Телеграм канал «Харківська обласна прокуратура»

Внаслідок ворожих атак по Харківщині загинули троє людей, є постраждалі

За даними слідства, 22 травня орієнтовно о 16:50 у селищі Ківшарівка Куп’янського району внаслідок влучання ворожого безпілотника, тип якого встановлюється, загинув 46-річний чоловік.

Того ж дня у період з 18:35 до 20:20 збройні сили рф здійснили масований обстріл м. Богодухів із застосуванням БпЛА типу «Молнія». Зафіксовано близько семи ударів. Пошкоджено житлові будинки. Гострої реакції на стрес зазнала 54-річна жінка.

Пізніше, близько 22:30, російські військові, попередньо FPV-дроном, атакували легковий автомобіль на автодорозі Ізюм — Борова поблизу перехрестя між селами Гороховатка та Мирне Ізюмського району. Внаслідок удару загинув 48-річний чоловік. 41-річна жінка отримала поранення та померла у лікарні. Ще одна 42-річна жінка зазнала поранень і перебуває під наглядом медиків.

За процесуального керівництва окружних прокуратур Харківської області розпочато досудові розслідування за фактами вчинення воєнних злочинів (ст. 438 КК України).

#воєнні_злочини #харківщина

Харківська обласна прокуратура

🕯️ Загальнонаціональна хвилина мовчання

26 квітня 2026 року на Харківщині пішов з життя В’ячеслав Якунін — заступник командира з психологічної підтримки персоналу штурмового батальйону 3 окремої штурмової бригади ЗС Україні, колишній працівник органів прокуратури Дніпропетровської області та Генеральної прокуратури України.

З 1997 року В’ячеслав обіймав слідчо-прокурорські посади в районних прокуратурах міста Дніпропетровська, був прокурором Нікопольського району Дніпропетровської області.

Понад 20 років чоловік працював на різних прокурорських посадах у Генеральній прокуратурі України, зокрема на посаді першого заступника начальника управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління. Нагороджений нагрудним знаком «Подяка за сумлінну службу в органах прокуратури» ІІ ступеня.

З літа 2022 року В’ячеслав проходив службу у 3 окремій штурмовій бригаді ЗС Україні. Він пройшов військовий шлях від солдата до заступника командира штурмового батальйону, мав військове звання «молодший лейтенант».

В’ячеслав приймав участь у бойових діях на Донецькому, Запорізькому та Харківському напрямках. За професійне виконання військового обов’язку у бойовій обстановці неодноразово заохочувався командуванням.

Поховали Захисника на Берковецькому кладовищі в місті Києві. У нього залишилися мати, дружина і два сини.

Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять В’ячеслава Якуніна — прокурора та Захисника України.

Третій епізод подкасту Офісу Генерального прокурора!

Що таке процесуальне керівництво? Про це на прикладі справи засудженого держзрадника говоримо з начальником управління Офісу Генерального прокурора Іваном Кіселевичем.

https://youtu.be/tBrGJFzemvo

Я вже писав про цей випадок. І повторю ще раз: цього не мало статися.

Смерть дитини від голоду у XXI столітті – це не просто трагедія. Це провал усіх дорослих і всіх служб, які мали бачити, реагувати і рятувати.

10-річний хлопчик з інвалідністю на Вінниччині помер не раптово. Його стан погіршувався поступово. Це бачили. Про це знали і не врятували дитину.

Після завершення судових експертиз повідомлено про підозру директорці міського територіального центру соціального обслуговування. Це остання підозрювана у справі.

Саме під її керівництвом мав здійснюватися соціальний супровід сім’ї, яка перебувала у складних життєвих обставинах. За даними слідства, між її бездіяльністю та смертю дитини встановлено прямий причинний зв’язок.

У цій справі відповідатимуть усі, хто мав обов’язок захистити дитину, але не зробив цього.

Серед підозрюваних: матір хлопчика, провідна фахівчиня служби соцзахисту, сімейна лікарка та директорка центру соціального обслуговування.

Усі відповідальні дорослі знали, в яких умовах перебуває дитина. Усі бачили, що її стан стрімко погіршується. Але замість реальної допомоги були байдужість, формальність і бездіяльність.

Матір дитини вже засуджено до трьох років позбавлення волі. Ми вважаємо це покарання неприйнятно м’яким і оскаржуємо вирок в апеляційному порядку.

