Телеграм канал «Prozapas»

Перше квітня у багатьох асоціювалося з Одесою, Гумориною, з безневинним «у вас вся спина біла». Але зараз якось не до жартів. І говорити сьогодні треба про справді важливе.

У 2025 році Україна мала отримати 12,5 мільярдів допомоги від Європейського Союзу в межах Ukraine Facility, а отримала лише 10,5. Два мільярди євро, які нам потрібні як повітря, просто розчинилися в повітрі. Не через війну. Не через позицію партнерів. А через те, що українська влада не виконала взяті на себе зобов’язання. У 2026 році ризики ще більші. І Україна може недоотримати вже не 2, а щонайменше 4 мільярди євро лише в межах цієї програми.

І це лише початок. На цьому тлі зависає значно більша підтримка в межах проєкту на 90 мільярдів євро. Хочу окремо нагадати: ці 90 мільярдів — це не просто кошти платників податків країн Євросоюзу. Їх забезпечили заморожені російські активи. Отже, якщо ці кошти не будуть використані для підтримки України, у росії з’являється надія отримати ці активи назад. А в умовах війни такі втрати б’ють по нашій обороноздатності.

Не отримавши ці кошти, і армія, і мільйони українців можуть опинитися в дуже серйозних проблемах. І саме тому я хочу нагадати: рівно чотири роки тому, першого і другого квітня, Юрій Бірюков, Олександр Погребиський, Марина Порошенко і я вперше побачили Бучу. Не ту Бучу, яку згодом показали журналістам, коли з вулиць уже прибрали тіла. А справжню — з мороком, шоком і жахом. І я можу стверджувати: саме жертва Бучі, саме героїзм Збройних Сил України допомогли Україні вибороти статус кандидата в члени Європейського Союзу. Бо народи країн-членів були шоковані звірячою жорстокістю Росії.

І от зараз, через чотири роки, Україна отримала жовту картку від Європейського Союзу. Саме вчора єврокомісар з питань розширення, великий друг України Марта Кос, була змушена направити офіційний лист голові Верховної Ради. Цей лист намагалися приховати і від парламенту, і від суспільства. А це вже про страх. І лише завдяки медіа, громадським активістам, окремим народним депутатам і журналістам українське суспільство дізналося зміст цього звернення.

За дипломатично стриманими формулюваннями є абсолютно чітке повідомлення і навіть попередження Україні: ви втрачаєте довіру, ви втрачаєте гроші, ви втрачаєте час. Єврокомісар прямо говорить: Україна мала б виконати конкретні кроки. Правосуддя. Енергетика. Державне управління. Прозорість і ефективність. Транспорт. І це не забаганки Європейського Союзу. Це реформи, які потрібні нам.

Ви запитаєте: а скільки ж саме кроків Україна не виконала? У грудні йшлося про десять чітких кроків плану Качки–Кос, тобто спільного плану українського уряду і Європейської комісії. І станом на зараз із десяти пунктів не виконано жодного.

Більшість вимог стосуються першого кластера, фундаменталс: верховенства права, демократії, правосуддя. І йдеться не лише про закони. Проголосувати закони буде недостатньо. Питання в імплементації, у практиці, у застосуванні. Бо Європа дивиться на власні очі: чи є в Україні незалежні суди, чи працюють незалежні правові інституції, чи позбавлена Україна політичного тиску.

Довіра — це ще одна головна валюта євроінтеграції. Саме на довірі базувалися наші здобутки 2017–2018 років. І Угода про асоціацію, і безвіз, і поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі.

Тому ми, «Європейська Солідарність», вимагаємо негайно на найближчому пленарному тижні ухвалити всі законопроєкти плану Качки–Кос.

Ще раз наголошую: це не просто список законів. Це тест. Тест на довіру, який Україна має пройти. Я говорю про це сьогодні для того, щоб Україна не втратила свій історичний шанс. Бо вікно можливостей дуже вузьке. І цей шанс для нас відкрили Збройні Сили України. Саме вони його заслужили. А влада не має права його втратити.

«Європейська Солідарність» робитиме все для того, щоб євроінтеграція нашої країни продовжувалася.

📩 Telegram 😎 Facebook 🕊 Twitter

🎲 Благодійна лотерея #41

👏 Все просто! Ми розігруємо скульптуру від митця Fill Feaouill.

👌 І цього разу це просто скульптура, з дуже простим меседжем, який зрозуміє будь-який українець, і взагалі будь-яка нормальна людина. Перемога добра над злом. Правди над кривдою. Світла над темрявою. ЗСУ над окупантами. Перемога котиків над… в принципі, над усім.

🐱 Бо котики — це добре.

💥 А ще краще — скульптура Філа, виготовлена з артилерійської гільзи, із симпатичним котиком і не симпатичними та неживими поганцями, яка може стати вашою, якщо ви придбаєте квиток лотереї, а краще навіть декілька, щоб підвищити свої шанси на виграш.

🤝 А ще краще — що всі кошти, зібрані в ході лотереї, ми витратимо на допомогу ЗСУ, тож нема про що буде шкодувати, адже головне — не перемога в лотереї і не приз, а головне — це допомагати ЗСУ.

🪖 Бо ЗСУ це теж котики.

🎟 Беріть участь у лотереї, купуйте квитки, і дивіться розіграш у прямому ефірі на YouTube-каналі «Справи громад» у понеділок, 6 квітня, о 14 годині.

Коли наша патріотична Верещук пускала свої "шатли" через Чонгар, вона чомусь не переймалася долею поховань відомих українців не те що поза межами України, але і на окупованих територіях, зокрема могилою Євгена Адамцевича в Бахчисараї (не сумніваюсь, що вона і до сьогодні не знає хто це).

А тепер з потужним виразом нового ліца сидить на нараді щодо українського Пантеона, ніби ніколи не заявляла, що "Томос не потрібен, бо нам його надав московський патріарх Алєксій" (с), і корчить берегиню національної спадщини.

Ще один приклад хімічно чистого лицемірства, в якому ми потонули після кінця епохі "какой разніци";
хоча можливо вона в Пантеон захоче якого-небудь Щорса оприділити, тоді зрозумілий цей ужас.

Сьогодні день народження мого великого друга та мудрого політика Олександра Турчинова — нашого «кривавого пастора».

У найтяжчі для України дні він взяв на себе відповідальність за державу. Саме з ним пов’язані рішення, які допомогли нам вистояти, зміцнити оборону і дати поштовх розвитку ракетних програм.

Від себе дякую за надійність, силу і вірність Україні. Міцного здоров’я, наснаги, Божого захисту і многая літа. З днем народження, друже!

📩 Telegram 😎 Facebook 🕊 Twitter

Знаменитий випускник Трускавця Тищенко заявив, що перебування в "слуґах народа" для нього "не просто втрачений час, а втрачене життя".

Але що передумовою цієї печальної події стали втрачені мозгі - Микола Миколайович не усвідомить, бо нема чим.

Така от діалектика конца епохі, яка спрацьовує не тільки на його прикладі, тому у нас стільки втрачених життів.

Лопати готувати, це ж очевидно.

Цей фахівець замість своєї дешевої "експертизи" має давати свідчення щодо своєї бездіяльності на посаді, коли його за 5 місяців попередили про напад - а він поклав на смертельну небезпеку зелений болт.