У тимчасово окупованих Олешках на Херсонщині гуманітарна катастрофа.
Після підриву Каховської ГЕС місто фактично залишилося без базових умов для життя: немає води, електрики, газу.
📌Постійні обстріли зробили його зоною активних бойових дій. Логістика зруйнована, єдина дорога замінована і контролюється дронами, тому її називають «дорогою смерті».
📌Із 24 тисяч мешканців залишилося близько 2 тисяч. Переважно це літні люди, маломобільні та ті, хто не зміг або не наважився виїхати.
📌Їжа стала дефіцитом. У місті працює лише один магазин, який відкривається нерегулярно. Продукти з’являються рідко, ціни захмарні, а черги тривають годинами і часто стають небезпечними через обстріли та атаки дронів. Люди прямо кажуть: «Хліба не було місяцями». Часто товари скуповують перекупники, і багатьом не дістається нічого.
«Схоже, нам справді доведеться пережити голод»
- так описують ситуацію місцеві.
📌Медицина фактично не працює. Ліків немає. Люди помирають від хвороб, обстрілів і виснаження. Тіла померлих місяцями не можуть поховати.
📌Чоловіки зникають. Їх забирають у катівні або змушують воювати. Частина людей не може виїхати через страх фільтрації або фізичну неможливість.
📌Гроші втратили значення. Люди мають гроші, але купити нічого. Передати допомогу з підконтрольної Україні території стає все складніше.
Попри це, люди тримаються разом. Діляться їжею, допомагають одне одному, селяться в покинутих будинках, щоб вижити.
Останнім часом з’являються поодинокі поставки продуктів, але ситуація залишається критичною. Евакуація обмежена і доступна не для всіх.
Олешки сьогодні – це ізоляція, виснаження і щоденна боротьба за виживання.