Бути татом під час війни — це не лише вчити кататися на велосипеді чи допомагати з домашнім завданням.
Це берегти фото дітей біля серця всі 1 500 днів полону, надсилати звістку, як тільки виходите з позицій, вижити заради того, щоб обійняти доньку, старатися не пропускати найважливіші події в житті дітей, навіть перебуваючи на лінії фронту.
Сьогодні, у День батька, особлива шана українським татам, які одночасно захищають Україну та своїх дітей.
Українські захисники та ветерани боронять не лише територіальну цілісність України від російської агресії, а й її культуру від спроб російського викорінення та привласнення.
Поєднуючи традицію із сучасністю, Іван Ткаленко, резидент Культурних сил, переосмислює українську культуру через електробандуру, відкриваючи цей унікальний інструмент новій аудиторії та водночас збираючи кошти на підтримку Збройних Сил України.
Дякуємо, Іване, за збереження, розвиток і нове прочитання української культурної спадщини, а також за вашу відданість суверенітету й незалежності України.
Луїс — наш донор із Німеччини, розробник програмного забезпечення. Він вирішив донатити через UNITED24, щоб бути впевненим, що його підтримка надходить безпосередньо в Україну, без посередників.
Луїс щодня стежить за війною в Україні. Поки російська агресія триває, а невинні люди гинуть під час нічних терористичних атак, він вважає найважливішим підтримувати Збройні Сили України, які захищають цивільних.
UNITED24 — це надійна й прозора платформа, яка дозволяє мені робити саме це: напряму підтримувати захисників України. Так мій внесок допомагає вберегти якомога більше людей від небезпеки та має максимальний вплив у примушенні росії припинити безглузде насильство, яке вона розпочала.
Я бажаю Україні та її народу сили, щоб продовжувати боротьбу зі злом, з яким вони змушені стикатися, до того дня, коли ця безглузда війна завершиться і в Україну та Європу знову повернеться заслужений, тривалий мир.
Дякуємо, Луїсе, за твої щирі слова, донати та підтримку!
Окупація — це страх, який стає частиною щоденного життя: коли небезпечно вийти на вулицю, коли їжа, вода й ліки стають питанням виживання, коли власний дім більше не здається безпечним, а жінки змушені ховати свою зовнішність через страх сексуального насильства.
Українці, які пережили російську окупацію, поділилися особистими спогадами про те, що довелося пройти. Їхні історії — це розповіді про постійну загрозу, приниження, обшуки, нестачу найнеобхіднішого, страх за дітей.