Якось мало позітівні блогєри пишуть про річницю "стадіона", після якого "побєділі баригу" - не наводять цитат, не радіють прозорливості, не надають прикладів звершень.
Мабуть, досі не можуть розібратись хто ж наживається на війні.
📍Ти чув? Форум «YOUTH VISION: крізь 10 років» наближається😱
Цього разу «YOUTH VISION» - це подорож крізь 10 років. Крізь час, крізь досвід і крізь майбутнє. Бо «СОЛІДАРНІЙ МОЛОДІ» - 10 РОКІВ🤩! І ми поринемо у їх різні виміри:
🤩Погляд крізь мрію, яка колись об’єднала людей у велику команду
⚡️Погляд крізь досвід, який сформував мережу молодих політиків
🌍Погляд крізь міжнародні партнерства, що відкрили нові можливості
🪖Погляд крізь через війну, яка змінила всіх нас і змусила переосмислити усе
🖼️Погляд крізь культуру та ідентичність, які стали фундаментом
І це ще не все 👀
⭐️ топові спікери та зіркові гості
🤝 нетворкінг з молоддю з усієї України
🎁 купа сюрпризів та подарунків
📍 м. Київ, вул. Десятинна, 12 (Arthall D12)
⏰ 25 квітня
Брєдом про "космічєскі войська за 3-5 років" "слуґа" Вєніславський підхоплює естафету попередників з їхнми "2-3 нєдєлі", "план перемоги" та "кофє в має в Ялтє", і вривається в табун конкурентів Безуглої з Богуцькою.
Цей космонавт краще б згадав як він в 2023 розповідав як "додаткова мобілізація не потрібна", і щось з цим робив замість скормлювати чергову нереальну позітівну дічь.
Таке враження, що в їхніх стройних рядах для відволікання уваги завжди має орудувати якийсь дурачок (теж за калькою рОсії, до речі).
Олег Барна завжди боровся за Україну та її вільне майбутнє.
Уже третій рік, як його немає з нами, а досі важко до цього звикнути.
Його смерть тоді стала для мене ударом, цілковитою несподіванкою, хоча на фронті смертельна загроза всюди. Олег загинув під час штурму ворожих позицій за день до свого дня народження 17 квітня, біля села Павлівка на Донбасі. До останнього подиху він виконував те, у що вірив: Україна повинна бути сильною та незалежною. І нічому російському немає місця на нашій землі.
Олег завжди був серед перших: мав гаряче серце, був чесним і прямолінійним. Ніколи не стояв осторонь, коли Україна кликала: ні тоді, коли був студентом і брав участь у голодних протестах, ні коли став народним депутатом.
У лютому 2014 року ми разом були на Майдані. Тоді, в Маріїнському парку, Олега поранили під час протистоянь із силовиками. Він показав, що не боїться пролити власну кров за гідність і свободу українців, за наше європейське майбутнє. Таким принциповим я і знав Олега весь час нашої дружби та державної роботи.
А ще Олег був дуже впертим і завжди наполягав на своєму. Попри травми він пішов добровольцем на фронт, коли на сході України розпочалася війна. Взяв до рук зброю і в 2022 році, хоча вже був непридатний до служби, і домігся, щоб його взяли саме до штурмової бригади.
«Ми маємо залишити нашим дітям захищену, безпечну країну, щоб вони більше не знали, що таке війна й убивства, які несе російський чобіт», — казав Олег.
Друже, ти давно вже в небесному війську, а ми тут продовжуємо твою боротьбу.
"Послані богом" "новиє ліца" пропонують обмежити доступ дітям до соціальних мереж - і це могло б бути предметом обговорення, якби не їхній "єдыный марафон".
Бо попри всі обмовки, в соціальних мережах у дитини є простір для вибору, є шанс зацікавитись якісним контентом, розвивати критичне мислення, вчити іноземні мови, а при "єдыному" - жодного.
Та придумка "менеджерів" прибила і так невисоку здатність суспільства до ментального опору примітивній пропаганді;
просто"Квартал" замість "термоса" та "горіла хата" патріотично напялив на Лисого вишиванку і став йуморіть про "сіськадовськ" та ТЦК, а на додачу колективний Міша Подоляк п'ятий рік загоняє під чуби "2-3 нєдєлі" та "кофє в Ялтє";
про нав'язування калькованого з росії-білорусіі позітівного чучхе (та ще й за дурні мільярди), годі й казати.
Так що перед тим, як обмежувати дітей у відвідуванні соцмереж, їх краще одразу попередити - "твой тєлєвізор піздІт" (c)