Харків будує енергетичний щит: чому децентралізація стала питанням виживання
Про це повідомив Ігор Терехов.
Останні дні місто працює в режимі підвищеної готовності, шукаючи рішення, які дозволять мінімізувати наслідки ударів по енергетичній інфраструктурі та зберегти стабільну роботу критично важливих систем. Завдання просте й водночас складне — не допустити, щоб обстріли зруйнували базові умови життя харків’ян.
Та війна щоразу оголює глибшу проблему. Йдеться не лише про ремонти після прильотів, а про саму логіку енергетичної безпеки. Харків уже кілька років рухається до моделі так званого «енергетичного острова» — коли місто не залежить від одного-єдиного вузла, а має розподілену систему з кількох взаємозамінних джерел електрики та тепла.
Відверто: реалізувати задум повністю не встигли. Часу не вистачило, щоб завершити всі заплановані проєкти. Але навіть зроблене вже сьогодні доводить ключову річ — децентралізація енергопостачання не є модною концепцією чи експериментом. Це пряма умова виживання міста та його мешканців.
Коли один удар по окремому об’єкту здатен залишити без світла і тепла значну частину мегаполіса, така система стає критично вразливою. Саме тому Харків системно обрав шлях енергетичної стійкості — з резервуванням, локальними рішеннями та більшою гнучкістю.
І цей досвід важливий не лише для Харкова. Те, що формується тут зараз, може стати моделлю для всієї країни. Україні доведеться переосмислити підхід до централізованого опалення й енергозабезпечення, роблячи ставку на захищені, автономні та децентралізовані системи.