🎥 СБУ виявила майже 40 000 камер спостереження, які росіяни могли використовувати для коригування ракетних ударів по Україні. Значна частина з них китайського виробництва, переважно Hikvision і Dahua.
Лише у 2026 році перевірили понад 9500 таких камер.
Дрони Сил оборони вразили дата-центр «Яндекса» в районі Енергетик. Це вже третій удар по серверах компанії.
На об'єкті спалахнула пожежа, роботу дата-центру повністю зупинено. Також повідомили про відключення двох підстанцій, через яке близько 5 тисяч мешканців залишилися без світла. Разом із Владимиром лягла вся зона Yandex Cloud ru-central1-a, а зона ru-central1-b, пов'язана з Сасовом, не працює ще з 8 жовтня.
Під ударом опинилися й усі три суперкомп'ютери, на яких «Яндекс» навчав свої ШІ-моделі, зокрема YandexGPT. Це «Червоненкіс» і «Ляпунов» у Сасові та «Галушкін» у Владимирі. Чи вдасться їх відновити, компанія не знає, а постачання нового обладнання може затягнутися на місяці.
Після останнього удару повністю лягли «Аліса», «Музика», Go, Pay, «Пошта», «Карти», «Кінопошук» і сервіс для водіїв та кур'єрів, а люди не могли оплачувати замовлення й виводити гроші.
Через залежність від Yandex Cloud збоїли «Вкусно и точка», «Магнит», «Пятёрочка», «Лента», Wildberries, Lamoda, «Циан», Auto. ru, «М.Видео» і навіть державні системи Россільгоспнагляду. «Додо Піца» лягла повністю, замовлення не проходили навіть у самих піцеріях. Каршеринги перейшли на ручну перевірку клієнтів, не працював сайт аеропорту Пулково, а бізнес залишився без хмарної 1С і сервісу електронної звітності «Астрал». Частина компаній хостилася не безпосередньо в «Яндекса», але все рівно постраждала через каскадні збої.
Загалом у хмари «Яндекса» близько 64 тисяч клієнтів, а збої зачепили не лише росію, а й Казахстан, Білорусь, Киргизстан, Узбекистан, Вірменію й Сербію.
Станом на сьогодні платформа досі працює в аварійному режимі, а щоб утримати клієнтів, «Яндекс» зробив свої хмарні сервіси для них безкоштовними до 31 жовтня. А найкращим планом аварійного відновлення для російської хмари виявився Казахстан, де сервери працюють штатно, хоча й там таксі та доставка залежали від російської інфраструктури й теж збоїли.
Тож повернемося до питання енергетичного перемир'я. А для чого воно зараз потрібне саме Трампу? Щоб російський дизель увірвався на ринок і врятував світову нафтопереробку?
У п'ятницю він оголосив домовленість із путіним, що росія нібито одразу постачить понад 2,2 млн барелів дизеля, ще 3,7 млн у листопаді, 7,5 млн згодом і, можливо, ще 22,4 млн залежно від стану своїх НПЗ. І це лише за три тижні після того, як він підписав закон Грема, що дозволяє мита до 100% для країн, які купують російські енергоносії.
Навіть якщо такі угоди укладуть, постає питання, де росія взагалі візьме зайвий дизель, щоб завалити ним світовий ринок. Майже 40% її нафтопереробних потужностей простоюють після ударів Сил оборони, а поставки найбільшим покупцям, Туреччині та Бразилії, вже різко впали. Внутрішній попит сягає близько 1,2 млн барелів на добу при виробництві 1,4 млн, тож надлишку майже немає. З цієї ж причини росія сама перекрила експорт.
Відновлення внутрішніх запасів перед зимою в Північній півкулі зараз для неї першочергове завдання. І тут постає ще незручніше питання: яким дивом вони збираються експортувати ці барелі? Тим паче що й логістика під ударом, адже близько половини російського дизеля йде через балтійські порти Приморськ і Усть-Луга, ще 30-40% через Чорне море, і обидва маршрути під вогневим контролем. Ризик ударів розганяє вартість фрахту й страхування, а це з'їдає й ту невелику вигоду від додаткових барелів.
І все це при тому, що самим США російський дизель фактично не потрібен. Проблема в них з ціною, а не з наявністю пального. Штати залишаються найбільшим у світі експортером дизеля, близько 1,4 млн барелів на добу, а імпорт російського дизеля з 2024 року фактично нульовий.
І що ж у результаті? Ми просто спостерігаємо виставу для власного електорату, де рижий шиз намагається вичавити хоч якусь піар-перемогу перед проміжними виборами, які вже на носі.