Сьогодні, 23 жовтня, свято у всіх, хто живе від фіксу до фіксу 🎉
Дату обрали не випадково: 10.23 — це ж 10,23 МГц, базова частота, на якій тримаються всі сигнали GPS 💓📡
Ми бачимо з нашого боку мережі, як ви працюєте в полі попри РЕБ, спуфінг і тривоги, і все одно міряєте до сантиметра.
Всім Респект! 🫡💪🇺🇦
Бажаємо чистого неба, і в прямому, і в супутниковому сенсі ☀️, стабільних поправок 📶
Колеги-точкарі, виробник CHCNAV показав кейс, який для нас звучить як опис звичайного робочого тижня 😅
Задача: зняти коридор довжиною 30 км.
Дрон підняти не можна — зона закрита для польотів.
Покриття мережі немає. Рельєф складний.
Рішення: один оператор пішки зі SLAM-сканером.
Що це дало:
🚫 жодних дозволів на політ — уся зйомка з землі
📡 незалежність від зв'язку — там, де класичний RTK-процес буксує
🔋 гаряча заміна батарей прямо в полі, без вимкнення приладу (одна батарея — близько години роботи)
📦 на виході: хмара точок, 3D-модель, цифрова модель рельєфу, горизонталі та підрахунок обсягів земляних робіт
Що каже специфікація 📋
Виробник заявляє абсолютну точність до 5 см, відносну — менше 1 см, дальність сканування 120 або 300 м залежно від конфігурації, до 640 000 імпульсів за секунду.
А тепер — чесна частина від нас ⚠️
Це кейс від виробника, тобто маркетинг.
І наш обов'язок — додати те, про що в таких постах зазвичай мовчать:
📉 30 км — це дуже довга траєкторія.
Головний ворог тут не рельєф, а накопичення похибки.
Чим довше ви йдете без прив'язки, тим більше модель «пливе»
🛣 Коридор — найважчий сценарій для SLAM.
Пам'ятаєте наш пост про тест на рівній дорозі?
Однакові види, нема за що зачепитись — і пряма дорога потроху вигинається
📍 Тому ключове питання до будь-якого такого кейсу: де були опорні точки і як часто робилася прив'язка? Без цього «5 см» — цифра з буклета, а не з об'єкта
Як це працює правильно ✅
1️⃣ Опорні точки вздовж маршруту — там, де є доступ до неба, беремо прив'язку від RTK
2️⃣ Є сигнал — сканер «сідає» в координати; немає — продовжує будувати геометрію від останньої прив'язки
3️⃣ Контрольні точки окремо, для незалежної перевірки
4️⃣ Замикання маршруту, де це можливо
Саме про це ми писали в пості про гібриди: RTK дає абсолют, сканер — деталі й безперервність.
Поодинці кожен має слабке місце, разом — закривають одне одного 💪
Для наших умов 🇺🇦
Безпольотні зони, глушіння, відсутнє покриття — це наша щоденна реальність, а не екзотичний кейс із Азії.
І добре, що індустрія нарешті робить прилади саме під такі умови 👏
Про прилад (англ.): https://geospatial.chcnav.com/products/chcnav-RS10
Сам кейс — у стрічці виробника: https://www.linkedin.com/feed/update/urn:li:activity:7515663749198974976/
А коли небо все ж доступне — SystemNET дає ту саму прив'язку, яка перетворює красиву хмару точок на документ із координатами 😎📶
Всім ясного неба — а якщо не буде, то хоч міцних батарей і твердого ґрунту під ногами! 📍
🎉 Вітаємо переможців розіграшу від SystemNET!
Наш розіграш завершився, і ми готові оголосити імена щасливчиків, які отримають подарунки від SystemNET!
🏆 1 місце — EcoFlow river 3 із сонячною панеллю
ЛФ ТзОВ «ОБРА КОНСТРАКШН ГРУП»
🥈 2 місце — RTK-підписка SystemNET на 6 місяців (2 переможці)
- АТ «Житомиробленерго»
- ПП «Земельно-кадастрове бюро»
🥉 3 місце — RTK-підписка SystemNET на 3 місяці (3 переможці)
- ФОП Музика Сергій Михайлович
- Фоменко В'ячеслав Анатолійович
- ПП «Землемір»
🎁 4 місце — RTK-підписка SystemNET на 1 місяць (5 переможців)
- ТОВ «Поділля Агропродукт»
- Осідач Олег Євстахійович
- ФОП Гусарук Олександр
- ФОП Петухова Вікторія Василівна
- ТОВ «Експертне Бюро Рідний дім»
Щиро вітаємо всіх переможців! 🥳 Бажаємо продуктивної роботи, точних вимірювань і стабільного RTK-сигналу!
Дякуємо кожному учаснику за довіру до SystemNET. Стежте за нашими новинами, щоб не пропустити наступні акції та розіграші!
