Телеграм канал «Романці КНЛУ. Оголошення»

Сьогодні вночі внаслідок чергової ворожої атаки зазнали пошкоджень навчальні корпуси № 2 і № 3 Київського національного лінгвістичного університету.

У корпусі № 3 вибито або пошкоджено понад 30 вікон, у корпусі № 2 – понад 10. Наразі триває точна оцінка завданих пошкоджень.

За останні півтора місяця це вже третій подібний випадок. У серпні внаслідок обстрілу було пошкоджено гуртожиток № 4, а у вересні – старий навчальний корпус, зокрема його фасад, що виходить на вулицю Велику Васильківську.

І це ще один привід замислитися над дуже простою річчю: знання важливі, але життя важливіше.

Цю сентенцію я насамперед адресую батькам студентів, які телефонують до Університету і наполягають на поверненні студентів до аудиторій.

До поліпшення безпекової ситуації студенти і викладачі КНЛУ залишатимуться в онлайн-форматі. Усі заняття проводяться за розкладом через MS Teams.

Якщо Ви маєте зауваження або пропозиції щодо організації та якості онлайн-занять, звертайтеся безпосередньо до мене через форму «Звернення до керівництва КНЛУ»:
https://share.google/lYx4864QnAkoJcSS1

Бережіть себе і своїх близьких!

Пішов із життя Андрій Сотников

З глибоким сумом дізнався про раптову смерть нашого колеги – кандидата філологічних наук, доцента факультету туризму, бізнесу і психології Київського національного лінгвістичного університету Андрія В’ячеславовича Сотникова.

Андрій В’ячеславович народився 3 травня 1972 року. У 1998 році з відзнакою закінчив Київський державний лінгвістичний університет і відтоді понад чверть століття його професійне життя було пов’язане з нашим Університетом.

Він пройшов шлях від викладача кафедри теоретичної та експериментальної фонетики англійської мови до доцента і завідувача кафедри іноземних мов. У 2012 році здобув науковий ступінь кандидата філологічних наук, у 2025 році – вчене звання доцента.

Андрій В’ячеславович був фахівцем із фонетики англійської мови, методики викладання іноземних мов і перекладознавства, автором понад 65 наукових та навчально-методичних праць.

Йому було лише 54 роки. Особливо важко усвідомлювати, що людина, з якою ще зовсім недавно ми спілкувалися і працювали, може піти так раптово.

Щирі співчуття рідним і близьким Андрія В’ячеславовича, його колегам, друзям та учням.

Світла пам’ять!

26 вересня – Європейський день мов

Сьогодні в Європі відзначають Європейський день мов. Його започаткували 2001 року за ініціативи Ради Європи спільно з Європейською Комісією. А гасло 2026 року звучить дуже просто: Languages unite! – Мови об’єднують!

Для студентів Лінгвістичного університету це, мабуть, хороший привід замислитися не лише над тим, скільки мов ми знаємо, а й над тим, що означає знати мову.

У сучасній європейській мовній освіті важливим є поняття plurilingualism – плюрилінгвізму, або індивідуальної багатомовності. Йдеться не про те, що людина повинна однаково досконало володіти кількома мовами. Навпаки, наш мовний репертуар може бути дуже неоднорідним: однією мовою ми володіємо майже як рідною, іншою вільно читаємо професійну літературу, третьою можемо підтримати розмову, четверту лише починаємо розуміти.

І все це – не окремі «комірки» в нашій свідомості. Мови взаємодіють, допомагають одна одній і разом формують нашу багатомовну компетентність.

Саме тому я завжди раджу студентам не ставитися до вивчення мови лише як до навчальної дисципліни, яку потрібно «скласти». Мова – це значно більше.

Вивчаючи іншу мову, ми поступово вчимося інакше категоризувати світ. Починаємо помічати те, що наша рідна мова може виражати іншими засобами. Бачимо, що граматичні категорії, значення слів, ступені ввічливості, звертання, аргументації чи навіть мовчання не є універсальними.

І саме тут починається справжня лінгвістика.

Особливо цікаво це відчувається тоді, коли вивчаєш мови різних типів. Англійська, німецька, французька, іспанська, польська, турецька, арабська, китайська, японська чи корейська – це не просто різні набори слів. Це різні мовні системи, різні історичні досвіди й різні способи концептуалізації дійсності.

А ще мова ніколи не існує без культури. За словом стоять історія, література, пам’ять, традиції, соціальні норми й досвід поколінь. Тому знання мов дає нам те, чого не може повністю забезпечити навіть найдосконаліший переклад, – безпосередній доступ до іншої культури.

І це особливо важливо сьогодні, в епоху штучного інтелекту та автоматичного перекладу.

Машини дедалі краще перекладатимуть тексти. Але саме тому цінність людини, яка не просто «перекладає слова», а розуміє мову, культуру, контекст, підтекст і людину по той бік мовного кордону, не зменшується, а змінюється і, на мою думку, зростає.

Тож сьогодні я хотів би побажати нашим студентам не просто вивчати іноземні мови, а поступово ставати багатомовними людьми.

Читайте мовами, які вивчаєте. Дивіться фільми без перекладу. Слухайте, як говорять носії. Не бійтеся акценту. Не бійтеся помилок. Порівнюйте мови між собою. Запитуйте себе, чому саме так побудоване речення і чому саме це слово обирає мовець.

І обов’язково починайте вивчати ще одну мову, якщо давно про це думали.

Бо кожна нова мова не просто додає ще один рядок до резюме.

Вона трохи розширює межі світу, який ми здатні зрозуміти.

З Європейським днем мов!

Languages unite!

📞 Студентський офіс тепер на зв’язку!

Маємо новий контактний номер, який також прив’язаний до Telegram! Якщо у Вас виникли запитання чи потрібна допомога – пишіть нам або телефонуйте!

