Не попадитесь на накрученные каналы! Узнайте, не накручивает ли канал просмотры или
подписчиков
Проверить канал на накрутку
Телеграм канал «Padre Poltava»
Padre Poltava
4.9K
66.4K
1.6K
933
1.2M
Телеграм канал священика ПЦУ Олександра Дедюхіна Займаюся метафізичним обґрунтуванням України з точки зору Царства Небесного Приватне спілкування можливе через мессенджер фб https://www.facebook.com/strierej
Завтра, 24 червня, Різдво пророка і предтечі Івана
В нашому храмі літургія розпочнеться о 8.30
Хто не може бути присутнім на службі пишіть імена за здоров'я та за спокій в коментах.
Картки для пожертв за бажанням
Приват 4149 6293 7221 6259
Моно 4441 1110 4323 4644
PayPal strierej@gmail.com
Христос — це не просто Бог.
Христос — це розіп'ятий Бог, Який підняв повстання проти найстарішої тиранії у Всесвіті.
Проти тиранії гріха і смерті.
Проти того закону занепаду, який переконує людину, що зло неминуче, брехня вигідна, а сильний завжди має право на насильство.
Хрест — це не капітуляція.
Це диверсія Бога в тилу смерті.
Це вторгнення Царства Небесного на окуповану територію.
Саме тому християнин не може поклонятися жодній земній владі. Ми надто добре знаємо природу людини.
Учення про первородний гріх — це найкраща вакцина від культу вождя.
Бо кожна людина пошкоджена гріхом.
Президент.
Патріарх.
Генерал.
Революціонер.
Опозиціонер.
Усі.
Саме тому свободу захищає не віра в доброго сцаря і не казка про безперервний прогрес людства.
Свободу захищає тверезе знання про те, що будь-яка влада потребує обмежень, а будь-яка людина потребує покаяння.
Тирани народжуються там, де люди забувають про гріх.
Святі народжуються там, де люди пам'ятають про Христа.
Про Розіп'ятого Бунтівника, Який одного разу оголосив війну смерті.
І переміг.
Під час прильоту був у магазині. Метрів двісті від місця удару.
Люди падають на підлогу.
Без криків.
Без паніки.
Потім піднімаються.
Хтось кидає покупки і біжить у бік густого диму, що підіймається над будинками. Там можуть бути рідні.
Решта йдуть до кас.
Тільки термінал не працює.
У повітрі запах гару і кіптяви.
Десь їде швидка.
Десь дзвенить розбите скло.
На подвір'ї сміються підлітки.
Навколо вибиті вікна.
І люди продовжують жити.
Ми вже давно живемо в реальності, де між сигналом тривоги, вибухом і походом за хлібом немає жодної суперечності.
Жахливі.
І вже такі звичні будні війни.
Мабуть, одна з найбільших трагедій цієї війни полягає в тому, що людина звикає навіть до того, до чого звикати не можна.
Війна майбутнього триває вже зараз. І Україна диктує її правила. Це показала найбільша у світі виставка зброї Eurosatory 2026.
Вражає, наскільки горять очі в наших технарів тут. Як наші вчорашні мілтек-стартапи впевнено показують себе на одному рівні зі світовими компаніями. Які молоді й талановиті люди працюють у нашій оборонній промисловості.
Мав чотири дні насичених зустрічей із виробниками найтехнологічнішої зброї, дронів, РЕБ, ракет, роботизованих платформ і систем захисту. Веземо в Україну багато цікавого для фронту, для захисту критичної інфраструктури і для майбутніх крутих розробок, зокрема для комплексу «Ай-Петрі».
Сьогодні українські оборонні виробники є справжніми суперзірками таких подій. Усі хочуть встановити контакт, дізнатися, обмінятися досвідом. Бо набутий цей досвід нашими інженерами та військовими не в кабінетах і навіть не на полігонах. А в окопах по всій лінії фронту, в небі над мирними містами і на морі, де російський флот уже давно не почувається господарем.
Тут багато технологій, які ще вчора здавалися фантастикою. Дрони, які самі знаходять цілі. Роботи, які замінюють людей на найнебезпечніших ділянках. Штучний інтелект, який аналізує поле бою швидше за людину.
Однак слід давно визнати, що майбутнє — не за окремою диво-зброєю чи величезною яскравою бомбою. Майбутнє — за правильною системою. Коли розвідка, РЕБ, штучний інтелект, дрони-перехоплювачі, ракети й засоби ураження працюють як єдиний організм.
Наше завдання зараз — допомогти величезному потенціалу української оборонної промисловості вирости. Дати українській оборонці можливість виробляти більше, заробляти на розвиток, виходити на світові ринки, забезпечивши всім необхідним Збройні Сили України.
Ми всі радіємо черговим "500 пропущеним від Мами" на московії.
І правильно радіємо.
Але не варто вдавати, що відповідь не прилетить.
Прилетить.
Ракетами.
Дронами.
КАБами.
Усім тим залізяччям, яким імперія намагається компенсувати відсутність мізків і совісті.
І прилетить По наших містах.
По підприємствах.
По будинках.
По школах.
По дитячих садках.
Так було, так є, і, на жаль, так ще буде.
Але є одна принципова різниця.
Для нас ця війна — питання життя і смерті.
Для них — питання величі, понтів і телевізійних галюцинацій про імперію.
Ми воюємо за право жити.
Вони воюють за право командувати чужими життями.
Тому навіть коли нам важче, ми все одно сильніші.
Бо людина, яка бореться за свій дім, завжди витриваліша за того, хто прийшов його грабувати.
Ми вже дійшли до точки, коли українські безпілотники впливають на порядок денний самітів НАТО і G7.
Коли світ змушений враховувати український фактор.
Коли навіть ті, хто хотів би домовитися через нашу голову, змушені переглядати свої розклади.
Так, попереду ще багато болю.
Але вперше за довгий час імперія не диктує правила гри.
Вона вже змушена на них реагувати.
І це дуже добра новина.