Екологічна шкода через скид неочищених стоків: на Харківщині повідомлено про підозру посадовцю КП
Майже 95 тисяч кубометрів неочищених каналізаційних стічних вод, забруднення земель і річки, небезпека для екосистем та людей — такі наслідки, за даними слідства, стали підставою для повідомлення про підозру головному інженеру одного з комунальних підприємств Харківської області.
🔴За даними слідства, упродовж майже десяти місяців 2025 року через неналежне забезпечення роботи систем водовідведення та очисних споруд підприємства було допущено понаднормовий скид близько 95 тис. кубометрів неочищених каналізаційних стічних вод. Спочатку вони потрапили на земельну ділянку площею понад 1200 квадратних метрів, а згодом природним шляхом — до річки Вільхуватка.
🔴За висновками комплексної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи, забруднюючі речовини проникли у ґрунти та підземні води, створивши ризики для екосистем басейнів річок Мжа та Сіверський Донець.
🔴Експерти зазначають, що такі забруднення можуть призводити до деградації земель, погіршення якості підземних вод, загибелі окремих видів флори і фауни, а також до виникнення довготривалих екологічних проблем. Встановлено, що хімічні речовини, які потрапили до навколишнього природного середовища, є шкідливими для довкілля та становлять небезпеку для здоров’я людей.
🔴Загальний розмір збитків, завданих навколишньому природному середовищу, становить понад 105 тисяч гривень.
🔴За процесуального керівництва Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова головному інженеру комунального підприємства повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 239 та ч. 1 ст. 242 Кримінального кодексу України — забруднення земель і порушення правил охорони вод.
🔴Правоохоронці встановлюють усі обставини вчинення кримінальних правопорушень та перевіряють причини, що призвели до екологічного забруднення.
Досудове розслідування проводять слідчі СВ ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено в законному порядку та не встановлено обвинувальним вироком суду.
Відновлення природних ресурсів може тривати роками, тому кожен випадок забруднення довкілля перебуває під особливою увагою правоохоронних органів та екологічних служб.
Російський терор має конкретні імена, посади й накази
Офісом Генерального прокурора спільно зі Службою безпеки України розпочато досудове розслідування за фактом комбінованої російської ракетно-дронової атаки на Київ та Київську область у ніч проти 2 липня 2026 року.
Її жертвами стали 30 цивільних осіб, які просто загинули тому, що українці. Ще понад 90 зазнали різного ступеню поранення.
Ні, це не випадковість. Це системний терор цивільних.
Кримінальне провадження відкрито за ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України порушення законів та звичаїв війни, передбачених міжнародними договорами, а також віддання наказу про вчинення таких дій.
Цілями цього удару не були військові чи стратегічні об’єкти. Росіяни умисно били по житлових будинках і цивільній інфраструктурі, забравши життя невинних людей, за якими сьогодні в жалобі вся Україна.
Такі дії є грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права.
За даними слідства, безпосередню відповідальність за організацію цієї атаки несе начальник генерального штабу збройних сил російської федерації – перший заступник міністра оборони рф Валерій Герасимов.
Встановлено, що атака була спланована та організована ним за попередньою змовою з вищим політичним керівництвом держави-агресора. Реалізацію злочинного задуму забезпечили підпорядковані йому командувачі та військові підрозділи.
За нашими даними, саме Герасимов об’єднав у єдиний злочинний задум дії дальньої авіації, Чорноморського флоту, Сухопутних військ та підрозділів безпілотних систем. Це ті підрозділи, які б’ють по Україні з бомбардувальників, кораблів-ракетоносіїв та наземних оперативно-тактичних ракетних комплексів. Вони атакують наші міста ракетами типу «Х», «Кинджал», «Калібр», «Іскандер» та ударними БПЛА.
У межах цього кримінального провадження будуть досліджені й інші масовані ракетні та дронові атаки по території України.
Ми встановлюємо повний ланцюг відповідальності російського командування: від тих, хто ухвалює злочинні рішення і перетворює терор проти мирних людей на державну політику, до тих, хто безпосередньо запускає дрони й ракети по українських містах.