☎️ +380 99 821 57 65

@depstudentsworks

Будемо раді допомогти 💙

Про формат навчання у жовтні

Учора, 21 вересня, ректорат КНЛУ розглянув питання про формат організації освітнього процесу в жовтні.

Ми взяли до уваги, зокрема, звернення студентів і батьків щодо необхідності повернення до навчання в аудиторіях. Таких звернень було небагато – близько десятка, але для нас важливо почути кожну позицію.

Після обговорення ректорат вирішив запропонувати Вченій раді КНЛУ на засіданні 28 вересня продовжити навчання в онлайн-форматі до покращення безпекової ситуації. Остаточне рішення, звичайно, ухвалюватиме Вчена рада.

Хочу трохи пояснити логіку цієї пропозиції.

Передусім наголошу: аудиторний формат ми розглядаємо як основний і найбільш повноцінний формат університетського навчання. І справа навіть не лише в якості засвоєння знань. Викладання гуманітарних дисциплін та іноземних мов цілком ефективно може бути організоване онлайн. У КНЛУ добре працює система корпоративної взаємодії на базі Microsoft 365, зокрема Microsoft Teams, яка дозволяє проводити заняття, забезпечувати комунікацію, контроль та оцінювання.

Те, чого справді бракує онлайн, – це безпосереднього людського спілкування, живої взаємодії викладача і студентів, позааудиторного життя, студентських заходів і, зрештою, нормальної соціалізації. Саме тому ми хочемо повернутися в аудиторії.

Але аудиторне навчання має бути навчанням, а не постійним переміщенням між аудиторією та укриттям.

Наведу власний приклад. Цього семестру я викладаю турецьку мову студентам освітньої програми «Міжнародний туризм». За перші два з половиною тижні за розкладом ми провели вісім пар онлайн. Якби навчання відбувалося в аудиторіях, через повітряні тривоги чотири з цих восьми пар не відбулися б узагалі, а ще дві – відбулися б лише частково.

Лише за п’ять робочих днів минулого тижня – з 14 до 18 вересня – у Києві було оголошено 36 повітряних тривог загальною тривалістю понад 18 годин. Учора тривоги тривали сумарно понад 4 години, а сьогодні лише за завершеними інтервалами – вже понад 5 годин.

Тобто питання вже не тільки в безпеці. Це також питання освітніх втрат, системності навчання і виконання освітніх програм.

Є й інші обставини, які ми не можемо ігнорувати.

Близько 40% наших студентів мешкають за межами Києва. Для переходу до аудиторного навчання значній частині з них доведеться повернутися до столиці й поселитися в гуртожитках. Частина цих студентів зараз живе в місцях із кращою безпековою ситуацією. Чи виправдано за нинішніх умов повертати їх до Києва і тим самим додатково наражати на небезпеку?

Чимало наших студентів і викладачів живуть у Київській області. Ми регулярно маємо ситуацію, коли в Києві повітряної тривоги вже немає або її взагалі не оголошено, а в області вона триває. Як у такому разі студенти чи викладачі мають безпечно і вчасно дістатися на заняття?

Окрема проблема – студенти й викладачі, які живуть на лівому березі Києва. Під час повітряної тривоги транспортне сполучення між берегами суттєво ускладнюється, зокрема через обмеження роботи метро. Це означає запізнення, пропущені заняття, тривале перебування у дорозі – і знову додаткові ризики.

Тому сьогодні для мене вибір між аудиторним і онлайн-навчанням – це не вибір між «кращим» і «гіршим» форматом. За нинішніх обставин це пошук балансу між безпекою, якістю освіти та необхідністю уникати освітніх втрат.

Ми хочемо повернути студентів до аудиторій. Хочемо повернути живе університетське середовище, спілкування, студентські заходи і звичайне університетське життя. І ми обов'язково все це повернемо.

Але таке повернення має відбутися тоді, коли ми зможемо справді навчатися в аудиторіях, а не проводити значну частину навчального дня в укриттях.

Саме з цих міркувань ректорат і пропонуватиме Вченій раді продовжити онлайн-навчання до покращення безпекової ситуації. Щойно ситуація дозволить організувати повноцінне й достатньо безпечне аудиторне навчання, ми маємо бути готові повернутися до нього.

Привіт, романці!

Мене звати Євгенія Зибіна, я студентка 4-го курсу іспанської філології. Минулий семестр я провела в університеті Гранади за програмою Erasmus+, де надихнулася тим, як працюють студентські спільноти, і повернулася з купою ідей для нашого факультету. Тому цього року я висуваю свою кандидатуру на посаду голови студради.

Моя мета — зробити студентську раду простором для студентів від студентів. Соціальна складова є невіддільною частиною університетського життя, і я хотіла б, щоб кожен студент мав змогу заводити нові знайомства та якісно проводити час у нашій спільноті.

На цій посаді я хочу продовжувати ініціативи попередньої студради та впроваджувати нові, адаптуючи їх до різних форматів навчання:
📌 організовувати активності, пов'язані з усіма мовами факультету (зокрема розмовні клуби та кіновечори);
📌 продовжувати активну волонтерську діяльність;
📌 підтримувати вашу творчість літературними та поетичними вечорами;
📌 проводити воркшопи, щоб ділитися практичним досвідом програм академічної мобільності (Erasmus+, стажування) та допомагати з підготовкою до подачі документів;
📌 створювати міжфакультетські заходи для ширшого нетворкінгу;
📌 тримати постійний зв'язок із вами для вирішення будь-яких академічних чи організаційних питань.

Студрада — це перш за все про нас із вами, нашу підтримку та атмосферу на факультеті. Буду щиро вдячна за ваш голос і відкрита до будь-яких ваших ідей чи запитань!