Після "двушок на Москву" Міндіча, безкарної кротівні Баканова, позасудових "санкцій", фактично узаконеного мафіозного дерібана, показового ігнору рекомендацій ЄС з питань державного управління, "тролінгу" НАТО від Безуглої врешті решт - чого ви очікували від виступу Марка Рютте?
Падіння на коліна від нашої потужності та благання Україні вступити до Ал'янса прям в березні?
(тим більше ми премудро подали "заявку на швидкий вступ" ще в вересні 2022, якщо хто забув).
Звідки знову стільки зневаги та невиправданих очікувань?
В цьому краш-тесті ми не виконуємо домашніх завдань - ось сувора правда, яку не покажуть на "марафоні" та позітівних майданчиках, які зімінили в Україні інформаційний простір.
Нам за 4 роки не спромоглись створити навіть Уряд національної єдності, зато влаштували якусь дічь з мобілізацією, ідіотське брехливе побєдобєсіє, пересування ліжок раз на півроку, вкрадений енергозахист та будівництво ракет продюсерською конторою - яке нахрін НАТО?
Про рівень західної допомоги можна сперечатись скільки завгодно, але факт один - без неї ми б взагалі не вистояли;
від цього треба відштовхуватись.
І шукати внутрішні резерви для вирішення своїх проблем, у нас тут досі поле непахане, а не стібати Генсека НАТО, який насправді сказав відверто, хоча дипломатично - заслуговуєте підтримки, але не вступу, бо не подаєте сигналів про готовність.
А носіння рожевих чи зелених окулярів це не робота - вони завжди ламаються склом всередину, і це не проблема Рютте.