Телеграм канал «InTax. Про податки»

🧑‍💻Порядок і строки подання декларації з податку на прибуток резидентами Дефенс Сіті

До 1 січня 2036 року (але не пізніше року вступу України до ЄС) для резидентів Дефенс Сіті діють спеціальні правила оподаткування, передбачені п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України.

Якщо резидент Дефенс Сіті подає заяву про застосування звільнення від оподаткування прибутку, таке звільнення починає діяти з першого дня кварталу, що настає після подання заяви, і триває до моменту втрати права на пільгу. Подати таку заяву можна лише один раз протягом перебування у статусі резидента Дефенс Сіті.

Незалежно від того, чи до набуття статусу платник застосовував квартальний чи річний звітний період, після подання заяви він зобов'язаний перейти на квартальний звітний період.

У такому випадку декларація з податку на прибуток подається наростаючим підсумком:

📌за І квартал, півріччя та три квартали — протягом 40 календарних днів після закінчення відповідного звітного періоду;
📌за рік — протягом 60 календарних днів після завершення календарного року.

Якщо ж резидент Дефенс Сіті не подає заяву про звільнення від оподаткування прибутку, він сплачує податок на прибуток за загальними правилами.

У такому разі порядок звітування залежить від розміру річного доходу за попередній рік:

📌якщо дохід перевищує 40 млн грн, декларація подається за квартал, півріччя, три квартали та рік;
📌якщо дохід не перевищує 40 млн грн, застосовується річний звітний період — з 1 січня по 31 грудня поточного року, а декларація подається один раз на рік у встановлений законодавством строк.

Приєднуйтесь до Інтакс

Порядок і строки подання декларації з податку на прибуток резидентами Дефенс Сіті
Резидентом Дефенс Сіті є юридична особа, яка отримала відповідний статус згідно із Законом України «Про національну безпеку України» та залишається включеною до реєстру Дефенс Сіті.
До 1 січня 2036 року (але не пізніше року вступу України до ЄС) для резидентів Дефенс Сіті діють спеціальні правила оподаткування, передбачені п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України.
Якщо резидент Дефенс Сіті подає заяву про застосування звільнення від оподаткування прибутку, таке звільнення починає діяти з першого дня кварталу, що настає після подання заяви, і триває до моменту втрати права на пільгу. Подати таку заяву можна лише один раз протягом перебування у статусі резидента Дефенс Сіті.
Незалежно від того, чи до набуття статусу платник застосовував квартальний чи річний звітний період, після подання заяви він зобов'язаний перейти на квартальний звітний період. У такому випадку декларація з податку на прибуток подається наростаючим підсумком:
за І квартал, півріччя та три квартали — протягом 40 календарних днів після закінчення відповідного звітного періоду;
за рік — протягом 60 календарних днів після завершення календарного року.
Якщо ж резидент Дефенс Сіті не подає заяву про звільнення від оподаткування прибутку, він сплачує податок на прибуток за загальними правилами.
У такому разі порядок звітування залежить від розміру річного доходу за попередній рік:
якщо дохід перевищує 40 млн грн (без урахування непрямих податків), декларація подається за квартал, півріччя, три квартали та рік;
якщо дохід не перевищує 40 млн грн, застосовується річний звітний період — з 1 січня по 31 грудня поточного року, а декларація подається один раз на рік у встановлений законодавством строк.

🤔Як демобілізованому ФОП на загальній системі подати декларацію про майновий стан і доходи?

Самозайняті особи, зокрема фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування, які були мобілізовані або проходили військову службу за контрактом під час особливого періоду, звільняються від обов’язку нараховувати, сплачувати та подавати звітність з ПДФО, військового збору та (для платників єдиного податку) єдиного податку на весь період військової служби. Таке звільнення діє з першого числа місяця мобілізації.

Підставою для застосування пільги є інформація про проходження військової служби, яку ДПС отримує з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Якщо військова служба тривала протягом усього звітного року, обов’язок подавати декларацію про майновий стан і доходи не виникає, навіть якщо підприємець отримував дохід від підприємницької діяльності.

Якщо ж військова служба охоплювала лише частину звітного року, демобілізований ФОП повинен подати декларацію протягом 180 календарних днів з дня демобілізації.

‼️Разом із декларацією необхідно подати:

📌Додаток Ф2, у якому відображаються доходи від підприємницької діяльності лише за період, що не припадає на час військової служби. До декларації переносяться сума чистого оподатковуваного доходу, а також розраховані суми ПДФО та військового збору.

