Телеграм канал «Padre Poltava»

До зустрічі в новому році, парафіяни!

В стрічці дуже багато дописів про те, що вже ніхто не чекає нічого хорошого від наступного року. Чудні ви. Невже від майбутнього варто хоч чогось чекати? Невже майбутнім узагалі варто жити? Христос вже втілився. Христос вже воскрес. Смерть вже переможена. Що вам ще потрібно — новий календар чи нову надію з доставкою? Майбутнє — це улюблений ідол втомленої людини, той самий, яким прикривають порожнечу теперішнього. Якщо зараз погано — ми кажемо: потім буде краще. Якщо зараз страшно — ще не час. Якщо зараз важко жити по-справжньому — давайте доживемо до… Але Бог не відкривається в "потім". Він не каже: Я буду. Він каже: Я є. Він просто приходить у світ, де Його не особливо чекають, у реальність, де Йому відводять місце в хліві, між худобою й запахом життя. Без гарантій. Без перспектив. Без планів розвитку. І саме там — Він є. Християнство не про очікування кращих часів, воно - про присутність Бога тут, посеред труднощів, війни, втрат, розривів, зламаних років і зіпсованих надій. Той, хто живе майбутнім, відсутній у теперішньому. Той, хто живе з Христом, — уже в реальності Царства. Тому не треба жити майбутнім. Не треба його боятися. І не треба на нього молитися. Живи зараз. Бо саме тут — Бог. Не тому, що стало легко, а тому, що Він уже є. Він тут. Він з нами.

Побиття немовлят у Віфлеємі. Ірод не боявся немовлят. Ірод боявся Того, Хто прийшов зруйнувати саму логіку смерті. Диявол, руками Ірода, намагається знищити Христа ще до того, як Він заговорить, піде, звершить чудо. Диявол хоче вирвати з коренем Дерево Життя. Зло завжди воює не з тілами, а з логосами — з божественними сенсами речей. Немовлята — це не просто маленьки беззахисні люди. Немовлята — це логос початку, чистий сенс життя, яке ще не встигло зіпсуватися, тому побиття немовлят — це спроба знищити саму можливість майбутнього. Ірод думає категоріями сили. Армія — проти немовляти. Трон — проти ясел. Влада — проти беззахисності. І з людської точки зору це виглядає логічно. Але Бог перемагає не кількістю, а способом буття. Не прямою силою, а кенозисом — добровільним умаленням. Саме тому Воскресіння починається не з меча, не з битви з Іродом, а з втечі в Єгипет. Сьогодні ми бачимо ту саму логіку зла. Путін хоче знищити всіх українців не тому, що ми сильніші військово, а тому, що він відчуває: з України прийде смерть імперії. Ми несемо інший логос — свободи, гідності, відповідальності, ми несемо сенси життя без сакралізованої брехні. Об’єктивно ми слабші і, чесно кажучи, досить дурні. Як немовля слабше за царя. Як ясла слабші за палац. Як хрест слабший за імперію. Але саме так і діє Бог: через слабих та нерозумних. Ірод не знищив Христа. Імперії не зупинили Воскресіння. Смерть програла там, де була впевнена у своїй силі. Спасіння — це відновлення істинних сенсів. І поки ми не зраджуємо божественний сенс — поки не починаємо жити за законами страху, помсти і ненависті — ми вже перемагаємо. Бо зло завжди б’є першим, але останнє слово — не за ним.

Про чудеса і подарунки Два найбільших чуда пропонує нам Господь: Воскресіння та Боговтілення. Усе інше — лише наслідки. Християни не вірять у чудеса, які "просто трапляються" або "випадково стаються". Кожне чудо має напрямок і сенс. Єдина мета чуда: спасіння людини від смерті, яку переміг Ісус Христос на Хресті. Ця перемога починається на Голгофі та розтікається тишею Вифлеєму. Бог кенотично зменшує Себе, щоби нас зробити Богами. Усі "маленькі" чудеса нашого життя — це етапи осмисленої, наступальної Божої стратегії, метою якої є перемога життя над смертю. І справжність кожного чуда перевіряється одним критерієм: чи веде воно до Чуда Чудес — Воскресіння. Нашому власному воскресінню ми навчаємося через подяку. Ми вчимося дякувати Богові за найменші подарунки: за людей, за обставини, за втрати, за труднощі, за можливість жити і дарувати. Ми дякуємо навіть тоді, коли боляче. Бо подяка — це вже форма віри у Воскресіння. Саме тому в різдвяний час так важливо пам’ятати: традиція дарувати подарунки виникла не з маркетингу, а з бажання подарувати радість з приводу Різдва Бога. Той, хто дарував подарунок, хотів стати рукою Божою у цьому світі, актуалізацією Божої сили, частиною Його переможної стратегії. Навіть традиція таємних подарунків - це спроба відвести погляд від дарувальника і спрямувати його на Бога — справжнього Автора всіх чудес. Бо Різдво — це не про речі. Це про Бога, Який прийшов, щоб навчити нас жити по-справжньому, бо смерті немає.

Христос Народився, бандерівці Царства Божого!

Завтра Різдво В нашому храмі початок святкової літургії о 8.30 Хто не має можливості бути на службі, пишіть імена в коментах. За бажанням, пожертви Приват 4149 6293 5271 2897 Моно. 4441 1110 4323 4644 PayPal strierej@gmail.com