Телеграм канал «Agrosfera»

❗️Використовується у складі інсектицидних протруйників та інсектицидів для захисту від комплексу ґрунтових та наземних шкідників.

Володіє: системною, контактною, кишковою, залишковою та трансламінарну діями, а також яскраво вираженим антистресовим ефектом для с/г культур.

➡️ ЯК ПРОТРУЙНИК контролює широкий спектр ґрунтових шкідників, зокрема, дротяники, личинки жужелиць, блішок, двокрилих та інших.

🔸Після проростання певний період забезпечує захист проростків від наземних шкідників.
🔸Оброблене насіння слід висівати відразу після протруєння.
🔸Ефективність роботи може сягати 25–28 днів.

➡️ ЯК ІНСЕКТИЦИД — для боротьби з сисними та листогризучими шкідниками, такими як, попелиці, клопи, трипси, п’явиці, блішки, довгоносики та інші. Захисний ефект — до 14 днів.

🟠 Ін Сет®
(імідаклоприд 600 г/л), застосовують на:
▪️ зернові 0,3–1,5 л/т;
▪️ ріпаку 3,0–4,0 л/т;
▪️ кукурудзі та соняшнику 4,0–7,0 л/т.

Чим може зашкодити піна при внесенні засобів захисту рослин❓

➡️ За наявності піни стає проблемою заправка обприскувача до повного — велика кількість піни виливається на землю, що містить препарат для внесення в концентрованому вигляді.

❗ Як результат зменшується ефективність обробок, та за умови внесення гербіциду, утворюються «мертві зони» на полях, на яких роками нічого не росте. Не доливати до повного також не варіант, тому що стає неможливим точне дозування препаратів.

➡️ Може призвести до поломки насосу обприскувача, оскільки він не розрахований на прокачку повітря, яке міститься в піні. Якщо не застосовувати піногасники, доводиться довго чекати, доки піна осяде.

✅ Щоб не витрачати зайвого, для уникнення піноутворення рекомендуємо піногасник Ленс®.

Додавати його слід на початку заповнення баку (приблизно на ¼), перед засобами захисту рослин. Якщо піногасник не додали і піна уже утворилась, необхідно вводити невеликими порціями, постійно перемішуючи розчин.

📍Наочна дія препарату Ленс® - https://youtu.be/vZWEnP65Nwk?si=eMMK_4ejo3KxTzGW

📌 Протруйники – продукти хімічної промисловості, що застосовуються для оброблення посівного матеріалу від шкідників та збудників хвороб, які зберігаються на поверхні або всередині насіння, а також у ґрунті.

🔻 За характером дії:
▪ контактні (що вбивають шкідливий об’єкт при контакті з ним), протруєння такими препаратами рекомендується проводити за 2–3 тижні до сівби;
▪ системні (проникають в тканини і провідну систему рослин) – оброблення такими препаратами можна проводити навіть за 1 день до сівби без зниження ефективності останніх.

🔻 Для ефективного проведення робіт:
1️⃣ насіння слід ретельно відсортувати, відкалібрувати та довести до кондиційної вологості і схожості. Разом з цим насіння очищується від пилу;
2️⃣ обов’язкове дотримання норми препарату, бо зменшення витрати на 10–15% призводить до значного зниження його ефективності, а проти окремих патогенів ефективність втрачається повністю. Тому, слід ретельно стежити за точним дотриманням рекомендованих норм витрати пестицидів;
3️⃣ слід враховувати і вміло використовувати особливості препаратів.

Протруйники — ключовий елемент захисту посівного матеріалу, який безпосередньо впливає на схожість, стартовий розвиток культур і майбутню врожайність.

Дотримання норм, правильний вибір препарату та якісна підготовка насіння забезпечують максимальну ефективність обробки та надійний захист рослин на початкових етапах розвитку.

Мікродобрива та регулятори росту — дієвий інструмент для забезпечення рослин повноцінним живленням навіть за складних ґрунтово-кліматичних умов.

1️⃣ Забезпечення рослин необхідними поживними речовинами.
🔸Ґрунти часто бідні на мікроелементи, або останні знаходяться в недоступних для рослин формах, чи блоковані такими факторами: антагонізм макро- і мікроелементів, pH ґрунту, температура.

2️⃣ Краще використання поживних речовин і мінеральних добрив з ґрунту.
🔸 Застосування мікродобрив та регуляторів росту позакоренево дозволяє зменшити кількість внесених мінеральних добрив без втрати врожаю, завдяки фізіологічному впливу на рослини.

3️⃣ Збільшення врожаю та плодоношення.
🔸 Достатня кількість бору в рослинах позитивно впливає на зростання генеративних органів, цвітіння, запліднення й утворення зав’язі.

4️⃣ Хороша якість зерна.
🔸 Мікроелементи: Cu, Mn, Zn та амінокислоти покращують засвоєння і використання азоту. Тим самим впливають на підвищення вмісту білка в насінні й зерні.

5️⃣ Стійкості проти вилягання.
🔸 Мідь бере участь в утворенні лігніну тим самим підвищує стійкість проти вилягання.

6️⃣ Підвищення стійкості до стресових умов та грибкових захворювань.
🔸 Калій та бор сприяє накопиченню цукрів, а P, Zn позитивно впливають на утворення кореня та зимостійкості.
🔸 Cu, K, амінокислоти, полісахариди та цитокініни підвищують посухо- і жаростійкість рослин.
🔸 Також Cu і K обмежує розвиток, на зернових культурах, ураження іржею, борошнистою росою, збудниками плямистостей, кореневої й стеблової гнилі.

