The most elementary branches of knowledge
Пам’ятаєте, як доктор Мортімер приходить до Шерлока Голмса і показує листа, що його Генрі Баскервіль отримав у готелі в Лондоні — чи то з погрозою, чи то із застереженням.
Мортімер констатує, що текст вирізали ножицями з газети, а Голмс видає tour de force: манікюрними, з «Таймс». І на подив Мортімера пояснює:
There is as much difference to my eyes between the leaded bourgeois type of a Times article and the slovenly print of an evening half-penny paper as there could be between your Negro and your Esquimau. The detection of types is one of the most elementary branches of knowledge to the special expert in crime, though I confess that once when I was very young I confused the Leeds Mercury with the Western Morning News. But a Times leader is entirely distinctive.
Це була літературна магія — словосполучення боргес на шпонах закарбувалося в пам’яті на все життя. Лише у старших класах старої школи я дізнався, що це значить.
Подивімося на українські переклади «Собаки».
Микола Дмитренко, 1970-ті роки: освинцьований боргес.
Видання 1928 року, перекладача не зазначено (можливо, Микола Іванов): розбитий на шпони шрифт боргес.
Ляйпціґське видання 1922(?) року, перекладача не зазначено: черенки статечного «Таймс»-у.
Переклад Марії Овруцької, 1930-ті роки: розбитий на шпони боргес.
Є ще сучасний переклад Володимира Панченка, але під рукою не маю, хай допитливі читачі самі подивляться і напишуть у коментах.
Що це значить — the leaded bourgeois type?
В епоху металевого набору букви були предметами — їх брали спеціальним пінцетом з набірної каси і ставили у форму, робили набір (англ. type або copy; звідси англійське слово copy-editor — редактор). Людина, яка займалася набором, називалася composer — це не композитор, як трапляється по дешевих перекладах, а метранпаж, набірник. Ця робота вимагала високої кваліфікації і ювелірного ока, платили за неї добре. Недаремно Ленін називав типографських робітників аристократією пролетаріату.
Потім з набору віддруковували гранки (англ. proofs) — робили пробний друк. Людина, яка перевіряла гранки на правильність, називалася proof-reader — по-нашому коректор.
Щоб отримати дві букви різного розміру, сучасному верстальнику достатньо клацнути мишкою в індизі. А у старі часи це були два різні предмети з різних набірних кас. Набір був матеріальним у найглибшому смислі слова. Навіть пробіл, який нам здається відсутністю символу, був окремим фізичним предметом — присутністю символу. Все це робилося зі свинцю (lead) і свинцевих сплавів, тому робота була корисною для душі, але шкідливою для тіла.
У кожного розміру букв (він же кегль) була своя назва: нонпарель, петит, корпус, цицеро — це найвідоміші. Так от, боргес — це шрифт розміром 9 типографських пунктів (це така спеціальна друкарська одиниця мір; один англійський пункт = 0,353 мм або 1/72 дюйма).
А шпони — це пробільний матеріал, за допомогою якого задавали інтерліньяж (англ. leading), тобто відстань між рядками.
Сучасною мовою, боргес на шпонах — це набір дев’ятим кеглем з правильним інтерліньяжем (не такі заможні видання, як «Таймс», ощадили на шпонах — давали мало інтерліньяжу).
Такі епізоди — а їх безліч — наповнюють пригоди Шерлока Голмса неповторним флером. Як полюбив років у десять, так досі не вивітрилося.