Телеграм канал «Zelenskiy / Official»

Відзначив державними нагородами з нагоди Дня Конституції України українців та українок, які працюють заради нашої держави. Передусім військових: особисто – Героїв України орденами «Золота Зірка», і також передав нагороди рідним загиблих, удостоєних цього звання, на жаль, посмертно.
 
Вручив нагороди також міністру внутрішніх справ України Ігорю Клименку, предстоятелю Православної церкви України, митрополиту Київському та всієї України Епіфанію, нашій багаторазовій чемпіонці Людмилі Лузан, воєнному кореспонденту Андрію Цаплієнку та рятувальникам і поліцейському, які зберегли Успенський собор після російського удару.
 
Дякую кожному й кожній, хто своєю роботою, словом, вірою та вчинками підтримує Україну та наш народ. Всім, хто на своїх місцях допомагає будувати вільну та сильну державу – державу, яка сьогодні бореться за свою свободу й незалежність і обовʼязково їх збереже.

Україна завжди берегтиме свою історію. Берегтиме й захищатиме пам’ять про тих, хто творив нашу державу, відстоював її свободу та працював заради її майбутнього. Відтепер у Києво-Печерській лаврі стоятиме погруддя великого українця Івана Мазепи – одного з найвидатніших українських гетьманів, державників і меценатів.

Саме за опіки Івана Мазепи Києво-Печерська лавра набула свого величного вигляду: були зведені мури і фортифікації, оновлені храми, а також розвивалися друкарня та книгодрукування. Його внесок назавжди став частиною історії цієї святині.

Сьогодні вшановуємо велику історичну постать і повертаємо історичну справедливість. Бо народ, який шанує власну історію, завжди зберігає незалежність і свою державу.

Україна вже пройшла великий шлях до ЄС, і на цьому фундаменті зведено багато. І вже розпочато перемовини щодо нашого членства, і вже відкриваються кластери, і кожен такий крок поєднує нас – Україну і Європейський Союз, українців і всю Європу.

За кожним таким успіхом держави стоять наші громадяни, воїни і всі наші люди, які захищають безпеку й захищають майбутнє всієї Європи і які щодня всіма справами наближають не просто вступ, а утвердження нас як невід’ємної частини спільного європейського дому. І за кожним таким кроком також стоять і наші однодумці з інших країн, справжні друзі й союзники, перевірені часом і боротьбою, які довели, що Україна і Європа – одне ціле.

Усіх таких особистостей Україна буде відзначати новою державною нагородою. Це орден Європи. Символ результативності спільного захисту нашої Європи. Україна абсолютно заслужила мати орден саме з такою назвою. Заслужила своєю цілодобовою боротьбою за життя Європи. І всі, хто у цій боротьбі стояли і стоять пліч-о-пліч з нами, – будуть удостоєні такої відзнаки – українського ордена Європи.

З виступу з нагоди Дня Конституції України. (5/5)

Вже в серпні, на Успіння, Києво-Печерській лаврі буде 975 років від заснування. Це особливий рубіж, бо зміниться лише одне покоління – і українці на цій землі будуть відзначати тисячоліття Лаври. Наша національна святиня наряду з Софією, Спасо-Преображенським собором Чернігова та іншими свідками Київської Русі тисячолітнього існування – усе це разом остаточно фіксує факт, що коріння українців на цій землі неосяжне, міцне, своє.

Такі дати, як тисячоліття Лаври, Україна зустріне гідно. І підготовку почне вже сьогодні. Адже мова про довгий і кропіткий процес. Це оновлення та збереження десятків пам’яток культури, музейних колекцій, споруд Лаври, нашої великої спадщини – одного зі світових центрів християнства. Це потребує великої та спільної роботи, яку ми починаємо сьогодні. І тисячоліття Лаври маємо так само зустріти у єдності, яка посилює і захищає наш народ і нашу державу. Відповідний указ про це я підписую тут і зараз.

З виступу з нагоди Дня Конституції України. (4/5)

Сьогодні ми виправляємо ще одну історичну несправедливість, і відтепер тут, у Києво-Печерській лаврі, абсолютно по праву стоятиме погруддя великого українця і покровителя Лаври Івана Мазепи.

Століттями Росія бруднила його ім’я, прагнула, щоб українці дивилися на свою історію чужими очима, переконуючи наш народ, що Мазепа – зрадник. Ця брехня програла. Назавжди. І сьогодні ми вшановуємо свого видатного державного і військового діяча, мецената, главу козацької держави Івана Мазепу. І важливо, що ми робимо це саме тут, в Лаврі, яка за його опіки дійсно розквітла – храмами, дзвіницями і своїм унікальним українським бароковим обличчям.

І безумовно, масштаб цієї постаті заслуговує на повноцінний пам’ятник в столиці нашої держави. Вважаю, що ідеальне місце для нього існує – існує з грудня 2013-го на бульварі Шевченка. І я впевнений: там, де Ленін впав, міцно стоятиме Мазепа.

З виступу з нагоди Дня Конституції України. (3/5)

2026-й – особливий рік для нашої держави. Україна відзначає річниці ухвалення Конституції, створення ЗСУ, відродження державних символів і гривні, а вінцем цього є 24 серпня 2026 року – День Незалежності України. Тридцятип’ятиріччя її відновлення. Важливо, що у такий рік Україна зароджує нові, знакові елементи свого державотворення.

Сьогодні я вніс у парламент закон про Український національний пантеон. Імена всіх героїв, які в різні століття та епохи боролися заради України, надихали Україну, будуть поєднані й назавжди вписані в нашу історію з великої літери, з великою повагою і увагою від держави – України, яка поважає себе, цінує своїх та захищає своє – своє право бути українцями. Коли ніхто й ніколи не буде наказувати, як нам жити, як говорити, кого нам любити, кому бути вдячними і яких героїв шанувати.

З виступу з нагоди Дня Конституції України. (2/5)

Сьогодні у Києво-Печерській лаврі вперше пройшла молитва, яка поєднала священників з різних регіонів України. Тих, чиї церкви пошкодили й зруйнували російські удари: поранені храми України на Харківщині, Сумщині, в Дніпрі, Чернігові, Ірпені. Разом з ними за Україну молилися священники з Бердянська, Одещини і Тернопільщини, які пройшли пекло російського полону.

Отець Василь Федоренко, який поєднав Божу і військову служби – боронив Маріуполь і хрестив бійців на «Азовсталі». Капелан Микола Лучинський, що відкрив у храмі Хмельницька експозицію про цю війну та експонати якої привіз сам після регулярних поїздок на фронт. Служитель парафії на Франківщині Іван Теремко, який колись переніс ампутацію, а сьогодні навідує і зміцнює дух наших важкопоранених бійців. Очільник польського костелу на Миколаївщині Павел Станяшек, який народився в Польщі, але з 2014 року живе в Україні, обравши своєю місією поміч нашим людям і воїнам на фронті. І Валентин Гороховський з Херсону, який не здав свою церкву окупантам, вивіз із захопленого міста багатьох дітей і повернувся у свій храм після звільнення Херсону, бо правда завжди бере гору.

З виступу з нагоди Дня Конституції України. (1/5)