Телеграм канал «Прим. пер.»

Редакторське кодло
 
Хороший редактор уміє зробити правку. Найкращий редактор уміє утриматися від правки. Давно виношую ідею, що найефективніше тестове завдання для редакторів — дати їм анонімно сторінку визнаних стилістів української мови: Рильського, Йогансена, Підмогильного, Коцюбинського. І подивитися, що вони з ними зроблять. Редактор, який відповість, що в тестовому завданні все в порядку — правки не знадобилися, і буде искомым.
 
Григорій Кочур — Миколі Лукашу
16 січня 1963 р.
 
Усе редакторське кодло гуртом кричить, що в «Декамероні» конче треба осучаснювати правопис (инший замінити на інший і т. д.). Мені тим часом змагатися важко, але здається, що вдвох таки переможемо. Коли тебе звідти виженуть? Тут у нас відучора потеплішало.

Just Enough
 
Григорій Кочур — Євгену Дроб'язку
9 грудня 1956 р.
 
На мою думку, один вірш на рік життя — це якраз норма. Інакше поезії робляться дрібʼязковими, одноманітними, і навіть значний поетичний талант не рятує від певної невправності.

Повністю з маестро згоден

#армійські_діалоги

Мнеться курсант на порозі. Хоче чогось, а чого — пояснити не може. Замполіт по слову витягує з нього хто такий і чого прийшов. З’ясовується, що боєць хоче поговорити з капеланом.

Замполіт:
— Як Бог почує ваші молитви, якщо ви не можете назвати прізвище, взвод і причину звернення?

Ти не сам
 
Максим Рильський — Григорію Кочуру
3 серпня 1962 р.
 
Павличкові я послав свою рецензію на його кубінську чи кубинську (чорт його знає!) книжку.

Усі гукнули

Покійний Богдан Жолдак, чоловік дотепний і спостережливий, якось помітив у Павла Григоровича Тичини органічне українське привітання — «Хай чабан!»

Ідеально пасує для «українського нацизму», який російська пропаганда скрізь знаходить. У нас же аркадія — аграрний райх.

Ніколи не зайве нагадати. Дорога редакція вітає перекладачів і попутників з Днем перекладача

Д Е К А Л О Г

1. Перекладай смисл, а не слова, бо контекст — господь перекладу твого.

2. Шануй синтаксис мови своєї і не тягни в переклад чужого синтаксису.

3. Пильнуй слововжиток свій, бо не знаєш, де знайде тебе непозбувна бентега.

4. Pозумій оригінал і переклад свій, бо гріх не в тому, що не розумієш, а в тому, що думаєш, ніби розумієш.

5. Не викидай з оригіналу, чого не розумієш, а спитай мудрішого за себе.

6. Перечитай вголос переклад свій і поправ, що треба.

7. Перекладай грамотно, бо редактору твоєму є гризот і без тебе.

8. Не віддавай перекладу свого, поки не перевірив орфографію.

9. Не пропускай дедлайна свого, бо видавець твій не винен.

10. Вчися у тих, хто перекладав перед тебе, бо спізнали й вони гіркоту ремесла цього.

Амінь.