Телеграм канал «Denis Povtorenko»

Індекс долара знову тестує ключову зону 100 💵

На графіку USDX (індекс долара) зараз формується дуже важлива технічна ситуація.

Рівень 100 - це сильна психологічна та технічна зона. Саме біля цієї позначки індекс кілька разів змінював тренд протягом останнього року. Тому зараз ринок уважно стежить, чи зможе долар закріпитися вище цього рівня.

У п’ятницю ми вже бачили спробу прориву вище 100, але сьогодні ринок зробив невеликий відкат назад під цей рівень. Це поки що виглядає як класичний тест опору, а не розворот.
——————

📥Ключові причини росту індексу долара

Зростання індексу долара останні тижні має кілька фундаментальних причин.

➡️По-перше, це геополітична напруга на Близькому Сході.
Під час конфліктів інвестори традиційно переходять у захисні активи, і долар залишається головною резервною валютою світу.

➡️По-друге, очікування більш жорсткої монетарної політики ФРС.
Через зростання цін на енергоносії ринок почав закладати ризик повторного прискорення інфляції.

➡️По-третє, слабкість інших економік.
Європа зараз сильніше страждає від росту цін на енергію, а Китай продовжує показувати слабші темпи відновлення.

У результаті капітал частково повертається в доларові активи, після ротації, про яку писав 👉 тут
——————

📰 Ринковий сентимент щодо долара

З одного боку, багато інвесторів очікують, що долар може продовжити рух до 101–102, якщо геополітична напруга залишиться високою.
З іншого боку, частина аналітиків вважає, що рівень 100 може залишитися сильним опором, і без нових драйверів індекс може повернутися в діапазон 97–98.

Тобто ринок фактично зараз знаходиться у точці невизначеності.

❗️ Ключова подія тижня: засідання ФРС (18 березня)

На даний момент ринок майже не очікує зміни ставки.

Тому я очікую базовий сценарій:
▪️Ставка залишиться без змін
▪️ФРС займе більш обережну позицію через ризики інфляції

Але для долара важливіше навіть не саме рішення, а коментарі Федрезерву. Якщо ФРС натякне, що через зростання енергетичних цін інфляція може залишатися вищою довше - це буде підтримкою для долара. У такому випадку індекс може впевнено закріпитися вище 100.

Нервозність на ринку зростає

Останні дні добре видно, як змінюється настрій інвесторів. Індекс волатильності VIX почав зростати, а нафта знову повернулася вище 100$ за барель. Це класичні ознаки того, що ринок починає закладати підвищений геополітичний ризик.

При цьому цікаво подивитися на іншу сторону картини.
📥Індекс страху на ринку вже перейшов у зону «екстремального страху», хоча сам S&P500 знизився лише приблизно на 5.5% від історичного максимуму.

І зробив він це не за кілька днів паніки, а поступово - майже за два місяці. Для фондового ринку це абсолютно нормальна корекція.

Але реакція інвесторів показує інше. Багато хто вже поводиться так, ніби починається серйозний обвал.

Це ще раз демонструє одну просту психологію ринку:
більшість учасників звикли до постійного росту і дуже нервово реагують навіть на здорову корекцію.

Тому зараз ми бачимо типову поведінку початківців:
🔗інвестори активно намагаються ловити дно по акціях,
🔗і одночасно готові продавати нафту, навіть попри відсутність чітких сигналів розвороту.

Ринок ніби намагається повернутися до сценарію «risk-on», хоча геополітичний фактор нікуди не зник ❗️

А попереду - вихідні. Про їх важливість писав 👉 тут і тут

І останніми тижнями ми вже бачили доволі чіткий паттерн:
Саме на вихідних напруга навколо Ірану найчастіше дає нові новини для ринку.

Нагадаю, що в цей понеділок ми вже бачили нафту на рівні близько 120$ після чергової хвилі ескалації. Тому зараз ринок знову входить у вихідні з підвищеною нервозністю. І саме тому індекс страху росте швидше, ніж падають самі індекси.

🕯 Ціна - це найкращий індикатор
Продовжуючи тему вище..

Я неодноразово писав, що ринок майже завжди рухається раніше за новини. Спочатку змінюється ціна, а вже потім аналітики і ЗМІ починають пояснювати, чому це сталося.

Про це писав детально по нафті 👉 тут

Дуже показовий приклад зараз: ETF оборонного сектору США iShares U.S. Aerospace & Defense (ITA).

Сильний ріст у секторі оборони почався ще в грудні. Тобто капітал почав активно заходити в оборонні компанії задовго до того, як у новинах почали масово говорити про можливу ескалацію конфліктів.

Фактично ринок почав закладати підвищення геополітичних ризиків ще кілька місяців тому.

І тепер, коли ми бачимо новини про військові дії - зокрема навколо Ірану та Венесуели, ціна показує доволі класичну ринкову поведінку. Після початку ескалації на початку березня ETF оборонного сектору відкрився гепом вверх і встановив нові максимуми. Але далі замість подальшого різкого росту ми бачимо корекцію. Тобто на факті новин почалася фіксація прибутку.
"Buy on the rumor, sell on the news"
——————

Це типовий сценарій, який на ринках повторюється постійно: коли всі починають говорити про подію, вона часто вже давно закладена в ціну.

Саме тому зараз, попри новини про конфлікти, оборонний сектор не продовжує агресивний ріст, а скоріше переходить у фазу консолідації після сильного тренду, який почався ще взимку.