📌Додаток ЄСВ1, у якому зазначаються сума чистого доходу, база нарахування ЄСВ, ставка 22 % та сума нарахованого внеску. Якщо доходу не було, у відповідних графах зазначається «0,00». Підсумкова сума ЄСВ переноситься до рядка 22.1 декларації.

Приєднуєтьсь до ІнТакс

💸 Як працювати з міжнародними структурами без страху податкових ризиків?

КІК, ТЦ, VAT та міжнародна звітність постійно змінюються — і помилки в цих процесах коштують бізнесу дорого.

Навчіться оцінювати податкові наслідки міжнародних операцій, працювати з іноземними юрисдикціями та будувати структури з урахуванням сучасних вимог комплаєнсу, — на курсі «Міжнародне оподаткування» від Laba.

За 16 занять ви опануєте на практиці:
✅ КІК-звітність та міжнародний податковий комплаєнс
✅ застосування MLI, PPT та конвенцій про уникнення подвійного оподаткування
✅ трансфертне ціноутворення та ТЦ-документацію
✅ VAT, benchmarking та оцінку податкових ризиків

Лектор: Едуард Голодницький — President of International Advisers Association®. Адвокат з міжнародного оподаткування та co-founder ERP-платформи Firm24® (Дія.Сіті).

Старт: 20 липня

Програма курсу та реєстрація 👈

📢Мінфін оновив правила CRS: що зміниться?

Міністерство фінансів затвердило масштабні зміни до Порядку застосування CRS. Основна мета — привести українські правила у відповідність до нових міжнародних стандартів ОЕСР.

📌Основні зміни:

✅CRS поширюється на віртуальні активи. У правила вперше інтегровано поняття віртуальних активів, цифрових валют центральних банків, електронних грошей та постачальників послуг щодо віртуальних активів.

✅Нові види фінансових рахунків. До депозитних рахунків тепер можуть належати рахунки з електронними грошима та цифровими валютами центральних банків.

✅Розширено перелік інформації для звітування. Оновлено перелік та вимоги до інформації, яку фінансові установи повинні збирати, перевіряти та відображати у звітності.

✅Посилено вимоги до перевірки податкового резидентства. Якщо у фінансової установи є сумніви щодо достовірності самостійної оцінки або змінено процедури AML/KYC, вона повинна отримати додаткові підтвердження.

Наказ Мінфіну👉тут.

Приєднуйтесь до ІнТакс

📩Запит від ДПС щодо трансфертного ціноутворення: які документи має підготувати платник

Платники податків, які здійснюють контрольовані операції, зобов’язані складати та зберігати документацію з ТЦУ за кожний звітний рік.

🗓️На вимогу ДПС така документація подається протягом 30 календарних днів із дати отримання запиту. При цьому запит може бути направлений не раніше 1 жовтня року, що настає після року здійснення контрольованих операцій.

Документація з ТЦУ оформлюється у довільній формі — як єдиний документ або сукупність документів. Водночас вона повинна містити всю інформацію, передбачену ПКУ.

‼️Зокрема, до документації включаються:

📌інформація про учасників контрольованої операції та пов’язаних осіб, у тому числі про кінцевих бенефіціарних власників, власників корпоративних прав від 25 % та підстави пов’язаності;
📌загальна інформація про міжнародну групу компаній (за наявності), її структуру, діяльність та політику ТЦУ;
📌відомості про організаційну структуру платника податків і чисельність персоналу;
📌опис діяльності підприємства, умов ведення бізнесу, ринків збуту та конкурентного середовища;
📌інформація про реструктуризацію бізнесу або передачу нематеріальних активів, якщо такі операції впливали на діяльність платника;
📌детальний опис контрольованих операцій та ланцюга постачання товарів, робіт або послуг;
📌обґрунтування економічної доцільності та ділової мети операцій;
📌характеристика товарів, робіт чи послуг, зокрема їх якісних характеристик, країни походження, виробника та інших істотних ознак;
📌інформація про проведені розрахунки (суми, валюта, дати платежів і підтвердні документи);
📌фактори, що впливали на формування ціни, включаючи бізнес-стратегію сторін;
📌результати функціонального аналізу із зазначенням виконуваних функцій, використаних активів та прийнятих ризиків.

☝️Окремим розділом має бути економічний і порівняльний аналіз, який підтверджує відповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки». Він, зокрема, повинен містити:

📌фінансові результати операції та показники рентабельності;
📌обґрунтування вибору методу трансфертного ціноутворення;
📌обґрунтування вибору зіставних операцій або компаній та джерел інформації;
📌розрахунок діапазону цін або рентабельності;
📌опис і розрахунок коригувань, проведених для забезпечення зіставності умов.

