1. Ну, почну з моєї маленької гордості, про дебют нашої команди у західних ЗМІ. Днями запропонували дати інтерв'ю топовому французькому ЗМІ AFP по нашому каналу "Aeris Rimor". У інтерв'ю було розказано деякі нюанси роботи слідкування за загрозами з повітря та їх аналізом. Та історія як з'явився канал. Це інтерв'ю фізично проводив один із адмінів, який знаходився в Києві. Вже відзнято матеріал, та буде текстова версія інтерв'ю. Французькі журналісти хочуть розповісти європейській аудиторії про те, як ми адаптуємось до війни та як допомагаємо цивільному населенню бути проінформованими про усі загрози.
2. В мене з'явився ще один помічник, що багато років для мене було проблемою. Проблемою було знайти людину, яка так само як ти "хворіє" своєю справою, має приблизно те саме бачення речей, ту саму жагу до пошуку цікавої інформації, ті самі інтереси та навіть погляди на життя. Але тут вийшло так, що багато в чому ця людина ще більш досвідчена ніш я, тож і мені є багато в чому в нього повчитись, тому точного аналізу та інформації на яку варто звернути увагу стане ще більше. До того ж скажу, що це мій близький друг, тож привітайте його та побажайте чогось доброго, бо він трошки переживає.
Мені, відверто кажучи, вже дуже давно потрібна була допомога, тому що я тупо не вивозив займатись одночасно декількома проєктами. В першу чергу, був тупо брак часу та сил. Але тепер, я впевнений, стано значно краще.
Тож контенту тепер стане значною мірою більше та щоденно.
3. Ми днями, разом із моїм помічником, анонсуємо створення третього каналу. Канал цей буде присвячено технологічному розвитку суспільства, найсучаснішим військовим технологіям із цифрового світу, про досягнення та новини у сфері штучного інтелекту, про найновіші та найперспективніші наукові досягнення людства, про найцікавіші IT-проєкти, про кібербезпеку, OSINT та інші сфери життя цифровізації суспільства. Канал вже створено та він лежить у відкритому доступі. Я надав вам багато підказок, тож ви можете спробувати себе у пошуку цього каналу на просторах Телеграму. На ньому також вже є перший допис, і це остання підказка. Анонсовано це буде через декілька днів після того, як на цьому каналі на щоденній основі відновиться написання дописів.
4. Для Aeris Rimor ми готуємо величезний та повністю вичерпний матеріал по російським балістичним ракетам "Іскандер-М", який ще, напевно, не робило жодне українське медіа та телеграм-канал. Матеріал буде складатись з декількох величезних дописів, я є його співавтором. Головною ідеєю було те, що чим більш важливої та водночас зрозумілої інформації ми зможемо надати, тим більше потенційно людей зможемо попередити, та, ймовірно, врятувати. А декому, можливо, навіть надамо якихось нових ідей цим учбовим матеріалом. Коли він вийде, ми будемо просити його активно розповсюджувати.
5. Я та сержант армії США, Алекс Святов, автор каналу "Американський піхотинець", що воює на нашій війні – готуємо величезний та вичерпний матеріал, який також буде складатись із декількох дописів про те, як правильно підготуватись до зими. Якщо ніхто цього не робить, значить ми будемо найпершими. Матеріали будуть виходити на цьому каналі.
6. Нами також заплановано певну офіційну співпрацю із Силами Оборони (мова йде не про збори, або не тільки про збори). Деякі із учасників команди вже залучені до цієї роботи, але із часом цього стане значною мірою більше. Тільки не накручуйте тут х*йні, це все добровільно та із банальним бажанням допомогти країні у важкий час.
На останок скажу, що дописів на каналі останній час було мало, тому що я вже майже місяць потерпаю від хронічного бронхіту, який підхопив після тренувань. Якщо ви читаєте цей допис, то це значить, що я вже потрошки одужую. Хоча робота не припинялась навіть коли я не мав змоги навіть з ліжка вставати.
🤩 NBC News з посиланням на п’ятьох поінформованих джерел повідомило, що Пентагон (конкретно – Under Secretary of Defense for Policy Елбрідж Колбі) розробляє нову класифіковану ядерну стратегію США.
Вона робить більший акцент на можливе застосування тактичної (нестратегічної) ядерної зброї коротшої/середньої дальності та нижчої потужності у регіональних конфліктах з Китаєм або Росією.
Офіційні особи Пентагону, цитовані в матеріалах, пояснюють логіку так: покладатися лише на високу потужність стратегічної зброї (наприклад, міжконтинентальні балістичні ракети) у регіональному конфлікті може бути недостатньо переконливим для стримування.
Тактичні варіанти з нижчою потужністю, на їхню думку, розширюють «простір вибору» Президента США та зміцнюють регіональне стримування, зменшуючи ризик, що противник вирішить, ніби США не готові відповісти пропорційно.
Мета, за словами джерел Пентагону:
- запобігти ескалації звичайної війни до повномасштабного ядерного обміну;
- не дати Китаю чи Росії отримати перевагу в регіональному конфлікті (наприклад, коли США зосереджені на іншому театрі).
