Телеграм канал «Стара Полтава»

25–27 листопада Відбуваються вибори до Установчих зборів. Місто поділене на чотири виборчі дільниці. Виборчі конверти видають безпосередньо на місцях голосування, не розсилають додому. По місту їздять автомобілі з червоними прапорами та музикою. У Полтаві найбільше голосів отримав блок Української партії соціалістів-революціонерів та партії соціалістів-революціонерів (всеросійської) — 20,4%. На другому місці була Партія народної свободи (конституційні демократи) — 17,2%, а більшовики посіли третє місце — 16%. У цілому по губернії переважна більшість виборців підтримала блок Української селянської спілки та Українських соціалістів-революціонерів.

Джерело: Telegram-канал краєзнавця Леоніда Булави 👇👇👇 З приводу книги про долину Ворскли. Рукопис вийшов насичений інформаційно й ілюстративно. Дякую всім колегам, хто відгукнувся, і надав свої статті або матеріали. Будь-яка використана інформація, фото, ідея, подані при обговоренні матеріалів у фейсбук у книзі відзначені подяками. Старався нікого не забути. Із позитиву: постійний спонсор наших краєзнавчих книг (дуже скромна людина) і на цей раз погодився допомогти, а постійне видавництво - прийняти рукопис в роботу. Власне, я надаю вже повністю зверстаний оригінал-макет, навіть обкладинки. Ще очікую на матеріали, які знайдуться в фондах краєзнавчого музею. Є два рецензенти: директор музею Олександр Супруненко і першочитач всіх наших книг Володимир Муха. Вдячний їм, але шукаю ще одного рецензента. Професійні історики Полтави традиційно не погоджуються на рецензування. Їм же в книзі я подяки за книги висловив. Може хтось таки згодиться бути третім рецензентом?🙏 Дилема: хто офіційно надасть гриф виданню? В принципі, можна й без грифу... Прізвища авторів - то вже гриф. Хотілося б, щоб на школи, Подільську райраду їхні депутати - бізнесмени знайшли трішки грошей. Бо книга - повністю про Подільський район. Але поки що ніхто не зголосився... Що ще? З великою вірогідністю, 30-40 примірників книги для бібліотек і співавторів будуть видані - десь через пару місяців. Як показав досвід попередніх видань серії "Історичні райони Полтави", бажаючих мати книги в особистих бібліотеках дуже мало. Ну і я не очікую, доки вийде 7-ма книга цієї серії, розпочав роботу над черговою книгою - про одне із найдавніших передмість Полтави - ПАНЯНКУ (в наш час - майже середмістя). Тож запрошуємо до співпраці! Ось вона (Панянка) на попередньому фото, передній план.

В цей день 1884 року в Полтаві народився Іцхак Бен-Цві (1884-1963) - один із засновників держави Ізраїль, Президент Ізраїлю (1952–1963).

1959. Грудень. Полтава. Локація невідома. фото: Павло Штефан #стараполтава

23 листопада О 3-й годині на майданчику перед готелем Воробйової (це між сучасною площею 1100-річчя Полтави та Корпусним садом) оголошено «Універсал Ради» про проголошення 🇺🇦 України федеративною республікою. Революційна рада усунула з посади начальника гарнізону генерала і призначила на його місце прапорщика Прокопенка.

Хочу поділитися з вами фото моєї прабабусі, Юзовицької Асі , 1927 року народження. Прабабуся працювала на кондитерській фабриці. Можливо, хтось із спільноти був знайомий з полтавцями на це прізвище. Відомо, що до війни родина мешкала у будинку по вулиці Рогожанська (Красіна/Героїв АТО). Буду вдячний за будь-яку інформацію. фото: Dan Krestan

🕯️У День памʼяті жертв Голодомору полтавці діляться жахливими спогадами своїх предків… Полтавський лікар та співавтор книги про Олександра Несвіцького - Віталій Закладний, розповів про трагічні події, свідком яких стала його бабуся: «Сьогодні в Україні страшні ,трагічні роковини голодомору,який ініціювала сталінська компартія,з метою зламати в нашій країні будь-який спротив колективізації. На жаль, і в моїх рідних були випадки смерті від голоду 1932-1933 років. Так, в той час померла бабусина рідна сестра та була похована на межі ділянки садиби. Сама моя бабуся Марія Іванівна Закладна, яка мешкала на Бакаях в селі Братешках на Решитилівщині, перед самою смертю, в 1966 році розповіла, що йшла на станцію та зайшла до сусідів - запах м'ясної, якої вона не чула більше року, юшки вдарив в ніс. Вся сім'я на чолі з батьком, сиділи за столом та їли м'ясну юшку. Хазяїн запросив її за стіл "пообідати". Але що кинулось бабусі в очі - це відсутність меншої дитини. Страшна здогадка прийшла до неї в голову. Вона не зчула, як вискочила за двері та "дременула" на станцію. Згодом сім'ю арештували,вони (батьки) вбили меншу дитину, щоб врятувати інших дітей від голоду. Згодом батьків засудили та відправили до Сибіру, де вони і згинули, дітей відправили в дитбудинок. Так і пропала трудова сім'я. Розповів, як мені розповіла перед самісінькою смертю моя бабуся по батькові. Вічна пам'ять мученикам. Не привиди Господь бачити "повтор". Нехай Господь покарає упирів,які так знущались над українцями! Будьте уважними,знову кровава орда суне на нас, щоб повернути ті страшні часи!».