Телеграм канал «Padre Poltava»

Релігія схожа на альпінізм.
Одні завдяки їй піднімаються на вершини, де повітря прозоре, а горизонт такий широкий, що починаєш бачити світ очима вічності.

Інші ж назавжди залишаються лежати десь на схилі.
Замерзлі, іноді до смерті.
З прапорцями правильної доктрини в руках.
З посвідченням досвідченого альпініста в кишені.
З купою фотографій чужих вершин у телефоні.
Але так і не піднявшись.

Бо проблема не в горі.
І навіть не в спорядженні.
Проблема в тому, що можна все життя вивчати карти, сперечатися про маршрути, сваритися через колір мотузки й так і не зробити жодного кроку вгору.
Христос не створив клуб шанувальників альпінізму.
Він покликав людей підніматися.
Не колекціонувати правильні слова про Бога, а йти до Нього.
Не поклонятися спорядженню, а долати висоту.
Не будувати базовий табір біля підніжжя гори, а іти.
Бо віра — це рух.
А релігія має бути мотузкою, яка допомагає піднятися.
Зрештою, якщо ти віру зробив морозильною камерою, хіба в цьому є провина Бога?

Різдво Іоана Предтечі — і народження нової України

Сьогодні Церква святкує Різдво Іоана Хрестителя.
Того, хто прийшов не бути головним, а приготувати шлях для Головного.
Того, хто народився в тиші юдейських гір, щоб згодом його голос загримів на весь Ізраїль:
"Приготуйте путь Господню, рівняйте стежки Йому!" Того, про кого сам Христос сказав:
"Із народжених від жінок не постав більшого за Іоана Хрестителя".
Але народився він не просто так.
Він народився для місії.
Щоб очистити серця від брехні.
Щоб назвати гріх — гріхом, навіть якщо це не подобається царям.
Щоб приготувати землю до приходу Світла.
Щоб залишитися вірним до кінця.
І в цьому є щось дуже близьке нам.

Сьогодні народжується нова Україна.
Не в затишку мирних кабінетів.
Не в телевізійних студіях.
Не в урочистих деклараціях.
Вона народжується у вогні війни. У крові. У сльозах. Під сиренами. В окопах. У шпиталях. У волонтерських штабах. На цвинтарях, де майорять синьо-жовті прапори.
Народження завжди пов'язане з болем.
Але саме тому воно є справжнім.
Ми не просто обороняємо свою землю.
Ми стаємо іншими.
Ми очищаємося від ілюзій, від колоніальної меншовартості, від звички жити чужими сенсами.
Як Іоан народився для того, щоб Христу було куди прийти, так і ми проходимо через очищення, щоб правда, свобода і гідність стали тут не гаслами, а способом життя.

Світ часто не розуміє Україну.
Бо світ звик до жертв, які лише плачуть і просять співчуття.
А ми плачемо — і воюємо.
Страждаємо — і боремося.
Ховаємо своїх — і не здаємося.
Саме тому нас так важко вмістити у звичні шаблони.
Бо наша історія сьогодні — це не лише історія страждання.
Це історія перемоги
І я вірю: серед народів немає сильнішого за той народ, який після всього пережитого не втратив здатності боротися за правду.

Іоан Предтеча не був зручним.
Він був правдивим.
І нова Україна також не буде зручною для тих, хто живе брехнею, насильством і поклонінням силі.
Бо той, хто пройшов пустелю, голод, біль і випробування, отримує право говорити слово, яке має вагу.
І сьогодні ми теж вчимося говорити саме таке слово.
Святий Іоане, пророче і хрестителю Господній, моли Бога за нас.
За наших воїнів.
За наш народ.
За Україну, яка народжується через страждання до свободи.
Слава Ісусу Христу!
Слава Україні!

Завтра, 24 червня, Різдво пророка і предтечі Івана
В нашому храмі літургія розпочнеться о 8.30
Хто не може бути присутнім на службі пишіть імена за здоров'я та за спокій в коментах.

