Телеграм канал «InTax. Про податки»

🤔Стаття 109 Закону України «Про Акціонерні Товариства»: що робити внутрішньому аудитору?

☝️До речі, бухгалтерам, які працюють в АТ також буде цікава ця інформація.

З положеннями статті 109 Закону України «Про акціонерні товариства» на практиці виникає чимало питань. Очевидно, що ця норма потребує доопрацювання, але поки змін немає — внутрішнім аудиторам доводиться шукати рішення, які дозволять виконати вимоги закону без порушення професійних стандартів.

Два роки поспіль проходжу цю історію і ділюся підходом, який виглядає найбільш логічним із практики.

Стаття 109 передбачає, що за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності за рік має бути підготовлений звіт, який, зокрема, містить:

📌підтвердження достовірності та повноти фінансової звітності;
📌інформацію про порушення законодавства (якщо вони є);
📌оцінку ефективності та надійності системи внутрішнього контролю.

Той хто писав цей закон не розуміє суті внутрішнього аудиту і сприймає його як ревізію. Оскільки,внутрішній аудит керується глобальними стандартами внутрішнього аудиту та імплементує їх до своєї внутрішньої методології. Робота внутрішнього аудиту передбачає незалежну, об’єктивну оцінку процесів, а не підтвердження фінансової звітності.

В ГСВА акцентують увагу на об'єктивності аудитора. А якщо аудитор підтверджує повноту та достовірність фінансової звітності підприємства то він вже не може її перевіряти, оскільки тут можна вийти на самого себе.

Додатково є проблема зі строками. Інформація для звіту має формуватися до затвердження річної звітності, що означає необхідність її перевірки ще до фіналізації. Це виглядає нелогічно і суперечить звичній практиці.

Чи потрібно включати такий аудит в річний план внутрішніх аудитів та повноцінно переробляти фінансову звітність це вибір кожного?

Тому для того, щоб закрити питання щодо повноти і достовірності фінансової звітності при наданні інформації керівництву доцільно посилатися на:

📌ГСВА у частині того, що це не питання внутрішнього аудиту;
📌звіт зовнішнього аудитора та зазначити результати його роботи.

Для висвітлення порушень законодавства аудитор може послатися на зауваження, які були виявлені в ході аудитів протягом минулого року.

Щодо СВК. Положенням про розкриття інформації Додатком 7 затверджено цілу форму, яку необхідно заповнити.

☝️І головне в цій історії не забути попередньо затвердити шаблон надання такої інформації.

А взагалі в цій ситуації потрібен «герой», який ініціює зміни до цього Закону.

Приєднуйтесь до ІнТакс і до автора в LinkedIn

⁉️Чи повинен платник податку здійснювати коригування фінансового результату до оподаткування 30% у разі проведення операцій з нерезидентами – фізичними особами (зокрема ФОП)?

Платник податку повинен збільшити фінансовий результат на 30% вартості товарів, робіт або послуг у двох випадках:

👇при придбанні у нерезидентів,
👇при реалізації на користь нерезидентів,

👉якщо такі нерезиденти зареєстровані в державах із переліку низькоподаткових юрисдикцій, і операції не є контрольованими.

Водночас цього коригування можна уникнути, якщо платник доведе, що ціни в операції відповідають принципу «витягнутої руки».

Якщо ж:
📌при придбанні ціна вища за ринкову — коригування робиться на суму перевищення;
📌при продажу ціна нижча за ринкову — коригування на суму заниження.

Якщо податкова не визнає обґрунтування «витягнутої руки», тоді застосовується альтернативне коригування, але без подвійного нарахування.

‼️Підпунктом «в» п.п. 14.1.122 ПКУ визначено, що нерезиденти – це фізичні особи, які не є резидентами України. У тому числі ФОП.

☝️Отже, коригування виникає, якщо одночасно:
1️⃣операція визнана неконтрольованою відповідно до умов ПКУ;
2️⃣контрагент є резидентом держави включеного до Переліку №1045;
3️⃣не підтверджено суму витрат/доходів за цінами визначеними за принципом «витягнутої руки».

