Іван Котляревський: масон, холостяк та батько українського бестселера
Чи був Іван Котляревський просто суворим класиком із підручника літератури? У новому випуску подкасту «Стара Полтава» ми йдемо в гості до самого Івана Петровича. Разом із науковою співробітницею музею Котляревського Євгенією Сторохою ми розкриваємо особисте життя автора «Енеїди»: чому він так і не одружився, про що шепотілися в полтавських вітальнях 200 років тому та як офіцер і масон став головним культурним революціонером країни.
Не забувайте, писати нам відгуки і ставити 5 зірочок ⭐️ на платформах, де ви слухаєте подкаст.
І якщо ви хочете, щоб ми й надалі розповідали історії Полтави, долучайтеся до спонсорства. Ваша підтримка допомагає нам створювати більше якісних випусків, запрошувати гостей та зберігати історію нашого міста. Ставайте спонсором нашого каналу на YouTube
13 травня 1849 року – в Миргороді на Полтавщині народився Панас Мирний (Панас Якович Рудченко), письменник, драматург, громадський діяч. Сьогодні рівно 177 років з дня народження Панаса Мирного.
Навчався в Миргородському парафіяльному і в Гадяцькому повітовому училищах. З 1871-го працював і мешкав у Полтаві.
Перші твори побачили світ у львівському журналі «Правда» в 1872-му, підписані псевдонімом Панас Мирний. Згодом у співавторстві з братом Іваном Біликом завершив роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (1875), опублікований в Женеві у 1880-му. Своєю творчістю прагнув «просто і правдиво» показати буденне життя своєї країни. Серед найбільш відомих творів – «Повія», «Лимерівна», «Морозенко», «Лихі люди».
Через цензурне переслідування українського слова в Російській імперії (посилене Емським указом 1876-го), у Наддніпрянській Україні твори Панаса Мирного почали друкувати лише з середини 1880-х.
Помер 28 січня 1920-го у Полтаві. В будинку, де проживав письменник, створено меморіальний музей.
13 травня 1849 року – в Миргороді на Полтавщині народився Панас Мирний (Панас Якович Рудченко), письменник, драматург, громадський діяч. Сьогодні рівно 175 років з дня народження Панаса Мирного.
Навчався в Миргородському парафіяльному і в Гадяцькому повітовому училищах. З 1871-го працював і мешкав у Полтаві.
Перші твори побачили світ у львівському журналі «Правда» в 1872-му, підписані псевдонімом Панас Мирний. Згодом у співавторстві з братом Іваном Біликом завершив роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (1875), опублікований в Женеві у 1880-му. Своєю творчістю прагнув «просто і правдиво» показати буденне життя своєї країни. Серед найбільш відомих творів – «Повія», «Лимерівна», «Морозенко», «Лихі люди».
Через цензурне переслідування українського слова в Російській імперії (посилене Емським указом 1876-го), у Наддніпрянській Україні твори Панаса Мирного почали друкувати лише з середини 1880-х.
Помер 28 січня 1920-го у Полтаві. В будинку, де проживав письменник, створено меморіальний музей.
Оголошено воєнний стан. Із 23:00 до 5:00 заборонено виходити з дому. Заборонені мітинги, маніфестації, зібрання на вулицях. Генеральний комендант Полтавщини отаман Кудрявцев видав відповідний наказ, спричинений подіями в Києві. Наказом забороняється армії брати участь у політичних справах; вона має стояти на сторожі законів.
Склад українського кабінету: міністр-президент — Федір Андрійович Лизогуб; міністри: землеробства — Юрій Юрійович Соколовський, юстиції — проф. Михайло Чубинський, народної освіти — Микола Василенко, шляхів сполучення — Борис Бутенко, торгівлі — Гутник, фінансів — Антон Ржепецький, народного здоров’я — Любинський, військовий — Олександр Сливинський, керуючий Міністерством внутрішніх справ — Олександр Вишневський, державний контролер — проф. Георгій Афанасьєв.
У Страсну п’ятницю проводилися обшуки українцями спільно з німцями.