Телеграм канал «Prozapas»

Боротьба з олігархами в Україні закінчилась придбанням Ахметовим в Еміратах апартаментів за 500 000 000 $.

Не дарма Шефір з ним на футбол ходив, не дарма, мабуть запрошення на новосєльє отримав.

Конєц епохі триває💪 💚

Пам'ятаєте перед виборами 2019 року натовпи бородатих пацанів з т.зв. "національних дружин", які штовхались з поліцією, атакували авто Верхголовкома і проводили сумнівні марші столицею?

А тепер уявіть, що всі вони матимуть право на легальну зброю.

Так що в наших умовах перші, хто будуть озброєні короткостволом, це не "звичайні громадяни для самозахисту" - а сумнівні приватні "корпуси".

Такі на жаль реалії нашого скаліченого суспільства, якщо відкинути ілюзії про "рівність озброєних чоловіків" - нам до цього як до кави в Ялті рачки;
(а з деякими поліціянтами, які тікають при вигляді зброї - ситуація при чиємусь недоброму бажанні може взагалі бути неконтрольованою, я вже мовчу про вплив КГБ).
_____
А щодо прикладу сталого суспільства зі легалізованою зброєю як наприклад в США, то днями там якесь їбануте вбило 8 дітей - і як легалізація цьому запобігла?

Так що питання набагато складніше, якщо подумати.

Але думати у нас досі не так популярно, як закликати просто видати кожному бажаючому по пістолету.

От бачите, Єрмак і Міндіч не з'явились за викликом до суду - а на суд до Порошенка навпаки, не з'явились судді.

І тільки в шизофренічній "країні мрій" перемігшого позітіву "оні одінаковиє" (тм);
це називається "ми хочемо достроково всупити до Євросоюзу".

Над українцями триває цікавий експеримент, який потрапить в підручники не тільки з історії, але і з психіатрії.

Так цікаво слухати попередження реєстрових ультра-патріотів про розгул російських ІПСО та про кремлівську кампанію з дискредитації українського опору.

... а коли ви привозили свиней на Майдан, пригали на капот Верховного, волали про "Вальцмана", "де відрубані руки?" та "здав Маріуполь" - шо то було?

Не ІПСО і не дискредитація, нє?

Чи треба було "проєбать" епоху гідності, щоби нарешті роздуплитись де насправді ворог і наскільки небезпечно підмахувати його зусиллям на протистояння всередині країни?

Так що тепер про свої душевні переживання вам непогано було б розповідати стоячи перед дзеркалом, бо може скластись враження, що "а то пУтін нападьот" і "враг нє в Крємлє" з'явилось ОНО САМО, і ніхто не збирається робити жодних висновків - інакше вся ця патетика лицемірство, не більше.

Сім років — це достатній час, щоб емоції вляглися. І достатній, щоб чесно відповісти: що за цей час сталося з країною?

Сьогодні Україна — це країна, яка не лише воює. Це країна, яка виснажена. Людськи, економічно, інституційно. І перший крок до відновлення — це чесність.

Сім років тому ми всі почули знайому обіцянку: що достатньо змінити обличчя — і зміниться система. Чули, що держава — це застосунок, який можна «оновити» за одну ніч. Як виявилося, держава — не смартфон.

Ми вистояли. Це величезне досягнення. Але вистояти — не означає перемогти в довгій перспективі. Перед нами інше завдання — перезавантажити країну, яка тримається на межі ресурсів. І це питання не окремої політичної сили. Це питання коаліції відповідальності.

Нам потрібно повернути гідність. Ми пройшли через Революцію Гідності і знаємо цьому ціну. Коли закон працює однаково для всіх. Коли держава поважає громадянина. Бо без гідності не існує довіри. А без довіри не існує країни.

Україні потрібна відмова від популізму. Популізм — це коли складне пояснюють просто. А потім дуже складно пояснюють, чому нічого не вийшло.

Нам потрібна економіка, яка працює на оборону, створює робочі місця і повертає людей. Бо люди повертаються не закликами. Вони повертаються туди, де є сенс жити.

І найважливіше — ми маємо говорити про завершення війни. Не як про мрію, а як про план. «Якось воно завершиться» — це не стратегія. Країна має почути план. Бо тільки так із країни, яка вистояла, можна зробити країну, яка перемагає.

📩 Telegram 😎 Facebook 🕊 Twitter

👆👆👆
Знову "Гончаренко розповсюджує російські ІПСО" 🤷‍♂