У звіті по Україні, який затвердить Європарламент, знову засудили тиск на опозицію і незаконні санкції проти Порошенка.
Комітет у закордонних справах Європейського парламенту ухвалив звіт, в якому оцінюються останні події в Україні та її прогрес у реформах, пов’язаних із процесом подання заявки на членство в ЄС.
Документ буде винесений на голосування на наступній сесії Європейського парламенту.
«Європарламент вкотре «рішуче закликає українську владу утриматися від будь-яких несвоєчасних або політично мотивованих судових проваджень та засуджує запровадження персональних санкцій проти лідерів опозиції і представників громадянського суспільства; наголошує, що така практика ризикує підірвати демократичні стандарти та довіру громадськості; повторює про необхідність захисту парламентського плюралізму та забезпечення справжнього,
добросовісного
діалогу та співпраці між усіма політичними фракціями, представленими у
Верховній Раді», – йдеться у поправці від доповідача по Україні Міхаеля Ґалера.
Справжній журналіст бере на себе відповідальність сказати людям правду. Навіть коли це небезпечно. Дуже небезпечно.
Сьогодні думаю про всіх воєнкорів. За час лише повномасштабного вторгнення загинула понад сотня медійників — і цивільних, і тих, хто мобілізувався до лав Сил Оборони, щоб висвітлювати злочини росіян. Буквально кілька днів тому на Дніпропетровщині, за 17 кілометрів від лінії бойового зіткнення, дрон на оптоволокні атакував авто, в якому журналісти їхали разом із військовими 148 бригади ДШВ. Влетів просто в сітку на лобовому склі. На щастя, всі живі. І це вже не перший раз, коли наших воєнкорів атакують окупанти біля лінії фронту. Ось така ціна правди про війну.
Але правда потрібна та цінна не лише на фронті. Вона потрібна всюди. Де хтось хоче сховати корупцію, закрити рота незручним, вимкнути канал із сітки, налякати активістів обшуками чи переслідуваннями. Бо країна без вільної журналістики дуже швидко починає гнити зсередини. І ризикує стати не європейською демократією, за яку ми боремося, а маленькою копією росії з цензурою, страхом і ручними медіа.
Ми бачили розбиті після російської атаки студії телеканалів, згорілі офіси видань. Бачили, як «5 канал» і «Прямий» відключали від цифрового етеру, як на журналістів тиснули, як намагалися викинути з інформаційного простору тих, хто ставить незручні запитання. Я добре пам’ятаю ціну справжньої журналістики на Помаранчевій революції 2004. Пам’ятаю, як важко, ризиковано, але важливо їм було працювати під час Революції Гідності. На фронті, на революціях, в окупації, у розслідуваннях, у боротьбі з корупцією, біля судів, у найважчі моменти для країни. Але саме в цьому і є сенс професії — не мовчати.
Справжня журналістика — це запобіжник і захисний механізм від скочування держави в прірву авторитаризму. І за це я вас дуже поважаю. Дякую воєнкорам, редакторам, операторам, ведучим, розслідувачам. Усім, хто тримає планку професії. Бути журналістом — це високе звання. Його треба бути гідним. Чесна журналістика не завжди зручна. Але без неї не буває демократичної держави.
Відомий журналіст переймається, що "Порошенко може використовувати кейс Червінського для власної політичної вигоди" (с)
Залишимо в дужках питання чому відомого журналіста не цікавить для чиєї ж вигоди полковника, який напередодні вторгнення попереджав про кротівню в шоблі ларьочників, тримали в клітці - але ця збочена логіка стосовно П'ятого вже досягла межі абсурда.
Він і генерала Марченка витягував для "власної політичної вигоди"?
І генерала Павловського?
І генерала Галушкіна?
І Антоненка, Дугар та Кузьменко теж рятував від аваківщини задля "власної політичної вигоди"?
Чи може Томос здобував для "власної політичної вигоди"?
І Мінськими угодами уникав повномаштабної війни" для "вигоди", хоча "не хотів заканчувать"?
А допомоги ЗСУ надав на 8 мільярдів (попри "превентивні" санкції) - це вже точно для "власної політичної вигоди".
І "для власної політичної вигоди" перебуваючи під 120 кримінальними справами мав сміливість називати друзів ОП типу Портнова і Баканова з Єрмаком муд@ками, а e-бакінг e-бакінгом?
