‼️Страта українських захисників: російського військовополоненого Сергія Тужилова засуджено до довічного ув’язнення
Ця справа — не про складність доказів і не про юридичні конструкції. Вона про те, що навіть у війни є межі. І про те, що ці межі були свідомо, послідовно та неодноразово порушені. Це справа про те, за що воює Україна і чим вона принципово відрізняється від свого ворога,
— саме з цих слів прокурор Харківської обласної прокуратури Микита Дальока розпочав промову під час судових дебатів у справі російського військовополоненого Сергія Тужилова з позивним «Алтай», причетного до вбивства українських військовослужбовців на території Вовчанського агрегатного заводу.
Сергій Тужилов — обіймав посаду командира гранатометного відділення мотострілецької роти 82-го мотострілецького полку 69-ї мотострілецької дивізії зс рф та брав участь у повторному вторгненні на територію Харківської області. Разом з іншими російськими військовими він зайняв територію Вовчанського агрегатного заводу.
У червні 2024 року беззбройний український військовослужбовець — гранатометник, втративши орієнтацію в зоні бойових дій, потрапив на позиції російських військ на території заводу. Через відсутність зброї та переважаючі сили противника він був змушений здатися в полон. Після допиту, який проводив «Алтай» разом з іншими військовими, зібрану інформацію передали командуванню. Згодом надійшов наказ про вбивство полоненого.
Саме «Алтай» запропонував іншому російському військовому з позивним «Кот» роль виконавця, детально його інструктував та обрав місце для розстрілу — контрольно-пропускний пункт на території заводу. Полоненого було розстріляно пострілом у голову з автомата, тоді як Сергій Тужилов перебував зовні будівлі та контролював обстановку.
На початку липня 2024 року у Вовчанську ще двоє українських військових потрапили в полон. Їх доставили на територію заводу та прив’язали до стовпів. Після допиту «Алтай» передав отриману інформацію командиру, який віддав наказ про вбивство зі словами: «Отправьте их к Бандере».
Цього разу Тужилов особисто взяв участь у злочині, попередньо узгодивши з «Котом» план розстрілу. Кожен із них убив по одному полоненому, здійснивши постріли у потилицю.
24 вересня 2024 року спецпідрозділи ГУР МО України під час звільнення території Вовчанського агрегатного заводу взяли в полон російських військових, серед яких був і «Алтай». Їх доставили до одного з прифронтових населених пунктів Харківської області, де прокурори одразу провели допити для фіксації всіх обставин злочинів та збирання доказів.
Прошу прощения у родных погибших, но я человек военный, выполнял приказ,
— під час слідства та судового розгляду повторював обвинувачений.
13 січня 2026 року Холодногірський районний суд міста Харкова ухвалив вирок: Сергія Тужилова визнано винним у жорстокому поводженні з військовополоненими, поєднаному з умисними вбивствами, вчиненими за попередньою змовою групою осіб (ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 КК України в редакції до 24.10.2024), та призначено максимальне покарання — довічне позбавлення волі.
Я як прокурор, який супроводжував цю справу і бачив реакцію суспільства на всіх етапах кримінального провадження, розумію, якого покарання прагнуть стомлені війною та шоковані жорстокістю окупантів українці. Але такого покарання Кримінальний кодекс не передбачає — і саме цим ми відрізняємося від ворога, залишаючись вірними європейським цінностям, у центрі яких є право на життя. Прокуратура говорила не емоціями, а доказами, однак за кожним із них — людське життя, обірване не в бою, а в полоні. Зламані долі матерів, дружин і дітей… Саме тому ми не могли допустити, щоб покарання було меншим за довічне позбавлення волі,
— зазначив прокурор Микита Дальока.
Харківська обласна прокуратура