🦋 Рентгенівський знімок розпаду: чому дебютний EP від éllia — це набагато більше, ніж просто набір треків
🖤 Сьогодні, 12 червня, український гурт éllia презентував свій дебютний мініальбом «Тим, кого це може стосуватися». І це той випадок, коли за формою короткого релізу ховається хвороблива внутрішня історія.
Платівка об’єднує п’ять композицій, які стали першим спільним результатом роботи гурту після того, як до складу приєдналась нова вокалістка Олександра Врубель. Щоб перетворити реліз на єдине цілісне полотно, раніше видані сингли «Темно» та «В голові» були повністю перезведені й приведені до спільного знаменника з трьома абсолютно новими треками.
ℹ️ Сама назва «Тим, кого це може стосуватися» відсилає до офіційного, майже канцелярського формулювання, але тут воно набуває щемкого екзистенційного змісту. Це своєрідний лист, який гурт відправляє в порожнечу — без конкретного імені на конверті, але адресований кожному, хто хоч раз проходив крізь ментальний розпад, гнів, втрату та зіткнення з власною темрявою.
Цікаво, що фінальний трекліст музиканти вибудовували інтуїтивно — за сенсами, внутрішніми відчуттями та настроєм. І лише після завершення роботи помітили дивовижну деталь:
«Ця послідовність повністю збігається з хронологією їх створення», — ділиться вокалістка Саша Врубель.
Такий збіг перетворює EP на документальну хроніку незворотних внутрішніх змін, зафіксовану в реальному часі.
🔷 Окремої уваги заслуговує обкладинка, яка ідеально підкреслює музичне наповнення. На ній зображено рентгенівський знімок метелика. На відміну від звичної естетики, цей рентген показує не зовнішню красу, а внутрішню структуру — те, що зазвичай приховано від чужих очей.
Більш того, на знімку відсутня половина метелика. Цей образ підсилює наскрізний мотив усього EP — втрату цілісності, внутрішнє розщеплення, стирання власних меж і болючі спроби зібрати себе заново по шматочках.
«Метелик вже фактично є графічним символом нашого гурту. Він супроводжував наш візуал впродовж всього існування, як у відеоматеріалах, так і на мерчі та бекдропі. Тому було цілком логічним рішенням зробити його основним елементом першого великого релізу»,
— розповідає гітарист та автор музики Дмитро Козачук.
🏔 «Гарний меланхолійний бойовичок»: панк-рокери ЕЛЛІС презентували новий сингл «Еверест»
Український панк-рок гурт ЕЛЛІС випустив новий сингл «Еверест». За словами музикантів, це пісня не про красиву й тріумфальну перемогу на вершині, а про сам підйом — виснажливий, не завжди героїчний, але чесний. Про момент, коли сил майже не залишилось, але ти все одно продовжуєш іти.
Для вокаліста й автора тексту Євгена Павлюковича образ Евересту — це внутрішня мета, яка змушує рухатися далі. Пісня народилася з особистої саморефлексії та впізнаваного стану: коли дивишся на реальність навколо, бачиш багато сірого, але все одно відмовляєшся втрачати надію.
«Це моє відчуття реальності. Озираючись навколо, все виглядає доволі сірим, але водночас я щиро вірю у зміни на краще. І кожен підйом на свій внутрішній Еверест ці зміни наближає. Знаю, одного дня це майбутнє для нас настане», — додає фронтмен.
🎵 Порівняно з попереднім синглом «Нутрощі», новий трек звучить інакше. ЕЛЛІС експериментують із ритмікою, додають речитатив у куплетах і вперше використовують екстрим-вокал (для роботи над ним запросили секретного гостя-музиканта, ім’я якого оголосять пізніше).
Нові елементи наблизили трек до атмосфери альтернативної сцени 2000-х, проте гурт зберіг свій почерк. У пісні є сум, напруга, рух і впертість — вона не радісна, але й не безнадійна.
Над потрібною формою, ритмом і мелодією Євген Павлюкович довго працював разом із гітаристом Романом Завгороднім. Барабани для треку записували на київській студії Kaska Records, а основна робота проходила на Lizard Audio. За фінальний звук відповідав саундпродюсер Роман Бондар — це вже третя його спільна робота з командою.
«Еверест» — це реліз для тих, хто намагається просто прожити складний період, не втратити себе і попри втому зробити наступний крок.
🎧 Трек уже доступний на всіх стримінгових платформах.
▪️ Ще матеріали про гурт ЕЛЛІС
https://t.me/the_rock_spectrum/5420
🌌 Skiffska Music презентувала синт-поп маніфест «Running» про жагу до життя тут і зараз
🆕
Українська електронна продюсерка та композиторка Alina Skiffska, яка працює під нішевим брендом Skiffska Music, випустила новий англомовний сингл «Running». Це динамічний та емоційно насичений синт-поп трек із екзистенційним підтекстом, який поєднує в собі естетику ностальгійних 80-х, щільні аналогові синтезатори та експресивний вокал.
Перші начерки треку з'явилися ще у 2022 році, коли звичний світ розлетівся на друзки. Проте «Running» — це не рефлексія на тему болю, а історія про катарсис та переродження. Це маніфест людини, яка попри тривогу в повітрі обирає відчувати свій пульс, порушувати нав'язані страхом правила та жити на повну силу.