Кожна роль буде доведена і кожне ім’я – встановлене. Усі причетні відповідатимуть.
Щирі співчуття усім, хто втратив цієї ночі близьких та рідних.
Воєнні злочини не мають строку давності. Я переконаний, що особиста відповідальність Герасимова і його спільників це лише справа часу.
Захисник України Сергій Миколайович Грибков — прокурор та доброволець, який став у стрій захисників України від початку вторгнення росії на Луганщині.
Сергій — уродженець Луцька. У 2005 році розпочав свою роботу в органах прокуратури помічником Володимир-Волинського міжрайонного прокурора Волинської області. Відтоді працював на різних посадах у прокуратурі м. Володимира-Волинського та в Луцьку, у структурних підрозділах прокуратури області. Рішення про захист країни прийняв, обіймаючи посаду прокурора відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури Волинської області.
У зону АТО Сергій пішов добровольцем у липні 2014 року, приєднавшись до лав батальйону «Айдар». Виконував бойові завдання на Луганщині: обороняв селище Хрящувате, село Червоний Яр, селище Велика Вергунка, патрулював місто Щастя.
Російські окупанти забрали життя Сергія 5 вересня 2014 року. Тоді під час виконання бойового завдання в районі села Весела Гора поблизу м. Щастя його підрозділ «Грізлі» батальйону «Айдар» потрапив у засідку російського спецназу. У бою Сергій загинув. Чоловіку було 33 роки.
Дізнатися про долю Сергія та увічнити його пам’ять вдалося не одразу: спочатку воїна поховали як невідомого солдата на військовому кладовищі в селі Чмирівка під Старобільськом. Тільки у 2016 році, завдяки експертизі ДНК, Сергія вдалося ідентифікувати, і 8 квітня того ж року його перепоховали на Алеї почесних поховань міського кладовища у селі Гаразджа Луцького району.
Мужність добровольця вшанована різними нагородами:
· Указом Президента України Сергій Грибков був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно);
· Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно);
· У 2019 році рішенням Луцької міської ради йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Луцька» (посмертно).
Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять Сергія Грибкова — прокурора, який взяв зброю, аби захистити закон, свободу та незалежність України.
‼️Шестеро постраждалих, серед них — троє дітей: російський безпілотник атакував Лозову
За даними слідства, 3 липня близько 02:45 збройні сили рф завдали удару по м. Лозова Харківської області. Попередньо встановлено, що для атаки ворог застосував безпілотник «Герань-2».
Внаслідок влучання пошкоджено приватні житлові будинки.
Постраждали шестеро мирних жителів. Серед них — родина з шести людей: 31-річний чоловік, 27-річна жінка, троє їхніх доньок віком 10 років, 6 років і 1 рік, а також 58-річна мати жінки.
У 10-річної дівчинки діагностовано вибухову травму та термічні опіки, які охоплюють близько 40% поверхні тіла. Дитину у тяжкому стані госпіталізовано до лікарні.
Батьки дівчинки, її молодші сестри та бабуся зазнали гострої реакції на стрес.
За процесуального керівництва Лозівської окружної прокуратури Харківської області розпочато досудове розслідування за фактом вчинення воєнного злочину (ч. 1 ст. 438 КК України).
Викрито шахрайську мережу криптообмінників, які обкрадали людей по всій країні
Проведено понад 20 обшуків у семи регіонах України.
У реальності під вивіскою сервісу з обміну валют та криптоактивів працював механізм заволодіння грошима людей.
Схему маскували під легальний бізнес: сайт, заявки, Telegram-комунікація, коди підтвердження, пункти обміну у всіх регіонах. Усе було зроблено так, щоб люди повірили, що мають справу з реальним фінансовим сервісом.
Насправді після передачі готівки клієнти не отримували ані криптовалюти, ані повернення коштів.
Показова деталь. Під час документування злочину учасники мережі за тією ж схемою заволоділи 50 тис. грн у межах оперативної закупівлі.
