Телеграм канал «Скринька Пандори»

🤩 NBC News з посиланням на п’ятьох поінформованих джерел повідомило, що Пентагон (конкретно – Under Secretary of Defense for Policy Елбрідж Колбі) розробляє нову класифіковану ядерну стратегію США.

Вона робить більший акцент на можливе застосування тактичної (нестратегічної) ядерної зброї коротшої/середньої дальності та нижчої потужності у регіональних конфліктах з Китаєм або Росією.

Офіційні особи Пентагону, цитовані в матеріалах, пояснюють логіку так: покладатися лише на високу потужність стратегічної зброї (наприклад, міжконтинентальні балістичні ракети) у регіональному конфлікті може бути недостатньо переконливим для стримування.

Тактичні варіанти з нижчою потужністю, на їхню думку, розширюють «простір вибору» Президента США та зміцнюють регіональне стримування, зменшуючи ризик, що противник вирішить, ніби США не готові відповісти пропорційно.

Мета, за словами джерел Пентагону:

- запобігти ескалації звичайної війни до повномасштабного ядерного обміну;

- не дати Китаю чи Росії отримати перевагу в регіональному конфлікті (наприклад, коли США зосереджені на іншому театрі).

Деякі експерти та конгресмени (як республіканці, так і демократи) попереджають, що підкреслення "придатності" застосування тактичної ядерної зброї може знизити поріг її застосування та навпаки збільшити ескалацію.

Все більше та частіше думаю про те, що майбутнє людства знаходиться у підземних тунелях, бункерах та навіть підземних будинках (замість декількох поверхів вгору буде декілька поверхів під землю). Все це особливо стосується тих країн, що постійно воюють. Після усіх останніх ударів по цивільним заводам на території нашої країни не виходить про це не думати, та й таких прикладів (вже реалізованих в Україні) – дуже багато.

Найбільш зрозумілий та популярний для масової культури приклад – фільм «Матриця», де люди після тривалої війни з машинами змушені жити глибоко під землею в місті Сіон. У фільмі поверхня стала непридатною для постійного існування, тому що там панують машини з ШІ, сенсори й нескінченні загрози з повітря. Це, напевно, радикальний художній образ, але він вже зараз не здається фантастикою, як ще 5 років тому...

Людство остаточно перейшло у фазу, де війни будуть вестись виключно роботизованими системами та безпілотними літальними апаратами, а також бойовим Штучним Інтелектом, який вже використовується на нашій війні.

Я шукав якісь дослідження/статті на цю тему, та зрозумілі більшості людей приклади.

Стів Бланк (відомий підприємець і аналітик інновацій у сфері оборони) у своїй аналітичній статті стверджує, що дрони докорінно змінили природу сучасного конфлікту. Поверхня Землі перестала бути відносно безпечною. Традиційна перевага в повітрі та системи протиракетної/протиповітряної оборони (THAAD, Patriot тощо), розраховані на десятки чи сотні цілей, вже не справляються з тисячами дешевих дронів. У результаті під загрозою опиняються не лише військові об’єкти, а й будь-яка цінна інфраструктура на поверхні — заводи, склади, енергетичні вузли, дата-центри, нафтопереробні заводи тощо.

Бланк підкреслює, що США та багато західних країн роблять стратегічну помилку. Вони вкладають десятки мільярдів доларів у системи протидії дронам (детектори, дешеві ракети, камікадзе-дрони, мікрохвильову та лазерну зброю), але майже не інвестують у захист самих активів, які ці дрони можуть знищити. На його думку, довгострокова математика вже не на користь того, хто намагається захищатися лише «збиваючи» дрони. Набагато ефективніше — ховати критичні об’єкти під землю (або, в перспективі, виводити їх у космос).

Україна під постійним дроновим спостереженням і атаками вимагає підземних укриттів, які допомагають маскувати радіочастотні, інфрачервоні та інші сигнатури. Україна вже встановила близько 800 км протидронових сіткових «тунелів» над дорогами і планує довести цю мережу до 4000 км до кінця 2026 року.

Але це, на превеликий жаль, тимчасовий захист.