Їх застосування підвищує врожайність і якість продукції, зміцнює стійкість рослин до стресів і хвороб та забезпечує ефективніше використання мінеральних добрив.

Озимий ріпак це холодостійка культура, однак зимостійкість її слабка, і залежить від сорту чи гібриду, температурних умов та загартування рослин перед входом в зиму.

👌 Загартування ріпаку краще відбувається у фазі кореневої розетки листя при температурі +2–5° протягом 10 днів і -30° протягом наступних 5 днів. Але це не все.
Рослини що не пройшли загартування (при пізніх строках сівби), гинуть при зниженні температури до -6–8°.

✅ Добре загартовані рослини витримують зниження температури при 2 см снігу до -12–14°.
За снігового покриву 5–6 см і більше, ріпак витримує морози до -23–25°.

🌱 Озимий ріпак, що сформував розетку з 8–12 листків з діаметром кореневої шийки 8–12 мм і довжиною кореня 15–20 см, переносить температуру на рівні кореневої шийки до -12–16°, а за наявності снігового покриву 10 см — до -25–30°.

🔻 Посіви з недорозвиненою розеткою (3–4 листки) з довжиною коріння 7–9 см гинуть при температурі -10°.

❌ Озимий ріпак не витримує затоплення та льодової кірки!

І ще, якщо у вас на полі при його моніторингу залишилося 15 рослин/м² розвинутого озимого ріпаку — однозначно по такому полі варто працювати і ви отримаєте досить хороший урожай.

🌾 Щодо озимої пшениці — це культура, що може витримувати до -20°С і нижче морозу, але є але.
Рослини, що добре загартовані з осені, витримують зниження температури на глибині вузла кущіння до -19–20°.
При достатньому сніговому покриві, більше 15 см, рослини здатні витримувати морози більше -25°.

Якщо шар снігового покриву 3–5 см, то озима пшениця здатна витримувати зниження температури повітря до -20–22°.

❄️ Сильні морози (-25–27°) при відсутності снігового покриву або мінімальній його товщині (1–4 см) можуть спричинити загибель рослин озимої пшениці навіть морозостійких сортів.

Перерослі рослини озимої пшениці, на яких сформувалось по 5–6 пагонів, є менш стійкими проти низьких температур.

Дуже важливе значення має визначення життєздатності рослин. Для її визначення, як правило, відбирають на посівах в зимовий і ранньовесняний періоди спеціальні зразки (моноліти).

Вважають, що посіви знаходяться в доброму стані при наявності життєздатних рослин не менше 90%.

🚜🌾 Період зимового спокою — оптимальний час для аналізу проблем із бур’янами та підготовки рішень на весняний сезон.

З наближенням весняного періоду, аграрії входять у підготовчий етап активної фази виробничого процесу, і однією з ключових його складових є боротьба з бур’янами.

Найбільш масовою та найшкодочиннішою в агроценозах залишається група однодольних (злакових) бур’янів 🌱.

✅ Агротехнічні заходи при контролі злакових бур’янів включають:
правильне ведення сівозмін, проведення досходових і післясходових боронувань (за умови відповідності технології вирощування культури), а також міжрядні обробітки при широкорядному способі сівби.

✅ Хімічний спосіб контролю передбачає:
▪️ застосування гербіцидів суцільної дії на основі солей гліфосату;
▪️ використання ґрунтових гербіцидів — відповідно до технології;
▪️ страхові гербіциди — як чисті грамініциди, так і препарати з вибірковою дією, здатні контролювати злакові та частково дводольні бур’яни.

Злакові бур’яни не зникають після зими — вони лише призупиняють розвиток, тому ефективний контроль починається з правильного планування. Поєднання агротехнічних і хімічних заходів дозволяє зайти у весняний сезон підготовленими та мінімізувати ризики втрати врожаю.

📌 Фунгіциди – це хімічні препарати, призначені для запобігання розвитку або знищення патогенних грибів і бактерій, які є збудниками численних хвороб.

ЗА СПОСОБОМ ДІЇ:

▪️ Контактної дії – взаємодіють з патогеном лише на поверхні, не проникаючи в рослину. Завдяки цьому збудники грибкових хвороб гинуть ще в фазі розвитку. Але обробляти рослини потрібно дуже ретельно, покриваючи всі частини культури. Ефективність таких препаратів залежить від його кількості, терміну дії, стійкості та здатності утримуватися на поверхні рослин.

▪️ Системної дії – легко проникають всередину рослин, пересуваючись по судинах і проникаючи в усі частини, тим самим захищають культуру від грибкової інфекції. Деякі препарати використовуються для профілактики хвороб, але більшість з них лікувальні. Основні переваги системних фунгіцидів: проникають всередину рослин за дуже короткий час. Препарати варто застосовувати до того моменту, коли будуть виявлені перші ознаки хвороби. Також, обробку можна виконувати в тому випадку, якщо зараження вже почалося.

ЗА ХАРАКТЕРОМ ДІЇ:

▪️ Захисної дії – застосовуються для обробки ще не заражених, зовні здорових культур з метою профілактики. Як правило захисні фунгіциди застосовуються в період, коли ризик появи патогенів дуже високий. Вони допомагають запобігти зараженню і зберегти врожайність культури.

▪️ Лікувальної дії – препарати застосовуються після того, як з’явилися перші симптоми хвороби.

Також є і комплексні фунгіциди, що поєднують в собі основні переваги контактних і системних.