Телеграм канал «Скринька Пандори»

🇩🇪Німеччина заборонила приватні смартфони на секретних нарадах у Міноборони через загрозу шпигунства з боку Росії та Китаю. Міністерство оборони Німеччини видало нову внутрішню інструкцію з безпеки, яка суттєво обмежує використання приватних електронних пристроїв.

Заборона стосується всіх нарад та засобів спілкування як фізичних, так і віртуальних – у Бендлерблоку (головній будівлі міністерства) та на об'єктах Бундесверу, де обговорюється інформація з грифом «таємно» або вищим рівнем секретності.

Причиною стало різке зростання загрози шпигунства з боку Росії та Китаю. У міністерстві вважають, що сучасні мобільні пристрої можуть бути використані для прослуховування, зйомки або передачі даних навіть у вимкненому стані.

рф пригрозили Фінляндії та країнам Балтії «правом на самооборону» через прольоти українських БПЛА. Секретар Ради безпеки рф сергій шойгу висловив офіційне попередження Фінляндії та країни Балтії.

Він заявив, що росія залишає за собою право на самооборону відповідно до Статті 51 Статуту ООН, якщо українські безпілотники продовжуватимуть використовувати повітряний простір цих країн для ударів по території росії.

Формальним приводом для заяви стали інциденти, коли уламки українських дронів падали на територію Фінляндії та країн Балтії під час атак на російський порт Усть-Луга.

Гельсінкі, Таллінн, Рига та Вільнюс відкинули звинувачення москви, назвавши його заяву дезінформаційною.

Індустрія кібербезпеки остаточно прийняла стратегію боротьби з діпфейками, виглядає вона настунпим чином – щоб ефективно їх виявляти, спеціалізовані компанії самі масово генерують синтетичні голоси, відео та зображення максимально високої якості.

Ключовими гравцями нової галузі стали стартапи Reality Defender, Pindrop та GetReal. Кожна з цих компаній постійно створює нові діпфейки самостійно, на яких навчаються їхні алгоритми виявлення цих діпфейків. Без цього постійного потоку «свіжих» фейків системи детекції втрачають ефективність уже за кілька тижнів, тому що технології генерації розвиваються настільки швидко, що статичні бази даних застарівають практично миттєво.

Діпфейки вже використовуються для шахрайства з голосовими дзвінками від нібито керівників компаній, фальшивих відеозвернень політиків, обходу систем біометричної верифікації в банках та створення компрометуючого контенту. Проблема з кожним днем стає дедалі гіршою.

Діпфейками на даний момент не існує, єдине, що можна робити – це лише створювати їх швидше та якісніше за зловмисників, гонка між генераторами діпфейкяв та систем які їх розпізнають буде ставати тільке швидшою.

На днях у Берліні відбулася 34-та зустріч Контактної групи з питань оборони України «Рамштайн». Уперше її співголовами виступили не США, а Німеччина та Велика Британія.

Зустріч пройшла у гібридному форматі і принесла безпрецедентні за обсягом зобов'язання від європейських партнерів.

Найбільший пакет оголосила Велика Британія – 120 000 безпілотників різних типів протягом 2026 року, включно з ударними, розвідувальними, логістичними та морськими. Доставки вже розпочалися у квітні, а більшість дронів вироблятимуться безпосередньо британськими компаніями.

Німеччина підписала стратегічну угоду з Україною на 4 мільярди євро, яка передбачає фінансування сотень ракет Patriot, постачання 36 пускових установок IRIS-T, спільне виробництво дронів та розвиток далекобійних можливостей.

Нідерланди інвестують 248 мільйонів євро у виробництво дронів.

Норвегія оголосила новий внесок у програму PURL на понад 500 мільйонів доларів, нові зобов'язання зробили також Бельгія, Болгарія, Литва та Естонія.

Уваги до себе привернула демонстративно знижена участь США. Міністр війни Піт Гегсет не приїхав особисто, а американську сторону представляли чиновники нижчого рівня.

🇺🇸Палата представників США одним голосом відхилила резолюцію про обмеження повноважень Трампа у війні з Іраном.

Палата представників США вузькою більшістю — 214 проти 213 — відхилила резолюцію про обмеження повноважень президента Трампа щодо ведення війни проти Ірану.

Документ вимагав вивести американські війська з бойових дій, якщо Конгрес не дасть на це явного дозволу. Голосування пройшло майже виключно за партійною лінією.

Для демократів це вже третя спроба обмежити військові повноваження Трампа через механізм War Powers Resolution. Усі попередні також провалилися.

Якщо Тегеран не піде на поступки щодо Ормузу та ядерної програми – Трамп матиме політичний мандат на відновлення ударів без додаткових узгоджень з Конгресом, нафтохімічні та енергетичні об'єкти Ірану стануть першими цілями.

😏Українські дрони вдарили по Стерлітамацькому нафтохімзаводу в Башкортостані.

Українські БПЛА атакували нафтохімічний кластер у місті Стерлітамак (Республіка Башкортостан) – за понад 1500 кілометрів від українського кордону. Під удар потрапив завод АТ «Синтез-Каучук». Зафіксовано кілька влучань у різні цехи, внаслідок чого спалахнула пожежа та сильне задимнення.

Даний завод є критично важливим елементом російської оборонної промисловості. Він виробляє іонол – антиокисну присадку до авіаційного пального та мастил для військової техніки, без якої сучасні реактивні двигуни не можуть довго працювати при високих температурах.

Також підприємство виготовляє компоненти для синтетичних каучуків, які використовуються у виробництві шин, гумотехнічних виробів і вибухових речовин. Після модернізації в 2023-2024 роках завод працював приблизно на 90% потужності і давав до 25% усіх ізопренових каучуків росії.

70% американських фермерів не можуть дозволити собі добрива для посівної.

Свіже опитування Американської федерації фермерських бюро, проведене з 3 по 11 квітня серед понад 5700 респондентів з усіх 50 штатів, показало, що близько 70% фермерів не можуть забезпечити весь необхідний обсяг добрив для посівної кампанії в цьому році.

Ситуація особливо критична у південних штатах — там 78% фермерів не можуть купити потрібну кількість. На Середньому Заході показник становить 48%, на Північному Сході та Заході — 66–69%.

Подібна картина спостерігається в Великобританії, через підвищення цін на добрива на 30-40% і фермери тільки констатують факт, що витрати не покриються цінами на зерно.

В Євросоюзі ціни на азотні добрива зросли приблизно на 20% за останній місяць і наближаються до 500 євро за тонну. Найгірше у Німеччині, Бельгії, Франції та Східній Європі. Міністри сільського господарства ЄС 13 квітня обговорювали кризу в Брюсселі, багато країн вимагають від Єврокомісії координації та фінансової допомоги.

Єдине що дає трохи позитиву картини, що в Україні ситуація дещо м'якша завдяки нарощеному імпорту з Нігерії та Китаю, але також зберігається серйозний дефіцит серед малих та середніх підприємств.