Визначення цінності жінок у вертикальній ієрархії відповідно до нав’язаного суспільством стандарту зовнішності є вираженням відносин сили та влади, в яких жінки змушені, як у спортивному змаганні, змагатися між собою та боротися за ресурси, які вже привласнили собі чоловіки. «Краса» не є поняттям універсальним чи незмінним, хоча на Заході роблять вигляд, що ідеали жіночої краси сягають платонівського ідеалу жінки. Наприклад, полінезійський народ маорі захоплюється жіночою повнотою, а народ падунг — обвислими грудьми. «Краса» також не є результатом еволюції — її ідеали змінюються набагато швидше. Навіть сам Чарльз Дарвін не був до кінця переконаний у правильності своєї теорії про те, що «краса» — це результат «сексуального відбору», який, у свою чергу, є відхиленням від закону природного відбору. Конкуренція жінок між собою з використанням «краси» як зброї боротьби є прямою протилежністю процесу природного відбору, в якому беруть участь усі інші види ссавців. Антропологія перевернула уявлення про те, що особини жіночої статі повинні бути «красивими», щоб їх обрав самець. Евелін Рід, Елейн Морган та інші соціобіологи спростували теорію про нібито закладену природою чоловічу полігамію та жіночу моногамію. Так, наприклад, самки вищих приматів є ініціаторками сексу: вони не тільки прагнуть до сексу, але й займаються ним із багатьма партнерами; більше того, «кожна невагітна самка в певний момент стає найбажанішою та найпопулярнішою серед усього племені. І ця циклічність спостерігається протягом усього її життя» Отже, достовірного історичного чи біологічного обґрунтування міфу про красу не існує. Єдине, на чому він ґрунтується, — це потреба сучасних структур влади, економіки та культури розпочати масштабний контрнаступ на прекрасну стать. Але якщо виникнення міфу про красу не пояснюється ані еволюційним процесом, ані сексуальними потребами, ані міркуваннями естетики чи віри в Бога, то що ж тоді лежить в його основі? Він претендує на те, що має стосунок до інтимної близькості, сексу та до життя загалом і нібито символізує тріумф жінок. Але насправді він ґрунтується на емоційній відчуженості, політичних і фінансових інтересах і, нарешті, на сексуальному пригніченні. Фактично міф про красу взагалі не має жодного стосунку до жінок! Якщо він і з чимось пов’язаний, то це з інститутами влади та могутністю, якими володіють чоловіки. Наомі Вульф