Два роки тому, під час виконання бойового завдання в Часовому Яру, прикордонник підрозділу «Ме» бригади «Форпост» із позивним Nexus знайшов у напівзруйнованому будинку кілька картин. Їхній власник, рятуючи життя під час евакуації, не зміг забрати свої роботи.
Військовий виніс їх із зруйнованої квартири, зберіг і поставив собі за мету знайти автора та повернути йому твори. Через два роки автора картин вдалося розшукати, а його роботи нарешті повернулися додому.
Це чергова історія, яка доводить: українські військові не лише боронять територію, а й захищають людей, їхню пам'ять, історію та культуру.
Українська балерина Поліна Денис стала абсолютною чемпіонкою світу Dance World Cup 2026 — одного з найпрестижніших світових чемпіонатів з танцю.
У змаганнях, що відбулися цього року в Ірландії, взяли участь понад 11 500 танцівників із 64 країн. Поліна здобула перемогу в номінації Children Solo Ballet Repertoire (10–12 років) та була визнана Grand World Champion.
Це ще одна велика перемога для української балетної школи. І ще один привід пишатися Україною на світовій сцені.
росія завдала авіаудару по Павлограду. Щонайменше 2 людини загинули, 13 — поранені. Пошкоджено багатоповерхівку, у квартирах спалахнули пожежі. Рятувальники витягли з будинку 10 людей, серед них — 2 дитини.
Це не «удари по військовій інфраструктурі». Це свідомий терор проти українців та їхніх домівок.
З-під завалів житлового будинку в Запоріжжі дістали тіло 11-річної дівчинки. Кількість загиблих внаслідок російського удару керованими авіабомбами зросла до 3. Разом із дитиною ворог забрав життя 2 жінок, 71 і 72 років. Ще 41 людина поранена.
Ворог зруйнував 2 поверхи пʼятиповерхівки. Пошкоджені сусідні багатоповерхові будинки й приватний сектор.
Там, де ще вчора зранку лунав дитячий сміх і був чийсь дім, сьогодні — трагедія та руїни. Це черговий терористичний акт росії, який обірвав життя українців.
Поки дорослі намагаються зберігати спокій, діти переживають кожен вибух по-своєму.
Вони можуть мовчати, міцніше притискатися до батьків, плакати, здригатися від гучних звуків або довго не засинати після тривоги.
Страх, який дитина переживає під час обстрілів, не завжди минає разом із відбоєм.
Діти не повинні звикати до війни. Вони мають пам'ятати теплі обійми дитинства, а не за звуки вибухів.
Один чоловік — дві різні ролі. Так само водій, але в зовсім різних обставинах.
В один день — це тато й чоловік. Поруч — дружина та маленька донька. У машині караоке, сміх, щасливі обличчя в дзеркалі заднього виду. У планах — похід у кіно або прогулянка парком.
В інший день — це військовий на завданні. Поруч — побратими в повному спорядженні. Замість пісень — короткі команди й тиша, у якій кожен думає про своє. У планах — виконати завдання та зберегти життя один одному.
Так виглядає життя українських захисників. Не або/або, а паралельно — батьківство й війна, караоке та фронт, любов і обовʼязок.
Українці не можуть обрати лише одну з цих реальностей. Вони живуть у двох заради того, щоб їхні діти колись жили тільки першою.
У Запоріжжі внаслідок удару російськими керованими авіабомбами загинули щонайменше двоє людей, ще десятеро отримали поранення.
Зруйновано два поверхи п'ятиповерхового житлового будинку, пошкоджено багатоповерхівки поруч. Є руйнування в приватному секторі, горить термінал логістичного оператора.
Під завалами залишаються люди, серед них — жінка та дитина. Працівники ДСНС продовжують пошуково-рятувальну операцію.
Допоможіть захистити українців від російських атак.