Ця справа про відповідальність. Не формальну. Не «для галочки». А реальну відповідальність за життя дитини, яку можна було врятувати.

Слідство триває.

Кожен, хто мав діяти і не діяв, відповість перед законом.

Працюємо далі

Понад 11 тисяч атак дронами малого радіусу дії: прокуратура документує системний терор рф проти цивільних, медиків, рятувальників і поліції

Безпілотні літальні апарати, зокрема FPV-дрони, росія дедалі частіше використовує не як засіб ведення бою, а як інструмент цілеспрямованого терору проти цивільного населення.

Прокурори та слідчі фіксують численні випадки, коли дрони спрямовуються на житлові квартали, цивільний транспорт, об’єкти критичної інфраструктури, лікарні, місця скупчення людей, а також на працівників екстрених служб під час ліквідації наслідків атак.

Такі дії мають ознаки грубого порушення норм міжнародного гуманітарного права та кваліфікуються як воєнні злочини.

За даними правоохоронних органів, кількість кримінальних проваджень за фактами атак із застосуванням дронів малого радіусу дії стрімко зростає. У 2024 році зафіксовано 2427 таких нападів, у 2025 році вже 6771 кримінальне провадження. Лише за перші чотири місяці 2026 року зареєстровано 2010 кримінальних проваджень.

Це свідчить не про поодинокі епізоди бойових дій, а про системну, повторювану та організовану практику застосування безпілотників проти цивільних.

Фіксуються сталі патерни ураження: прицільне застосування FPV-дронів проти людей у відкритому просторі, на зупинках громадського транспорту, біля житлових будинків та об’єктів інфраструктури; повторні удари по місцях влучань після прибуття екстрених служб; атаки на маршрутні таксі, приватні автомобілі та інший цивільний транспорт, який не має жодного військового значення.

Окрему загрозу становлять повторні, так звані «подвійні» удари. Вони завдаються після прибуття на місце атаки рятувальників, медиків і поліцейських. Це може свідчити про навмисне ураження тих, хто рятує життя та ліквідовує наслідки обстрілів.

Наразі зареєстровано 34 кримінальні провадження за фактами атак на працівників екстрених служб під час виконання ними службових обов’язків у зоні бойових дій або під час ліквідації наслідків ударів БПЛА. З них 9 проваджень стосуються нападів на працівників ДСНС, 25 на медичних працівників.

Унаслідок цих атак постраждали 52 медичні працівники, троє з них загинули. Також постраждали 20 працівників ДСНС.

Крім того, розслідується 95 кримінальних проваджень за фактами атак дронами на працівників Національної поліції України. Унаслідок цих ударів поранено 167 поліцейських, четверо загинули. Атаки відбувалися під час евакуації населення, реагування на обстріли, несення служби та пересування територією населених пунктів.

Через удари БПЛА пошкоджено 52 одиниці спеціалізованого транспорту  44 автомобілі екстреної медичної допомоги та 8 пожежно-рятувальних автомобілів.

Аналіз кримінальних проваджень свідчить про чітку тенденцію до зростання інтенсивності таких атак. Якщо на початковому етапі повномасштабного вторгнення фіксувалися поодинокі епізоди, то у 2024–2026 роках застосування дронів стало масовим. Наразі в окремі періоди правоохоронці реєструють до 45–50 кримінальних проваджень на добу.

Змінюється і характер самих атак. Ворог дедалі частіше використовує засоби точкового ураження FPV-дрони та безпілотники, обладнані системами дистанційного скидання боєприпасів. Окрему загрозу становлять FPV-дрони на оптоволокні, які складніше виявити та нейтралізувати засобами радіоелектронної боротьби.

Найбільш показовою є ситуація на Херсонщині. На деокупованих територіях області правоохоронці зареєстрували 5303 кримінальні провадження за фактами атак дронів різних модифікацій на цивільну інфраструктуру.

Унаслідок цих атак загинули 287 мирних мешканців, серед них діти. Ще 2549 людей отримали поранення, зокрема 41 дитина.
Лише на місто Херсон припадає 127 загиблих та 1754 поранених. Це 44% від загальної кількості загиблих і майже 69% усіх поранених унаслідок атак дронів по області.

