Ми почали трек Карпатської ініціативи. Це нова ініціатива. Чому така ідея виникла? Тому що не всі країни готові посилювати нас зброєю, але хочуть бути разом в гуманітарному треку, в безпековому, в економіці. Думають про відновлення України. Це також важливо. Коли країни-сусіди думають про відновлення, то це також віра в Україну, що все буде мирно. І в нас буде мир. Це також важливий сигнал.
Карпатська ініціатива – це країни, які пов'язані між собою не тільки геополітично, не тільки по-сусідськи. Це країни, в яких є економічний і безпековий інтерес, які пов'язані прекрасними Карпатами. Це про логістику, економіку й про безпеку. Ми бачили в цьому і культуру, і майбутній туризм. Я розповів цю ідею президентам Євроради та Єврокомісії. Їм дуже сподобалось.
Ми зробимо цей формат восени. Зараз проговорюємо дати. Бачили позитивний сигнал від Євросоюзу. Нам потрібні будуть в майбутньому програми для Карпат – для фінансів, туризму, економіки, безпеки. І знов-таки, не тільки для українських Карпат. Там і ми, і Румунія, і Австрія, і Сербія, і Угорщина, і Польща, і Чехія, Словаччина. Ця ініціатива – це те, навколо чого можна нам усім об'єднатися. Нам це потрібно.
Пазл Путіна – повернутися до того, що вже розпалося. Чим сильніші, чим незалежніші країни з колишнього Радянського Союзу, тим йому буде складніше. В цьому пазлі ключовою є Україна. Він хоче зламати нас. Якщо б йому вдалося, то з іншими країнами пострадянського часу й простору було б легше – при повній повазі до всіх країн. Всі це знають і високо оцінюють вклад України, такий дороговартісний, своїми життями, в незалежність інших держав.
Нам треба будувати сильні відносини з незалежним Азербайджаном. Ми підтримуємо суверенітет, територіальну цілісність. Так само, як і ми були в цьому році вперше за багаторічну паузу у відносинах із Вірменією. Це все допоможе. Присутність України сьогодні в просторі колишніх радянських країн – це незалежність цих країн. Я запрошений, наприклад, на День незалежності Молдови. Дуже важливо для нас підтримувати такі відносини, і я пишаюся, що ми їх будуємо такими.
Перший трек в Антибалістичній коаліції – це FREYJA. Це повинна бути наша, відкрита до європейських партнерів, які нам допомагали під час цієї війни та всіх викликів, антибалістична система. У нас є ракети, є пускова, не вистачає деяких деталей. Ми зібрали країни-партнери, які мають той чи інший елемент, який нам потрібен.
Ми відкриті до партнерів. Нам знадобляться і дуже важливі частини цієї системи, і фінансування. Ті країни, які не мають відповідних спроможностей виробляти, але мають сьогодні ракети Patriot і передають, інвестують цими ракетами в нашу спроможність захищати наше небо, – ми із задоволенням їх чекаємо в цій Антибалістичній коаліції.
Ми повинні всі рахуватися з Європою і повинні розуміти, що є ринок. І він дуже серйозний, багатомільярдний мілтек-ринок. Ми розуміємо, що ми створюємо не тільки захист для Європи, але й комусь конкурента. Є компанії: Saab у Швеції, німецькі компанії, є Lockheed Martin та Raytheon в Сполучених Штатах, є Leonardo, дуже сильна італійська компанія. Нам потрібні не конкуренти, а ті, хто нас посилять і зблизять. Коли ми кажемо «системні кроки», тут дуже важлива політика. «Рускі» будуть робити все, щоби вкинути якусь «гадость» в цей процес для того, щоб відтермінувати об'єднання цих найсильніших компаній, які мають таку перспективу мати свою систему.
Провів зустріч із віцепремʼєр-міністром, міністром закордонних справ Молдови Міхаєм Попшоєм. Радий був бачити пана міністра на українській щорічній нараді послів. І його присутність відображає, що багато в чому пріоритети зовнішньої політики України та Молдови співпадають, особливо у сфері безпеки та європейських прагнень. Важливо, щоб ми й надалі рухалися разом по всьому спектру спільних завдань. Ми обговорили також низку практичних проєктів, які можна й варто реалізувати, зокрема в інфраструктурній та енергетичній сферах. Для нас це передусім питання безпеки та взаємодопомоги. Вдячний Молдові за послідовну підтримку наших людей і захисту.
