Телеграм канал «InTax. Про податки»

📌Про термінали для ФОП 1-ої групи. ☺️Не перекручено, як і просили. ‼️Але нагадаю, що ми довіряємо тільки офіційним документам. Приєднуйтесь до ІнТакс

💼ПДВ для ФОП: Мінфін виніс законопроєкт на обговорення Якщо коротко — революції не сталося. Мінфін просто формалізує те, про що говорять уже давно. 📌Коли запрацює? З 2027 року — щоб перехід був «поступовим» і без шоку для бізнесу. 📌3-тя група ЄП. ФОП на 3-й групі (5%), який перевищує 1 млн грн обороту, стає платником ПДВ. При цьому ставка єдиного податку зменшується з 5% до 3%. 📌Е-резиденти. На електронних резидентів нові правила не поширюються. 📌Адміністрування. Реєстрація та звітність — онлайн через Електронний кабінет. 📌Що обіцяють? Спрощення звітності, електронний документообіг і «зменшення зловживань». ☝️Але ось на що треба звернути увагу: 1️⃣Як вже заявляла опозиція - це наслідки халявних бонусів від влади. 2️⃣ФОП формально залишається на ЄП, але фактично живе за логікою загальної системи з ПДВ. Спрощенка існує заради мінімального адміністрування; відсутності ПДВ; прогнозованого податкового навантаження. ПДВ = кінець «простоти» Навіть якщо ставка ЄП зменшується з 5% до 3% з’являється податковий кредит; реєстрація ПН; блокування; перевірки контрагентів; каскад відповідальності. ☝️До речі, це навіть не корелюється зі Стратегією про національні доходи. 3️⃣Будь-який законопроєкт — це політичний продукт. Навіть якщо це імпульс від партнерів. А податки для ФОП — одна з найчутливіших тем. І цілком можливо, що це буде одним із предметів передвиборної гонки, якщо все-таки протягнуть вибори наступного року. Чим це закінчиться - побачимо. Приєднуйтесь до ІнТакс

😳Поки всі відволіклись на законопроект про ПДВ для ФОП, до нас підкрадається РРО для ФОП 1-ої групи. ☝️Зазначається, що це пропозиція Кабміну. Приєднуйтесь до ІнТакс

🔍Про встановлення трудових відносин. Позиція Верховного суду. Держпраці провело інспекційне відвідування ФОП, основним видом діяльності якого є лісопильне та стругальне виробництво. Перевіркою встановлено, що 6 осіб фактично були допущені до роботи без оформлення трудових відносин: 📌відсутні письмові трудові договори та накази про прийняття на роботу; 📌не подано повідомлення до ДПС; 📌роботи виконувалися на території підприємця. ФОП наполягав, що з особами були укладені цивільно-правові договори, а тому підстав для штрафу немає. ⚖️Верховний Суд нагадав характерні ознаки трудових відносин, зокрема: 📌систематична оплата праці за процес, а не за результат; 📌виконання роботи в межах основного виду економічної діяльності роботодавця; 📌організація та координація роботи роботодавцем; 📌взаємопов’язаність трудових функцій; 📌виконання робіт на визначеному роботодавцем робочому місці з дотриманням правил охорони праці. Суд також звернув увагу на те, що всі шість осіб виконували послідовні та взаємозалежні операції: частина працівників здійснювала розпилювання деревини, інші — перенесення та складування дощок. Такий розподіл робіт утворює єдиний виробничий процес, притаманний саме трудовим, а не підрядним відносинам. Виконання робіт, які повністю збігаються з основним видом діяльності ФОП, суд визнав додатковим підтвердженням наявності трудових відносин. Як наслідок, застосування штрафу за ч.2 ст.265 КЗпП у розмірі 30 мінімальних зарплат за кожного неоформленого працівника (загалом 751 140 грн) визнано правомірним. Джерело Приєднуйтесь до ІнТакс

