Телеграм канал «Банк Південний»

✍️ КЕП чи паперовий підпис: у чому різниця і чому це вигідно?

Уявіть, що для підписання кожного робочого договору вам потрібно відкласти всі справи, проїхати через усе місто в банк і чекати в черзі. Це забирає цінний ресурс — час, який ви могли б спрямувати на розвиток вашої компанії.

Класичний паперовий підпис вимагає обов’язкової фізичної присутності керівника чи уповноваженої особи у визначеному місці та в чітко окреслений час. Саме тому в банку Південний перевели ключові документи для бізнесу в цифровий формат за допомогою КЕП (кваліфікованого електронного підпису).

Чому КЕП — це свобода та комфорт для вашої компанії?

🔸 Угоди та документи надходять безпосередньо в систему електронного документообігу або на вашу електронну пошту
🔸 Кваліфікований цифровий підпис гарантує повну ідентифікацію та законність правочину
🔸 Підписання договору займає секунди — достатньо кількох кліків.

Цифри говорять самі за себе: за підсумками вересня Південний вже здійснює 90% всіх своїх кредитних операцій з клієнтами щодо оформлення кредитних угод за допомогою накладення КЕП. До того ж 50% із них здійснюються через зручний застосунок «Вчасно», що робить процес абсолютно безбар’єрним.

📲 Робимо банкінг ще простішим та ефективнішим для вашого бізнесу! Дізнавайтеся більше про електронне оформлення послуг за посиланням.

📈 Чужий досвід – це не інструкція, а дзеркало для власного бізнесу.

Найцінніше на бізнес-зустрічах – не просто послухати про кейси компаній, а зрозуміти, як адаптувати ці рішення під свій бізнес тут і зараз. Як досвід чужих трансформацій, помилок і перемог допоможе саме вам зберегти капітал, перебудувати команду чи знайти нову точку зростання. Саме про це ми говорили на заході банку Південний у Полтаві!

Відверто, без ілюзій разом із нашими спікерами:

- Петро Чернишов (екс-СЕО «Київстар» та «Carlsberg Україна») поділився стратегічним баченням: як аналізувати досвід гігантів, відсікати зайве, вигравати в умовах обмежених ресурсів та готувати бізнес до демографічних і технологічних викликів.

- Олег Ропяк (директор департаменту відкритих ринків банку Південний) переклав стратегію на мову точних фінансів: як не втрачати гроші на валютному ринку, чому спроби «вгадати курс» коштують занадто дорого та як побудувати реальний щит для захисту капіталу під час війни.

🤝 Дякуємо кожному учаснику за живий діалог, гострі запитання та драйвову атмосферу! Світлини з події вже чекають на вас за посиланням. Шукайте себе, зберігайте та діліться з колегами!

🤝 Бізнес. Діалог. Майбутнє: Південний зібрав на одному майданчику підприємців Полтавщини та Харківщини, щоб обговорити ключові виклики сьогодення, управління валютними ризиками та захист капіталу.

Запрошений спікер Петро Чернишов поділився досвідом масштабних трансформацій і прийняття рішень в умовах обмежених ресурсів.

💡 Дивіться короткий огляд заходу!

#банкпівденнийбізнес #південнийбізнесдіалог

💰 Гарні новини для збереження вашого капіталу!

Підвищуємо ставки задепозитом «Прибутковий плюс» у гривнях на 0,5%!

Тепер ваш дохід стане ще відчутнішим, а заощадження працюватимуть на максимум із надійним партнером. Не відкладайте турботу про власний фінансовий резерв – фіксуйте вищу відсоткову ставку вже сьогодні!

👉 Детальніше про депозит за посиланням.

🌾 Посівна під час війни – це щоразу іспит на стійкість та гнучкість. Ризики зростають, підходи змінюються, а потреби аграріїв вимагають нових фінансових та логістичних рішень.

