Телеграм канал «Прим. пер.»

Thunderstruck

У спогадах Енді Воргола є забавна деталь.

Виникає спокуса подумати, що він був фанатом AC/DC ще до того, як це стало мейнстримом. Тим більше, що поруч фігурує рок-н-рол і звукова апаратура. Але ніт.

AC/DC на жаргоні епохи означало бісексуальний

Нудні дрібниці ремесла, про які вам більше ніхто не розкаже
 
Книжковий перекладач перекладає не сферичний текст у вакуумі, а книжку. У книжки є конструкція — це послідовність шпальт, оформлених за певними правилами. Професіонал відрізняється від любителя тим, що розуміє шпальту.
 
От, наприклад, дві різні англійські книжки. Що за графічний елемент вгорі? Чому на всю книжку таких буває один-два? Фокус у тому, що в цього елемента є функціональна роль — він позначає пробільний рядок, який припав на верх шпальти.
 
Перекладачу в цьому місці треба не риску чи зірку ставити, а зробити правильний пробільний рядок.
 
Капітель, якою набрано початок першого рядка після пробільного, теж у ворді повторювати не треба.

Лелека
#музичнапауза

Уявіть, що Мавка кинула Лукаша і вступила в Berklee College of Music. Я знайшов маленький скарб на імʼя Leléka. Беремо стару як світ українську народну пісню і нанизуємо її на тонку джазову нитку. На виході отримуємо щось свіже і справжнє — всі ноти на своєму місці і жодної зайвої.

У «Лелеки» є рідкісна для української сцени музикальність і виучка — гармонію і мелодію вона сплетає у щемкі, красиві полотна. Якби ви сумнівалися, то ось вам ще одна, тонкого виробу пісня. Терапевтичної сили голос, дуже жіночий.

Виворітний шов
#культ_деталі · 35
 
Щоб зрозуміти клас видання, треба подивитися на другорядні сторінки — зворот титулу або колофон (так називається остання сторінка книжки з технічною інформацією — вона виконує ту саму роль, що й титри в кіно).
 
Якщо там краса, то книжку робили люди, які доросли до ідеї, що в добре зробленій книжці немає другорядних сторінок.
 
На ілюстрації: Т.С. Еліот «Про поетів і поезію». Зворот титулу зроблено фігурною шпальтою (це насправді дуже простий хід). Видавництво «Фарар, Страус енд Жиру». Воно знамените тим, що видало найбільше нобелівських лавреатів до того, як вони стали нобелівськими лавреатами.

Анекдот дня

В дитинстві я спробував пояснити пацанам, що Сонце — це зірка. Вони сказали, що я ідіот: Сонце — жовте і кругле, а зірка — червона і п’ятикутна. Так я зрозумів, що сперечатися краще з освіченими людьми.

«Прим. пер.» вітає дорогих читачів із Днем знань і початком нового навчального року!

В супермаркеті буває дешевше, але не буває душевніше. Кавун-арт на базарі в Бершаді

Colorless green ideas sleep furiously
 
Граматично правильне речення може бути ідіоматично безглуздим. Приклади щедро постачає сучукрпереклад.
 
От, скажімо, перекладач пише «Ми очистимо їхні судові справи, це я можу пообіцяти...», розминувшись з очевидною думкою, що в українській мові якщо й можна «очистити судову справу», то хіба що від архівного пилу.
 
Що мав на увазі персонаж, коли казав they will all have clean records?
 
Він обіцяв не «очищати судові справи», а ставити на збут наркотиків людей чистих, без судимостей — тих, у кого не було проблем із законом.
 
Переклад, по суті, складається з двох операцій: 1) зрозуміти; 2) сказати рідною мовою. З першою операцією перекладач більш-менш впорався. З другою — ні.
 
Існує багато методів перевірки ідіоматичності. Наприклад, інверсія. Треба подумки поміняти фразу на протилежну: ми забруднимо їхні судові справи. І зразу видно, що купи речення не тримається. Що не заважає йому бути граматично правильним.

#пропереклад