🤔Не прийшов до податкової з документами на невиїзну перевірку — буде штраф? ☝️Якщо коротко то ні, але штраф виникає не за неявку, а за ненадання документів. 🔍Тепер детальніше. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, що здійснюється у приміщенні контролюючого органу. Така перевірка проводиться посадовими особами ДПС на підставі наказу керівника за умови належного вручення платнику податків копії наказу та письмового повідомлення про дату і місце її проведення. Дотримання зазначених умов надає контролюючому органу право розпочати перевірку. Крім того, платник зобов’язаний на письмову вимогу контролюючого органу подавати документи, пов’язані з обчисленням та сплатою податків і зборів. Така вимога повинна містити чіткий перелік документів та підстави для їх надання. Такий обовʼязок виникає після початку перевірки. Водночас, відповідно до п. 79.3 ПКУ, присутність платника податків під час проведення документальної невиїзної перевірки не є обов’язковою. ‼️При цьому нормами ПКУ не передбачено застосування відповідальності до платника податків у разі, якщо після отримання повідомлення він не з’явився до контролюючого органу з документами для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. ❗️А за що передбачено штраф? 1️⃣1020 грн — якщо не надали документи на письмову вимогу (2040 грн — повторно протягом року); 2️⃣5 МЗП — якщо проігнорували запит ДПС, надісланий на підставах п.п. 6–8 п. 73.3 ПКУ; 3️⃣1 МЗП — в інших випадках ненадання документів на запит. Приєднуйтесь до ІнТакс

‼️Споживайте відповідально. Цей слоган треба додавати і до споживання інформації. 👩‍💻Сидиш в інстаграмі і бачиш як крутий дядько опускає ТЦК. 💪Круто, правда? Звісно круто. І українці заходять в коментарі та про це гучно говорять. ТЦК ж це найбільше у світі зло. 🔍Далі заходиш на акаунт до блогера, щоб подивитися весь «крутий контент». І бачиш, що це москаль, який поряд з відео про «попуск ТЦК» також викладає відео про вбивства наших військових. 😠Просто чудово. Українці самі поширюють москальський контент, а разом з тим антиукраінські наративи своїми репостами та коментарями та дозволяють собою маніпулювати. ☝️Інформаційна війна працює не лише через брехню. Вона працює через емоції, хайп і неуважність. ❗️Фільтруйте, хто говорить. ❗️Думайте, що поширюєте. ❗️Споживайте інформацію відповідально. Приєднуюсь до ІнТакс

🤵👰‍♀️Набуття/відчуження частки КІК у подружжі 👉Ситуація: чоловік передав дружині частку КІК у розмірі 50%. Що робити з повідомленням про набуття контролю над КІК. Контролюючою особою є фізична або юридична особа – резидент України, яка прямо чи опосередковано володіє КІК. Іноземна компанія визнається КІК у разі, якщо контролююча особа: 📌володіє часткою в іноземній юридичній особі понад 50%; або 📌володіє часткою понад 10%, за умови що декілька резидентів України – фізичних та/або юридичних осіб – спільно володіють 50% і більше часток цієї іноземної юридичної особи; або 📌окремо або разом із пов’язаними резидентами фактично контролює діяльність іноземної юридичної особи. При цьому фізична або юридична особа – резидент України не визнається контролюючою, якщо її частка в КІК належить їй через іншу юридичну особу – резидента України, яка сама визнається контролюючою особою відповідно до пункту 39².1 ПКУ та несе обов’язок з оподаткування скоригованого прибутку КІК. Для визначення частки володіння в іноземній юридичній особі враховуються всі права, які належать фізичній або юридичній особі: 📌безпосередньо або опосередковано через інших осіб, включно з утвореннями без статусу юридичної особи; 📌а також права, що належать будь-яким її пов’язаним особам. Опосередковане володіння визначається таким чином: 📌у разі володіння через один ланцюг – шляхом множення часток; 📌у разі володіння через кілька ланцюгів – шляхом підсумовування часток у кожному ланцюгу. Для розрахунку опосередкованого володіння передбачено спеціальні правила: 📌якщо особа фактично володіє через один або кілька ланцюгів часткою понад 50% у певній юридичній особі, вважається, що вона володіє 100% такої юридичної особи; 📌якщо особа здійснює фактичний контроль над наступною юридичною особою в ланцюгу, також вважається, що вона володіє 100% частки в цій юридичній особі. ☝️Так, жоден із подружжя НЕ зобов’язаний подавати повідомлення про набуття/відчуження частки. Приєднуйтесь до ІнТакс