Телеграм канал «Agrosfera»

📌 Фунгіциди – це хімічні препарати, призначені для запобігання розвитку або знищення патогенних грибів і бактерій, які є збудниками численних хвороб.

ЗА СПОСОБОМ ДІЇ:

▪️ Контактної дії – взаємодіють з патогеном лише на поверхні, не проникаючи в рослину. Завдяки цьому збудники грибкових хвороб гинуть ще в фазі розвитку. Але обробляти рослини потрібно дуже ретельно, покриваючи всі частини культури. Ефективність таких препаратів залежить від його кількості, терміну дії, стійкості та здатності утримуватися на поверхні рослин.

▪️ Системної дії – легко проникають всередину рослин, пересуваючись по судинах і проникаючи в усі частини, тим самим захищають культуру від грибкової інфекції. Деякі препарати використовуються для профілактики хвороб, але більшість з них лікувальні. Основні переваги системних фунгіцидів: проникають всередину рослин за дуже короткий час. Препарати варто застосовувати до того моменту, коли будуть виявлені перші ознаки хвороби. Також, обробку можна виконувати в тому випадку, якщо зараження вже почалося.

ЗА ХАРАКТЕРОМ ДІЇ:

▪️ Захисної дії – застосовуються для обробки ще не заражених, зовні здорових культур з метою профілактики. Як правило захисні фунгіциди застосовуються в період, коли ризик появи патогенів дуже високий. Вони допомагають запобігти зараженню і зберегти врожайність культури.

▪️ Лікувальної дії – препарати застосовуються після того, як з’явилися перші симптоми хвороби.

Також є і комплексні фунгіциди, що поєднують в собі основні переваги контактних і системних.

Для того щоб дати відповідь на це запитання необхідно знати, які сорти чи гібриди сіяли, в які строки (ранні, оптимальні, пізні), у який ґрунт.

Щодо сортів та гібридів то вони мають властивості морозо- та зимостійкості.

🌡 Морозостійкість — це стійкість рослин до низьких температур (в озимої пшениці це -15–20°С, в ріпаку до 16–17°С).

❄️ Зимостійкість — стійкість рослин до несприятливих умов зимівлі в осінній, зимовий і весняний періоди. Ці властивості формуються у рослин восени під час їх загартування.
Загартування в озимих відбувається у два етапи: у пшениці, перший настає за денної температури близько +5–10°С, а нічної — від 0 до +4°С, другий — за середньої температури від нуля до -5°С; у ріпаку — перший за температури вдень до +5–7°С, а вночі до 0–1°С, другий, при температурі нижче 0°С.

При двох етапах загартування завдяки різним процесам у вузлах кущіння (пшениця), в коренях та кореневій шийці (ріпак) нагромаджуються цукри та інші сполуки, але це все залежить від збалансованого живлення та ґрунтово-кліматичних умов. Якщо ґрунти «бідні» та не було достатньо живлення, то такі посіви менше нагромадять цукрів і тим самим ймовірність їх перезимівлі низька.

🔷 Так, якщо вміст цукрів у вузлах кущіння до 20–30%, то озима пшениця здатна витримати морози до -15–20°С, ячмінь озимий — до -14–15°С. А добре розвинутий ріпак озимий у фазі 6-ти листків витримає морози до -16–17°С.

Ще є сніговий покрив, так при 10 см снігу і більше пшениця в 2–4 листочки витримує морози до -20°С, а добре сформований ріпак до -25–30°С. А от без снігу озимий ріпак на рівні розвинутої кореневої шийки здатен витримувати -12–14°С, а пшениця в 4–5 листочків відповідно до -10–14°С.

Перезимівля озимих пшениці та ріпаку залежить від сорту/гібриду, строків сівби, фази розвитку, рівня живлення та наявності снігового покриву. Добре загартовані й забезпечені елементами живлення посіви з достатнім вмістом цукрів здатні витримувати сильні морози, тоді як ослаблені рослини без снігу мають високий ризик вимерзання.

Ми щиро дякуємо всім нашим клієнтам та працівникам компанії за 25 років довіри і плідної співпраці.

Що потрібно не прогавити зимою аби урожай був вдалим 👌

🔸 Перш за все, це детальний моніторинг посівів озимих культур на предмет їх фізіологічного стану з прив’язкою до конкретних умов перезимівлі.