Деякі експерти та конгресмени (як республіканці, так і демократи) попереджають, що підкреслення "придатності" застосування тактичної ядерної зброї може знизити поріг її застосування та навпаки збільшити ескалацію.
Все більше та частіше думаю про те, що майбутнє людства знаходиться у підземних тунелях, бункерах та навіть підземних будинках (замість декількох поверхів вгору буде декілька поверхів під землю). Все це особливо стосується тих країн, що постійно воюють. Після усіх останніх ударів по цивільним заводам на території нашої країни не виходить про це не думати, та й таких прикладів (вже реалізованих в Україні) – дуже багато.
Найбільш зрозумілий та популярний для масової культури приклад – фільм «Матриця», де люди після тривалої війни з машинами змушені жити глибоко під землею в місті Сіон. У фільмі поверхня стала непридатною для постійного існування, тому що там панують машини з ШІ, сенсори й нескінченні загрози з повітря. Це, напевно, радикальний художній образ, але він вже зараз не здається фантастикою, як ще 5 років тому...
Людство остаточно перейшло у фазу, де війни будуть вестись виключно роботизованими системами та безпілотними літальними апаратами, а також бойовим Штучним Інтелектом, який вже використовується на нашій війні.
Я шукав якісь дослідження/статті на цю тему, та зрозумілі більшості людей приклади.
Стів Бланк (відомий підприємець і аналітик інновацій у сфері оборони) у своїй аналітичній статті стверджує, що дрони докорінно змінили природу сучасного конфлікту. Поверхня Землі перестала бути відносно безпечною. Традиційна перевага в повітрі та системи протиракетної/протиповітряної оборони (THAAD, Patriot тощо), розраховані на десятки чи сотні цілей, вже не справляються з тисячами дешевих дронів. У результаті під загрозою опиняються не лише військові об’єкти, а й будь-яка цінна інфраструктура на поверхні — заводи, склади, енергетичні вузли, дата-центри, нафтопереробні заводи тощо.
Бланк підкреслює, що США та багато західних країн роблять стратегічну помилку. Вони вкладають десятки мільярдів доларів у системи протидії дронам (детектори, дешеві ракети, камікадзе-дрони, мікрохвильову та лазерну зброю), але майже не інвестують у захист самих активів, які ці дрони можуть знищити. На його думку, довгострокова математика вже не на користь того, хто намагається захищатися лише «збиваючи» дрони. Набагато ефективніше — ховати критичні об’єкти під землю (або, в перспективі, виводити їх у космос).
Україна під постійним дроновим спостереженням і атаками вимагає підземних укриттів, які допомагають маскувати радіочастотні, інфрачервоні та інші сигнатури. Україна вже встановила близько 800 км протидронових сіткових «тунелів» над дорогами і планує довести цю мережу до 4000 км до кінця 2026 року.
Але це, на превеликий жаль, тимчасовий захист.
Іран після ударів в 2025 році (зокрема, застосування 14 протибункерних глибинних бомб GBU-57 Massive Ordnance Penetrator) почав ще глибше «закопуватися» в граніт, виводячи об’єкти за межі надійної досяжності існуючих проникаючих боєприпасів.
Китай десятиліттями будує «Підземну Велику стіну» – величезну систему похованих командних пунктів, ракетних баз і логістичних об’єктів. На острові Хайнань створюються підземні військово-морські бази, куди підводні човни можуть заходити безпосередньо з моря.
Північна Корея має доктрину виживання майже повністю побудовану на тунелях.
Тайвань давно інвестує в гірські ангари для авіації та підземні командні пункти.
Південна Корея розробляє системи підземного зв’язку (магнітно-індукційний бездротовий зв’язок на глибині до 100 метрів).
Але найбільше це стосується нас, тому що ми ведемо першу в світі війну дронів, в якій задіяні мільйони дронів з обох сторін. Тож, це також питання нашого виживання.
📊Важливі, приємні та навіть трошки заспокійливі (обʼєктивні) цифри приніс вам, які також були зроблені за допомогою математичних моделей. Підтримуйте такі дописи, якщо вони для вас цікаві.
Перший графік в дописі – втрати ворога в особовому складі у порівнянні із територіальними здобутками. В загальні територіальні здобутки входять також території, які Сили Оборони відбили у ворога. Справа цифри в квадратних кілометрах, зліва у втратах особового складу. Можна побачити, що якщо за 2025 рік територіальні здобутки, хоч й невеликі, але були, то за 2026 рік їх немає взагалі, але при цьому втрати в особовому складі зростають із кожним місяцем на декілька тисяч хробаків.
Другий графік – найбільш показовий та найбільш важливий в цьому дописі.
Починаючи із грудня 2025-січня 2026 року відсоток окупованих територій (жовтий колір) перестав зростати зовсім, проте втрати у ворога (червоний колір) зросли на шалені 300 тисяч особового складу.
Третій графік – загальні територіальні здобутки обох сторін за всю війну до теперішнього місяця.
Вкотре наголошую, що найбільша заслуга такої міцної оборони – дрони, їх масштабування та значне технологічне зростання держави.
