Коли українські діти виростуть і запитають своїх батьків про їхню молодість, багато хто замість фотографій із вечірок, зустрічей із друзями та подорожей о покаже їм зовсім іншу реальність.
Реальність, у якій довелося стати на захист України від російської агресії.
Для цілого покоління українців молодість — це не лише мрії, навчання, друзі чи пригоди.
Це ще й війна, волонтерство, служба та боротьба за майбутнє своєї країни.
Такою є реальність української молодості, про яку одного дня батьки розкажуть своїм дітям.
Українці проявляють небайдужість до тварин навіть під час війни. Поки росія продовжує наносити смертоносні удари, люди не залишають своїх улюбленців під час атак. Після обстрілів шукають тварин під завалами. Дають воду в спеку, годують тих, хто живе на вулиці, лікують, прихищають і знаходять новий дім.
Рятувальники дістають тварин зі зруйнованих будинків. Волонтери щодня опікуються тими, хто залишився без господарів.
Навіть під час безжальної війни поруч із боротьбою за власне життя залишається місце для турботи про інших. Бо людяність — це те, що притаманно українцям навіть за найважчих обставин.
«Мамо, не бійся», «Чому до нас летять ракети?», «Я сумую за татком» — ці та багато інших фраз українські діти говорять своїм батькам під час війни.
Поки росія продовжує атакувати українські міста, руйнувати цивільну інфраструктуру та вбивати людей, ці маленькі діти змушені адаптуватися до війни й виживати.
Вони ховаються в укриттях від вибухів, ростуть без татусів, які загинули або захищають Україну на фронті, вчаться розпізнавати «шахеди» й реагувати на небезпеку. Але навіть у цій реальності вони продовжують підтримувати своїх батьків і казати їм, що все буде добре.
Не таким має бути дитинство. І не так діти мають вчитися бути сміливими.
Допоможіть захистити маленьких українців від російських атак, щоб їм якомога рідше доводилося заспокоювати себе та маму словами: «Не бійся».
Це лише сім історій із тисяч. Історій про людей, які щодня тримають лінію між життям і смертю.
📍Сергій Тищенко, позивний «Вітер», 471 день без ротації утримував медичну позицію на Бахмутському напрямку й урятував десятки життів.
📍Петро Конопля, позивний «Трава», під мінометним обстрілом допоміг трьом важкопораненим побратимам і продовжив їхню евакуацію навіть після поранення.
📍Лариса Якобчук керує екіпажами, які забирають поранених просто з лінії вогню.
📍«Рамаха» у польових умовах урятував бійцю ногу від ампутації.
📍Світлана після загибелі єдиного сина пішла на фронт рятувати його побратимів.
📍Ігор, позивний «Док» зупиняє кровотечі й стабілізує військових у броньованому евакуаційному авто під обстрілами та атаками дронів.
📍Роман Замрій, позивний «Йода», разом із командою переобладнав реанімобілі для роботи на передовій і допоміг доправити до шпиталів понад 700 поранених військових.
Підтримати їхню роботу можна вже зараз. Амбасадор UNITED24 Скотт Келлі збирає кошти на 10 реанімобілів.
Американський актор Ештон Кутчер відреагував на російський удар по стадіону «Чорноморець» в Одесі 7 серпня. На стадіоні, зокрема, грає жіноча футбольна команда SeaSters.
Кутчер звернувся безпосередньо до Володимира Путіна, назвавши атаку проявом некомпетентності або відчаю.