‼️ Обов’язково відстежуємо загальний стан посівів, стан кореневої системи та ймовірні зміни в її розвитку як позитивні, так і негативні. Зміни, що відбуваються в надземній частині рослин, вміст цукрів і в основних її частинах. За допомогою отриманих даних наприкінці зими зможемо чітко зрозуміти, що відбувається на полі та відповідно спланувати або пересів, або ж комплекс реанімаційних заходів.

🔸 Присутність та розвиток бур’янів 🌱 (особливо за умов відсутності осіннього внесення засобів захисту). Вивчати їх видовий склад, густоту, фіксувати появу нових чи загибель існуючих. Ця інформація допоможе визначитись з вибором гербіциду на весняну обробку та строками їх внесення.

🔸 Фітосанітарний стан посівів, тобто ураження та прогнозування розповсюдження хвороб.
🔸 Заселеність посівів мишевидними гризунами.

Пересівати чи проводити планові роботи для отримання гарного врожаю?

✅ Відповідь одна – не робити поспішливих висновків 👇

Варто забезпечити моніторинг стану рослин посівів з метою визначення їх життєздатності та планування заходів щодо використання азотних добрив та мікроелементів навесні.

📌 Основним методом моніторингу стану посіву під час зимівлі є перевірений метод «МЕТОД МОНОЛІТІВ», що полягає у визначенні життєздатності рослин шляхом відбору монолітів ґрунту з рослинами.

🔻 Детальніше про метод на фото.
🔻 Також в таблиці наведено стан посіву в балах. Ці дані скажуть вам про необхідність пересіву чи зберігання культури.

🧷 Метод монолітів дає достовірну оцінку посівів за умови дотримання всіх правил відбору, доставки, відтавання та відрощування зразків.

➡️ Якщо розвиток рослин добрий, є відповідна густота стояння рослин в ящику (відносно таблиці), тоді вже і варто планувати весняне азотне живлення та застосування позакоренево мікродобрив з підвищеним вмістом фосфору.

✔️ Фосфор Фреш® - 1,2 кг/га для розвитку кореневої системи, а якщо ні, то пересів ❌🌾

Замовляй⬇️
📞 0 800 20 42 42
🧑🏽‍💼 у торгових представників
📲 мобільний додаток
🔸Android
🔸IOS

❌ Чому урожаю може не бути?

❄️ Вимерзання.
Хороші результати в боротьбі із загибеллю озимих хлібів від вимерзання дає посів зимостійких сортів, пристосованих до конкретних ґрунтово-кліматичних умов.

🏳️ Випрівання.
Слід уникати ранніх і загущених посівів, а також надмірного азотного живлення, оскільки густі перерослі посіви випрівають швидше, ніж своєчасно посіяні і такі, що нормально загартувалися. При надмірній товщині снігового покриву в кінці зими корисно прискорити танення шляхом розкидання по поверхні снігу золи, торфу, мінеральних добрив.

💧 Вимокання.
Запобігти вимоканню можна посівом стійких сортів, відведенням води, що накопичується, влаштуванням з осені стічних борозен. Добрі результати дають вертикальний дренаж і досходове щілювання ґрунту.

🌫️ Крижана кірка.
Розрізняють притерті та висячі кірки. Прозору висячу кірку доцільно руйнувати суцільно або смугами (для охолодження ґрунту). Для боротьби з притертими крижаними кірками застосовують снігозатримання (за допомогою лісових смуг, щитів, розкидання хмизу і т. д.). Механічне руйнування притертої кірки призводить до сильного ушкодження рослин. У кінці зими притерту кірку, щоб прискорити її танення, посипають золою, калійною сіллю, ґрунтом або торф’яною крихтою.

🌱 Випирання.
Добрі результати забезпечує посів насіння на оптимальну глибину в ґрунт, що осів. При цьому дуже важливі своєчасна обробка ґрунту, застосування котчення та використання комбінованих орних і ґрунтообробних агрегатів.

Майбутній урожай залежить від:
🔸 правильно підібраних сортів
🔸 своєчасної підготовки ґрунту
🔸 оперативного реагування на зимові ризики

Чим краще враховані ці фактори — тим стабільнішою буде перезимівля та вищим урожай.