‼️Вручено підозру уродженцю Сімферополя, який воював проти ЗСУ у складі російської армії на Вовчанському напрямку

42-річного громадянина України, мешканця Сімферополя, який воював проти Збройних Сил України у складі армії держави-агресора, затримали у березні 2026 року після потрапляння в полон.

За даними слідства, наприкінці лютого 2024 року він перейшов на бік ворога. Перебуваючи у всеволожську ленінградської області він добровільно підписав контракт з міноборони рф і був розподілений до військової частини 41772 на посаду гранатометника розвідувальної роти.

Вже у травні того ж року зрадник прибув на територію окупованої Луганщини. Там він почав проходити курс базової військової підготовки.

Надалі поплічник ворога проходив військову службу у місті псков рф, а наприкінці лютого 2026 року отримав наказ на переміщення до шебекіно бєлгородської області.

Згодом його перекинули на Вовчанський напрямок у Харківській області для виконання завдань із протидії Силам оборони. Зрадник брав участь у штурмових діях, супроводжував розвідувальні виходи, а також сприяв просуванню військ рф у напрямку українських оборонних позицій.

7 березня 2026 року він був взятий у полон Збройними Силами України.

За процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури чоловіку повідомлено про підозру за фактом державної зради, вчиненої в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 111 КК України).

Підозрюваний перебуває під вартою у статусі військовополоненого.

Досудове розслідування та оперативний супровід здійснюють співробітники Управління СБУ в Харківській області.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено в законному порядку та не встановлено обвинувальним вироком суду.

Харківська обласна прокуратура

‼️У помсту за курськ намагався спалити авто ЗСУ та коригував ворожі атаки по Куп’янщині: зрадник проведе за ґратами 15 років

🔹Прокурори довели, що навесні 2024 року на мешканця села Ківшарівка Куп’янського району, який був адміністратором проросійського Telegram-каналу, вийшли представники рф. Серед них був співробітник російської спецслужби, який є куратором агентурної мережі, а також двоє представників міноборони рф, один із яких бере участь у бойових діях як оператор БпЛА на Куп’янському напрямку.

🔹На виконання їхніх вказівок зрадник збирав інформацію про місцезнаходження Сил оборони та військової техніки на території населених пунктів району. Ці дані він надсилав «кураторам» у вигляді координат і скриншотів із Google-мап з відповідними позначками, а також публікував у каналі. Крім того, закликав читачів долучатися до поширення відомостей про місця дислокації Збройних Сил України.

🔹Вказані розвіддані війська рф використовували для коригування ударів по позиціях українських захисників на Куп’янському відтинку фронту, насамперед FPV-дронами.

🔹Згодом інформатор сам запропонував спецслужбісту за грошову винагороду знищити автомобіль ЗСУ. Кошти «куратор» мав переказати на картку матері зрадника, яка після деокупації виїхала до рф і наразі мешкає у воронежі.

🔹У серпні 2024 року ворожий поплічник підшукав військовий автомобіль, придбав бензин і приготував паливну суміш. Вночі він підійшов до автівки, прикріпив на заднє скло аркуш із надписом «ЗА ГУЕВО» (прим.: гуєво — село в суджанському районі курської області рф) і облив її.

🔹Довести злочин до кінця йому не вдалося: власник авто з балкону помітив зловмисника і почав світити на нього ліхтарем. Палій злякався викриття і втік.

🔹Чоловік переховувався від слідства у квартирі своїх родичів, однак восени 2024 року правоохоронці затримали його та повідомили про підозру.

🔹На вирок він очікував під вартою. У суді обвинувачений вину не визнав. Зазначив, що з представниками рф не спілкувався, розвіддані їм не передавав, заперечував свою причетність до вчинення вказаних злочинів.
Водночас суд, всебічно та повно дослідивши докази, надані стороною обвинувачення, визнав доводи прокурорів обґрунтованими.

🔹За підтримання публічного обвинувачення прокурорами Харківської обласної прокуратури чоловіка визнано винним у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 111 КК України), та у незакінченому замаху на умисне знищення або пошкодження транспортного засобу шляхом підпалу (ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України). Суд призначив йому покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

🔹Досудове розслідування та оперативний супровід здійснювали співробітники Управління СБУ в Харківській області.

Як ми повідомляли раніше, прокурори довели вину харків’янина, який на завдання рф передавав розвіддані та готував підрив магістрального газопроводу. Його засуджено до 15 років увʼязнення.

Харківська обласна прокуратура