Найкращим подарунком на 30-річчя Анни став
неочікуваний приїзд батька з тимчасово окупованої території.
Він приїхав назавжди, залишивши усе, що нажив за 60 років. Такі історії сьогодні стали реальністю для тисяч українських родин.
Через російську агресію люди змушені покидати свої домівки, бо там більше неможливо жити. Вони їдуть, залишаючи позаду будинки, речі, спогади й усе, що будували десятиліттями, лише заради найціннішого — можливості бути в безпеці поруч із рідними.
Після російського ракетного удару по Києву 6 липня серед руїн будинку залишився лежати сімейний фотоальбом.
Його сторінки зберігали чиїсь спогади, дитинство, свята, образи близьких людей і моменти, які неможливо повернути.
Тепер усе це лежить просто неба — серед пилу, уламків скла та бетону.
Саме це приносить росія: вона руйнує домівки, стирає людські історії та залишає глибокі рани.
Кадри з камери відеоспостереження зафіксували момент російського удару поруч із тату-салоном в Запоріжжі.
За лічені секунди вибухова хвиля вибиває вікна та відкриває двері, а люди всередині падають на підлогу, намагаючись урятуватися.
Це щоденна реальність, у якій український бізнес працює вже понад чотири роки.
Підприємці продовжують відкривати власні заклади, створювати робочі місця та підтримувати економіку навіть тоді, коли кожен трудовий процес може бути перерваний повітряною тривогою чи черговою російською атакою.
Найкращий захист для людей, бізнесу та міст — посилення протиповітряної оборони.
На тимчасово окупованих територіях України російські окупаційні сили викрадають, катують і незаконно ув’язнюють українців, зокрема людей похилого віку.
Серед їхніх жертв — 71-річний Іван Чорний. Чоловіка звинуватили в тому, що він нібито здійснив 27 донатів на підтримку Збройних Сил України на загальну суму 4 100 гривень.
Його родина, як і сім’ї інших потерпілих, серед яких також є літні люди, домагається звільнення з російських колоній своїх близьких та їхнього повернення до України.
Поки росія щоночі намагається занурити Україну в темряву, щоранку ми знову бачимо світло. Але щоб світанків було більше, а тривог — менше, українцям потрібна ваша підтримка.
Долучайтеся до збору на захист неба. Кожен внесок — це ще один шанс зустріти новий ранок.
Люди в усьому світі щодня доводять: щоб підтримати Україну, не обов’язково робити щось надзвичайне. Кожен може допомагати, використовуючи власні таланти, знання й навички.
Сільві Ебенстейн-Куо — одна з таких людей. Письменниця та постійна донорка UNITED24 неодноразово приїздила до України, допомогла зібрати кошти на автомобіль швидкої допомоги, а також спрямовує прибуток від продажу своїх книжок про Україну на її підтримку. Зараз вона працює вже над п’ятою книгою.
Дякуємо, Сільві, за вашу незмінну підтримку та відданість Україні!