На бульварі Шевченка в Києві встановлять пам’ятник гетьману Івану Мазепі
Кабмін підтримав відповідну пропозицію Мінкульту. Монумент пропонують розмістити на тому місці, де до грудня 2013 року стояв пам'ятник Володимиру Леніну.
Для визначення вигляду майбутнього пам’ятника проведуть відкритий конкурс на найкращий ескізний проєкт. Встановлення фінансуватимуть із бюджету Києва, а для виготовлення монумента можуть залучати кошти і з інших джерел.
24 вересня – 225 років від дня народження Михайла Остроградського
1801 року на хуторі Пашенна (нині с. Пашенівка, Козельщинська громада) народився видатний український математик, академік Михайло Остроградський.
Походив зі старовинного українського шляхетсько-козацького роду Апостолів. Відзначався надзвичайним талантом ще з дитинства: його більше цікавили вимірювання та механізми, ніж ігри з однолітками. Навчався у пансіоні при Полтавській губернській гімназії, а згодом став студентом Харківського університету, де його здібності помітив професор Андрій Павловський.
1820 року отримав ступінь кандидата наук, але бюрократичні перепони змусили його поїхати до Парижа. Там, серед лекцій відомих математиків та власних спостережень, він підготував перші наукові праці, які значно вплинули на розвиток гідродинаміки.
Повернувшись до Петербурга, Остроградський здобув світове визнання: став академіком Санкт-Петербурзької академії наук, членом Паризької, Римської та Туринської академій, почесним членом університетів Києва та Москви. Його праці стали основою школи механіки, а терміни «рівняння Остроградського», «метод Остроградського», «формула Остроградського-Ґаусса» відомі математикам у всьому світі.
Михайло Остроградський ніколи не забував рідної мови, товаришував із Тарасом Шевченком, Семеном Гулаком-Артемовським та іншими українськими діячами. Помер 1 січня 1862 року, похований у рідному селі Пашенівка.
Остроградському встановлений пам’ятник у Полтаві, на його честь названі вулиця та інститут, у Кременчуці його ім'я носить університет. ЮНЕСКО внесло Остроградського до переліку видатних математиків світу
24 вересня 1994 року. Українські Ту-22М3 і Ту-160 на Полтавському аеродромі. Маштабне святкування 50-річчя операції Френтік.
На аеродром також приземлились 3 літаки ВПС США - два стратегічних бомбардувальники B-1B і B-52 та літак-заправник КС-10.
На урочистості прибули три ветерани ВПС США — учасники «човникових» польотів: Джо Стюарт (він перший посадив свій літак на Полтавському аеродромі 2 червня 1944), Чарлі Бічама і Лі Кула.
Операція «Френтік», яку американці називають «Шалений Джо», готувалася в умовах надзвичайної секретності й оперативного прикриття. Спільна радянсько-американська та британська операція передбачала «човниковий» рух бомбардувальників по трикутнику Англія – Італія – Полтава. За мету ставилося завдання масових бомбових ударів по важливих військових та промислових об’єктах Німеччини та її союзників.
Загалом з днем 23 вересня цікава ситуація. Багато, хто думає, що після перенесення дати Дня міста з 23 вересня на 29 червня, автоматично скасували пам'ять про 23 вересня. Я не беру до уваги русню і ватників, які в принципі пишуть в коментарях історичний бред відірваний від реальності.
Але з полтавцями в цьому питання не було нормальної комунікації. Для більшості відсутність "вічного вогню" і "Дня міста" = скасування 23 вересня.
Насправді 23 вересня у Полтаві офіційно відзначається "день вигнання нацистських окупантів". Слово "звільнення" замінили на "вигнання". Але сама дата лишилась.
Усі охочі можуть приносити квіти до меморіалу солдатської Слави (і приносять). Просто перестали зганяти бюджетників і тепер ясне діло немає черг. Але по суті на рівні міста цей день відзначають приблизно так само як і умовний день народження Котляревського. Тобто хто хоче - несе квіти до пам'ятника. В школах можуть бути тематичні уроки. Ніхто нічого не забороняв.