«План миру» має розпочинатися з негайного та всеосяжного припинення вогню, а вже потім можна сідати за стіл перемовин.
Дванадцять років тому було укладено Мінські угоди. Найкраще їх охарактеризував сам путін, коли сказав, що ми з Меркель його обдурили, вигравши п'ять років для розбудови української армії.
Тоді головним завданням було врятувати Україну. Ми прагнули не дати розв'язати війну в момент, коли українська армія не мала резервів, а державна скарбниця була порожня. І це вдалося.
У 2022–2023 роках нас годували заявами, що «Мінська-3» не буде, а припинення вогню нам не потрібне. Мовляв, нам потрібні гарантії безпеки, саміти чи безглузді переговори.
Сьогодні Україна живе під постійний гул сирен та звуки вибухів. Країна-терористка вдень та вночі б’є по наших містах ракетами й дронами. Київські рятувальники, комунальники, медики й самі містяни живуть в умовах, близьких до бойових. Та попри це вони щодня виходять рятувати людей і відновлювати роботу інфраструктури столиці.
Українці хочуть миру набагато більше, ніж політики. Вони заслужили на мир. Але неможливо назвати миром ситуацію, коли Україна втратить суверенітет. Не буде миром і ситуація, коли хтось ззовні обмежуватиме Збройні Сили. Коли кістлява рука агресора стискатиме горло нашій церкві або коли ми питатимемо в когось дозволу говорити власною мовою. Це капітуляція.
Українці хочуть миру, досягнутого дипломатичним шляхом. Але найкращий дипломат у світі — це Збройні Сили України. Саме наше військо забезпечує нам сильніші позиції на переговорах.
Спочатку Штілерман повідомляє, що Міндіч йому "надав секретні чертежі ракет, користуючись політичними зв'язками" (с) - а потім його технічна директорка хвалиться, що FP "розробляє балістику 2 роки там, де їнші витрачають 15" (с)
Тобто вони отримали готові технічні рішення, напрацьовані десятиліттями державними КБ, оформивши фактичну монополію, завели під це мільярдне бюджетне фінансування -.... і видають за власне потужне досягнення.
І знову ця відверта шизофренія не викликає резононсу в зґвалтовоному позітівом суспільстві.
Бо насправді ми не виграли час, а втратили його, тому що українська балістика почала випробування ще в 2018 році (при чому з дальністю до 500 км, а не до 250 як зараз), але потім прийшла "епоха простих рішень" і від неї фактично відмовились;
аж поки "правильні люди" не побачили в цьому золоту жилу, витративши дорогоцінний час на переведення виробництва ракет з державних КБ на приватну контору.
Результат бачимо.
Вірніше переважно бачимо не в ефективності, а в заявах, гаслах, заголовках - в той час як ворог вже почав руйнувати мости в Києві.
Фінансова складова цієї історії теж буде цікавою, бо наприклад 100 000 000 000 грн. на дрони для тієї ж FP - це вартість мінімум 6500 російських реактивних "Геранєй", але щось Москва і віддалено так не потерпає як Київ.
Так що красива картінка про "успішний успіх" "молодих талановитих" знову не витримує зіткнення з реальністю, це вже наша печальна традиція.
Позитивні блогєри роками не можуть розібратись за що Червінського тримали в клітці.
Мовчать про кротів Баканова в СБУ та "шатли" Верещук на Чонгарі.
Про "розведення та розмінування" імені Єрмака навіть не заїкаються.
У них омерта по невідомим керівникам Мудрої, про "двушкі на Москву" Міндіча, про акціонерів Династії, про втікшого Генпрокурора, про мільярди на "мілфтек" Штілермана.....
..... зато тепер позитивні блогери такі - "А ЩО ТАМ ПО ГОНЧАРЕНКУ??!!"
А тим часом слуги хочуть заборонити банкам перевіряти походження грошей для внесення застави за підозрюваних. В законопроєкт 15269 на друге читання вносять відповідну поправку:
«Установити, що протягом дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, банк не вживає заходів для встановлення джерел походження коштів у разі якщо такі кошти призначені для внесення застави відповідно до статті 182 Кримінального процесуального кодексу України та перераховуються на відповідний спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов’язків…»
Тобто для того, щоб можна було вже не мішками в банк носити, як за Галущенка, а одразу фургон з баблом заганяти. Щоб черговий корупціонер(ка) миттєво за кошти общака вийшов(вийшла) з СІЗО під заставу.
Боротьба з корупцією, кажете? Фінансування потреб України з Євросоюзу, кажете? Ну-ну…