Північнокорейці час від часу з'являються на території Російської Федерації. Ми це бачимо, ми це знаємо. Якщо спочатку йшлося про сотні, потім тисячі, то зараз прийнято рішення, щоб від 30 до 50 тисяч північнокорейців були на території Росії. Вони вивчають цю війну, і якщо ми говоримо про кризи та загострення в іншому напрямку, в Тихому океані, які можуть бути загрозою для інших держав азійського напрямку, то, безумовно, Північна Корея буде отримувати досвід сучасної війни під Росією.
Ми вже знаходили ракети Північної Кореї на території України. Сьогодні це вже визнаний факт. Це абсолютно зрозуміло, що Північна Корея буде нарощувати досвід сучасної війни, буде отримувати ліцензії від Росії, буде отримувати від них усі військові інструменти. Ми це чітко розуміємо.
Тому, на мій погляд, Республіка Корея повинна мати більш тісне співробітництво з Україною. Ми відкриті. Ми б дуже хотіли отримати підтримку від Південної Кореї у вигляді того дефіциту, який у нас є. Це системи протиповітряної оборони. А ми готові працювати і в напрямку Drone Deal тощо. У них є юридичне обмеження згідно з Конституцією. Але ми б хотіли співробітництво й розраховуємо на це, наші дипломати спілкуються.
Ми повинні приблизно розуміти, що відбувається з «рускіми», щоб зрозуміти, що вони будуть іти на будь-що. Будуть сотні, тисячі кібератак, буде застосування ракетного тиску, будуть залякування тощо. Вони не змінюються. Чому? Путін не може поки що знайти перемогу в цій війні. На жаль, ми повинні визнавати й розуміти, що відбувається. Він думає про мобілізацію. Він думає, як свій народ обдурити. Зробити масову мобілізацію, при цьому не оголосивши її. Зробити якісь тіньові контракти, блокувати кордони тощо. Ми це бачимо. Ми вже бачимо багато відповідних кроків.
Йому потрібно продавати перемогу. Перемоги в нього в Україні не буде. Йому потрібно захопити Донбас. Ми відходити самі по собі не збираємося. Що йому продати як перемогу? Він буде перекручувати ці анкориджські умови, про які вони говорили з американською стороною, з Президентом США. Ніхто не буде залишати свою державу, своїх людей і просто виходити. Тому що ніхто не гарантує, що ця людина не піде далі.
Росіяни стягнули під Москву три кола захисту ППО. Для того щоб зробити таке сильне поле захисту, їм треба було з усіх кінців великої території стягнути всі системи ППО. Для Москви й менше – для Санкт-Петербурга.
Але скільки б у тебе не було ППО, у будь-якому випадку ППО розряджається і все одно ми будемо знаходити технології, щоб їм відповідати, щоб вони це відчували. Після того як вони почали бити по нашій логістиці, ми знайшли іншу логістичну операцію і їм відповіли. Там вражаючі втрати – трильйон рублів. Це була дуже успішна операція українських сил. Там і Збройні Сили, і ССО, і ГУР, і Служба безпеки, і Служба зовнішньої розвідки. Сьогодні ми діємо об'єднано, коли виконуємо відповідні дипстрайки і мідлстрайки.
Провів зустріч із Прем’єр-міністром Сербії Джуро Мацутом. Розповів про наслідки російських ракетно-дронових ударів, зокрема чергової масованої атаки цієї ночі.
Детально обговорили спільні економічні та логістичні проєкти: розвиток Дунайського коридору й зміцнення зв’язків між Україною, Західними Балканами та Євросоюзом.
Окремо обговорили підготовку до цієї зими. Вдячний Сербії за рішення виділити 2 мільйони євро на підтримку нашої енергетики.
Також говорили про участь Сербії у відбудові України – дякую за готовність долучитися до відновлення одного з наших постраждалих міст.