Тобто діяли не ситуативно, а за чітким алгоритмом.
Був відпрацьований механізм. Після того як людина залишала заявку на сайті, з нею зв'язувався менеджер компанії, який повідомляв номер заявки, індивідуальний код підтвердження, адресу пункту обміну та інші реквізити.
Далі клієнти приходили до визначених пунктів обміну та вносили кошти, які ті привласнювали, а люди отримували лише формальні пояснення і затягування процесу на невизначений термін.
Під час обшуків вилучено готівку в різних валютах на загальну суму понад 20 мільйонів гривень.
Готуються повідомлення про підозру викритим учасникам схеми заволодіння чужим майном шляхом обману за попередньою змовою групою осіб.
У сучасному фінансовому світі шахраї теж виглядають «сучасно». Але обман залишається обманом, навіть якщо він оформлений як новий криптообмінник.
Якщо людина передає гроші, а натомість не отримує нічого, то це не бізнес-модель, а предмет кримінального провадження.
Слідство триває. Встановлюємо всіх, хто забезпечував роботу цієї платформи від організаторів до тих, хто приймав кошти у потерпілих.
FPV-дрон атакував АЗС у Харкові: поранено трьох людей, серед них дитина
За даними слідства, 2 липня близько 17:50 російські військові завдали удару FPV-дроном по Київському району Харкова.
Ворожий безпілотник влучив по території автозаправної станції.
Поранення дістали троє людей: 37-річний чоловік, 36-річна жінка та 7-річна дівчинка.
За процесуального керівництва Київської окружної прокуратури м. Харкова розпочато досудове розслідування за фактом вчинення воєнного злочину (ч. 1 ст. 438 КК України).
Протаранив авто НАБУ, наїхав на детектива і намагався знищити докази: прокурори в суді домоглися реального строку покарання
🔹57-річний харків’янин проведе реальний строк за ґратами за напад на двох старших детективів Національного антикорупційного бюро України під час виконання ними службових обов’язків.
🔹Злочин стався у лютому 2024 року у Харкові. Детективи НАБУ прибули туди для проведення невідкладного обшуку автомобіля в межах кримінального провадження за фактом одержання неправомірної вигоди. Правоохоронці заблокували автівку фігуранта службовим транспортом, представилися та пред’явили посвідчення.
🔹Почувши про обшук, водій почав поводитися агресивно. Ігноруючи вимоги детективів, він різко рушив назад, протаранивши службову машину Бюро, після чого поїхав уперед та здійснив наїзд на одного з правоохоронців. Потерпілий отримав забій грудної клітини та руки. Керманич продовжував небезпечні маневри, створюючи небезпеку для оточуючих, через що детектив вимушений був застосувати табельну зброю та прострелив переднє колесо автівки втікача.
🔹Після зупинки транспортного засобу чоловік почав видаляти дані зі свого телефону, який мав стати речовим доказом у провадженні. Коли вже другий правоохоронець відкрив двері салону та спробував завадити знищенню інформації, фігурант штовхнув його. Внаслідок цього детектив ударився головою об дверну арку автомобіля та дістав забійну рану лоба.
🔹Потерпілі викликали швидку, їм була надана медична допомога.
🔹Чоловіку було повідомлено про підозру.
🔹У судовому засіданні обвинувачений вину не визнав.
🔹За підтримання публічного обвинувачення прокурорами Харківської обласної прокуратури чоловіка визнано винним в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків (ч. 2 ст. 345 КК України).
🔹Суд призначив йому покарання у виді 2 років обмеження волі, однак застосував ст. 75 КК України та звільнив від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.
🔹Не погодившись із таким рішенням, прокурори оскаржили вирок в апеляційному порядку.
🔹1 липня 2026 року Харківський апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції у частині призначення покарання та ухвалив новий вирок, яким остаточно засудив чоловіка до 2 років позбавлення волі з реальним відбуванням покарання.
Довідково: у квітні 2024 року за фактом наїзду на службове авто Бюро засудженого було визнано винним у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів (ст. 124 КУпАП).