Телеграм канал «UNITED24»

Братику, усе буде добре.

Після того, як росія скинула КАБи на житловий район Краматорська, ці слова та дії головного сержанта 93-ї бригади «Холодний Яр» (@HolodniyYar_93ombr) стали рятівними. Віталій «Стохід» П'ясецький опинився поруч й одразу побіг на допомогу. Разом з іншими він допомагав пораненим і відкопував чоловіка з-під завалів.

Українські захисники не лише стримують ворога на фронті, а й рятують людей після влучань російських КАБів, ракет і дронів у будинки.

Безмежна подяка кожному українському військовому за те, що боретеся на фронті, без вагань кидаєтеся розбирати завали й за кожне «братику, усе буде добре», яке рятує чиєсь життя.

Андрій з Одеси вже багато років живе в США, працює в готельному бізнесі в Чикаго й постійно носить значок з українським прапором🇺🇦

Це часто викликало в оточуючих запитання: «Чи триває ще війна?»
Питання, яке довгий час не покидало Андрія, зрештою наштовхнуло його на думку про особливу подорож.

До початку повномасштабного російського вторгнення Андрій планував повернутися в Україну: шукав житло в Бучі та Ірпені, навіть знайшов роботу в Києві. Коли почалася війна, він пожертвував на підтримку України всі заощаджені на квартиру кошти (близько 80 000 $).

Після цього Андрій продовжив допомагати: займався волонтерством на кордоні, працював у Києві та співпрацював із різними організаціями. Через стан здоров’я він не міг служити в армії, тому шукав інші способи бути корисним.

У квітні 2026 року Андрій тимчасово залишив роботу, щоб вирушити у навколосвітню велоподорож заради миру в Україні, яка розпочалася біля Бранденбурзьких воріт у Берліні: він вирушив у дорогу на туристичному велосипеді з українським прапором позаду.

Де б я не подорожував, я завжди вожу на велосипеді український прапор. Люди помічають його, ставлять запитання й починають спілкуватися. Іноді ці люди дуже мало знають про те, що відбувається. Я розповідаю їм про Україну, про війну, про людей і про те, що їм доводиться переживати.

Андрій проїхав через Німеччину, Польщу, Румунію, Сербію, Північну Македонію, Грецію, Туреччину, Грузію, Вірменію, Таїланд, Малайзію, Литву та Латвію.

Звісно, ​​він завітав і до України, зокрема до Києва, де ми зустрілися з ним і передали український прапор із логотипом UNITED24. Саме тоді подорож Андрія перетворилася на благодійну місію на підтримку UNITED24 та кампанії Скотта Келлі зі збору на автомобілі швидкої допомоги для українських медиків.

Під час подорожі Андрій зустрів багато цікавих людей, зокрема й інших відомих друзів України. Як-от колишнього міністра закордонних справ Литви Ґабріелюса Ландсберґіса, якого побачив у Вільнюсі.

Зараз Андрій в Естонії, а незабаром вирушить до Фінляндії, Швеції, Норвегії та Данії. Далі він планує летіти до Аммана, Йорданія, й продовжити велоподорож Близьким Сходом: Саудівська Аравія, ОАЕ, Оман. Потім — шлях до Пакистану, Індії та Непалу.

Я не професійний велогонщик — просто українець, який вирішив сісти на велосипед, відвезти наш прапор якнайдалі й допомогти. Якщо завдяки цій подорожі бодай кілька людей дізнаються щось нове про Україну, долучаться до підтримки чи просто згадають про війну, то кожен кілометр був того вартий. Пригода лише починається.

Стежте за новинами про неймовірну подорож Андрія та підтримайте його ініціативу, зробивши пожертву на автомобілі швидкої допомоги за спеціальним посиланням: https://u24.gov.ua/uk/scott-kelly-fundraiser-for-ambulances?utm_source=telegram&utm_medium=social&utm_campaign=kelly-ambulances&utm_content=u24

Андрій з Одеси вже багато років живе в США, працює в готельному бізнесі в Чикаго й постійно носить значок з українським прапором🇺🇦

Це часто викликало в оточуючих запитання: «Чи триває ще війна?»
Питання, яке довгий час не покидало Андрія, зрештою наштовхнуло його на думку про особливу подорож.

