Одна зустріч — і всі місяці очікування наче зникають. Вівчарка Віккі нарешті побачила свого господаря. Столичний поліцейський і боєць стрілецького полку повернувся з фронту додому на кілька днів.
Він узяв Віккі ще зовсім маленькою, коли служив на бойових позиціях. І поки захисник на передовій, Віккі щодня терпляче й вірно чекає на його повернення.
І ось дочекалася.
Бажаємо кожному українському захиснику тішити своїм поверненням тих, хто так на них чекає. Повертайтеся живими й неушкодженими.
Увечері 17 липня російський «шахед» влучив у житловий будинок родини у Новгороді-Сіверському на Чернігівщині. Всередині перебували батьки та 3 їхніх дітей. Усі отримали поранення. Найважчих поранень зазнали 7-річний Кирило та його 17-річний брат Даніїл.
Кирило отримав опіки більшої частини тіла та має глибокі опікові рани. Даніїл — важкі опіки нижніх кінцівок. Але навіть після пережитого хлопець не відмовляється від своєї мрії — у майбутньому стати лікарем.
Завдяки Благодійній організації «Мама і немовля» та 4 дням безперервних переговорів між українськими та австрійськими міністерствами, лікарнями і міжнародними партнерами обох братів евакуювали до Університетської клініки хірургії Граца — одного з провідних центрів опікового лікування в Європі.
Стан Кирила залишається критичним. Найбільша небезпека зараз — ризик інфікування. Лікарі щохвилини борються за його життя. Попереду в обох дітей — операції, тривале відновлення та реабілітація.
Ми віримо в Кирила та Даніїла та бажаємо якнайшвидшого одужання.
Українські військові поділилися фотографіями того, як і де їм доводиться спати на фронті — у холод і спеку, у бліндажах та окопах, у машинах, просто на землі й там, де вдалося знайти хоча б трохи безпечного місця.
Без звичних ліжок, тиші та комфорту. Часто — у формі, поруч зі спорядженням і з готовністю будь-якої миті прокинутися та повернутися до виконання завдання.
Ці фото — про зовсім інший вимір звичайного для нас слова «сон». Про короткі хвилини відпочинку між бойовими завданнями. Про здатність відновлювати сили в умовах, до яких неможливо звикнути.
Сьогодні Всесвітній день гуманітарної допомоги. День, коли ми розповідаємо про тих, хто приходить першими туди, де люди критично потребують підтримки. Один із них — амбасадор UNITED24, усесвітньо відомий шеф-кухар Хосе Андрес.
У 2010 році Хосе заснував World Central Kitchen — благодійну організацію, яка приїжджає в місця війн і катастроф. Пуерто-Ріко, Гаїті, Гаваї, Газа, Судан — WCK нагодувала мільйони людей, які перебували в критичних умовах. У 2019 році організація була номінована на Нобелівську премію.
У перший день повномасштабного вторгнення росії Хосе полетів з Маямі. За 24 години він був на кордоні України. WCK одразу відкрила польові кухні для мільйонів українських біженців. Далі — робота в Києві, Харкові, Львові, Запоріжжі, Херсоні, Краматорську. До 200 000 гарячих обідів щодня. Організація співпрацювала з понад 500 українськими ресторанами, які завдяки цьому могли продовжувати діяльність в умовах війни.
Поки я керую WCK, доти я буду поруч з українцями. До вашої Перемоги,
— обіцяє Хосе.
Дякуємо Хосе і WCK за те, що підтримуєте Україну з першого дня. І за те, що будете до кінця. Дякуємо всім, хто приходить на допомогу туди, де це критично потрібно.
Одні з перших слів українського захисника, який щойно повернувся з російського полону. За цією однією фразою — місяці й роки очікування та сотні днів жахіття російського полону, які нарешті закінчилися поверненням додому.
Вітаємо на рідній землі! Продовжуємо чекати на усіх і кожного.
Сьогодні 103 українські воїни повертаються додому з російського полону.
Це захисники зі Збройних Сил, Державної прикордонної служби та Національної гвардії. Серед звільнених – воїни, які захищали Україну в Маріуполі, на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Дніпровському та Сумському напрямках.
Дякую всім нашим воїнам, які поповнюють обмінний фонд для України й своєю сміливістю забезпечують можливість повертати українців та українок додому. Вдячний команді, яка щодня працює над звільненням наших людей.
Пам’ятаємо про кожного й кожну, хто досі залишається в неволі. Робимо все можливе, щоб забрати всіх наших людей додому.
Близько 8:50 ранку росія вдарила по маршрутному таксі в Херсоні. 4 людей загинули, ще 5 — поранені, серед них — 58-річний водій автобусу з мінно-вибуховою травмою.
Це був ранковий рейс. Люди їхали на роботу, у магазин, до лікаря. Проте росія цинічно обрала їх своєю ціллю.
росія свідомо б’є по українських цивільних у транспорті. Це не помилка, а щоденна тактика російського терору.