Мережею шириться інформація про те, як ксенофоби в Польщі нападають на українців. Я міг би, звичайно, сказати, що поляків, які не підтримують таку поведінку, набагато більше, — мільйони людей, які допомагали українцям урятуватися від війни.
Але я хочу зараз сказати про інше. Головною гарантією вашої безпеки є не зміни в чужій країні і не успішна боротьба з ксенофобією. А наявність вашої власної країни. Звичайно, дуже добре, коли й чужі країни толерантні, — але ви не можете відповідати за розвиток їхнього суспільства.
Коли я підкреслював важливість України як притулку, мені багато хто говорив, що я архаїчно мислю і що час національних держав минув.
Ні, друзі. Час національних держав прийшов — як він завжди приходить під час війн і потрясінь. А ми саме в таку епоху живемо і житимемо.
Знаєте, що дозволяє мені ходити з високо піднятою головою? Існування України — так. Але й існування Ізраїлю.
Мене посилають до Ізраїлю з 1 вересня 1974 року — тобто з мого першого дня у школі. Як зараз оцих дівчат на відео посилали в Україну. І мене продовжують посилати до Ізраїлю вже 52 роки поспіль. Вам достатньо відкрити коментарі до будь-яких моїх текстів, щоб це побачити.
Як і у випадку з Польщею, я завжди кажу собі, що українців, які не є ксенофобами, набагато більше. І що люди, які відмовляють мені у праві жити в Україні, яку я вважаю батьківщиною, — у меншості. Але я не можу відповідати за тенденції, які можуть змінитися серед українців. Я не можу бути впевненим, що ці порядні люди завжди мене захистять. І тоді я пригадую, що інші люди створили національний притулок — для того, щоб я міг відчувати себе в безпеці і серед своїх. Там, де мене ніхто нікуди не буде посилати. Я щиро дякую цим людям. Завжди.
Коли я вчився в школі і коли мене посилали до Ізраїлю, мені було боляче думати, що українцям насправді нема куди дітися. Що власного національного уряду в них немає — і багато хто з них навіть цього не усвідомлює. Тому ідея незалежності України для мене була такою ж важливою, як суверенітет Ізраїлю. Я завжди хотів зробити для українців те, що інші люди зробили для мене.
І я думаю, що прояви ненависті до українців в інших країнах мають знову переконати нас у цінності Української держави. Уявіть собі, як почувалися мої прадіди й прабабусі, коли їх також виганяли, — а їм не було куди йти. Зрештою, їх грабували і спалювали.
Просто уявіть, що буде з вами, якщо не буде України. Куди подітися людям, яких виганятимуть з чужини, де вони рятувалися від поневірянь?
Тому кожний такий прояв ксенофобії має переконувати вас не тільки в тому, що потрібно змінити Польщу чи Європу. Він має переконувати вас насамперед у тому, як важливо зберегти Україну.
Спочатку суд забороняє публікувати інформацію про 143 квартири брата керівника "ДБР" - а потім те саме "ДБР" приходить з обшуками до одного з найефективніших виробників ударних дронів "Вирій" зі звинуваченнями в "завищеній ціні".
Квартири відмовились дарувати, чи шо? Борзими щєнками, так би мовити.
Вітаю всіх свідків "свінарчюків", ви навіть не уявляєте до чого все йде, сюрприз буде 💚
Ну правильно, для многовєкторного Кучми нагорода "за розвиток парламентаризма", а для закріпившого в Конституції вступ до ЄС і НАТО Порошенка - "превентивні санкції" та заборона входити авіаносцем до Одеси.
Ще один шизофренічний прояв "єдності", якраз в гібрідному стилі "Сватів" в вишиванках.
Навіщо вводити "санкції", які завідомо будуть визнані нікчемними в ЄСПЛ (що вже доведено кейсами переслідуваних "новимі ліцамі" в Україні військових)?
Тільки в одному випадку - якщо виконання рішень європейських судів тут ставитимуться під сумнів.
Схоже, нам готують "суверенну демократію", бо росія-матушка давно вже зайшла з тилу.
Але суспільство цей момент проспить, не сумнівайтесь, забіг граблями триватиме.