаті було 4 людини: я та 3 суміжники. 1 знаходився зі мною, 2й (дід) на краю з зеленкою наче як копав яму, 3й в маленькому сараї, з якого він мав контролювати дорогу. Екіпу я не знімав, тому доволі швидко опинився зі зброєю в сінях. Вихід з хати дивився якраз в "тил". З сіней вела тропа, по прямій, трохи відкритого дворуя, потім між великим сараєм та літньою кухнею, впиралась в хвіртку, яка була відчинена. Одразу обрав сектор туди, сівши на стілець. Боєць, що був зі мною на хаті - визирнув переді мною з входу хати на дорогу, зі зброєю на ізготовці і: - "Бачу двох, йдуть до нас" - каже мені. - "Заєбісь, стріляй." - відповідаю. - "Спусаються з дороги до воріт наших" - продовжує він. - "Будь ласка, стріляй в них, вбий їх" - кажу я, продовжуючи дивитись на хвіртку. Момент також в тому, що ці гості мали обов'язково пройти через сектор бійця, що був в малому сараї. Але мабуть він заснув. Істину я так і не дізнаюсь. - "Ну вони в мультикамі, може це наші?" - продовжує далі боєць, тримаючи автомат в напрямку гостей - "Немає тут наших, стріляй ..." - казав я, але мене перервали гості. - "А ти хахол ілі руській, а?" - запитав гость. Я вже таке чув... Кілька днів тому. - "А ти як думаєшь?" - відповів побратим на хуйовій російській. Автоматна черга в нашому напрямку. Почали шмалятись. Гості з невпевненим побратимом. Ну наразі він хоч вже не думає, чи потрібно відстрілюватись 😔 Я продовжував дивитись на хвіртку та паралельно виходячи за зв'язок з КСП. Щоб повідомити, що в нас двіж. Між нами двома було до пів метра. Він працював по гостям, в протилежному напрямку від виходу з хати, а я все дивився на хвіртку. Не дуже зручно, насправді. Підходи до хати зі сторони дороги майже не було. Забор, величезні зарослі з винограду. А от з інших боків - вже цілком можливо... Прилетіли борти, мене повідомили що бачать двох підорів, що залягли в кущах. І зараз їх намагатимуться вразити. Стрільба на цей момент вже завершилась. Докричатись до інших бійців, що були на хаті - не вдається. Бігти до них - ідея хєрова. *БУМ* Вибух в стороні дороги. *БУМ* Ще. КСП повідомляє, що не вразили і чорти побігли назад в сторону села, звідки й прийшли. Таке собі... Підори, які знають, де ми - з'їбались, мабуть, до своїх... - "Як ти думаєшь, куди вони побігли?" - вже опустив ствол мій побратим і починає жваву розмову. Це був його основний мінус. Молодий але дуже багато балакав. - "Назад, до села, цинкуй сектор, ще щось буде." - відповів я. - "Бляха, цей перший в мене взагалі на мушці був, я би його отак "оп" і все, шмальнув би..." Йому хотілось побалакати, співрозмовник йому був не дуже й потрібен... 😌Позивний ВВС - Підписатись 😅Instagram

Ти хахол ілі руський? [5] Сон був міцний, як ніколи: ліжко, спальник... Ще й після 5 суток практично без сна. Прокинувся. Познайомився з "місцевими" жителями хати. Потрохи вник в обстановку. Загалом дуже бентежив той факт, що сама хата, де вони базувалась - знаходилась майже в самій низині. Ну й фактично нижче всіх інших хат. Це був невеличкий двір в селі з 1 вулицею. З основної дороги сюди вів доволі крутий спуск. Сама хата: сіни, кухня, кладовка та 2 кімнати. У дворі був колодязь, малий сарай, гараж, великий сарай з сіном та літня кухня. При цьому хата взагалі не була підготовлена до оборони. Вікна завішані плівкою, простинями, щоб світло не входило й не виходило. Ну і все. На кухні тьма сухпаїв, багато кави й чаю. Загалом тут хлопці ніби спокійно жили, чергуючи в маленькому сарайчику, звідки був огляд через решітку на єдину дорогу, розміром з 30х30 см. Але по факту звідти було видно метрів з 50 самої дороги: сарай був набагато нижче дороги. На схід від хати починався той чортів лісочок. І, як виявилось, хлопці почали потрохи там копати окоп, типу "про всяк". Це була рівна яма, глибиною в 70см, довжиною в 3 метри, вздовж забору-рабиці, який відгороджував двір від лісочку. Впродовж дня дізнався від них багато різної інформації, яка стосується ситуації тут по місцю, але нічого конкретного чи дуже важливого - ні. Загалом в них там була тиша повна. Вони майже ніколи не вдягали броню і періодично бродили без зброї. Дивне. Весь день витратив на переборку аптечки медика, який нас покинув, формування запиту, що нам ще потрібно та намагання дізнатись ще щось важливе про наше нове місце перебування, та й інші 2 позиції, які розташовувались північніше. Додатково перебрав спорядження й вирішив питання, що мій тепловізійний приціл не заряджається напряму, армований скотч в малий павер згодились. Вночі сказали забрали двох "місцевих" бійців з середньої позиції, я їм доніс їх нову задачу, маршрут і т.п., й вони пішли кудись в сторону "тилу". Замість них пішло двоє з нашої позиції. Загалом моя група, що залишилась, вже була розпорошена між всіма 3 позиціями. Також дізнався, що наші минулі позиції підари таки "штурманули", а саме - деякі залишені рюкзаки. І забрали один пройобаний телефон з картою та обстановкою, але: - "Тут всьо на хахляцкам, нічєго нє понімаю, значіт нічєво важнова нет". Але вся ця тиша не на довго... 😌Позивний ВВС - Підписатись 😅Instagram