Дев’ять років тому Україна отримала безвіз із Європейським Союзом. Я добре пам’ятаю, чого це коштувало: роки перемовин, сотні виконаних зобов’язань, десятки ухвалених законів.
Раніше поїздка до Європи розпочиналася з черги під консульством разом із величезною текою, в якій лежали довідка з роботи, виписка з банку, зворотні квитки, готелі, страховки. І це все ще не гарантувало, що ти зможеш виїхати. Український паспорт відчиняв небагато дверей.
Але кропітка робота з партнерами, діалог з парламентом та запровадження цілої низки реформ, розбудова антикорупційних та багатьох інших інституцій дали змогу нам це змінити.
Слідом прийшли лоукости. Квиток до Відня, Варшави чи Берліна став коштувати менше, ніж вечеря в тому самому місті. Можна було вранці сісти на літак у Києві, а вже до обіду пити каву десь на віденській терасі чи їсти круасан у Парижі.
Цей самий безвіз став порятунком для мільйонів людей. Коли прийшла велика війна, то жінки і діти переходили кордон без віз та черг. У найстрашніші дні Європа була відчинена.
Так, небо над Україною зараз закрите. Дорога з Києва за кордон — це вже не кілька годин, а майже доба: потяг, автобус, черги. Але безвіз залишився. Це ті двері, які не зачинилися.
І він нагадує головне: Україна вміє досягати результату, коли ми об’єднані довкола спільної мети.
Сьогодні Україна стоїть за крок від реального початку переговорів про вступ до Європейського Союзу. І я точно кажу, що формула не змінилася. Нам потрібні реформи, які змінюють країну.
Інституції, які працюють. Верховенство права, яке захищає громадян. Демократія, яка не згортається навіть під час війни.
Безвіз довів, що Україна здатна досягати великих цілей. Тепер маємо довести, що Україна здатна пройти весь шлях — до повноправного членства в Європейському Союзі.
Ще кілька місяців тому розмови про мир викликали у залі парламенту скептичні посмішки або роздратування.
Рік тому у залі Верховної Ради влада ухвалювала переможний «план незламності».
Нарешті сьогодні ми чуємо реалістичні розмови про вузьке вікно можливостей для припинення війни.
Я вірю у припинення вогню та зупинку війни, бо путін слабшає. По-перше, на це впливають успіхи нашого головного дипломата — Збройних Сил України. А саме нова тактика дипломатії — дипломатії дронів. Ефективні удари по Москві, зрив Пітерського форуму та ліквідація нафтопереробних заводів.
По-друге, путін слабшає і на міжнародній арені. Нищівний програш у Вірменії. Програш в Угорщині. Програш в Молдові. Коли тріщать колони по периметру — тріскається фундамент.
Ми не маємо просити путіна припинити війну, бо це не працює з КДБшниками. Ми маємо примусити його до миру.
Наша вимога одна — абсолютне, негайне та всеосяжне припинення вогню.
Цей голос має бути чутно з України, обʼєднаної в коаліцію національної єдності. Цей голос має бути чутно і від партнерів.
Цей голос має бути чутно і з Верховної Ради. Парламент повинен посилювати Збройні Сили України. Тому кожна гривня, яку ви вилучаєте з бюджету армії — це робота на путіна. А посилення ЗСУ — це робота на мир.
Звісно, "в боротьбі з корупцією під час війни важливо не переборщити до адмінистративної дисфункції" це правильна теза, тільки не у випадку, коли корупція стає системоутворюючою складовою, і без неї не обходиться взагалі нічого - ні мобілізація, ні будівництво ракет, ні захист енергооб'єктів, ні фортифікація тощо.
І тоді доводиться вигадувати дивовижні аргументи типу "з корупцією в армії будуть неякісні міни, а з адміністративною дисфункцією не буде ніяких" (так, ніби міни що рвуться в стволах чимось принципово відрізняються від їхньої відсутності), що може свідчити про свідомі маніпуляції з боку наших відомих публічних патріотів.
Чи наприклад витрата мільярдів на "трирівневий захист енергетики" з нульовим результатом - це на їхню думку і є норма, головне без "дисфункції"?
Або на втручання колективним Міндічєм в оборонний бюджет та кадрові питання Уряду, на фокуси Шурми з махінаціями на сотні мільйонів, на "двушкі на Москву" теж варто закривати очі, аби не "переборщити"?
При цьому чомусь не згадуються темні часи "наживання на війні", коли "криві дула" та "свінарчюкі" були найбільшою проблемою наших антикорупціонерів - як яскравий приклад, коли викинули дитину разом з брудною водою і"переборщили" аж до "дисфункції" розведень військ та "розмінування 20 ділянок".
Зато тепер нам ледь не офіційно пропонується толерувати брудні потоки "Династії" під приводом тягот військового часу - але ви не переможете Росію, поки не приберете цю шизофренію з голів.
+1 капітан у нашій команді! Олександр Погребиський отримав нові погони!
Саша у війську вже не перший рік. Ще 2015-го вибивав росіян із Донеччини, служив на найгарячіших напрямках. Нью-Йорк, Торецьк, Чонгар.
24 лютого він одним із перших приїхав до нашого прозорого офісу, де формувався 206 батальйон. Він став наставником для хлопців, що вперше тоді взяли до рук зброю. Тоді ж брав участь в обороні Київщини та евакуації людей з Ірпеня та Бучі, де росіяни влаштували справжнє пекло.
Потім — оборона Донбасу. Оточений Соледар. Бахмут. Авдіївка. Хоч скільки б разів був поранений, щоразу повертався у стрій.
Олександр доклався до реформ у Міністерстві оборони — разом ми пройшли шлях розбудови українського війська.
Він став офіцером нової генерації. Справжнім. Загартованим війною та боями. Тим офіцером, пліч-о-пліч із яким не страшно йти у бій. Офіцером, який знає все зсередини.
Олександре, пишаємося і шлемо вітання! Бережи себе!
Кращої відповіді на питання щодо корупції "Династії" ніж її надав журналістці "слуґа" Потураєв не вигадати - "ви що, хочете щоб у вас з кранів замість води тікло гівно?"(с)
Це геніальна придумка, універсальна формула, яку крити нічим (хоча позітівна пропаганда імені Подоляка плюс мінус саме так і діє сім років, запускаючи дурочку).
Чому попри попередження "проєбалі" Чонгар? - "ви що, хочете щоб у вас з кранів замість води тікло гівно?"
Хто допустив в ОП "менеджерів "типу Шурми? -
"ви що, хочете щоб у вас з кранів замість води тікло гівно?"
Як так після "реформи ТЦК" провалили мобілізацію? - "ви що, хочете щоб у вас з кранів замість води тікло гівно?"
Як взагалі можливі були "двушкі на москву"? Чому прем'єрка отримує мільйони у контори Мілованова, який впритул не бачив розкрадання в Енергоатомі? Яку роль у Міндіча відігравав великий реформатор Шефір? -
"ви що, хочете щоб у вас з кранів замість води тікло гівно?"
Спробуйте, це реально класна штука, для разнообразія вигадана людьми з гімном в головах, не завжди ж на кожну дічь "нових ліц" кричати "ви агєнт ІПСО!"