Инструменты
Каталог TGAds
Мониторинг
Детальная статистика
Анализ аудитории
Бот аналитики
Полезная информация
Инструкция Telemetr
Документация к API
MCP для ИИ-ассистента
Чат Telemetr
Не попадитесь на накрученные каналы! Узнайте, не накручивает ли канал просмотры или
подписчиков
Проверить канал на накрутку
Телеграм канал «Стара Полтава»
Стара Полтава
6.2K
23.4K
231
141
183.0K
📷 Стара Полтава. Історія Полтави у фотографіях. Ретро-світлини.
👉 Реклама, зворотній зв'язок: @starapoltavaadmin
👉 Реклама, зворотній зв'язок: @starapoltavaadmin
Подписчики
Всего
5 678
Сегодня
0
Просмотров на пост
Всего
1 443
ER
Общий
25.42%
Суточный
19.81%
Динамика публикаций
Telemetr - сервис глубокой аналитики
телеграм-каналов
телеграм-каналов
Получите подробную информацию о каждом канале
Отберите самые эффективные каналы для
рекламных размещений, по приросту подписчиков,
ER, количеству просмотров на пост и другим метрикам
рекламных размещений, по приросту подписчиков,
ER, количеству просмотров на пост и другим метрикам
Анализируйте рекламные посты
и креативы
и креативы
Узнайте какие посты лучше сработали,
а какие хуже, даже если их давно удалили
а какие хуже, даже если их давно удалили
Оценивайте эффективность тематики и контента
Узнайте, какую тематику лучше не рекламировать
на канале, а какая зайдет на ура
на канале, а какая зайдет на ура
Показано 7 из 6 234 постов
Смотреть все посты
Пост от 23.09.2026 18:03
26
0
0
Загалом з днем 23 вересня цікава ситуація. Багато, хто думає, що після перенесення дати Дня міста з 23 вересня на 29 червня, автоматично скасували пам'ять про 23 вересня. Я не беру до уваги русню і ватників, які в принципі пишуть в коментарях історичний бред відірваний від реальності.
Але з полтавцями в цьому питання не було нормальної комунікації. Для більшості відсутність "вічного вогню" і "Дня міста" = скасування 23 вересня.
Насправді 23 вересня у Полтаві офіційно відзначається "день вигнання нацистських окупантів". Слово "звільнення" замінили на "вигнання". Але сама дата лишилась.
Усі охочі можуть приносити квіти до меморіалу солдатської Слави (і приносять). Просто перестали зганяти бюджетників і тепер ясне діло немає черг. Але по суті на рівні міста цей день відзначають приблизно так само як і умовний день народження Котляревського. Тобто хто хоче - несе квіти до пам'ятника. В школах можуть бути тематичні уроки. Ніхто нічого не забороняв.
Але з полтавцями в цьому питання не було нормальної комунікації. Для більшості відсутність "вічного вогню" і "Дня міста" = скасування 23 вересня.
Насправді 23 вересня у Полтаві офіційно відзначається "день вигнання нацистських окупантів". Слово "звільнення" замінили на "вигнання". Але сама дата лишилась.
Усі охочі можуть приносити квіти до меморіалу солдатської Слави (і приносять). Просто перестали зганяти бюджетників і тепер ясне діло немає черг. Але по суті на рівні міста цей день відзначають приблизно так само як і умовний день народження Котляревського. Тобто хто хоче - несе квіти до пам'ятника. В школах можуть бути тематичні уроки. Ніхто нічого не забороняв.
Пост от 23.09.2026 08:39
21
0
1
1955 рік. Шпортівка. Дівчатам по 15 років.
Наприкінці 70-х село (на той час близько 40 садиб) знесуть і на цьому місці почнуть будівництво мікрорайону Левада.
фото: Giulia Ucraina
#стараполтава
Наприкінці 70-х село (на той час близько 40 садиб) знесуть і на цьому місці почнуть будівництво мікрорайону Левада.
фото: Giulia Ucraina
#стараполтава
Пост от 22.09.2026 20:07
18
0
0
Полтавський інститут шляхетних дівчат. Початок XX століття. Нині Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка #стараполтава
Пост от 22.09.2026 11:51
35
0
1
Перша відома дерев’яна церква на честь Покрови Пресвятої Богородиці в селі Мала Перещепина Костянтиноградського повіту (тепер Полтавського району) збудована у 1830 році. У 1891 році церкву поставили на мурований цоколь, тоді ж до неї прибудували дерев’яну дзвіницю.
