Мінус 3к підорів за добу. Абсолютний рекорд. Сили оборони знищують підорів в промислових масштабах.

У плівках операції «Карфаген» злочинці з СБУ обговорюють жорстоку розправу над чинним військовослужбовцем Юрієм Лелекою, який пройшов «Азовсталь» та полон. За словами одного з учасників діалогу, той не піддається їхньому впливу та не погоджується замовкнути за гроші, тому його варто залити кислотою або забити молотками, щоб «другим неповадно было».

Кілька днів тому я вже писав про події в Петропавлівській Борщагівці. Тепер, коли емоції вляглись, хочу розставити крапки над «і». Що це був за будинок. Звичайний дім, де тимчасово розмістили людей: 26 мобілізованих і частину особового складу. Розосереджувати хлопців по невеликих будівлях це звична практика, і робиться вона заради безпеки. Сьогодні зі зрозумілих причин велике скупчення військових в одному місці це мішень. Двоє з тих 26 були повернуті після СЗЧ. Їх тримали на «карантині для адаптації» перед відправкою далі. Як усе розгорталося. 2 листопада соцмережами розлетілася «сенсація», що в підвалі нібито катують близько 40 людей і є загиблий. Це жалюгідний фейк, який був відразу ж спростований, але ж він сильно підбурив людей. До будинку на «швидкій» приїхала «лікарка» Валентина Молода, власниця клініки естетичної хірургії, і вийшла в прямий ефір. За версією слідства, за 107 тисяч гривень вона мала вивезти військового, який пішов у СЗЧ. Замовниця, за тією ж версією, Тетяна Кіреєва, а водій Віктор Єна напередодні знімав будівлю на телефон. Під будинок стягнувся натовп: виламували ворота, кидали каміння та шашки, розпилювали газ. Серед учасників були і соратники сумновідомого антивакцинатора та поборника ТЦК Стахіва, і неповнолітні. Ввечері приїхали Командувач НГУ Олександр Півненко і керівник ОП Кирило Буданов, зайшли в будинок з людьми з натовпу. Четверо військових відправили до лікарні, решту вивели, як і вимагали. А далі відбулось те, що мене вразило! Натовп кричав «визволяйте хлопців!», а коли їх повели до автобуса, «визволителі» почали бити вікна, розхитувати автобус із цими хлопцями і закидати його камінням. По тих, кого нібито хотіли рятувати від «катівні». Більшість мобілізованих потім самі повернулися до розташування. Свідчення одного з них я теж публікував раніше. Підсумок: 16 постраждалих нацгвардійців, 130 встановлених причетних, із них 27 діяли активно, ще 24 підбурювали. Троє підозрюваних організаторів під вартою. Хто ті четверо, яких вивели до лікарні. Командир частини, до якої належить ПТД на Софіївській Борщагівці, розповів. Перший раніше втік у СЗЧ з одного з підрозділів, його знайшли вдома в Києві. Саме через нього, за словами командира, родичі й шукали способи витягнути його зі служби, і з цього все почалося. Другий закликав побратимів тікати й сам пішов у СЗЧ. Третього мобілізували 30 жовтня вже в неадекватному стані, швидкий тест показав наркотики. Четвертий травмував спину в укритті під час тривоги на БЗВП. В лікарні поводився неадекватно, після лікування його виписали з рекомендацією продовжити лікування в частині. Вони не схожі на «закатованих з підвалу» з ефірів Молодої. Але якщо щодо кого-небудь переступили межу, це має бути встановлено. ДБР і військова омбудсменка вже перевіряють. В Азові це не припустимо! Мені як військовому від усього цього дуже боляче. Ми тримаємо фронт, щоб у тилу люди могли жити, працювати, бачити дітей. А в цьому ж тилу бійцям у голови летить каміння. Тим, хто прийшов щиро, на емоціях, скажу: подумайте, як легко вашу тривогу використали ті, хто мав у цьому власний інтерес. Не дозволяйте маніпулювати собою, адже ваші необдумані дії приведуть вас у в’язницю, де вас не будуть захищати ті, з трансляцій якмх ви потрапили в цю сумну історію. І на цьому тлі я хочу окремо відзначити Командувача Національної гвардії України, генерала-майора Олександра Півненка. Дядя Саша, бойовий офіцер, разом з іншим генералом Кирилом Будановим вони приїхали особисто. Не відсиджувався за спинами підлеглих. Вийшов до розлюченого тікток-істерією натовпу, слухав, відповідав, чув образи, але не зірвався. Зайшов у будинок з тими, хто зголосився перевірити все на власні очі, публічно визнав, що четверо військових потребували лікарні, і пообіцяв розслідування та покарання винних. В армії не кожен командир здатен взяти на себе відповідальність і діяти за межами армійських методичок та правил, вийти віч-на-віч із провокаторами, які нападають на твоїх підлеглих воїнів й тримати стрій. Це вчинок Справжнього Командира. Дякую, пане генерале. Моя повага й підтримка.