Після трагедії у Комишувасі з’явилося багато різного роду «експертів», які почали спекулювати на темі того, що укриття не витримало удару кількома КАБами, а начебто мало би. Насправді ні — не мало. При цьому мало хто звернув увагу на те, що КАБи влучили точно в ціль. Для порівняння: 2024 рік, Серебрянський ліс. Русаки втратили літаки під час скидання КАБів на Херсонському напрямку, й частину їхньої авіації перекинули до нас. Був день, коли вони скинули на ліс понад 40 КАБів. Один із них влучив у дорогу, рух якою відновили протягом двох годин, усі інші — у молоко. Влучність КАБів тоді була такою, що важко взагалі зрозуміти, куди вони цілилися й чи цілилися вони взагалі кудись. Наразі вони можуть скинути кілька КАБів і влучити в ціль або в район цілі. Якщо ви думаєте, що КАБи скидають виключно по великих цілях, — ні. Якщо ви так думаєте, значить, ви просто не знаєте, що відбувається на війні. Мішенями для КАБів стають розрахунки БпЛА й НРК, точки РЕР і РЕБ. Росіяни не перший рік кидають КАБи по позиціях БпЛА, але влучність раніше була набагато меншою. А тепер уявіть, що в той час, коли росіяни працювали над тим, щоб зробити свою зброю кращою, наш колишній міністр оборони Федоров працював над тим, щоб зменшити зарплату вищезазначеним військовим. Круто, так?

​​З того часу, як людство винайшло друкарський верстат і почало зберігати й розповсюджувати інформацію, а відповідно, і знання та досвід, зі швидкістю, значно вищою за швидкість монаха, який вручну переписує книги, ми зробили стрімкий стрибок у розвитку — аж до ШІ. А потім прийшли військові й заявили, що переписувати книги від руки було надійно й безпечно, тому треба продовжувати так. Сьогодні зранку ділився досвідом із невідомим мені раніше оператором БпЛА стосовно використання бортів Autel. Свого часу ці борти з усіма своїми особливостями стояли мені поперек горла. Хлопці з мого колишнього розрахунку проводили тести, шукали рішення, а я зі штабу доводив інформацію до інших екіпажів та підтримував зв’язок з інженерами щодо забезпечення пілотів необхідним майном. Це насправді було невелике завдання, але з низкою певних труднощів. Я добре це запам’ятав через те, що на той час уже звільнявся й міг просто забити на це хуй. Не зробив цього лише через те, що не хотів залишати після себе незакінчену справу. Можна сказати, що розкриття великої таємниці падіння «Аутелів» — це останнє завдання, яке я виконав під час служби. Командир батальйону, який кричить на КП, що нічого не розуміє в БпЛА; заступник комбата, який горлає: «Поясніть мені по-піхотному!»; керівник батальйонної майстерні, який відмовляється виконувати завдання, — і для того, щоб він почав щось робити, треба прийти до нього разом із Начальником розвідки й командиром роти БпЛА. Добре, що для того, щоб виготовити декілька АКБ, не довелося з Генеральним штабом зв’язуватися. Обмін інформацією й досвідом як усередині підрозділів, так і між ними залишається величезною проблемою війська. Якби в армії не було монахів, які переписують книги від руки, важко уявити, як би воно взагалі працювало.

Багато ветеранів із числа тих, хто служив ще під час АТО/ООС, знають про можливість стати на квартирний облік як людина, яка потребує поліпшення житлових умов. Така можливість дійсно є. Спочатку ви проходите через пекло, щоб стати на квартирний облік, а потім отримуєте — ХУЙ. Історично склалося так, що для високопосадовців МВС житло є, а для ветеранів і їхніх родин — немає. На квартирному обліку можна стояти роками, щорічно підтверджувати, що ви все ще потребуєте поліпшення житлових умов, але нічого не отримувати. Головне, що треба знати про квартирний облік, — це те, що він функціонує відповідно до закону УРСР від 1984 року. Цей закон писався під інші реалії. Щоб стати на квартирний облік, вам треба переміститися в часі, перетворитися на радянську людину і зрештою нічого від цього не отримати. Але якщо ви є ветераном з інвалідністю 1-ї або 2-ї групи, ви маєте право отримати замість житла, яке вам ніколи не дадуть, сертифікат на придбання житла. Щоб отримати ці гроші, вам треба виконати дві умови: мати інвалідність 1-ї або 2-ї групи, а також стати на квартирний облік. Це не є гарантією того, що ви отримаєте кошти. По-перше, є підводні камені. По-друге, коли будуть виділені кошти — нікому не відомо. Ви можете чекати їх рік або два, можете не дочекатися, а можете чекати недовго — це важко спрогнозувати. Але така можливість є, й існують реальні люди, які ці гроші отримали. Наприклад, моя родина, яка об’єктивно належить до категорії родин, що потребують поліпшення житлових умов, ніколи не зможе стати на квартирний облік через бюрократичні паркани. Але я зміг стати на облік разом із дитиною (дружину виключили) як ВПО. Сума, яку держава може надати вам на придбання житла, відрізняється залежно від вашого міста та області. Система, за якою її розраховують, така, що ШІ з цим завданням не впорається — я перевіряв. Чат ГПТ не настільки розумний, щоб перемогти нашу бюрократію. Підсумовуючи: якщо ви є людиною з інвалідністю 1-ї або 2-ї групи, ви можете спробувати отримати від держави сертифікат на житло. Зрештою ви або колись, може бути, отримаєте від 1 млн грн і більше, або викинете на хуй купу часу, як це зробив я, і підете вивчати умови «єОселі», як я роблю зараз.