Анатолій Шпонарський, колись причетна до нашого руху людина, більше немає відношення до Двіжу. Колись це був лідер, за яким йшли люди, сьогодні - це ганьба і сором нашого руху у всіх сенсах.
Побачивши вчора, що людина яка півтора роки тому втекла з країни за день до прийняття закону про мобілізації, ще асоціює себе в інтернеті з таким поняттям як «футбольний хуліган». Мало того, що йому не вистачило мужності як чоловіку взяти до рук зброю (для бою, а не для фото), він дозволяв собі сідати за один стіл з кацапами у кольорах триколору. Розповідати в інтервʼю «як би я знав, що воювати це так ахуєнно», в той час час як пацанам з Двіжу відриває руки/ноги - це, звісно, сильно. Але з часом дешеві історії про війну змінили сторіс про «нюхання кокаїну 3 дні поспіль». Ця людина давно загубила відчуття адекватності та здорового тону. Немає сенсу розписувати про аморальність його вчинків під час кривавої війни, в якій наш рух приймає активну участь - все і так зрозуміло.
Це не гідний приклад для молоді. Ми не говорили про це публічно раніше, але позиція всіх колективів однозначна: таким персонажам не місце в чоловічому колі.
Футбольний хуліган - це той хто зі зброєю в руках захищає нашу країну. Сьогодні, імʼя Динамо мають право представляти лише ті, хто роблять свій вклад у війну, а не убогі ухилянти, які заряджають імʼя нашого клубу на тайських стадіонах.
Всім нашим союзникам позиція обозначена, висновки робіть самі. Час розставив все на свої місця.
Kategorie D