фото: Валентин Різник
фото: Валентин Різник
Пост от 22.09.2026 10:58
24
0
1
🇺🇦 ❤️
Пост от 22.09.2026 10:55
175
0
5
Трохи світлин з фестивалю "Раїсина пісня", який відбувся минулими вихідними у Великих Кринках та Корещині на батьківщині Раїси Опанасівни Кириченко.
Цьогоріч фестиваль уже вчетверте зібрав майже 100 учасників. Солісти, дуети, тріо та хорові колективи приїхали з Черкаської, Чернігівської, Харківської, Київської, Кіровоградської, Дніпропетровської, Херсонської та Полтавської областей.
Цьогоріч фестиваль уже вчетверте зібрав майже 100 учасників. Солісти, дуети, тріо та хорові колективи приїхали з Черкаської, Чернігівської, Харківської, Київської, Кіровоградської, Дніпропетровської, Херсонської та Полтавської областей.
❤
4
👍
3
🔥
1
Пост от 22.09.2026 10:20
79
0
1
📚 22 вересня 1835 року народився Олександр Потебня
Видатний мовознавець, філософ, фольклорист і теоретик літератури Олександр Потебня народився на історичній Полтавщині — у селі Гаврилівка, нині це територія Сумщини.
Спочатку Потебня вступив до Харківського університету вивчати право, але вже за рік змінив напрям і перейшов на історико-філологічний факультет. Згодом став професором цього університету та очолив Харківську філологічну школу.
Однією з головних тем його наукових досліджень був зв’язок мови та мислення. Потебня вважав, що слово — це не просто назва предмета чи явища. Через мову людина пізнає світ, формує поняття та передає власний досвід.
Він багато досліджував українську мову, її звукові та граматичні особливості, фольклор, народні звичаї й літературу. Потебня одним із перших системно описував ознаки, які відрізняють українську мову від інших східнослов’янських.
Окремо він виступав за право кожного народу розвивати власну культуру рідною мовою. Вважав, що діти мають здобувати освіту своєю мовою, а різноманіття мов є природною та важливою частиною розвитку людства.
Цікаво, що за життя Потебня був змушений публікувати свої наукові праці переважно російською. Водночас він прагнув показати багатство української мови й першим переклав українською мовою «Одіссею» Гомера.
Потебня помер у Харкові 11 грудня 1891 року. Його ідеї значно випереджали свій час, а вплив ученого відчувається в мовознавстві й літературознавстві й сьогодні.
До речі, Інститут мовознавства НАН України носить ім’я Олександра Потебні з 1945 року.
🗣 «Немає мови й наріччя, які б не були здатні стати знаряддям необмежено різноманітної й глибокої думки».
Видатний мовознавець, філософ, фольклорист і теоретик літератури Олександр Потебня народився на історичній Полтавщині — у селі Гаврилівка, нині це територія Сумщини.
Спочатку Потебня вступив до Харківського університету вивчати право, але вже за рік змінив напрям і перейшов на історико-філологічний факультет. Згодом став професором цього університету та очолив Харківську філологічну школу.
Однією з головних тем його наукових досліджень був зв’язок мови та мислення. Потебня вважав, що слово — це не просто назва предмета чи явища. Через мову людина пізнає світ, формує поняття та передає власний досвід.
Він багато досліджував українську мову, її звукові та граматичні особливості, фольклор, народні звичаї й літературу. Потебня одним із перших системно описував ознаки, які відрізняють українську мову від інших східнослов’янських.
Окремо він виступав за право кожного народу розвивати власну культуру рідною мовою. Вважав, що діти мають здобувати освіту своєю мовою, а різноманіття мов є природною та важливою частиною розвитку людства.
Цікаво, що за життя Потебня був змушений публікувати свої наукові праці переважно російською. Водночас він прагнув показати багатство української мови й першим переклав українською мовою «Одіссею» Гомера.
Потебня помер у Харкові 11 грудня 1891 року. Його ідеї значно випереджали свій час, а вплив ученого відчувається в мовознавстві й літературознавстві й сьогодні.
До речі, Інститут мовознавства НАН України носить ім’я Олександра Потебні з 1945 року.
🗣 «Немає мови й наріччя, які б не були здатні стати знаряддям необмежено різноманітної й глибокої думки».
