Етнографічна збірка «Древо» — приватний музей у селі Козубівка на Полтавщині, який 2017 року заснував лікар, нині військовий медик Едуард Крутько. Він облаштований у столітній родинній хаті і зберігає колекцію українського традиційного одягу, прикрас та побутових речей.
Прочитав близько 150 сторінок ось такого документа - "Мероприятия против заноса чумной заразы в Полтавскую губернию в XIX веке (1813 г. и 1829 гг.). Постараюсь написати про ті речі, які мені видались цікавими. Тексту багато, тому розділю їх на окремі дописи, які позначатиму додатковим хештегом #полтавачума. На повну електронну версію документа даю посилання. Отже, чума. Вона ж "Чорна смерть". 1829 рік.
☠️ Відповідальним за ухвалення рішень в регіоні був губернатор.
☠️ Інформацію, щодо ситуації в сусідніх регіонах губернатор збирав за допомогою довірених осіб. Робилось це таємно.
☠️ На той час існував документ, яким чиновники керувались ухвалюючи ті чи інші рішення. Це "Карантинний устав" від 1818 року. 14-денний період обсервації для прибувших із сусідніх регіонів якраз прописаний в уставі.
☠️ Перша карантинна зона з’явилася у Кременчуці. Саме там проходила дорога з Херсонської губернії звідки й ширилася зараза.
☠️ Кожен мандрівник зобов’язаний був мати при собі документ свідоцтво (сертифікат) від поліції, що він тримає шлях з благополучного міста, тобто відтіль, де немає зарази. В інакшому випадку – карантин. Будь-яке порушення правил карається згідно «Карантинного уставу», про нього більше пізніше…
☠️ Крюківська застава, яка контролювала в’їзд до губернії з часом зіткнулася з проблемою чумаків, які везли сіль із Криму. Необхідних документів при собі вони не мали, бо коли починали маршрут карантинних обмежень ще не було. Біля застави почали затримуватись сотні чумаків. Губернатор окремим розпорядженням зробив виняток для чумаків, за умови, що їх шлях пролягав благополучними місцями.
☠️ Усі човни та плавзасоби вздовж Дніпра від Градизька до Кременчука мали бути пришвартовані до лівого берега. На річці чергував патруль, що контролював усі перевезення з одного берега на інший. Поромних переправ лишили дві. Всі інші знищили.
☠️ На виїздах з кожного поселення, де були хворі, чергували караули. Навколо поселення цілодобово патрулювали кіннотники. Це для того аби ніхто не міг покинути периметр поселення. Карантин зазвичай встановлювали на 14 днів. Ізоляція це надважливий момент того часу, в боротьбі з такою хворобою.
📅 22 жовтня
📍 Палац дозвілля «Листопад»
🎶 Початок — 18:00
Попзірка, чиї пісні знають напам’ять, наживо виконає улюблені хіти: «Зірочка палай», «Маргарита», «Твоя мама», «Півонія», «Треш», «Бар за баром», «Колоски», «Лише ти і я» та багато інших.
Це буде вечір, коли можна відкласти всі справиті просто кайфувати від живого концерту 🔥
Будинок Полтавських губернських присутствених місць це архітектурна перлина класицизму на Круглій площі. Нині тут розташована Полтавська міська рада.
Цю строгу монументальну будівлю звели у 1811 році за типовим проєктом зодчого Адріяна Захарова. Спочатку вона була значно меншою і займала лише центральну частину сучасної ділянки, але у 1866 році до неї прибудували бічні крила. Протягом ХІХ та на початку ХХ століття тут зосереджувалася вся бюрократія краю: від губернської управи до казенної палати, де, до речі, довгі роки сумлінно працював чиновником наш видатний письменник Панас Мирний.
Під час Другої світової війни, у 1943 році, споруда згоріла, але її повністю реконструювали у повоєнні роки, і вже з 1952 року будівля незмінно служить головною мерією Полтави.
#стараполтава