Телеграм канал «UNITED24»

75-річний донеччанин і шахтар Віталій Атаманчук, який 7 років провів у російському полоні, зробив перший символічний удар по мʼячу перед матчем «Шахтар» — «Полісся».

Атаманчук — уболівальник «гірників» із 1961 року. Понад 40 років він працював шахтарем. Його разом із дружиною та сином заарештували вночі 4 вересня 2018 року у власному будинку в окупованому Донецьку. Чоловіка засудили до 17 років увʼязнення за нібито шпигунство на користь України та співпрацю з СБУ й утримували в колонії Nº 32 в Макіївці.

Віталія Атаманчука повернули в Україну під час обміну в серпні 2025 року. Тоді з російського полону звільнили ще 83 громадян України.

Сьогодні — Міжнародний день жертв насильницьких зникнень. 

Понад 114 000 українців є зниклими безвісти через російську війну. Це військові, цивільні та діти. Серед них — 2 252 дитини, які зникли з початку повномасштабного вторгнення.

За кожною цифрою — імена й історії.

🔹 Вікторія Рощина, 27 років — українська журналістка. Викрадена у 2023 році під час репортажу. Померла в російському полоні у вересні 2024 року. Її тіло повернули в Україну через 5 місяців — зі слідами катувань і без частини органів.

🔹 Ірина Данилович, 46 років — журналістка і правозахисниця. Викрадена у квітні 2022 року. Засуджена до 7 років за сфабрикованими звинуваченнями. У полоні втратила слух і пережила мікроінсульт через відмову в медичній допомозі.

🔹 Владислав Кривий, 30 років — науковець. Викрадений у квітні 2022 року у Херсоні. Його утримували в катівнях, потім у московському СІЗО «Лефортово». Засуджений до 12 років за сфабрикованим «шпигунством».

Ми пам'ятаємо про кожного й кожну. І продовжуємо боротися за всіх, хто чекає.

Це не згенеровано ШІ. На жаль, це реальні кадри з Києва.

За столом сім'я вечеряє. За вікном — стовп диму після російської атаки на тлі рожевого вечірнього неба. Маленька донечка сидить поруч, ніби нічого особливого не відбувається.

Останні дні літа в столиці минають майже без пауз між тривогами. Життя не вписується у спокійні години — його доводиться підлаштовувати під російські обстріли. Ось як минуло літо в Україні через російську війну.

Допоможіть захистити небо та повернути спокійні вечірні краєвиди.

Голлівудський актор Лієв Шрайбер зустрівся в Києві з дітьми, які пережили окупацію або вимушено покинули свій дім через війну.

Aмбасадор UNITED24 та співзасновник BlueCheck Charitable Foundation завітав до центру фонду «Голоси дітей», де діти й родини отримують необхідну допомогу.

Вночі столиця була під атакою рф, а вже вранці Лієв сидів із дітьми й робив підсвічники. Одна з дівчат подарувала актору малюнок, і той спробував прочитати підпис українською.

Посеред зустрічі залунала тривога — і розмову перенесли в укриття. Там Лієв слухав історії трьох дівчат: Ольги й Даші, які пережили окупацію, та Галі, яка виїхала з Бахмута.

Лієв розповів і про власне непросте дитинство та історію родини. Він говорив про свободу вибору, можливості, які вибороли для нього дідусь і бабуся, та про бажання навчити своїх дітей розуміти ціну самопожертви. За його словами, сьогодні немає місця, де вона була б настільки очевидною, як в Україні.

Дякуємо Лієву за його візит в Україну, небайдужість та увагу до українських дітей.

Українські надзвичайники щодня рятують життя посеред російського терору. Вони йдуть у вогонь попри ризики. Витягують людей з-під завалів після ракетних атак. Гасять пожежі під загрозою нових обстрілів.

Але після виснажливої зміни їх чекають ті, заради кого вони щоразу повертаються.

На відео рятувальник з Одещини Віктор Савчук після безсонної ночі. Вдома його зустрічає 3-річна донька Ніколь. І в цих обіймах уся втома зникає за секунду.

Ось задля кого українські надзвичайники йдуть у вогонь. Заради цього дитячого сміху вони повертаються з пекла, щоб бути поруч.

Дякуємо кожному українському рятувальнику!

Амбасадорка UNITED24 Кетрін Винник поспілкувалася з українськими дітьми, які пережили російську окупацію, були розлучені з рідними та вивезені до росії, але зрештою повернулися додому.

Діти пережили різний досвід війни: хтось роками жив в окупації, дехто був змушений навчатися в російській школі, а когось примусово вивезли до росії та помістили до дитячого будинку.

Завдяки ініціативі Президента України Bring Kids Back UA ці діти змогли повернутися додому. Після повернення фахівці фонду «Голоси дітей» допомагають їм впоратися з психологічними наслідками пережитого й адаптуватися до життя в Україні.

Кожна така історія — нагадування про те, чому важливо повертати українських дітей додому й робити все, щоб вони знову могли просто бути дітьми.

Україна прощається із загиблим захисником, який повернувся додому на щиті. Поруч — наслідки нічної російської атаки на мирне місто.

В одному кадрі — ціна, яку Україна щодня платить за право жити у своїй країні: втрачене життя воїна, зруйновані домівки, біль тих, хто залишається.

Поки українці ховають своїх захисників і відновлюють міста після обстрілів, росія продовжує приносити смерть і руйнування.