До початку повномасштабного російського вторгнення Андрій планував повернутися в Україну: шукав житло в Бучі та Ірпені, навіть знайшов роботу в Києві. Коли почалася війна, він пожертвував на підтримку України всі заощаджені на квартиру кошти (близько 80 000 $).

Після цього Андрій продовжив допомагати: займався волонтерством на кордоні, працював у Києві та співпрацював із різними організаціями. Через стан здоров’я він не міг служити в армії, тому шукав інші способи бути корисним.

У квітні 2026 року Андрій тимчасово залишив роботу, щоб вирушити у навколосвітню велоподорож заради миру в Україні, яка розпочалася біля Бранденбурзьких воріт у Берліні: він вирушив у дорогу на туристичному велосипеді з українським прапором позаду.

Де б я не подорожував, я завжди вожу на велосипеді український прапор. Люди помічають його, ставлять запитання й починають спілкуватися. Іноді ці люди дуже мало знають про те, що відбувається. Я розповідаю їм про Україну, про війну, про людей і про те, що їм доводиться переживати.

Андрій проїхав через Німеччину, Польщу, Румунію, Сербію, Північну Македонію, Грецію, Туреччину, Грузію, Вірменію, Таїланд, Малайзію, Литву та Латвію.

Звісно, ​​він завітав і до України, зокрема до Києва, де ми зустрілися з ним і передали український прапор із логотипом UNITED24. Саме тоді подорож Андрія перетворилася на благодійну місію на підтримку UNITED24 та кампанії Скотта Келлі зі збору на автомобілі швидкої допомоги для українських медиків.

Під час подорожі Андрій зустрів багато цікавих людей, зокрема й інших відомих друзів України. Як-от колишнього міністра закордонних справ Литви Ґабріелюса Ландсберґіса, якого побачив у Вільнюсі.

Зараз Андрій в Естонії, а незабаром вирушить до Фінляндії, Швеції, Норвегії та Данії. Далі він планує летіти до Аммана, Йорданія, й продовжити велоподорож Близьким Сходом: Саудівська Аравія, ОАЕ, Оман. Потім — шлях до Пакистану, Індії та Непалу.

Я не професійний велогонщик — просто українець, який вирішив сісти на велосипед, відвезти наш прапор якнайдалі й допомогти. Якщо завдяки цій подорожі бодай кілька людей дізнаються щось нове про Україну, долучаться до підтримки чи просто згадають про війну, то кожен кілометр був того вартий. Пригода лише починається.

Стежте за новинами про неймовірну подорож Андрія та підтримайте його ініціативу, зробивши пожертву на автомобілі швидкої допомоги за спеціальним посиланням: https://u24.gov.ua/uk/scott-kelly-fundraiser-for-ambulances?utm_source=telegram&utm_medium=social&utm_campaign=kelly-ambulances&utm_content=u24

Андрій з Одеси вже багато років живе в США, працює в готельному бізнесі в Чикаго й постійно носить значок з українським прапором🇺🇦

Це часто викликало в оточуючих запитання: «Чи триває ще війна?»
Питання, яке довгий час не покидало Андрія, зрештою наштовхнуло його на думку про особливу подорож.

До початку повномасштабного російського вторгнення Андрій планував повернутися в Україну: шукав житло в Бучі та Ірпені, навіть знайшов роботу в Києві. Коли почалася війна, він пожертвував на підтримку України всі заощаджені на квартиру кошти (близько 80 000 $).

Після цього Андрій продовжив допомагати: займався волонтерством на кордоні, працював у Києві та співпрацював із різними організаціями. Через стан здоров’я він не міг служити в армії, тому шукав інші способи бути корисним.