«Цей трек народився з раптового і дуже чіткого розуміння: ми не маємо розкоші відкладати життя на потім. Коли навколо темрява, ти починаєш цінувати кожну мить із подвійною силою. Це пісня про той момент, коли страх трансформується у шалену, нестримну пульсацію життя у твоїх жилах», — ділиться Аліна.
🆕
Брати Станіслава презентували трек «Хрещені Вогнем» — офіційний саундтрек до документального фільму про Героїв України
Івано-Франківський рок-гурт Брати Станіслава випустив композицію «Хрещені Вогнем». Трек став оригінальним саундтреком до майбутнього документального фільму «12. Земля Героїв», прем'єра якого запланована на осінь 2026 року.
ℹ️Композиція є емоційною присвятою українським воїнам та внутрішньому стану людини на війні — моменту сумнівів, вибору та пошуку опори в собі. Центральна тема пісні — віра людини у власний шлях, внутрішній діалог із собою та усвідомлення того, що боротьба має сенс.
Історія створення треку тривала майже 7 років:
🔸2018 рік (часи АТО): Були написані перші версії пісні. Тоді текст був художньою історією про незнайомого воїна — поглядом збоку на людину, яка проходить власне хрещення війною.
🔸Повномасштабна війна: Після початку великої війни та особистої участі музикантів у бойових діях пісня набула абсолютно нового змісту. Текст повністю переосмислили й переписали від першої особи — як особисто пережиту історію.
За роки роботи над релізом постійно змінювалися гармонія, структура, аранжування та ритміка. Пісню неодноразово відкладали, але фінальним поштовхом стала пропозиція від кіностудії Kalyna Film подати трек для стрічки.
ℹ️ Про фільм: «12. Земля Героїв» — це повнометражний документальний фільм про 12 Героїв України, військових Сухопутних військ ЗСУ, які нагороджені найвищими державними відзнаками й продовжують служити, воювати та навчати наступне покоління захисників. Проєкт поєднує в собі кіно, музику та освітні ініціативи, щоб системно доносити історії сучасних воїнів до широкої аудиторії, насамперед молоді.
SorrySight — Усе що цвіло (Single, 2026). Рецензія
«SorrySight» – київський альт-гурт, що випускає музику з 2024-го року. Дискографія багатолика: від класичного гіперпопу, поп-року та -панку до міксів із електронними елементами та натяками на хард-рок.
🆕 Наприкінці травня SorrySight випустили сингл «Усе що цвіло». Він дуже – як грім серед ясного попу – виділяється на фоні всіх попередніх релізів. Чому?
По-перше, гурт подає доволі серйозну заявочку на поприще хард-року чи альтметалу (або принаймні активно намагається напускати туману важкості).
Від рифів, хоч невигадливих і трохи одноманітних, віє агресією. Під час прослуховування одразу стало цікаво, чи виллється ця агресія у щось більше – і так, далі вона розвинулася, що приємно здивувало, оскільки мимоволі готуєшся до банальної попсєні.
Шумна стіна фрай-скріму на бек-вокалі об'єднується з різкими синтетичними глітч-прийомами, які змусили пригадати дабстеп; вони жорсткі й натерли мозок, як наждачний папір, однак і я не промах і теж свого роду мазохіст. І, варто зауважити, в українській музиці поки нічого подібного не чула (про західну мовчу, бо ті ж «Bring me to the horizon» грають подібне чимало років).
Також помітні ремінісценції року, про який ми, здається, уже успішно забули.
До прикладу, чи пам'ятаєте ви американський гурт «Starset» з кінця 2010-х? «My demons» точно чули.
Кістяк синглу «Усе що цвіло» багато в чому схожий на манеру західних колег: прості, наполовину рокові, а наполовину електронні інструментали та високий вокал із натяками на тяжкість (хіба що SorrySight додали багатенько скрімів).
Ех, навіть до старсетівського «Manifest» захотілось повернутися. Back to 2020...
У контексті моїх міркувань, вірогідно, буде доречним сказати щось про актуальність того, що видали «SorrySight». Але в епоху ремейків, сиквелів, ностальгії та вінтажок використання означення "старомодний" саме по собі звучить як чиста архаїка.
По-друге, текст. Не загострюватиму багато уваги на ньому, тому що ви навряд чи зможете розібрати його на слух – таке нерозбірливе виконання (вийшов прямо мамбл-скрім) я, зізнаюся, давно не зустрічала, оскільки не так часто слухаю подібну музику. Проте у змісті миготять похмурі образи зброї, вбивства:
«Цим гільзам навколо місця не досить,
The ghost you aim for is long gone
[...]
Витискай мій кисень із своїх
Крихких грудей».
І вони несподівано контрастують з попередніми більше підлітковими та наївними текстами.
Термін "гіпер-рок", що трапляється частіше в англомовному середовищі, не сильно вживаний. Та ним було би доречно описати композицію. Утім, не варто забувати і про долю хардкору, бо все-таки скрімінг із дещо іншої опери.
А завдяки електронним елементам «Усе що цвіло» і до електронік-року закономірно можна приплести.
✔️ Здавалося би, від такого олів'є стилів мають в'янути вуха, а щось привабливе у треці є. Та й у рамках специфіки згаданих жанрів багато що можна пробачити.
Єдиний суттєвий недолік треку – відсутність різноманітності. Якщо хаотично перемотувати до таймінгу 2:20, то навіть не помітиш змін. Лише ближче до завершення раптом починається вокальна партія а-ля альтрок вибірки «Starset», що дає змогу слухачу ковтнути чистого повітря.