Картки для пожертв за бажанням
Приват 4149 6293 7221 6259
Моно 4441 1110 4323 4644
PayPal strierej@gmail.com

Христос — це не просто Бог.
Христос — це розіп'ятий Бог, Який підняв повстання проти найстарішої тиранії у Всесвіті.
Проти тиранії гріха і смерті.
Проти того закону занепаду, який переконує людину, що зло неминуче, брехня вигідна, а сильний завжди має право на насильство.

Хрест — це не капітуляція.
Це диверсія Бога в тилу смерті.
Це вторгнення Царства Небесного на окуповану територію.
Саме тому християнин не може поклонятися жодній земній владі. Ми надто добре знаємо природу людини.

Учення про первородний гріх — це найкраща вакцина від культу вождя.
Бо кожна людина пошкоджена гріхом.
Президент.
Патріарх.
Генерал.
Революціонер.
Опозиціонер.
Усі.
Саме тому свободу захищає не віра в доброго сцаря і не казка про безперервний прогрес людства.
Свободу захищає тверезе знання про те, що будь-яка влада потребує обмежень, а будь-яка людина потребує покаяння.
Тирани народжуються там, де люди забувають про гріх.
Святі народжуються там, де люди пам'ятають про Христа.
Про Розіп'ятого Бунтівника, Який одного разу оголосив війну смерті.
І переміг.

Полтава.

Під час прильоту був у магазині. Метрів двісті від місця удару.
Люди падають на підлогу.
Без криків.
Без паніки.
Потім піднімаються.
Хтось кидає покупки і біжить у бік густого диму, що підіймається над будинками. Там можуть бути рідні.
Решта йдуть до кас.
Тільки термінал не працює.
У повітрі запах гару і кіптяви.
Десь їде швидка.
Десь дзвенить розбите скло.
На подвір'ї сміються підлітки.
Навколо вибиті вікна.
І люди продовжують жити.

Ми вже давно живемо в реальності, де між сигналом тривоги, вибухом і походом за хлібом немає жодної суперечності.
Жахливі.
І вже такі звичні будні війни.

Мабуть, одна з найбільших трагедій цієї війни полягає в тому, що людина звикає навіть до того, до чого звикати не можна.

Війна майбутнього триває вже зараз. І Україна диктує її правила. Це показала найбільша у світі виставка зброї Eurosatory 2026.

Вражає, наскільки горять очі в наших технарів тут. Як наші вчорашні мілтек-стартапи впевнено показують себе на одному рівні зі світовими компаніями. Які молоді й талановиті люди працюють у нашій оборонній промисловості.

Мав чотири дні насичених зустрічей із виробниками найтехнологічнішої зброї, дронів, РЕБ, ракет, роботизованих платформ і систем захисту. Веземо в Україну багато цікавого для фронту, для захисту критичної інфраструктури і для майбутніх крутих розробок, зокрема для комплексу «Ай-Петрі».

Сьогодні українські оборонні виробники є справжніми суперзірками таких подій. Усі хочуть встановити контакт, дізнатися, обмінятися досвідом. Бо набутий цей досвід нашими інженерами та військовими не в кабінетах і навіть не на полігонах. А в окопах по всій лінії фронту, в небі над мирними містами і на морі, де російський флот уже давно не почувається господарем.

Тут багато технологій, які ще вчора здавалися фантастикою. Дрони, які самі знаходять цілі. Роботи, які замінюють людей на найнебезпечніших ділянках. Штучний інтелект, який аналізує поле бою швидше за людину.

Однак слід давно визнати, що майбутнє — не за окремою диво-зброєю чи величезною яскравою бомбою. Майбутнє — за правильною системою. Коли розвідка, РЕБ, штучний інтелект, дрони-перехоплювачі, ракети й засоби ураження працюють як єдиний організм.

Наше завдання зараз — допомогти величезному потенціалу української оборонної промисловості вирости. Дати українській оборонці можливість виробляти більше, заробляти на розвиток, виходити на світові ринки, забезпечивши всім необхідним Збройні Сили України.

📩 Telegram 😎 Facebook 🕊 Twitter