У червні підрозділи «Лінії дронів» @fedorenkoys, @k_2army, @Rarog_427, @feniksdpsu та @magyarbirds414 уразили 35 156 цілей противника. Це абсолютний рекорд з моменту запуску ініціативи та доказ, що ваша підтримка працює.
Такі безпрецедентні втрати російського загарбника — спільна заслуга наших воїнів та кожного, хто підтримує «Лінію дронів» через застосунок UNITED24.
Саме завдяки вам ворог щомісяця несе колосальні втрати.
Завантажуйте застосунок UNITED24 і долучайтеся до підтримки підрозділів «Лінії дронів» вже сьогодні!
Між цими світлинами — 86 років, але суть незмінна: жителі обох європейських столиць під час бомбардувань шукають укриття у метро.
У Лондоні під час Другої світової 177 000 людей щоночі спускалися у метро, щоб пережити нацистські бомбардування. Люди спали на платформах і в тунелях, готували запаси їжі й води, читали книги, а діти знаходили спосіб бавитися.
Через 86 років десятки тисяч людей у Києві знову спускаються під землю. Так само вкладають дітей на імпровізовані ліжка на бетонних платформах, беруть із собою книжки, ковдри та настільні ігри. І це триває вже майже 5 років.
Тоді світ зрозумів: агресора можна зупинити лише обʼєднавшись. Сьогодні Україна теж потребує єдності та підтримки, щоб протистояти жорстокій війні росії.
Допоможіть захистити українців у найбільшій війні у Європі з часів Другої світової війни.
На випускному вечорі у Києві дев’ятикласник Єгор Голодрига станцював шкільний вальс наодинці. Його партнерка, 15-річна Марія Польська, загинула внаслідок російського обстрілу.
Марія дуже мріяла про цей вечір — про сукню, музику, вальс і спогади, які мали залишитися з нею на все життя. Але росія забрала в неї не лише випускний. Вона забрала життя, мрії й майбутнє.
Танець Єгора став болючим символом країни, де діти занадто рано вчаться пам’ятати, цінувати кожну мить і тримати в серці тих, кого вже немає поруч через російський терор.
росія вбила 50 людей в Києві за тиждень. Це — жахлива ціна російського терору для столиці.
2 липня — 31 жертва. 6 липня — ще 19, серед них — дитина.
Це не «епізоди», не «інциденти», а свідома, послідовна кампанія терору проти столиці європейської країни. Проти українців, які спали у власних ліжках, планували завтра, готувалися до робочого дня.
Кожна цифра — це чиясь мама, дитина, наречений, друг. Життя, яке більше ніхто не поверне.
Допоможіть захистити українців від російської жорстокості.
Через російський обстріл 6 липня 19 людей загинули, серед них — дитина. Ще 61 людина поранена, зокрема 7 дітей.
За кожним із цих чисел — імʼя, історія життя, сімʼя, яка більше ніколи не буде повною. Кожен, хто загинув, мав плани на завтра. Кожен, хто поранений, тепер живе з травмою — тілесною і невидимою.
Це — ціна однієї ночі російського терору. Ще однієї.
Сьогодні оголошено День жалоби в столиці та області.
⚠️ Це відео містить спалахи світла та швидку зміну кадрів.
Роки російського терору поволі роблять найстрашніше звичним. Українці навчилися жити у двох реальностях одночасно: пити ранкову каву й за мить чути сирену, гуляти з дітьми, а пізніше рахувати вибухи, жартувати з друзями, а потім не спати ночами, прислухаючись до свисту російських ракет в небі.
Люди в Україні хапаються за кожен прояв «нормальності» і, попри все, стараються насолоджуватися найпростішим — моментами тиші, ранковою пробіжкою, сімейною вечерею. Бо це те, що тримає. Але потім знову настає ніч із вибухами, від яких здригаються цілі міста і села. І настає світанок, проте через російський терор до нього доживають не всі.
Це — українське життя. Щодня. Без пауз.
Допоможіть повернути спокій в українську реальність. Захистіть небо.