Телеграм канал «UNITED24»

Навіть серед найважчих буднів війни завжди знаходиться місце для найважливіших рішень та найсильніших почуттів.

Заступник керівника відділення гуманітарного розмінування Олег Вольвецький зробив пропозицію своїй коханій — медикині Анастасії Клименко.

Вона сказала: «Так».

Вітаємо Анастасію та Олега. Хай попереду буде найщасливіший спільний шлях!

Двоє українських штурмовиків 475-го полку Code 9.2 здійснили успішну атаку на позиції ворога. А потім самі потрапили під удар російських дронів «Молнія». Обидва — тяжко поранені.

За ними виїхала роботизована евакуаційна платформа, але і її атакував ворожий дрон. Двоє поранених залишаються на відкритій місцевості під загрозою нового удару.

І тоді до поранених мчить пікап. За кермом — командир штурмової роти Владислав Польський. Він не чекав, одразу поїхав, навіть не одягнувши бронежилет. І самотужки вивіз поранених до своїх.

Тому що «свої» — це не просто слово. Для українського командира — це обіцянка, яку неможливо порушити. Навіть ціною власного життя.

Дякуємо Владиславу та всім українським командирам, які ніколи не залишають своїх.

13 серпня російський авіаудар обвалив конструкції з 1-го по 5-й поверхи багатоквартирного будинку в Краматорську. Під завалами опинилася людина.

Українські рятувальники розбирали завали 3 дні. 107 тонн будівельних конструкцій. Знайшли тіло чоловіка 1966 року народження.

Кожен російський удар несе за собою руйнації, втрати, ризики та загибель невинних.

Допоможіть захистити українців.

За добу росія атакувала одразу кілька українських регіонів. Щонайменше 4 людини загинули, ще 18 поранені.

📍Київ: російська атака на столицю спричинила пожежі й руйнування. Поранені 3 людини.

📍Дніпропетровщина: у Кривому Розі росія вдарила по промисловому підприємству — 1 загиблий, 13 поранених. У Нікопольському районі поранений 55-річний чоловік.

📍Запоріжжя: керована авіабомба зруйнувала приватний будинок, убивши літню пару. В іншому селі бомба поранила ще одного чоловіка.

📍Сумщина: російський дрон прицільно вдарив по цивільному автомобілю в Сумах. Загинув 59-річний чоловік. Його дружину госпіталізували з пораненнями.

📍Донеччина: у Словʼянську російські авіабомби вдарили по приватному сектору. Пошкоджено 22 будинки.

Літня подружня пара, убита у власному будинку. Чоловік і його дружина, що загинули у своєму авто внаслідок влучання російського дрона. Робітники, які просто прийшли на зміну.

росія свідомо атакує цивільну інфраструктуру та вбиває мирних українців. Допоможіть захистити небо над Україною.

Книжковий ринок у Києві загорівся внаслідок російського ракетного удару. На відео видно полум’я та густий дим, що здіймається над місцем події. 

Пошкоджено вхід до станції метро «Почайна», ринок та прилеглі точки продажу. 
Кількість постраждалих унаслідок обстрілу Києва зросла до трьох людей. 

Долучайтеся до захисту неба над Україною.

Останнє відео, яке Вікторія отримала від коханого чоловіка з фронту. На ньому Станіслав повертається з позиції. Він розповідає, наскільки важким і небезпечним був шлях, але повторює головне: вони зроблять усе, щоб повернутися живими до своїх сімей.

Невдовзі після цього Вікторія отримала звістку про загибель коханого. Станіславу було лише 22 роки. У нього залишився син. Тепер ці кілька хвилин відео — пам’ять про його голос, усмішку та людину, яка вже не повернеться додому.

Вічна пам’ять Станіславу та всім українським захисникам і захисницям, які віддали життя за Україну.

Маленька Кароліна нарешті дочекалася зустрічі з татом-захисником.

Її батько — Олександр Коваленко, Герой України та командир «Айдару». Поки він разом із побратимами боронить країну, вдома на нього чекають ті, заради кого особливо хочеться повертатися.

Для військових такі зустрічі — це кілька безцінних годин поруч із найріднішими. Для дітей — момент, якого вони можуть чекати тижнями й місяцями. Момент, коли тато нарешті не на екрані телефона і не лише в розмовах — а поруч, його можна обійняти й просто не відпускати.

Тисячі українських родин змушені жити між прощаннями, очікуванням і короткими щасливими поверненнями. І, мабуть, немає нічого сильнішого за дитячі обійми після довгої розлуки.