Іран після ударів в 2025 році (зокрема, застосування 14 протибункерних глибинних бомб GBU-57 Massive Ordnance Penetrator) почав ще глибше «закопуватися» в граніт, виводячи об’єкти за межі надійної досяжності існуючих проникаючих боєприпасів.

Китай десятиліттями будує «Підземну Велику стіну» – величезну систему похованих командних пунктів, ракетних баз і логістичних об’єктів. На острові Хайнань створюються підземні військово-морські бази, куди підводні човни можуть заходити безпосередньо з моря.

Північна Корея має доктрину виживання майже повністю побудовану на тунелях.

Тайвань давно інвестує в гірські ангари для авіації та підземні командні пункти.

Південна Корея розробляє системи підземного зв’язку (магнітно-індукційний бездротовий зв’язок на глибині до 100 метрів).

Але найбільше це стосується нас, тому що ми ведемо першу в світі війну дронів, в якій задіяні мільйони дронів з обох сторін. Тож, це також питання нашого виживання.

Є про що подумати.

👉Поширте, будь-ласка, цей допис у Threads

📊Важливі, приємні та навіть трошки заспокійливі (обʼєктивні) цифри приніс вам, які також були зроблені за допомогою математичних моделей. Підтримуйте такі дописи, якщо вони для вас цікаві.

Перший графік в дописі – втрати ворога в особовому складі у порівнянні із територіальними здобутками. В загальні територіальні здобутки входять також території, які Сили Оборони відбили у ворога. Справа цифри в квадратних кілометрах, зліва у втратах особового складу. Можна побачити, що якщо за 2025 рік територіальні здобутки, хоч й невеликі, але були, то за 2026 рік їх немає взагалі, але при цьому втрати в особовому складі зростають із кожним місяцем на декілька тисяч хробаків.

Другий графік – найбільш показовий та найбільш важливий в цьому дописі.

Починаючи із грудня 2025-січня 2026 року відсоток окупованих територій (жовтий колір) перестав зростати зовсім, проте втрати у ворога (червоний колір) зросли на шалені 300 тисяч особового складу.

Третій графік – загальні територіальні здобутки обох сторін за всю війну до теперішнього місяця.

Вкотре наголошую, що найбільша заслуга такої міцної оборони – дрони, їх масштабування та значне технологічне зростання держави.

Ну і в кінці вкотре нагадаю, що з усіма цими здобутками нас просто вирішили позбавити найефективнішого міністра оборони за весь час. Та досі не пояснивши чому саме.

В хробачні різко зʼявились проблеми із кількістю особового складу на фронті за останній тиждень. Місцями кількість уражених та знищених кацапів просіла до двох разів.

На скріншоті наша математична модель, яка прораховує поточні втрати, порівнює з попередніми та прогнозує кількість потенційних втрат за поточний місяць. Синя лінія на графіку – ураження дронами, рожева – знищення дронами. Усі підтерджені візуально.

Питання тут саме у тому, що в них зʼявився помітний дефіцит особового складу. З дронами, їх кількістю та якістю все добре, дефіциту в нас немає.

Окрім цього зазначу, що бажаючих за будь-яку велику суму потрапити в дронову мʼясорубку із того боку стає із кожним місяцем все менше.

Менш із тим, розслаблятись не можна. Вони готуються до мобілізації, в якій поступово (500 тисяч буде набиратись не одночасно, а певна кількість хробаків у місяць) спробують збільшити кількість окупантів в тих місцях, де є дефіцит.

Також прошу вас максимально поширити та пролайкати цей допис у Threads. Коментар теж бажано залишити. По-перше, більше українців дізнаються обʼєктивні цифри та суть проблеми, по-друге – це допоможе потрапити допису у рекомендації та звернути на нього увагу. Дякую.

👉 https://www.threads.com/@box.pandora.ua/post/Dbp4NHBCN5n

❗️Підключусь до обговорення протидії балістичному озброєнню, яке стало для України однією з головних проблем. Із джерелами та цифрами.

