Сьогодні вже 32 роки Центру спеціальних операцій «Альфа» Служби безпеки України, і я вдячний вам за те, що кожного року ви додаєте сили і Центру, і Службі безпеки України, і всій нашій державі. Відзначив державними нагородами воїнів ЦСО «А» СБУ та передав нагороду родині загиблого Героя, удостоєного цього звання посмертно.
Служба безпеки України за роки нашого повномасштабного захисту стала однією з найбільш сильних світових спецслужб – справді бойовою спецслужбою, і велика частина цього нашого досягнення – це результат саме «Альфи».
Я дякую кожному воїну «Альфи» за службу! Дякую кожному, хто підтримує вас і допомагає вам. Дякую вашим родинам за таких крутих українських воїнів! І обов’язково пам’ятаємо кожного й кожну – всіх українських захисників і захисниць, які в цій війні, захищаючи нашу незалежність, віддали своє життя, щоб Україна могла жити.
Зараз у Кривому Розі триває ліквідація наслідків російського ракетного удару по місту. Росіяни вдарили просто по цивільній інфраструктурі. Рятувальники вже загасили пожежу. Станом на зараз, на жаль, відомо про трьох загиблих. Мої співчуття рідним і близьким. Більш ніж 20 людей серед поранених. Троє з них у важкому стані. Усім надається необхідна допомога.
Кожен такий день і кожен російський удар доводять, що тиску на агресора за цю війну недостатньо. Доводять також і те, що кожна затримка з виконанням домовленостей щодо ППО, будь-яке зволікання з постачанням для захисту України та українців – це фактично втрата життів. Важливо, щоб світ не мовчав про те, що досі немає жодного реального кроку Росії на закінчення цієї війни. На всі наші пропозиції дипломатії, зустрічей і кроків до миру ми не отримали від росіян жодної чіткої відповіді. Тиск потрібен. Тиск на Росію, щоб ситуація змінилася на краще. Дякую всім, хто допомагає!
Сьогодні день Центру спеціальних операцій «Альфа» Служби безпеки України. Професійних, сміливих і вмотивованих воїнів, які щодня виконують складні й важливі завдання заради безпеки України.
За роки повномасштабної війни бійці «Альфи» знищили тисячі одиниць ворожої техніки, завдали величезних втрат окупантам. На рахунку воїнів до 20% усіх втрат ворожої піхоти. І це високий показник ефективності, який говорить сам за себе. Завдяки далекобійним операціям «Альфи» ворог відчуває наслідки власної агресії далеко від лінії фронту в глибокому російському тилу. І попереду ще більше наших успішних операцій.
Дякую кожному воїну «Альфи» за службу й результати для країни. Вічна шана та вдячність усім, хто віддав своє життя, захищаючи Україну.
Сьогодні, як і щороку 22 червня, в Росії багато й дуже пафосно говоритимуть про Другу світову війну, про одну з її найбільш кривавих частин – напад нацистської Німеччини на СРСР. Про час, який для України завжди був нагадуванням про важливість миру та вшанування мільйонів безневинних жертв Другої світової війни. Це саме той час 20 століття, який мав би назавжди змінити ставлення будь-якої держави та світу в цілому до людського життя, а саме – утвердити життя як справжню найвищу цінність. Світових воєн і не було б, якби тодішні лідери керувалися цінністю людського життя, а не своїми імперськими мареннями.
Сьогодні ж Росія почала цей день зовсім не зі вшанування пам’яті полеглих у Другій світовій війні і не із сигналів, які дозволили б наблизити закінчення війни цієї, що триває зараз, – війни Росії проти України, а з нових нічим не виправданих убивств. У Сумській області російський дрон убив дитину, бабусю і чоловіка. Маму та ще двох дітей цієї родини поранив. Будинок знищений. Звичайний будинок, зовсім не військова ціль… У Запоріжжі за цю ніч двоє убитих від російських ударів, ще сім людей поранені. На жаль, є втрати також в Одеській області, були удари по Херсонщині, Донеччині, Харківщині. Знов були російські удари по енергетиці на Чернігівщині.
У цієї російської війни – жодної справедливої причини: Путін керувався абсолютно тим же, чим і попередні агресори. Він так само зневажає життя. Він так само марить якоюсь своєю неадекватною й нікому не потрібною «імперією». Треба завершувати цю війну, що вже п’ятий рік забирає життя людей. Ця повномасштабна війна триває вже довше, ніж Перша світова. Можливо, Росія хоче дочекатися, щоб ця війна тривала ще довше і від Другої світової. Але світ точно цього не хоче й точно може цього не допустити. Потрібен тиск на Путіна, тиск на Росію, щоб все це завершилось достойним миром і реальним, гарантованим захистом для життя людей. Україна дала всі пропозиції для дипломатії. Треба нашим спільним тиском на агресора завести Росію в таку точку, коли інших варіантів, окрім дипломатії і завершення війни, не буде. Дякую всім, хто допомагає нам захищати Україну! Дякую всім, хто допомагає нам захищати життя людей!
Ми з поляками не можемо бути не партнерами або не друзями, тому що ми сусіди. Ненависть в суспільстві призведе тільки до тих чи інших рейтингів. Це політична боротьба, яка може закінчитись дуже поганою ескалацією. На ненависті не можна заробляти політичні дивіденди.
Ми захищаємо Польщу і Європу зараз. Наші воїни гинуть. Наші військові самі обирають для себе героїчне ім’я підрозділу, а я як Президент і Верховний головнокомандувач повинен їх підтримати. Кароль сказав: «Ти повинен відмінити указ».
Окрім цих історичних питань, які ми, до речі, відкрито проговорюємо, є повага ще й до сьогодні, до нашої армії, і до майбутнього. Без України Польщу ніхто не зможе захистити. Просто неможливо. Якщо України немає, захищеної Польщі теж більше немає.
Перш ніж робити щось публічно, я роблю непублічні кроки для деескалації. На рівні розвідок і військових Білорусь отримувала інформацію: закінчуйте допомагати «рускім». Історія з ретрансляторами – це довгий процес, за цим стоять жертви виключно з боку України. Вони координуються технічно і допомагають більш точним ураженням російськими та іранськими дронами по українцях. Лукашенко отримував цю інформацію і повинен демонструвати деескалацію не просто словами «Я вибачаюсь». Його «вибачаюсь» хай залишить для себе: воно не працює після першого дня війни.
Крок номер один – ніякої технічної підтримки. Пряма підтримка – ретранслятор. Виключити це, зняти й показати нам, що це знято. Так як це передавалось їм неодноразово, ми прийшли в стадію публічного сигналу. Якщо він не зніме, ми знімемо все. Так само ми даємо сигнал: припиніть, будь ласка, постачання палива для російської армії. Тут немає ніяких погроз. Ми просто говоримо, що ми це бачимо. Перші кроки завжди непублічні, а наступні кроки інші.
Цього тижня я був на Єврораді. Тематика України вперше була такою довгою за всі роки Європейської ради: наше спілкування тривало дві години – вся непублічна частина. Ми обговорили роль Європи в діалозі з «рускімі» – як це має бути. Європа подумає про формат, запропонує кілька можливостей, але Україна буде визначати, хто буде переговорником від Європи. Це справедливо.
Абсолютно відкрито ми проговорили те, що буде, якщо ми зараз не посадимо Путіна за стіл перемовин. Які країни під загрозою. Що стосується інших кластерів, ми все зробили. Є шанси із середини до кінця липня відкрити ще п’ять кластерів, якщо не буде виключно політичного блокування.