Якось дивно "власна політична вигода" Порошенка завжди співпадає з інтересами України - чому це відомим журналістам не впадає в непідкупні очі, як думаєте?
Звісно, "в боротьбі з корупцією під час війни важливо не переборщити до адмінистративної дисфункції" це правильна теза, тільки не у випадку, коли корупція стає системоутворюючою складовою, і без неї не обходиться взагалі нічого - ні мобілізація, ні будівництво ракет, ні захист енергооб'єктів, ні фортифікація тощо.
І тоді доводиться вигадувати дивовижні аргументи типу "з корупцією в армії будуть неякісні міни, а з адміністративною дисфункцією не буде ніяких" (так, ніби міни що рвуться в стволах чимось принципово відрізняються від їхньої відсутності), що може свідчити про свідомі маніпуляції з боку наших відомих публічних патріотів.
Чи наприклад витрата мільярдів на "трирівневий захист енергетики" з нульовим результатом - це на їхню думку і є норма, головне без "дисфункції"?
Або на втручання колективним Міндічєм в оборонний бюджет та кадрові питання Уряду, на фокуси Шурми з махінаціями на сотні мільйонів, на "двушкі на Москву" теж варто закривати очі, аби не "переборщити"?
При цьому чомусь не згадуються темні часи "наживання на війні", коли "криві дула" та "свінарчюкі" були найбільшою проблемою наших антикорупціонерів - як яскравий приклад, коли викинули дитину разом з брудною водою і"переборщили" аж до "дисфункції" розведень військ та "розмінування 20 ділянок".
Зато тепер нам ледь не офіційно пропонується толерувати брудні потоки "Династії" під приводом тягот військового часу - але ви не переможете Росію, поки не приберете цю шизофренію з голів.
📜 Кажуть, десь між Складом Тисячі Коробок і Майстернею Добрих Справ живуть Панда логістики та Фея мерчу.
Саме вони бережуть Печеру Скарбів — місце, де замість золота й коштовностей зібрані футболки, кепки, чашки, брелоки та незвичайні "трофеї". Та на відміну від казок, тут скарби не ховають від людей. Навпаки.
➡️ Завітайте на донат-платформу "Справи громад", оберіть дарунок до душі, зробіть донат на ЗСУ — і тоді складські ельфи швидко запакують ваш скарб та вирядять його в дорогу.
✨ Найголовніше! У цій легенді кожен подарунок має чарівну силу: він допомагає нашим військовим наближати Перемогу. А потім він ще довго нагадуватиме вам, скільки добрих справ ми зробили разом з вами. 💙💛
Насправді підвищення податків і тарифів під час тривалої війни річ хоч і неприємна, але об'єктивна, питання в іншому - навіщо з пафосом під фанфари на навищому рівні обіцяти, що підвищень не буде та заповнювати цією брехнею весь інформпростір?
Я розумію, що більшовицькі практики "жить стало лудше, жить стало вєсєлєє" та "вже це покоління буде жить при комунізмє" спрацювали на ура;
але тепер не ХХ століття - і з цих скринів починають ржати не за 50 років, а за 2-3 максімум.
Скільки можна трахати народ в голову нездійсненими фантазіями, навіть якщо більшість за інерцією продовжує вірити?
Хіба в цьому функція влади, безкінечно поїти "кавою в Ялтє в має" 2023?
Це все одно призведе до втрати довіри та розчарування, скільки не роби темників та не намагайся підминіти реальність позітівним "єдиним".
І від цього все одно доведеться відмовитись, доведеться дорослішати, бо коли тонуть в брехні та лицемірстві - рано чи пізно починають тонути в крові.
Спочатку Верещук ствержувала, що "Степан Бандера герой не для всіх українців" (с), і переконувала, що "Томос нам не потрібен, бо його нам уже надав московський патріарх Алєксій" (с)
Потім "ургєнтно розміновувала" Донбас і скоропостижно запускала з Чонгара шатли на знак перемоги над баригами, які "не хочуть заканчувать війну".
..... Зато тепер в красівій вишиванці радісно і патріотично зустрічає прах Андрія Мельника для перепоховання в Україні.
Так що це тільки різні іпсошніки кажуть, що нічого не змінюється.
Почекайте, ще пару епізодів плівок Міндіча - і прийде час коли Ірина Андріївна буде агітувати голосувати за Петра Олексійовича Порошенка.