Сотні, тисячі елементів в російській балістиці приходять із різних країн світу – майже з усіх континентів, включаючи наших близьких партнерів. Ці елементи потім прилітають по людях, і гинуть діти і також цивільні, і воїни. Тому накладати санкції на російську зброю, на постачання цих елементів – це передусім. На енергетику – теж важливо, бо вони заробляють гроші й витрачають їх на війну.
Далі ми говоримо з вами про бюрократію. Це серйозна проблема. Наприклад, я говорив із Президентом Байденом в перший рік війни, я дуже його просив дати мені ліцензії на Patriot. Я говорив із кількома європейськими партнерами у перший рік війни й у другий рік війни, коли ми почали використовувати дещо з їхнього мілтеку, дати мені ліцензії, тому що в них дуже маленьке виробництво й до цих пір не вирішені деякі проблеми.
Зараз ми домовилися з Президентом Трампом, що він дасть ліцензії, але уявіть, якщо б ми їх отримали чотири роки тому. Ми би вже всім робили Patriot. І вже б Європа, та, яка хоче й хотіла б мати Patriot, антибалістичні системи й ракети, вже все б мала. Я в цьому абсолютно впевнений. А зараз ми займаємось папірцями. А летить не папірець, не паперова ракета, а реальна ракета, яка вбиває людей. Тому, якщо ми кажемо, що ось американці повинні дати, то і європейці – ми з ними вирішуємо питання деяких ліцензій також довго.
Ми живемо в пошуку захисту від балістики з перших днів війни, коли в України нічого не було, щоб відбивати її. Це дуже складна робота. Як можна вирішити цю проблему? У кого є антибалістичні ракети й системи? У виробника. Це США передусім. Чи можуть вони допомогти? Ми працюємо. Кожного місяця. Чи будуть вони виділяти нам ракети? Так. У нас є домовленості в рамках PURL. Чи достатньо цих ракет? Ні. Цих ракет у 2026-му році стало менше. У 2025-му щомісячного постачання було більше.
Друга історія – це Європа. У кого є? У німців є, у поляків є. Це ті, хто може серйозно допомогти. При всій повазі та вдячності до німецької сторони, вони дійсно допомагали. І Польща допомагала. Але я кажу відверто. Ми постійно працюємо з нордиками, з Нідерландами, вони потрошечки допомагають. Я кожного дня спілкуюся з тією чи іншою державою Європи й Близького Сходу для того, щоб Україна отримувала додаткові пакети поза PURL.
Ми просто на тому рівні, коли вже всі інституції наші повинні на це працювати. Не тільки Президент. Всі повинні працювати. Інакше ракет буде недостатньо. Південна Корея, Японія також могли б допомогти. Чи вони нам допомагали під час цієї війни з ППО? Ні. Відповідно до їхнього внутрішнього законодавства. Дуже часто запитують щодо Ізраїлю. Ми б хотіли також від них отримати ППО. Ми б готові були купити. У нас цієї можливості поки що немає. Хоча ми в діалозі.
Під час зустрічей із Президентом Сербії Александром Вучичем сьогодні та вчора говорили про конкретні речі, які можуть додати міцності нашій інфраструктурі – портам і залізницям в обох країнах, про розвиток економік, відбудову та створення робочих місць в Україні та Сербії. Працюємо, щоб уже до кінця цього року підготувати все для укладання угоди про зону вільної торгівлі.
Окремо обговорили виклики прийдешньої зими, коли через російські удари в Україні практично не залишилося цілих теплових електростанцій і ворог націлений на те, щоб зробити життя людей нестерпним. Що б не відбувалося, треба давати людям усі можливості жити, тому наша енергетична співпраця має велике значення. Дякую пану Президенту за конструктивний діалог і новий пакет гуманітарної підтримки для України, зокрема у сфері медицини та енергетики.
Також торкнулися відносин із Євросоюзом. Будемо раді, якщо шлях Сербії в ЄС прискориться. Важливо, щоб кожен народ у Європі отримував чіткий сигнал, що він Європі потрібен і що нікого не можна втратити.