навколо нло — місяць новий (LP, 2025). Рецензія
Здається, я знайшов найбільш химерний та абсурдний альбом на теренах нашої експериментальної сцени. Абсурдний у найкращому сенсі цього слова. Це міцний представник «категорії Б», де психоделіка постає саме такою, якою вона й має бути: дещо придуркуватою та незбагненною для пересічного слухача. Це музика, що балансує на межі арт-хаусу та псевдоінтелектуальної іронії.
ℹ️ навколо нло — проєкт Микити Галича, гітариста інді-гурту Lybid_1, який вирішив випробувати себе у зовсім іншому вимірі. Платівка «місяць новий» просякнута психоделією наскрізь: від обкладинки з химерними космічними істотами до самого звучання. Це збірна солянка з пісень, написаних між 2021 та 2025 роками (хоч і не в хронологічному порядку). Спочатку вони мали спільний сюжет, але зрештою автор сам заплутався до чого все йшло.
В основі музичного полотна — колаж імпровізацій на гітарі, вінтажній Casio, трубі та аналоговому синтезаторі, накладених на скелет із драм-машини та басу. Щось на кшталт автоматичного письма: повна відмова від раціонального контролю заради того, щоб шліфувати первинний матеріал, доки він не знайде спонтанний резонанс у підсвідомості
⚫ Альбом чітко розділений на кілька настроєвих блоків. Перша частина — динамічна, моторна і по-справжньому весела дурка, де в текстах усе перевернуто догори дриґом. Такий собі a fever dream in a straitjacket. Микита не боїться видаватися незрозумілим, нібито собі Марк Куцевалов від музики, який легко грається з жанровою палітрою і дуже дивно жартує. У нашому випадку: абсурдно складає тексти.
Наприклад, трек «...будинок з ногами» — це фактично пряма адаптація естетики «Наркоманів на городі». Ну, серйозно, уявіть собі, що якби «Брати Гадюкіни» вирішили переосмислити цю пісню сьогодні, вона звучала б приблизно так. Окрім психоделічного фундаменту, тут відчутні реггі та ска-мотиви, присмачені sci-fi мелодіями.
Вступний номер «...весело й моторно» пропонує такий само чудернацький тріп у ліриці, проте аранжувально це радше класичний постпанк із «лоуфайними» бітами. Найдовершенішим твором на альбомі я б назвав «Сяє нам»: завдяки модульним синтезаторам та гострим гітарним рифам. Тут створюється ідеальна, дещо «глючна» атмосфера, де гаражний звук плавно перетікає в об'ємний психодел. Те саме стосується і «Консьєржа» — попри текстовий абсурд, рифи у цьому балагані звучать надзвичайно кайфово.
Загалом, ці аранжування мені дико заходять з тієї причини, що я весь час слухаючи альбом, відчував дискомфорт і непорозуміння, що тут взагалі відбувається? Якщо у текстах неможливо співставити своє життя, бо тут несеться гармидер, то ритм-секція дарувала дивний кайф. Хоча саме зведення, продакшн, звісно, хотілося б краще. Враховуючи, що це інді альбом, музика «категорії Б», маємо що маємо.
Проте далі альбом змінює вектор, і магія потроху розсіюється. Тексти стають надто абстрактними, то дерев'яними і незрозумілими, а лірика — занадто кострубатою навіть для такого жанру. Якщо музично слухати другу половину ще цікаво, то змістовне наповнення навряд чи зайде вузькому загалу. Думаю, проблема в тому, що тексти намагалися пірнути трошки в соціалку і їхня структура посипалася.
✅ «місяць новий» — це реліз для тих, хто свідомо шукає дивацтв і готовий розгадувати музичні ребуси. Pure, unhinged lunacy that somehow functions as an album. Це балаган, у якому приємно заблукати, якщо ви цінуєте відверто дивну та іронічну музику.
Дата релізу: 12.12.2025
🎧 Spotify 🎵 Deezer 🎹| YT Music 🎹 |Bandcamp 🎵
⭐️⭐️⭐️
👌
#PsychedelicRock #GarageRock