У небі — літак SkyUp із логотипом UNITED24.
На вулицях європейських міст — трамваї, які й досі нагадують про Україну.
На дорогах українських міст — реанімобілі, придбані завдяки внескам донорів та партнерів платформи, які щодня вирушають рятувати життя.
UNITED24 можна побачити всюди. І за кожним нашим логотипом — підтримка України від людей з усього світу, яка не згасає.
Бачите UNITED24?
Кожна евакуація — це цілі життя, які роками будувалися і які потрібно покинути за один день.
На відео односельці прощаються з чоловіком, якого евакуюють з прифронтової зони. Обійми, сльози та подарунки на згадку.
Волонтери, які займаються евакуаціями, зізнаються: бачити такі історії не менш важко і трагічно, ніж вибухи. Співчуваємо кожному, хто був змушений залишити свою домівку через російську війну.
24 серпня в Києві, за ініціативи першої леді Олени Зеленської, відбувся Шостий Саміт перших леді та джентльменів, який зібрав представників країн з усього світу, щоб поділитися досвідом стійкості. Захід пройшов під час 35-ї річниці Незалежності України на тему «Світ-2026: у пошуках стабільності в часи невизначеності».
Серед гостей у Києві була амбасадорка UNITED24, канадська акторка Кетрін Винник. Після Саміту вона поділилася своїми враженнями від візиту до України.
«Україна переможе»,
— сказала Кетрін.
Дякуємо, Кетрін, за те, що бачите Україну такою, якою вона є насправді. І за те, що говорите про неї на весь світ.
75-річний донеччанин і шахтар Віталій Атаманчук, який 7 років провів у російському полоні, зробив перший символічний удар по мʼячу перед матчем «Шахтар» — «Полісся».
Атаманчук — уболівальник «гірників» із 1961 року. Понад 40 років він працював шахтарем. Його разом із дружиною та сином заарештували вночі 4 вересня 2018 року у власному будинку в окупованому Донецьку. Чоловіка засудили до 17 років увʼязнення за нібито шпигунство на користь України та співпрацю з СБУ й утримували в колонії Nº 32 в Макіївці.
Віталія Атаманчука повернули в Україну під час обміну в серпні 2025 року. Тоді з російського полону звільнили ще 83 громадян України.
Сьогодні — Міжнародний день жертв насильницьких зникнень.
Понад 114 000 українців є зниклими безвісти через російську війну. Це військові, цивільні та діти. Серед них — 2 252 дитини, які зникли з початку повномасштабного вторгнення.
За кожною цифрою — імена й історії.
🔹 Вікторія Рощина, 27 років — українська журналістка. Викрадена у 2023 році під час репортажу. Померла в російському полоні у вересні 2024 року. Її тіло повернули в Україну через 5 місяців — зі слідами катувань і без частини органів.
🔹 Ірина Данилович, 46 років — журналістка і правозахисниця. Викрадена у квітні 2022 року. Засуджена до 7 років за сфабрикованими звинуваченнями. У полоні втратила слух і пережила мікроінсульт через відмову в медичній допомозі.
🔹 Владислав Кривий, 30 років — науковець. Викрадений у квітні 2022 року у Херсоні. Його утримували в катівнях, потім у московському СІЗО «Лефортово». Засуджений до 12 років за сфабрикованим «шпигунством».
Ми пам'ятаємо про кожного й кожну. І продовжуємо боротися за всіх, хто чекає.
Це не згенеровано ШІ. На жаль, це реальні кадри з Києва.
За столом сім'я вечеряє. За вікном — стовп диму після російської атаки на тлі рожевого вечірнього неба. Маленька донечка сидить поруч, ніби нічого особливого не відбувається.
Останні дні літа в столиці минають майже без пауз між тривогами. Життя не вписується у спокійні години — його доводиться підлаштовувати під російські обстріли. Ось як минуло літо в Україні через російську війну.
Допоможіть захистити небо та повернути спокійні вечірні краєвиди.
Голлівудський актор Лієв Шрайбер зустрівся в Києві з дітьми, які пережили окупацію або вимушено покинули свій дім через війну.
Aмбасадор UNITED24 та співзасновник BlueCheck Charitable Foundation завітав до центру фонду «Голоси дітей», де діти й родини отримують необхідну допомогу.
Вночі столиця була під атакою рф, а вже вранці Лієв сидів із дітьми й робив підсвічники. Одна з дівчат подарувала актору малюнок, і той спробував прочитати підпис українською.
Посеред зустрічі залунала тривога — і розмову перенесли в укриття. Там Лієв слухав історії трьох дівчат: Ольги й Даші, які пережили окупацію, та Галі, яка виїхала з Бахмута.
Лієв розповів і про власне непросте дитинство та історію родини. Він говорив про свободу вибору, можливості, які вибороли для нього дідусь і бабуся, та про бажання навчити своїх дітей розуміти ціну самопожертви. За його словами, сьогодні немає місця, де вона була б настільки очевидною, як в Україні.
Дякуємо Лієву за його візит в Україну, небайдужість та увагу до українських дітей.