📖 Як саме трансформується агросектор цього сезону відзначив Семен Синяков, директор департаменту по роботі з підприємствами агропромислового комплексу та операторів ринку нафтопродуктів банку Південний у матеріалі.

✍️ «Усі ми, керівники українських компаній, – кризові менеджери. І це наша суперсила»

Ці слова Артура Гатунка, власника мереж «Цитрус» та Yabluka, коротко охарактеризували панель «Стійкість як стратегія». Її ініціював банк Південний на FORUM EFBM 4.0 Resilience & Sustainability від економічного факультету КНУ ім. Шевченка.

Модерувала розмову Алла Ванецьянц, голова правління банку Південний. Вона запросила власників і керівників бізнесів із різних галузей: від виробників товарів першої необхідності до промислового виробництва. Говорили про те, як планувати діяльність компаній, зберігати ключові ресурси та утримувати конкурентні позиції в умовах турбулентності.

Спікери поділилися реальними кейсами зі своїх бізнесів:

🔹 Вікторія Кайлюк, CEO «ТЕРРА ФУД»: найболючіше питання – логістика. Щоби втримати позиції, «ТЕРРА ФУД» швидко перебудовувала як канали постачання в Україні, так і експортні маршрути, інвестувала у власну енергоефективність. Але головним викликом Вікторія назвала збереження людей у країні: саме командна робота дає змогу виконувати плани та досягати сталого результату.

🔹 Артур Гатунок, власник «Цитрус» та Yabluka, назвав такі виклики: висока конкуренція, обстріли, брак кадрів, ризики відключень світла, підвищена облікова ставка та подорожчання пального. Роботу в таких умовах Артур порівняв із гасінням пожеж, але команда розвиває нові проєкти і не втрачає віри в перемогу. На його думку, саме це відрізняє українських керівників: навичка працювати в нестабільних умовах є нашою конкурентною перевагою.

🔹 Олег Авер’янов, власник і СЕО «Пожмашина»: рішення про релокацію частини виробництва з прифронтової зони на захід України було складним: існував ризик втратити виробництво на тимчасово окупованій території, а нове потребувало інвестицій. Сьогодні у компанії два виробництва і нова лінійка продукції – автокрани. Головним ризиком залишаються обстріли, які неможливо передбачити, тому пріоритет номер один – безпека працівників. Для захисту від відключень електроенергії компанія збудувала 1,5 МВт сонячної генерації у партнерстві з банком Південний, щоби пройти зиму автономно.

Окрему увагу приділили й особистому виміру лідерства: як почуваються керівники у своїй ролі та де беруть ресурс для щоденної роботи.

Для Південного ця розмова не лише про бізнес, а й про партнерство з тими, хто будує економіку тут і зараз. Дякуємо спікерам за відвертість, організаторам форуму – за простір для діалогу, а студентам – за інтерес до теми зустрічі.

🤔 Чи витримає ваше наступне рішення заголовок у новинах?

2 жовтня на Форумі комплаєнс-офіцерів Володимир Гавлицький розбирав тему, про яку часто згадують занадто пізно: «Репутаційні ризики: від реакції на кризу до її запобігання».

Головний висновок спікера: репутаційна криза майже ніколи не починається з зовнішньої атаки чи постів у соцмережах. Вона народжується за зачиненими дверима у момент, коли компанія ухвалює «звичайне» робоче рішення.

Навіть найсильніший антикризовий PR не поверне довіру, якщо сама система дала збій. Саме тому оцінка ризиків має бути вбудована в бізнес-процеси ще до старту проєктів.

Три фільтри, через які варто пропустити будь-яку ініціативу:

📍 Те, що легально за документами, може викликати шквал обурення у суспільства
📍 Чи варта короткострокова вигода потенційної втрати репутації?
📍 Наскільки чутливим є середовище, у якому ви запускаєте продукт чи кампанію?

Роль комплаєнса та ризик-менеджменту – не блокувати ідеї, а ставити правильні запитання в правильний момент. Щоби бізнес рухався вперед свідомо та без неприємних сюрпризів.