І це ще раз підтверджує просту ринкову істину: ціна часто знає більше, ніж заголовки новин.

Чи дорого обходиться США війна?
Насправді не дуже 🤷‍♂️

Бачу, що в ЗМІ активно обговорюється можливе продовження ескалації конфлікту навколо Ірану і задаються питанням: скільки це коштує США?

Ось ключові цифри в ЗМІ:
🔗За оцінкою Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), перші 100 годин військової операції коштували приблизно $3,7 млрд. Це близько $891 млн на день.
🔗Водночас у Пентагоні повідомляли Конгрес, що тільки за перші два дні було використано боєприпасів приблизно на $5,6 млрд.
🔗А загалом за перші шість днів операції витрати США оцінюються більш ніж у $11,3 млрд.

Тобто бачимо, що цифри різняться.
Якщо подивитися на дані - суми виглядають великими, але в масштабі економіки США вони зовсім не критичні.
Річний військовий бюджет США - понад $850 млрд. Тобто $11 млрд - це трохи більше 1% від річних витрат ❗️
Для найбільшої економіки світу це навіть не стрес. А для ринку - тим більше.
——————

"Унікальність", якщо можна так назвати, військових дій США полягає в тому, що ця країна, яка продає зброю всьому світу. Фактично цю війну фінансують всі навколо. Це виглядає так, що США використовують ракети, союзники купують нові системи ППО, НАТО нарощує оборонні бюджети, Близький Схід збільшує закупівлі озброєння.

Тобто значна частина цих витрат повертається через військово-промисловий комплекс.

А з урахуванням того, що кожна ескалація підвищує попит на американську зброю - ці витрати інколи навіть працюють на користь американської економіки...

🇺🇸 Інфляція в США: 2.4%

▪️Місячна інфляція = +0.2% (прогноз +0.2%)
▪️Річна інфляція = +2.4% (прогноз +2.4% / раніше +2.4%)
▪️Базова інфляція = зова CPI = +2.5% (прогноз +2.5% / раніше +2.5%)
——————

Все настільки прогнозовано та очікувано, що аж немає що добавити до посту раніше: https://t.me/DenisPovtorenko/2012 😁
Ринок також особливо ніяк не відреагував на ці дані.
Очікуємо показників за березень..

Гривня вже по 44 за долар 🪙
Куди рухаємось далі?

Багато хто звернув увагу, що курс гривні у 2026 році почав помітно зростати і вже підходить до 44 грн за долар. На перший погляд це виглядає як різке ослаблення. Але якщо розібратися глибше - це скоріше закономірний процес. В умовах війни тримати курс в районі 41-43 декілька років - це вже досягнення.

🔗Чому гривня знецінюється?

▪️По-перше, це керована девальвація

НБУ вже давно не тримає жорстко фіксований курс. Зараз діє режим так званої керованої гнучкості. Це означає, що регулятор не утримує курс будь-якою ціною, а дозволяє йому рухатися відповідно до балансу попиту та пропозиції на валюту. Якщо в економіці попит на долар вищий - курс поступово послаблюється. Тобто рух до 44 - це не обвал, а адаптація курсу до реальності економіки воєнного часу.

▪️По-друге, великий попит на валюту

Україна зараз має структурний дефіцит валюти. Причини очевидні:
• великий імпорт енергоносіїв
• закупівля техніки та обладнання
• військові витрати
• загалом більший імпорт, ніж експорт
Все це створює постійний попит на долар.

▪️По-третє, НБУ почав знижувати ставки

На початку 2026 року НБУ почав цикл зниження облікової ставки. Для економіки це добре - кредити дешевшають. Але все рівно поки космос... Для курсу це означає, що гривневі інструменти стають менш привабливими. Відповідно, знову, частина попиту перетікає у валюту.

▪️По-четверте, НБУ вже витрачає резерви

Регулятор активно виходить на ринок з валютними інтервенціями. Тобто НБУ стримує ослаблення гривні, продаючи долари з резервів. Без цих інтервенцій курс був би ще слабшим.

▪️ І головне: Ще раніше в бюджетних прогнозах на 2026 рік закладали середній курс близько 44–45 грн за долар. Тобто ринок зараз фактично рухається до рівнів, які були закладені в макропрогнози. Тобто, ми бачимо поступове коригування курсу.
——————

✍️ Мій висновок:
Поки Україна отримує міжнародну фінансову допомогу і НБУ має великі резерви - різких обвалів курсу не очікується. Але плавний рух у коридорі 43–45 грн за долар виглядає цілком логічним для 2026 року.

Ринок вже переглянув очікування по ставці ФРС

Цікава зміна відбулася у ф’ючерсах на ставку ФРС (дані CME FedWatch). Ймовірність зниження ставки на засіданні 17 червня 2026 року суттєво зменшилася.

Зараз ринок оцінює шанси на зниження ставки до 325–350 б.п. приблизно у 35%.

Для порівняння: ще до початку війни навколо Ірану цей показник був значно вищим - близько 51%. Причина очевидна. Ринок починає закладати новий інфляційний ризик. Нафта різко зросла, енергетичні ціни піднімаються, а це означає потенційний новий імпульс для інфляції. А якщо інфляція зростає ➡️ ФРС має значно менше простору для зниження ставок.

Тобто геополітика починає впливати не лише на енергетику, а й на монетарну політику.