Телеграм канал «UNITED24»

Швейцарія спільно з ЮНЕСКО виділить понад 730 000 $ на відновлення Києво-Печерської лаври, пошкодженої внаслідок російської атаки в ніч проти 15 червня.

Допомога приурочена до 975-ї річниці заснування монастирського комплексу та спрямована на збереження об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Дякуємо Швейцарії, ЮНЕСКО та міжнародним партнерам за підтримку України й допомогу у збереженні нашої культурної спадщини, яку росія намагається знищити.

Під час евакуації двох поранених військових 92-ї ОШБр один із побратимів підтримував товариша, який втрачав сили.

Під час руху евакуаційного робота вони розмовляли. Попри власне поранення, військовий знаходив слова, щоб допомогти побратиму триматися й не втрачати свідомість.

Зрештою поранених успішно доправили до точки евакуації за допомогою наземного роботизованого комплексу.

Долучайтеся до збору «Сталеві союзники» та допомагайте забезпечувати українських військових роботизованими системами, які допомагають рятувати життя.

У Сумах російський FPV-дрон прицільно влучив у цивільний автомобіль.

Унаслідок атаки загинув 59-річний Микола Миронов. Його дружина Лариса отримала поранення та зараз перебуває в лікарні.
Микола понад 25 років віддав роботі в енергетиці.

Не полишив своєї професії, попри безперервні обстріли енергооб'єктів у прифронтовому регіоні. Його дружина присвятила своє життя зооволонтерству.

Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Миколи та бажаємо Ларисі якнайшвидшого одужання.

Армія рф цинічно атакує цивільні автомобілі та вбиває людей. Долучайтеся до захисту українського неба, щоб такі атаки не забирали нові життя.

Ярослав, позивний «Мудрий», військовослужбовець 47-ї окремої механізованої бригади, пішов на війну, коли дочці було 3 роки. Зараз їй 7 — вона вже ходить до школи.

Український військовий іде на війну, коли його донька спить, бо інакше вона не відпустить тата знову.

Таким є дитинство тисяч українських дітей: вони ростуть між короткими зустрічами з татом та дзвінками з фронту. Вони дорослішають, поки їхні батьки воюють, — а дехто росте вже без них.

Діти не хочуть відпускати батьків на війну. Але війна забирає у них право на звичайне дитинство поруч із мамою і татом.

Маленька дівчинка плакала, аж поки не почула, як відчиняються двері. За секунду до того, як побачити його, вона вже знала — це тато. Батько повернувся з фронту додому. Аліса одразу побігла назустріч і більше не пускала його з обіймів.

Ось за що борються українські захисники. За ці перші секунди зустрічі, у яких уся любов світу.

Цього літа ми спостерігаємо, як природна катастрофа змінює знайомі ландшафти Європи. Через аномальну спеку, посуху та масштабні пожежі зелені поля стають бурими, річки міліють, а тисячі гектарів землі залишаються випаленими.

В Україні теж є випалена земля. Але причина інша.

На картах Google можна побачити міста до російського вторгнення — і те, на що росія перетворила їх після. Там, де були житлові квартали, зелені зони й пам’ятки архітектури, залишаються руїни та спустошена земля.

Це не стихійне лихо. Не посуха і не аномальна спека. Це наслідки російської агресії.
Руйнування, які одна держава свідомо приносить іншій.

Допоможіть Україні захиститися від цього терору. Долучайтеся до «Захисту неба», щоб підтримати оборону українського повітряного простору.

Українські татусі-захисники поділилися найніжнішими кадрами перших зустрічей зі своїми малюками. Трепетні миті перших поглядів, обіймів, посмішок.

Одні захисники встигли на пологи просто з фронту. Інші змогли побачити крихітного сина чи доньку лише через тижні.

Кожна з цих зустрічей сповнена неймовірного тепла і безумовної любові. І є доказом того, що любов, яку український батько відчуває до своєї дитини, сильніша за війну і всі перешкоди. А боротьба варта кожної такої миті з немовлям на руках.

Дякуємо кожному татусю-захиснику. І хай кожен із вас якомога швидше повертається додому.