Телеграм канал «Zelenskiy / Official»

Якщо Сполучені Штати справді замислюються над виходом із НАТО, то безпека Європи ґрунтуватиметься виключно на Європейському Союзі. Але не в його нинішньому вигляді. Я вважаю, що Європейський Союз перебуває в ситуації, коли йому потрібні додаткові країни.

Велика Британія, Україна, Туреччина та Норвегія. Це чотири сильні країни, які є частиною Європи. Разом армії Великої Британії, України й Туреччини сильніші за російську. Без України й Туреччини Європа не може зрівнятися з Росією. Із цими чотирма країнами можна контролювати моря, мати захищене небо та найбільші сухопутні сили.

Ідеться не про наступ, адже, коли Росія ухвалює рішення мати армію чисельністю 2,5 мільйона людей до 2030 року, Європа має думати про безпеку і про те, як зберегти свою незалежність. Велика Британія колись була членом Європейського Союзу. Є побоювання щодо сільського господарства у випадку з Туреччиною. Але з усім цим можна впоратися, якщо економіка справді сильна. Однак безпека – на першому місці, а економіка – на другому. Не навпаки.

З інтерв’ю для подкасту The Rest Is Politics (5/5).

Я сказав нашим американським партнерам, що вони можуть зрозуміти, чи хоче Путін миру, знайшовши відповіді на такі питання.

По-перше, спробуйте організувати зустріч на рівні лідерів, щоб обговорити території. Путін відмовився.

По-друге, якщо він не хоче продовжувати агресію після припинення вогню, запропонуйте розмістити американських і європейських військових вздовж лінії зіткнення. Відповідь Путіна була: «Ні, жодних іноземних військових». Чому? Це може означати лише те, що він хоче рухатися далі.

По-третє, він має приблизно 17 мільйонів квадратних кілометрів території. Проте він каже американцям: «Дивіться, у чому проблема? Ідеться лише про 6 тисяч квадратних кілометрів». Чи можете ви уявити, що хтось, хто має мільйони квадратних кілометрів, 70% з яких є слаборозвиненими й не мають належної інфраструктури, просить ще? Чи справді ми віримо, що все, що йому потрібно, – це додаткові 5800 квадратних кілометрів?

Не це його мета. Донбас – стратегічне місце в Україні. Коли він отримає наші промислові міста й укріплення в цьому регіоні, далі залишаться лише відкриті поля й прямі дороги до наших обласних центрів. Я маю на увазі, що ми розуміємо, чому він хоче Донбас.

З інтерв’ю для подкасту The Rest Is Politics (4/5).

Росіяни знають: якщо ми виведемо війська з Донбасу, це розділить нашу націю. Багато людей виступатимуть проти цього. Якщо єдність України буде підірвана, Путін придумає новий «бліцкриг», щоб окупувати Україну дуже швидко. Навіть якщо цього не станеться, він використає подальшу паузу, щоб набрати більше людей, підготувати їх, наростити військово-промислову базу та домогтися зняття санкцій. Тому припинення вогню у форматі «стоїмо там, де стоїмо» – це не лише наше бажання, це також в інтересах наших партнерів.

З інтерв’ю для подкасту The Rest Is Politics (3/5).

Я вважаю, що Путін розуміє: він не може повністю окупувати Україну. Просто іноді він ділиться з нашими партнерами меседжами, які не відповідають його справжнім думкам.

У нього величезні втрати і немає достатньо добре підготовлених людей на полі бою. Він намагається знайти вихід із ситуації, який виглядав би як перемога. Саме тому він намагається витіснити нас із Донбасу дипломатичним шляхом – через діалог зі Сполученими Штатами.

Тому що для повної окупації Донбасу йому довелося б пожертвувати від 300 тисяч до 1 мільйона людей – залежно від того, на скільки років вони планували б цю операцію. Це величезна ціна навіть для Путіна.

З інтерв’ю для подкасту The Rest Is Politics (2/5).

Коли Україна погодилася відмовитися від ядерної зброї, ціна, яку мала сплатити інша сторона, мала бути справедливою. Я вважаю, що членство в НАТО – це найменше, що лідери України мали отримати в обмін на ядерний арсенал. Що ми отримали? Нічого. Це була нечесна гра і велика помилка.

Не лише українська помилка, а й помилка інших підписантів Будапештського меморандуму. Це ядерні держави. Якщо вони попросили вас відмовитися від ядерної зброї, вони мали надати вам парасольку безпеки. Можливо, ядерну парасольку.

Зрештою, усе це було обманом. Значна частина нашої ядерної зброї була передана Росії. Наприклад, стратегічні літаки, які Росія зараз використовує проти нас у цій війні.

З інтерв’ю для подкасту The Rest Is Politics (1/5).

Якщо Росія обере шлях деескалації, то вважаю, що тристороння зустріч буде. І вони будуть намагатися її провести у квітні, травні чи червні. Я думаю, що це ключові для них місяці. І я думаю, що нам буде дуже складно до вересня. На мій погляд, американці нікому не будуть давати більше часу щодо цього діалогу.

США з початком літа ще більше підуть у внутрішні процеси – у вибори. І я думаю, що в них є своєрідний внутрішньополітичний дедлайн – орієнтовно серпень. Тобто цей час весни – літа буде таким доволі непростим політично, дипломатично. Може бути тиск на Україну. І на полі бою також він буде. Але ми розуміємо, які в України національні інтереси і що може гарантувати безпеку.

Важливо, щоб у цей період було достатньо тиску і на РФ. Наприклад, партнери можуть цього року провести абсолютно безпрецедентний, історичний, переломний і в певному розумінні переможний саміт НАТО. Але це залежить від них – на що вони реально готові та чи відповідально ставляться до тих загроз, які є не проти когось одного, а проти всіх.

Зі спілкування з журналістами (5/5).

Для чого «рускім» закривати телеграм? Я думаю, для того, щоб ухвалювати непопулярні рішення. Можливо, це закінчення війни в тому чи іншому форматі. Або, навпаки, ескалація війни. Тоді це ще більша в них мобілізація. Це люди з Москви і Санкт-Петербурга на фронт і трупи назад у Москву і в Санкт-Петербург. Тобто великі міста, які він раніше старався обходити мобілізацією, він більше не обійде.

Інша версія – не знаючи, якою буде реакція суспільства, готуватись до того чи іншого закінчення війни. Вони своєю пропагандою розкачали радикально налаштовану частину суспільства. Цей відсоток у них достатньо високий – я думаю, десь 20–25%. На мій погляд, ці люди точно не готові закінчувати війну. Ще є в них частина суспільства, яка погано зреагує на ескалацію.

На мій погляд, це два основні сценарії, але, звісно, можуть бути інші мотивації. І скоро ми побачимо, який зі сценаріїв обрав Путін.

Зі спілкування з журналістами (4/5).