SystemNET — працюйте, розвивайтеся та досягайте більшого разом із нами! ❤️
«Геодезія невидима для суспільства» — і це наша головна проблема 🌍📐
Колеги-точкарі, вийшло інтерв'ю, під яким підпишеться кожен із нас.
Говорить генерал-майор доктор Б. Нагараджан — колишній керівник геодезичного підрозділу Служби зйомок Індії, нині професор Національного центру геодезії.
Теза проста й болюча: геодезія лежить в основі всього — позиціювання, навігації, картографування, спостереження Землі — але суспільство її не бачить. Люди щодня користуються результатом і навіть не здогадуються, що за ним стоїть наука 🤷♂️
Знайомо? У нас так само. Поки все працює — геодезистів немає. Щойно «попливли» координати — виявляється, що без нас ніяк 😅
Що він каже про системи координат 🗺
В Індії досі тягнеться спадок старого датума Еверест — локального, не геоцентричного, зробленого під класичну наземну зйомку. Він погано дружить із супутниковими системами, тому країна переходить на сучасні земні системи відліку (ITRF), сумісні з GPS, Galileo, GLONASS, BeiDou.
Його формулювання варте того, щоб запам'ятати: це перехід від статичного картографування до динамічного спостереження за Землею.
Бо Земля не стоїть на місці — і координати теж.
«Сучасна геодезія вимагає міліметрової узгодженості у просторі й часі»
Історія, в якій багато країн упізнають себе: старі локальні системи створювалися під теодоліт і стрічку, а працювати доводиться із супутниками 📏
Про людей — найсильніше 👷♂️
Він каже, що формально підготовлених геодезистів мало, у багатьох університетах узагалі немає окремих програм із геодезії, і люди приходять у професію «збоку» — з дистанційного зондування чи будівництва.
«Розвиток людських ресурсів може виявитися важливішим за розвиток самих приладів»
Оце в яблучко 🎯 Можна купити найдорожчий приймач — але якщо нікому пояснити, що таке датум, епоха й контроль, прилад видаватиме красиві цифри в нікуди.
І про ШІ — обережно й мудро 🤖
Він бачить користь ШІ там, де ми вже про це писали: виявлення багатопроменевості, пошук аномалій у даних. Але додає головне:
«ШІ має доповнювати, а не замінювати фізичне розуміння»
Що з його списку проблем знайоме нам 📋
🔸 розрізнені дані по різних установах
🔸 недостатня щільність мереж
🔸 мало геодезичних продуктів, доступних у реальному часі
🔸 брак сталого фінансування
Перші три пункти — це рівно те, над чим ми працюємо щодня. Мережа станцій, яка покриває країну, і дані в реальному часі прямо в полі, а не «надішліть запит і чекайте тиждень» 📡
Геодезія справді невидима.
Але саме на цій невидимій основі стоять дороги, мости, кадастр, будівництво й відбудова.
Ми в SystemNET робимо свою частину цієї роботи — щоб фундамент був міцним, навіть якщо його ніхто не бачить 😎📶
Всім ясного неба — і поваги до невидимої професії! 📍
Колеги-точкарі, дивіться на цифри — вони того варті.
Скільки коштував лідар 💸
🔹 2007 — Velodyne HDL-64E, 64 лазери, зірка перегонів DARPA: ~$75 000
🔹 середина 2010-х — компактний VLP-16: $7 999
🔹 2018 — той самий «Puck» подешевшав до $4 000
🔹 2022 — модуль Hesai з Bosch і Nvidia: $500
🔹 2025 — Hesai ATX у серійному виробництві: ~$200
🔹 2026 — лідар у новому Rivian: «кілька сотень доларів»
Чому так сталося ⚙️
Менше лазерів замість 64-канальних монстрів, напівтвердотільні модулі замість механіки, що крутиться, власне виробництво компонентів — і головне, обсяги: один лише Hesai виріс із 222 тисяч сенсорів у 2023-му до понад 500 тисяч у 2024-му.
Чесний нюанс ⚠️
Не біжіть у магазин: $200 — це ціна для автоконтрактів на сотні тисяч штук.
Порівнянні механічні лідари досі коштують $10 000–20 000.
Але саме з цих дешевих сенсорів і виростають бюджетні ручні сканери, які ви бачите на виставках 💡
Показова ілюстрація — суперечка Tesla і Waymo 🚗
Tesla каже: досить камер, вони коштують близько $400 на авто.
Waymo відповідає: ні, потрібен комплект із лідаром — і платить близько $12 700.
Довгий час головним аргументом проти лідара була саме ціна.
І ось що сталося: коли лідар подешевшав до сотень доларів, аргумент «це дорого» просто зник 😏
Сьогодні лідари стоять уже в понад 120 моделях автомобілів.
А тепер — що з цього бачимо ми 🔭
Сьогоднішній день — це RTK.
Ровер, контролер, поправки, сантиметри.
Це працює, це перевірено, це основа всіх робіт.
А завтрашній день — це гібриди: RTK + лідар в одному приладі.
