Телеграм канал «Стара Полтава»

Зруйнована триповерхова будівля - колишнє училище Полтавського паровозного депо.

У період окупації в ньому базувалась німецька дирекція експлуатації залізниць (1941-1943). Після відновлення, будівля з 60-х років використовувалась як навчальний корпус ПТУ № 3. Зараз занедбано.

Колишній готель та ресторан "Монголія" (1903 року побудови) на вулиці Гоголя почали реставрувати. Ремонтні роботи замовило управління ДБР.

17 травня в Україні відзначатимуть День пам'яті жертв політичних репресій.

У Полтаві 20-річного студента музичного училища НКВС розстріляли в 1938 році. Студент отримав вирок за розмову з товаришем. Про це розповів його онук Валерій:

«Він вчився в музичному училищі, і один з учнів сказав йому, що є така підпільна організація щодо неправомірної політики Сталіна, військових, і що треба все міняти, бо комсомол не той, партія теж. І це стало причиною його арешту! Вони навіть не були ні на яких нарадах, нічого — тільки слова.

Розстріляли їх двох, ще його друга, а трьох засудили до якихось термінів! А реабілітували його аж у 1989 році. Рідний мій дід Іван, погодок Андрія, написав в армію листа, що все реабілітовано! У 14 я знайшов це!

Коли його заарештували, це розповідала мені тітка, яка жила з прабабусею і прадідом, бо мені було 9 років, коли вони померли.

Марія, бабуся, казала: «Я прокинулась уночі й сказала Тарасу: “Їдь до Полтави, щось з Андрієм”». Дід зібрав харчі й поїхав!

Жив він на той час у приватній хаті, і дід, який здавав їм житло ще з одним учнем, сказав: «Не чіпай їх — забрало НКВС!» Більше його не бачили.

Діда в НКВС не пустили й нічого не сказали. 50 років ніхто не знав, живий він чи ні!».

2006-й рік. Корпусний парк. Полтава.
#стараполтава

Несподіване. Комунальники провели косметичне оновлення цокольного поверху на Кадетському. Фасад пофарбували.

Іван Котляревський: масон, холостяк та батько українського бестселера

Чи був Іван Котляревський просто суворим класиком із підручника літератури? У новому випуску подкасту «Стара Полтава» ми йдемо в гості до самого Івана Петровича. Разом із науковою співробітницею музею Котляревського Євгенією Сторохою ми розкриваємо особисте життя автора «Енеїди»: чому він так і не одружився, про що шепотілися в полтавських вітальнях 200 років тому та як офіцер і масон став головним культурним революціонером країни.

🎧 Apple Podcasts
🎧 Spotify
🎧 Soundcloud
🎧 Castbox
🎧 Pocket Casts
🎧 YouTube

або просто шукайте "Стара Полтава".

Не забувайте, писати нам відгуки і ставити 5 зірочок ⭐️ на платформах, де ви слухаєте подкаст.

І якщо ви хочете, щоб ми й надалі розповідали історії Полтави, долучайтеся до спонсорства. Ваша підтримка допомагає нам створювати більше якісних випусків, запрошувати гостей та зберігати історію нашого міста. Ставайте спонсором нашого каналу на YouTube

13 травня 1849 року – в Миргороді на Полтавщині народився Панас Мирний (Панас Якович Рудченко), письменник, драматург, громадський діяч. Сьогодні рівно 177 років з дня народження Панаса Мирного.

Навчався в Миргородському парафіяльному і в Гадяцькому повітовому училищах. З 1871-го працював і мешкав у Полтаві.

Перші твори побачили світ у львівському журналі «Правда» в 1872-му, підписані псевдонімом Панас Мирний. Згодом у співавторстві з братом Іваном Біликом завершив роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (1875), опублікований в Женеві у 1880-му. Своєю творчістю прагнув «просто і правдиво» показати буденне життя своєї країни. Серед найбільш відомих творів – «Повія», «Лимерівна», «Морозенко», «Лихі люди».

Через цензурне переслідування українського слова в Російській імперії (посилене Емським указом 1876-го), у Наддніпрянській Україні твори Панаса Мирного почали друкувати лише з середини 1880-х.

Помер 28 січня 1920-го у Полтаві. В будинку, де проживав письменник, створено меморіальний музей.