Приєднуйтесь до ІнТакс

😁Ось воно справжнє розшифрування абревіатури, а не оці Ваші фізична особа-підприємець

📺Відео з просторів інтернету

Приєднуйтесь до ІнТакс

☝️Які документи повинен надати ФОП іншому суб’єкту господарювання, щоб уникнути подвійного нарахування єдиного внеску?

ФОП та юридичні особи, які залучають працівників за трудовими або ЦПД, є платниками єдиний внесок відповідно до Закону № 2464. Водночас, якщо роботи чи послуги виконує ФОП у межах своїх зареєстрованих видів діяльності, зазначених у ЄДР, єдиний внесок за такими договорами не нараховується.

Облік платників єдиного внеску здійснюється автоматично на підставі даних ЄДР, а підтвердженням реєстрації є відповідні відомості з реєстру, які мають однакову юридичну силу як у паперовій, так і в електронній формі.

👉Щоб уникнути подвійного нарахування єдиного внеску, ФОП має надати контрагенту документ, що підтверджує його державну реєстрацію.

Приєднуйтесь до ІнТакс

🔥 Ваш блог або навчальні матеріали змінюють бізнес? Ваша експертиза заслуговує на відзнаку!

Знаєте, як зробити процеси ефективними, впровадити ШІ або легко управляти командою?

🏆 Стартував новий сезон премії «Вчасно.Кращі» — для компаній та експертів, які обирають розвиток, а не рутину. Відзначають ініціативи, що автоматизують ключові бізнес-процеси: документообіг, кадрові процеси, фіскалізацію, логістику, звітність та роботу з партнерами.

🌟 Подайте заявку до 27 березня та станьте частиною лідерів цифрових змін!

🤔Чи потрібно подавати додаток КІК у складі декларації про майновий стан і доходи, якщо контрольована іноземна компанія протягом звітного року не отримувала доходів?

Контролююча особа оподатковує не весь прибуток КІК, а лише свою частку — пропорційно володінню або контролю на кінець звітного періоду. Такий прибуток розраховується за правилами ст. 39² ПКУ і включається до річного оподатковуваного доходу з оподаткуванням за загальною ставкою ПДФО.

Фізична особа-резидент, яка є контролюючою особою, зобов’язана:

📌визначити свою частку прибутку КІК;
📌відобразити її у річній декларації про майновий стан і доходи;
📌сплатити податок відповідно до встановленої ставки.

Декларація подається разом із додатками, які є її невід’ємною частиною. Для КІК передбачений окремий додаток, який:

📌заповнюється окремо по кожній іноземній компанії;
📌відображається у рядку 10.14 декларації із зазначенням кількості додатків.

☝️Якщо прибуток КІК звільнений від оподаткування, додаток все одно подається, але фінансові показники не заповнюються.

Приєднуйтесь до ІнТакс

✍️Резидент України відкрив індивідуальне підприємництво за кордоном. Чи вважається він контролюючою особою?

КІК визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована за межами України, яка перебуває під контролем резидента України — фізичної або юридичної особи.

Юридичною особою вважається організація чи об’єднання, яке має власні права та обов’язки, може володіти активами та діяти від свого імені незалежно від засновників. Статус юридичної особи визначається за законодавством країни реєстрації.

Контролюючими особами є резиденти України, які прямо або опосередковано володіють КІК.

Іноземна компанія визнається КІК, якщо резидент України:

📌володіє понад 50% частки, або
📌володіє понад 10%, якщо сукупна частка резидентів України становить 50% і більше, або
📌здійснює фактичний контроль.

При цьому частка в іноземній юрособі — це будь-які права, що дають можливість:

📌впливати на голосування в органах управління,
📌отримувати прибуток,
📌блокувати розподіл прибутку,
📌претендувати на активи при ліквідації.

☝️Водночас індивідуальне підприємництво не є юридичною особою, а отже не підпадає під визначення КІК. Відповідно, у такому випадку контролююча особа не виникає.

Приєднуйтесь до ІнТакс