У квітні 2026 року Андрій тимчасово залишив роботу, щоб вирушити у навколосвітню велоподорож заради миру в Україні, яка розпочалася біля Бранденбурзьких воріт у Берліні: він вирушив у дорогу на туристичному велосипеді з українським прапором позаду.

Де б я не подорожував, я завжди вожу на велосипеді український прапор. Люди помічають його, ставлять запитання й починають спілкуватися. Іноді ці люди дуже мало знають про те, що відбувається. Я розповідаю їм про Україну, про війну, про людей і про те, що їм доводиться переживати.

Андрій проїхав через Німеччину, Польщу, Румунію, Сербію, Північну Македонію, Грецію, Туреччину, Грузію, Вірменію, Таїланд, Малайзію, Литву та Латвію.

Звісно, ​​він завітав і до України, зокрема до Києва, де ми зустрілися з ним і передали український прапор із логотипом UNITED24. Саме тоді подорож Андрія перетворилася на благодійну місію на підтримку UNITED24 та кампанії Скотта Келлі зі збору на автомобілі швидкої допомоги для українських медиків.

Під час подорожі Андрій зустрів багато цікавих людей, зокрема й інших відомих друзів України. Як-от колишнього міністра закордонних справ Литви Ґабріелюса Ландсберґіса, якого побачив у Вільнюсі.

Зараз Андрій в Естонії, а незабаром вирушить до Фінляндії, Швеції, Норвегії та Данії. Далі він планує летіти до Аммана, Йорданія, й продовжити велоподорож Близьким Сходом: Саудівська Аравія, ОАЕ, Оман. Потім — шлях до Пакистану, Індії та Непалу.

Я не професійний велогонщик — просто українець, який вирішив сісти на велосипед, відвезти наш прапор якнайдалі й допомогти. Якщо завдяки цій подорожі бодай кілька людей дізнаються щось нове про Україну, долучаться до підтримки чи просто згадають про війну, то кожен кілометр був того вартий. Пригода лише починається.

Стежте за новинами про неймовірну подорож Андрія та підтримайте його ініціативу, зробивши пожертву на автомобілі швидкої допомоги за спеціальним посиланням: https://u24.gov.ua/uk/scott-kelly-fundraiser-for-ambulances?utm_source=telegram&utm_medium=social&utm_campaign=kelly-ambulances&utm_content=u24

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні опублікувала новий звіт щодо жертв серед цивільного населення в серпні 2026 року.

За 8 місяців 2026 року вже загинуло 2 222 цивільних і 13 058 отримали поранення. Це більше, ніж за весь 2025 рік.

📊 Серпень 2026: 372 загиблих, 2 349 поранених
📊 За перші 8 місяців 2026 кількість жертв на 55% більша, ніж за той самий період 2025
📊 47% жертв від російських ракет і дронів дальнього радіуса, здебільшого далеко від лінії фронту

росія на очах у всього світу нарощує терор проти українських цивільних. Щодня та щоночі російські дрони й ракети цілять у домівки, де сплять діти, батьки, літні люди. У житлові квартали.

Цивільні не повинні стати мішенню. Це грубе порушення міжнародного гуманітарного права та жорстока тактика держави терористки.

Доєднуйтеся до «Захисту неба». Допоможіть зупинити зростання цих цифр, за кожною з яких — обірвана людська історія.

росія завдала удару по евакуаційному пункту в Краматорську на Донеччині. Дві авіабомби, попередньо КАБи, влучили туди, де були люди — ті, кого евакуювали, і ті, хто евакуював.

Щонайменше 2 людей поранені. Пошкоджені дошкільний заклад, заклад освіти та 4 багатоповерхові будинки.

Евакуаційний пункт — це місце, куди цивільні приходять, щоб урятуватися від війни. Там працюють волонтери гуманітарної місії, які допомагають цивільним виїхати з прифронтових регіонів. Це не «військова ціль». Це — точка, звідки мирні люди намагаються дістатись у безпечніші місця. І саме її обрала своєю мішенню росія.

Допоможіть уберегти життя цивільних від терору росії. Доєднуйтеся до «Захисту неба».