Вдома 205 українців.
Сьогодні з російського полону повертаються воїни Збройних Сил України, Національної гвардії та Державної прикордонної служби. Це перший етап обміну 1000 на 1000.
Серед звільнених рядові, сержанти та офіцери. Більшість із них перебували в російському полоні ще з 2022 року. Захищали Україну в Маріуполі і «Азовсталь», на Донецькому, Луганському, Харківському, Херсонському, Запорізькому, Сумському, Київському напрямках та ЧАЕС.
Дякую всім, хто працює заради повернення наших людей додому, передусім нашим воїнам, які поповнюють обмінний фонд для України, та нашій команді. Дякую всім партнерам, які допомагають звільняти українців із полону. Продовжимо боротися за кожного й кожну, хто досі залишається в неволі.
14 травня росія завдала масованого удару по Києву, зруйнувавши житловий будинок. Пошуково-рятувальна операція тривала понад добу — загинули 24 людини, серед них троє дітей, ще 48 людей дістали поранення.
Допоможіть уберегти життя українців — долучайтеся до «Захисту неба».
Вшанував пам’ять загиблих на місці будинку, зруйнованого внаслідок удару російської ракети. Тут Росія забрала життя 24 людей, серед яких троє дітей. Мої щирі співчуття всім, хто втратив рідних і близьких через цей жорстокий терор.
Світ має пам’ятати, яку ціну щодня платить Україна, щоб російська агресія не поширювалася на інші народи.
Світла пам’ять кожному й кожній, чиє життя було забране Росією.
Понад добу рятувальники працювали на місці російського удару по житловому будинку в Києві. Сьогодні пошуково-рятувальна операція завершена.
російська атака вбила 24 людей, серед яких — 3 дітей. Ще 48 людей дістали поранення.
Сьогодні Київ у жалобі за жертвами масованої російської атаки 14 травня. Вшановуємо памʼять загиблих, чиє життя забрала рф, та висловлюємо співчуття рідним та близьким.
Коли на позиціях немає зв’язку, кожен день очікування перетворюється на вічність. У повній ізоляції від світу пам’ять про дім стає надійнішою за будь-яку броню.
Дитячий малюнок, що пахне рідними парфумами, та голос дитини у слухавці — це те, що насправді тримає військових у найтемніші часи.
Одне коротке «Я в безпеці» після довгих місяців невідомості повертає до життя і дає сили стояти далі.
Нацгвардієць Олексій пройшов крізь пекло російського полону, зберігши єдину цінність — світлину дружини. Він ховав її під час нескінченних обшуків, діставав у найважчі хвилини та щодня подумки говорив із сім’єю, щоб не дозволити ворогу себе зламати.
Попри тортури, холод та психологічний тиск, цей знімок залишався для нього зв'язком із домом і нагадував, за що він бореться.