Доповідь Павла Паліси за результатами виконання наших оборонних домовленостей із партнерами. Важливо, що є щоденна координація. Перше – ППО. Працюємо з американською стороною та партнерами в Європі, щоб отримати необхідні пакети підтримки для України. Це непросто, але розраховуємо, що результат буде. Ракети для ППО потрібні у наших пускових, а не на складах десь далеко від реальних загроз.
Друге – триває робота для локалізації в Україні необхідних нам видів західного озброєння. Буде суттєве розширення цієї сфери. Наразі без деталей, але дякую партнерам в Європі за готовність саме так довгостроково підтримувати нашу стійкість через локалізацію та спільні оборонні виробництва.
Третє – на зустрічах у Сполучених Штатах під час нещодавнього візиту домовилися про кілька особливих варіантів застосування ракетних систем і розширення роботи між нашими компаніями – українськими та американськими. Триває підготовка відповідних документів та комунікація між компаніями. Генерал Паліса координуватиме цю роботу з Міністерством оборони України, американською стороною та українськими виробниками. Буде більше сили для наших воїнів. Слава Україні!
Українська позиція, наша думка, наш погляд, наші наративи, наші потреби повинні бути й звучати доступно в подкастах, у соцмережах, у блогерів та інфлюенсерів. Але при цьому – і в кожному зі звичних медіа, які ще впливають, цитуються, мають політичне значення та реальну змогу зберігати увагу до України, а отже, посилювати підтримку для України та повагу до нашої громади в країні.
Щоб завжди був результат для України, ви та ваші ключові співробітники в посольстві мають говорити однією мовою – в усіх сенсах – із тими, хто ухвалює рішення і може допомогти. У нас є традиційна, вже багаторічна вада нашої дипломатичної служби, що з усіма мовами, крім англійської, дефіцит. Прошу підготувати системні рішення, які зможуть це змінити. Треба орієнтуватися глибоко в цінностях, святах і болі кожного народу, де працюєте, в культурі та знати мову.
Треба, щоб і посли більше знали про те, що і як відбувається в Україні. Вам треба бувати в Україні регулярно, жити з Україною одним життям і відчувати, що українці переживають. Кожен з українських послів має відчувати, як це – фронт, як це – прифронтова чи прикордонна громада, як це – відновлення після обстрілів. Кожен посол має відчувати, як це, коли пусті пускові у ППО, а росіяни б’ють балістикою.
Враховуючи все це, треба ретельніше підбирати й готувати заміни у складі посольств, а тим, хто повертається в Україну, треба пропонувати рівень посад, який дійсно відповідатиме їх внеску в спільний результат України й досвіду, який є в наших людей тут і який був набутий співробітником посольства в країні роботи. Інакше є ризик втратити для дипломатичної системи досвідчених фахівців, чого ми собі дозволити не можемо.
З виступу на нараді керівників закордонних дипломатичних установ України. (7/7)
Україна продовжує робити все можливе від нас, щоб у цієї війни була перспектива дипломатичного завершення. Одна з ключових тез опонентів України й тих, хто довіряє не дуже надійним джерелам, – що ми в Україні начебто хочемо продовження війни.
Ваше завдання – послідовно, аргументовано та надійно відкидати це звинувачення. Саме Україна хоче миру. Саме Україна жодного дня не хотіла цієї війни. Саме Росія робить усе можливе, щоб затягнути війну і якомога більше вдарити по життю. Ми працюємо на дипломатію. Усі лідери, які можуть допомогти, знають, що ми готові до всіх змістовних форматів. Путін не готовий. І саме в цьому проблема.
І щоб був дипломатичний шлях, потрібно, щоб не було для нього жодних перепон у жодній впливовій столиці світу. Коли Москва не хоче, Вашингтон і Пекін можуть зробити так, щоб захотіла миру. І ми робимо все можливе, щоб столиці Європи, на які Росія не дуже хоче звертати увагу, були на такому рівні, коли Росія не зможе Європу ігнорувати. В цьому одне із ключових завдань нашої безпекової та політичної співпраці з нашими європейськими партнерами.
З виступу на нараді керівників закордонних дипломатичних установ України. (6/7)