Львівська обласна рада спровокувала чергову попаболь у поляків, ухваливши рішення оголосити 2027 рік роком Романа Шухевича, УПА та Олега Ольжича
ОП та польська влада вже виступили з різкою критикою на адресу львівських депутатів, назвавши їхні дії загрозою для стратегічного партнерства під час війни.
Згадки про скандальне рішення вже оперативно видалили з офіційного сайту та сторінок у соцмережах Львівської обласної ради.
За інформацією польських ЗМІ, Міністерство закордонних справ Польщі отримало офіційні запевнення від Офісу Президента України, що резолюція львівських депутатів не набуде чинності та буде заблокована.
Політика — вона така.
Де треба: там можна і з сумним картавим єбальником біля труни з прахом Коновальця постояти. А потім кинутись прокльонами на львівʼян за рік Шухевича, бо західні москалі, які себе іменують поляками, заблокують військову допомогу, і у Зеленського будуть проблеми.
Де треба: ми переписуємо мовні закони під угорську меншину, бо Петер Мадяр наламає потужні плани Зеленському блокуванням бабок на війну від ЄС.
До речі, розрулювати цю ситуацію поставили чиновницю ОП, старшого лейтенанта, що ухиляється від своїх конституційних обовʼязків — Ірину Верещук.
Національна гідність: мова, герої, традиції, памʼятники не переписують через вимоги сусідів. Це не змогли зробити московити, це не можна давати робити ані полякам, ані угорцям, ані ще будь-кому.
Фан-клуб Зеленського традиційно плаває в історичних питаннях.
Гауптман Абверу Роман Шухевич розумівся на переговорах з ворогами України, і не кланявся ані перед поляками, ані перед більшовиками, ані перед картавими. За це людину чину і волі досі й ненавидять і в Москві, і в Варшаві, і в Тель-Авіві.
На жаль, слуга народу 1992 р.н. не знайшов в собі «запасу міцності» дійти до армії за дванадцять років, будучи здоровим бородатим лоботрясом. Проте активно розповідає, що українці мають гинути й надалі, щоб 34-річні бердичівські громадські активісти далі могли затишно сидіти у парламенті та натискати кнопки по команді міндічей.
Звільнений Росією 74-річний американець Габбард мав проросійські погляди, - Reuters
Нічого нового. Росіяни гребуть всіх цивільних, висуваючи їм звинувачення у «фінансуванні тероризму» за переказ на українську банківську картку. В даному випадку, тригером став паспорт США. Впливу на росіян в цьому питанні точно немає, але з 2014-го треба, і можно було робити так, як роблять вони. Діяти дзеркально.
По неокупованій частині Донецької та Луганської областей вісім років гуляли ватники, які розповідали про любов до Путіна, лайкали в однокласниках фотографії з ліквідованим Моторолою та носили на дєвятоємая квіти в кольорах прапорів лднр — і не несли за це ніякої відповідності. Потім ці унтери в 2022-му році стали агентурою російської мережі, здавали і здають координати СОУ, а дехто навіть наважився піти воювати за ЗС РФ. Чи могли ці підари сидіти в темних підвалах українських спецслужб з 2014-го року та обмінюватись на проукраїнських громадян, що були затримані окупантами на ТОТ? Питання риторичне.
На момент курської операції, в російському місті Суджа та навколишніх російських селах, куди зайшли ЗСУ — було біля трьох тисяч російських громадян. Ви думаєте всі вони були затримані і передислоковані в польові табори Сумської області, після чого їх обміняли на затриманих українських цивільних громадян? Ні, їм на відео роздавали тушонку і поїли водою. А потім вони дочекались російську армію, якщо не загинули від обстрілів російських КАБів.
Проросійське лобі в лавах «українського» політичного керівництва не карає вату. Воно її плодить.
Один з двох вбивць Коновальця — Євген Хомʼяк був завербований ГПУ з 1921-го. Хоча й був ветераном УСС і членом УВО, ще й особою, якій Коновалець довіряв, це не завадило через довгих сімнадцять років разом з Судоплатовим вбити Вождя ОУН.
Безпосередній виконавець вбивства Степана Бандери — був завербований КДБ у 1950-му році, і лише через 9 років вбив лідера ОУН (б). А безпосередній планувальник операції Стефан Ліпольц — наближений до ОУН, був завербований ще у 1932-му році, і лише у 1957-му році здійснив свою наймасштабнішу операцію.
Це не мої вигадки. Це архіви СЗР, які опублікували не так давно.
Дані історії описані до того, що побратим, який пищить на поліграфі по співпраці з московитами — може бути зовсім не побратимом.
А парнішка, який їздив в Крим під час окупації півострова «провідувати родичів» — можливо проведе тебе в останню путь років через пʼятнадцять після предметного спілкування з товаріщом майором під час візиту до окупованих територій.