💥💥 РСЗВ рф вдарили по Тягинській / Дар'ївській громадах Херсонщини!

🇺🇦 «ЧЕСТЬ», «ПОВАГА» ТА «ПРИСЯГА» — ЗАБУТІ СЛОВА? Київ. Терорист стріляє по людях. Поранена дитина потребує допомоги. Двоє патрульних — Михайло Дробницький та Анна Дудіна — залишають місце трагедії. Сьогодні вони не за ґратами. Обидва звільнені з поліції, але кримінальне провадження триває. А тепер подивімося на цифри. Михайло Дробницький: - Зарплата — 421 840 грн на рік. - Заощадження — 5 200 доларів. - Три квартири у власності родини. - Volkswagen Passat. Анна Дудіна: - Зарплата — 481 864 грн на рік. - Компенсація оренди — 72 672 грн. - Працювала старшою інспекторкою з житлового забезпечення. За двох внесли заставу — 532 480 гривень! ХТО ЗАПЛАТИВ? ЯКІ БАГАТЕНЬКІ БУРАТІНО ВИРІШИЛИ ЇХ ПІДТРИМАТИ? ЧОМУ ЇХНІ ІМЕНА ДОСІ НЕ ВІДОМІ СУСПІЛЬСТВУ? А тепер згадайте хлопців на Херсонських островах. FPV, артилерія, скиди, постійний ризик загинути. Люди, які щодня захищають Україну, часто отримують зовсім інші гроші. І ось така арифметика нашої держави: застава знайшлася за один день, а остаточних відповідей суспільство чекає місяцями. Честь не купиш. Присягу не перепишеш. А повагу не отримують автоматично разом із поліцейським посвідченням. Можливо, час нарешті згадати, що означають слова «служити й захищати»? З повагою UA_DRON https://t.me/Kherson_DRON

🇵🇱 Ось що таке служити й захищати. Схоже, в Україні починають забувати, що означають слова «честь», «повага» та «присяга». 7 листопада 2026 року Краків пережив страшну трагедію. Озброєний чоловік відкрив вогонь по людях у центрі міста. Шестеро загиблих, 15 поранених. Серед постраждалих — поліцейські. Але є одна деталь, на яку варто звернути особливу увагу. Польські поліцейські не чекали, поки хтось інший зупинить озброєного злочинця. Вони вступили в перестрілку. Ризикували власним життям. Двоє правоохоронців отримали вогнепальні поранення. Один із них мав три кульові поранення, його стан оцінювали як дуже тяжкий. Нападника поранили та затримали. За повідомленням польської поліції, перший патруль розпочав дії вже через 23 секунди після повідомлення про стрілянину. Перші постріли поліцейських у бік нападника пролунали приблизно через три хвилини після виклику. І тепер згадаємо Україну. 18 квітня 2026 року. Київ. Голосіївський район. Озброєний терорист майже дві години тероризував місто. Загинули семеро людей. Україна запам'ятала не лише терориста. Україна запам'ятала двох патрульних — Михайла Дробницького та Анну Дудіну. Коли пролунали постріли, вони залишили поранених цивільних, серед яких була дитина, та відступили. Не просто відступили від небезпеки — залишили людей, які потребували допомоги. Далі почалося розслідування ДБР. ▪️ Обом патрульним оголосили підозри за службову недбалість із тяжкими наслідками. ▪️ 21 квітня суд обрав Михайлу Дробницькому запобіжний захід — тримання під вартою з альтернативою застави 266 240 гривень. Наступного дня заставу внесли. ▪️ 22 квітня аналогічну заставу — 266 240 гривень — внесли за Анну Дудіну. ▪️ Обох звільнили з патрульної поліції. ▪️ Остаточний вирок у кримінальній справі станом на 7 листопада публічно не підтверджений. І ось тут виникає питання. Чому в Польщі поліцейський, навіть отримавши кулю, продовжує виконувати свій обов'язок, а в Києві патрульні залишають поранену дитину? Ми не вимагаємо від поліцейських бути безсмертними. Ми розуміємо, що вони теж люди, у них є родини, діти та інстинкт самозбереження. Але навіщо тоді присяга? Навіщо форма? Навіщо повноваження та зброя? Поліцейський — це не просто людина, яка отримує зарплату за носіння форми. Це людина, якій держава довірила право і обов'язок захищати інших. Я хотів би, щоб польська влада оприлюднила ім'я того поліцейського з Кракова, який вступив у бій із нападником. Його мужність заслуговує на суспільне визнання. А в Україні хотілося б побачити не тільки розслідування щодо двох патрульних, а й чесні відповіді щодо системи підготовки, відповідальності командирів та якості відбору людей до поліції. Бо честь не видається разом із посвідченням. Присяга — це не формальність на папері. А повага суспільства не купується за бюджетні гроші. У Кракові поліцейські ризикували життям, щоб урятувати людей. У Києві люди чекали захисту, але побачили, як від них відступають ті, хто мав їх захищати. Ось що таке служити й захищати. І ось про яку різницю між формою та справжньою службою нам варто говорити. З повагою UA_DRON https://t.me/Kherson_DRON