І ми не вгадуємо: подивіться на ручні сканери останніх двох років — майже в кожному всередині і SLAM, і RTK-модуль.
Бо технології чудово доповнюють одна одну:
📡 RTK дає абсолютну прив'язку — де саме це стоїть на Землі
🔺 лідар дає геометрію і деталі — як саме воно виглядає
Поодинці кожен має слабке місце: сканер без прив'язки видасть ідеальну хмару не в тому місці, а ровер не намалює вам фасад.
Разом — закривають одне одного 💪
І головний аргумент — наші реалії 🇺🇦
У нас гібрид — це не про моду, а про можливість працювати взагалі.
РЕБ, глушіння, дні, коли супутників «немає» — ви це знаєте краще за будь-який огляд.
І в такі дні класичний ровер просто стоїть.
А зв'язка RTK + лідар дозволяє не зупиняти роботу:
⚡️ є сигнал — RTK тримає абсолютну прив'язку, усе як завжди
🚫 сигнал глушать — сканер продовжує будувати геометрію від останньої надійної прив'язки чи опорних точок, і топографічні роботи тривають
✅ з'явився фікс — модель знову сідає в координати
Тобто там, де раніше був би зірваний день і перенесені строки, гібрид дає робочий результат.
Для наших умов це вже не «приємна опція», а чи не єдиний реальний спосіб виконувати топозйомку стабільно 🔧
І падіння цін на сенсори означає просте: гібриди перестануть бути «дорогою іграшкою для великих контор» і стануть звичайним робочим інструментом. Так само, як свого часу сталось с ГНСС та RTK.
Ми в SystemNET у це віримо не на словах: саме тому розвиваємо мережу з прицілом на те, що до неї підключатимуться не лише класичні ровери, а й сканери, дрони та гібридні прилади.
За гібридами — майбутнє, а фундамент у них один: надійні поправки 😎📶
Стаття про ціни (англ.): https://lidarnews.com/automotive-lidar-cost-history-75000-to-200/
Про суперечку Tesla і Waymo (англ.): https://lidarnews.com/lidar-vs-cameras-tesla-waymo-self-driving-debate/
Всім ясного неба — і приладів, які працюють навіть тоді, коли неба не чути! 📍
Чекати C-діапазон 🛰 чи рухатись уже зараз? Ми обрали друге 💪
Колеги-точкарі, нещодавно ми писали про C-діапазон як майбутнє мереж РТК поправок.
Тема класна, але що чесно: це для нас більше як далеке планування — інші антени й приймальний тракт, та й майбутнє це щось невизначне.
Тож наші тактичні, найближчі, плани це — це Xona Pulsar 🎯
📡 сигнал у звичному L-діапазоні, поруч із GPS
💪 потужність прийнятого сигналу до 100 разів вища
🔐 криптографічний «водяний знак» проти підробки
⚡️ і головне — працює на багатьох наявних приймачах після оновлення прошивки
Плани — з датами 📅
🛰 дозвіл на сузір'я з 258 супутників (16 для старту)
🚀 перші 6 робочих апаратів стартують уже цього місяця
🟢 початок комерційних операцій — початок 2027-го
📈 половина сузір'я на орбіті — до липня 2032-го
І тепер цифри, які все пояснюють 💰
Xona підняла два великі раунди поспіль:
💵 $92 млн у червні 2025-го (зокрема $20 млн — від підрозділу Космічних сил США)
💵 $170 млн у березні 2026-го, причому раунд був перепідписаний
📊 загалом — понад $280 млн інвестицій
Але найцікавіше — хто дав гроші.
Серед інвесторів раунду C є Hexagon — тобто власник Leica Geosystems і NovAtel.
Плюс Samsung Next, ICONIQ, Toyota Ventures.
Коли у новий навігаційний шар вкладається виробник ваших тахеометрів, ГНСС та сканерів — це вже не стартаперські мрії, а стратегія галузі 😏
Виробники теж не чекають ⚙️
Septentrio працює з Xona з 2021 року і заклала канальні ресурси під нові сигнали ще на етапі проєктування архітектури.
Є навіть програма Pulsar Verified — підтвердження тестом, а не фразою в буклеті 👏
А тепер про нас 😎
Саме тому ми в SystemNET нарощуємо мережу на обладнанні Septentrio — бо воно будується із запасом на майбутні сигнали.
При цьому ми уважно дивимся за новими технолгоіями і робимо ставку на те що практично і відбудеться найближчим часом.
До кінця року в мережі буде близько 30 таких станцій. І це не межа 📡
Поки одні малюють дорожні карти в презентаціях — ми тягнемо кабелі до антен.
Ми не спостерігаємо за майбутнім. Ми його вже будуємо.
Про готовність приймачів (англ.): https://insidegnss.com/inside-the-receiver-septentrios-path-to-pulsar-ready-leo-pnt/
Про саму Xona: https://www.xonaspace.com
Всім ясного неба — і мережі, яка завжди на крок попереду! 📍