За оцінками ГУР, які вони давали в цьому році, росіяни виготовляють 50-70 ракет 9М723 «Іскандер-М» в місяць, або приблизно 700 ракет на рік.

Ракети Patriot PAC-3/MSE, якими Україна по суті й збивала Іскандери, Кинджали та Циркони весь цей час за 2025 рік було виготовлено 620 ракет, а в січні 2026 року Пентагон і Lockheed Martin уклали рамкову угоду про збільшення виробництва з ~600 до приблизно 2000 ракет на рік до кінця 2030 року.

Аналітики Center for Strategic and International Studies (CSIS, зокрема Mark Cancian) оцінюють ситуацію як критичну:

Перед війною з Іраном запаси США становили близько 2330 ракет Patriot (переважно PAC-3 різних модифікацій).

Під час кампанії проти Ірану США та союзники витратили приблизно 1060-1430 перехоплювачів.

Станом на кінець липня 2026 CSIS оцінює залишки в США на рівні 759-827 ракет PAC-3. Це зниження приблизно на дві третини від довоєнного рівня, що обмежує боєздатність.

До чого я все це? Американці наразі не можуть покрити навіть власного дефіциту цього озброєння. Питання навіщо тоді взагалі було починати війну, до якої ти не готовий – відкрите, але риторичне.

Тож ми не можемо аж ніяк покладатись на наших союзників, коли вони не взмозі захистити самих себе та покрити власний дефіцит + по декілька перехоплювачів на 50-70 ракет в місяць (Іскандер-М без урахування Цирконів, які також почали летіти на нас масовано), що становить ще додаткові декілька сотень одиниць PAC-3/MSE.

Тож не маючи (поки що) власного масштабованого виробництва у ті самі декілька сотень перехоплювачів балістики на місяць, ми не можемо сподіватись на їх постійне успішне збиття. Балістичну ракету зробити, розробити та пустити у масове виробництво простіше та дешевше, аніж перехоплювачі до них. Така от дірка в обороні.

Я виходжу з тієї логіки, що путін, про що заявляла наша влада та військові, зробив ставку на балістичне озброєння як "останній аргумент" та "зброю перемоги".

Враховуючи це, єдине та найголовніше на чому, на мою думку, зараз має зосередитись держава – це знищення пускових установок та місць дислокації ракетних бригад. Іншого виходу просто немає. Не існує на цю хвилину та найближчий рік.

Я розумію усі нюанси, складність, маскування, ліси (де вони ховаються), місцевість, постійні переміщення. Мені все це дуже добре відомо та я усвідомлюю проблему.

Але так як це питання виживання країни, то це має бути пріоритет №1. Я вірю в українських інженерів, розвідників, операторів безпілотних систем, вірю в допомогу західних партнерів технологіями та оперативною інформацією, та вірю, що все ж таки це можливо зробити, якщо зробити цю максимально пріоритетною ціллю.

Що ми маємо наразі? Відомі населені пункти, з яких ці ракети пускають вже роками. Є інформація від партнерів, які за допомогою супутників та інших джерел (теплові, радіолокаційні, супутникові сигнатури) надають інформацію про пуски ракет в реальному часі. Є далекобійні дрони, яких дуже багато, які дотягнуться куди завгодно та бачать все вдень і вночі, та яких летять сотні кожного дня.

Тож, якщо ми зможемо бити їхні пускові хоча б після зафіксованих пусків ракет (які дуже помітні), то ми зможемо побороти цю проблему.

На все це потрібна політична воля. З усім іншим українці впораються.

Люди питають в чому принципова різниця із попередніми атаками.

Принципова різниця в тому, що в інших атаках майже завжди першочерговим пріоритетом були військові обʼєкти або обʼєкти що можуть бути хоч якось причетні до військових. Це було прописано в тому числі в цілях на їхні атаки.

Ракет та дронів в них дох*я, але для них все ж пріоритет – це ті, хто робить їм боляче.

Удари по цивільним були на другому місці в пріоритеті, на це витрачалось меншість засобів ураження, здебільшого це робилось щоб зробити ефект психологічного тиску на цивільне населення.

Відтепер вони бʼють виключно по цивільним.