Усі фінансові показники, використані в аналізі, мають підтверджуватися даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності досліджуваної сторони.

Якщо постачальник здійснює контрольовані операції з кількома покупцями, а для аналізу застосовується його рентабельність, документація додатково повинна містити алгоритм розподілу витрат, економічне обґрунтування такого підходу та відповідні розрахунки.

У разі самостійного або пропорційного коригування податкових зобов’язань інформація про такі коригування також включається до документації.

Для учасників міжнародних груп компаній додатково подаються копії істотних внутрішньогрупових договорів, що впливають на ціноутворення, а також копії угод про попереднє узгодження ціноутворення і податкових роз’яснень іноземних компетентних органів, якщо вони стосуються відповідних операцій.

📎До документації також додаються:

📌копія аудиторського висновку щодо фінансової звітності (якщо аудит є обов’язковим);
📌копії договорів та додатків до них, за якими здійснювалися контрольовані операції.

Документація подається українською мовою в паперовій або електронній формі. Якщо до неї додаються документи іноземною мовою, необхідно одночасно надати їх переклад українською. Нотаріальне чи інше спеціальне засвідчення перекладу законодавством не передбачено.

Приєднуйтесь до ІнТакс

🧐Про найменш використовуваний у контрольованих операціях метод розподілення прибутку.

Метод розподілення прибутку є одним із методів визначення цін в рамках ТЦУ. Він полягає у виділенні кожній особі, що бере участь у контрольованій операції, частини загального прибутку/збитку, отриманого за результатами здійснення такої операції, яку б інша непов’язана особа отримала від участі у зіставній неконтрольованій операції.

Основна ідея методу полягає в тому, що прибуток, отриманий внаслідок КО, розподіляється між пов'язаними сторонами з урахуванням їх вкладу у спільне підприємництво або ризики, які вони несуть.

Цей метод базується на принципі "справедливого" розподілу прибутку між незалежними сторонами, які б приймали участь в аналогічному проекті.

Метод розподілення прибутку може використовуватися, зокрема, але не виключно, у разі наявності:

🔸істотного взаємозв’язку між КО та іншими операціями, що здійснюються сторонами КО з пов’язаними з ними особами;
🔸у сторін КО прав на володіння об’єктами нематеріальних активів, що істотно впливають на рівень рентабельності, отриманої сторонами КО за результатами здійснення такої КО.

☝️Сукупним прибутком всіх сторін КО є сума прибутку від таких КО всіх сторін контрольованих операцій за період, що аналізується. При цьому залишковий прибуток/збиток визначається як різниця між сукупним прибутком/збитком, отриманим за результатами здійснення КО, та сумою розрахункового прибутку/збитку всіх сторін КО.

Для розподілу між сторонами КО сукупного або залишкового прибутку всіх сторін зазначених операцій можуть враховуватися, зокрема, але не виключно, такі показники:

🔸Внесок кожної пов'язаної сторони. Оцінюється внесок кожної сторони у проект, включаючи фінансові ресурси, активи, інтелектуальну власність, працю, ноу-хау тощо;
🔸Функціональні обов'язки. Враховується, які функції виконуються кожною стороною, які послуги надаються, чисельність та кваліфікація залученого персоналу, витрачений час та обсяг витрат на персонал;
🔸Ринкова вартість активів. Враховується вартість активів, що були використані кожною стороною контрольованих операцій та мали вплив на розмір фактично отриманого прибутку/збитку КО;
🔸Інші показники, які пов’язані з виконанням функцій, використанням активів, прийнятими комерційними ризиками та розміром фактично отриманого прибутку/збитку кожною стороною контрольованих операцій.

🤷‍♂️Цей метод дуже рідко зустрічається на практиці, оскільки він є досить складним на практиці з огляду на декілька факторів:

🔸Складність визначення внеску кожної сторони. Це може особливо складно у випадку інтелектуальної власності, ноу-хау або бренду.
🔸Суб'єктивність інтерпретації. Оцінка внеску кожної сторони і розподіл прибутку може вимагати суб'єктивної оцінки, що може призвести до різних інтерпретацій і розбіжностей між сторонами або між податковими органами.
🔸Обмеженість порівняльних даних. Складність може виникнути ще на стадії збору співставних операцій.

Підпишись на ІнТакс