Ну і в кінці вкотре нагадаю, що з усіма цими здобутками нас просто вирішили позбавити найефективнішого міністра оборони за весь час. Та досі не пояснивши чому саме.
В хробачні різко зʼявились проблеми із кількістю особового складу на фронті за останній тиждень. Місцями кількість уражених та знищених кацапів просіла до двох разів.
На скріншоті наша математична модель, яка прораховує поточні втрати, порівнює з попередніми та прогнозує кількість потенційних втрат за поточний місяць. Синя лінія на графіку – ураження дронами, рожева – знищення дронами. Усі підтерджені візуально.
Питання тут саме у тому, що в них зʼявився помітний дефіцит особового складу. З дронами, їх кількістю та якістю все добре, дефіциту в нас немає.
Окрім цього зазначу, що бажаючих за будь-яку велику суму потрапити в дронову мʼясорубку із того боку стає із кожним місяцем все менше.
Менш із тим, розслаблятись не можна. Вони готуються до мобілізації, в якій поступово (500 тисяч буде набиратись не одночасно, а певна кількість хробаків у місяць) спробують збільшити кількість окупантів в тих місцях, де є дефіцит.
Також прошу вас максимально поширити та пролайкати цей допис у Threads. Коментар теж бажано залишити. По-перше, більше українців дізнаються обʼєктивні цифри та суть проблеми, по-друге – це допоможе потрапити допису у рекомендації та звернути на нього увагу. Дякую.
❗️Підключусь до обговорення протидії балістичному озброєнню, яке стало для України однією з головних проблем. Із джерелами та цифрами.
За оцінками ГУР, які вони давали в цьому році, росіяни виготовляють 50-70 ракет 9М723 «Іскандер-М» в місяць, або приблизно 700 ракет на рік.
Ракети Patriot PAC-3/MSE, якими Україна по суті й збивала Іскандери, Кинджали та Циркони весь цей час за 2025 рік було виготовлено 620 ракет, а в січні 2026 року Пентагон і Lockheed Martin уклали рамкову угоду про збільшення виробництва з ~600 до приблизно 2000 ракет на рік до кінця 2030 року.
Аналітики Center for Strategic and International Studies (CSIS, зокрема Mark Cancian) оцінюють ситуацію як критичну:
Перед війною з Іраном запаси США становили близько 2330 ракет Patriot (переважно PAC-3 різних модифікацій).
Під час кампанії проти Ірану США та союзники витратили приблизно 1060-1430 перехоплювачів.
Станом на кінець липня 2026 CSIS оцінює залишки в США на рівні 759-827 ракет PAC-3. Це зниження приблизно на дві третини від довоєнного рівня, що обмежує боєздатність.
До чого я все це? Американці наразі не можуть покрити навіть власного дефіциту цього озброєння. Питання навіщо тоді взагалі було починати війну, до якої ти не готовий – відкрите, але риторичне.
Тож ми не можемо аж ніяк покладатись на наших союзників, коли вони не взмозі захистити самих себе та покрити власний дефіцит + по декілька перехоплювачів на 50-70 ракет в місяць (Іскандер-М без урахування Цирконів, які також почали летіти на нас масовано), що становить ще додаткові декілька сотень одиниць PAC-3/MSE.
Тож не маючи (поки що) власного масштабованого виробництва у ті самі декілька сотень перехоплювачів балістики на місяць, ми не можемо сподіватись на їх постійне успішне збиття. Балістичну ракету зробити, розробити та пустити у масове виробництво простіше та дешевше, аніж перехоплювачі до них. Така от дірка в обороні.
Я виходжу з тієї логіки, що путін, про що заявляла наша влада та військові, зробив ставку на балістичне озброєння як "останній аргумент" та "зброю перемоги".
Враховуючи це, єдине та найголовніше на чому, на мою думку, зараз має зосередитись держава – це знищення пускових установок та місць дислокації ракетних бригад. Іншого виходу просто немає. Не існує на цю хвилину та найближчий рік.
Я розумію усі нюанси, складність, маскування, ліси (де вони ховаються), місцевість, постійні переміщення. Мені все це дуже добре відомо та я усвідомлюю проблему.
Але так як це питання виживання країни, то це має бути пріоритет №1. Я вірю в українських інженерів, розвідників, операторів безпілотних систем, вірю в допомогу західних партнерів технологіями та оперативною інформацією, та вірю, що все ж таки це можливо зробити, якщо зробити цю максимально пріоритетною ціллю.
Що ми маємо наразі? Відомі населені пункти, з яких ці ракети пускають вже роками. Є інформація від партнерів, які за допомогою супутників та інших джерел (теплові, радіолокаційні, супутникові сигнатури) надають інформацію про пуски ракет в реальному часі. Є далекобійні дрони, яких дуже багато, які дотягнуться куди завгодно та бачать все вдень і вночі, та яких летять сотні кожного дня.
Тож, якщо ми зможемо бити їхні пускові хоча б після зафіксованих пусків ракет (які дуже помітні), то ми зможемо побороти цю проблему.
На все це потрібна політична воля. З усім іншим українці впораються.