Паліндром.

Одеса. 20.04.24.
___

Завтра у Степана останній концерт тура - у Дніпрі. Дніпряни, рідненькі, сходіть.

Квиточки.

🌿🌿🌿

Качмар - Ти мене пам’ятаєш?

Стежкою в’ється гора знов, у що цього разу, юначе, ти вляпався?
Все починається так необачно - з дружнього начебто ляпаса,
З витівок у роздягальні, за мить звідусіль - уколом між ребер,
Усе починається з жартів, які розуміють усі навколо, крім тебе.

З поштовху в спину, з удару вчора в плече, тепер - під дих,
З образи, яка неприємна, але її все ж таки можна стерпіти.
Ну шо ти як баба? Ти шо, не мужик? Вітаю: урочисто доведено.
Я не піду в їдальню - я їстиму себе зсередини.

Зизить схарапуджене око, оманливо клеїться віршик,
І всюди над містом ті гори Імлисті неначе примари здимаються вище,
І плещеться попід урочищем зоряним риба, і хлібне колосся горить повесні,
Я боявся тебе і той страх мене дочиста випатрав ніби м'ясник.

Прочитати отченаш, дістати щоденник,
Ми були дітьми, але ти втім був старшим за мене,
Сильнішим за мене. Дитяча страта - на потіху натовпу.
Цього було достатньо, щоб мене зламати.

Серце, серце, сильно тільки ти не бийся так,
Це життя і ось тобі випав такий сетап,
Серце, серце, подаруй мені, прошу, крила пташині,
Я ненавиджу людей, і вони цього заслужили.

Собака бреше на місяць, серпик в кишені, в’ятір в руках,
Дорога із жовтої цегли веде до місця розп'яття чарівника,
Стелиться смог, тріпоче багор, над лісом кружляють сталеві лелеки.
Хто не присікає зло, той стає його архітектором.

За метафорою криється істина, трясця - під коліщата цю помісь,
Рукою м'язистою всюди і скрізь побиття визначає свідомість,
Той Голіаф залишився у сутінках, десь у ріки, по той бік,
Та я, бляха, чомусь все ще несу його на собі.

Форест, біжи, між обійсть і висоток, а впавши - себе пересиль,
Якщо мовчання - це золото, то я достоту найбагатша людина з усіх,
Неси мене вітер узліссям, п’яни мої думи сумні, соковите вино,
Як довго бить по залізу - з нього може вийти клинок.

Роки знущань твоїх я переплавив у зіркатім горнилі,
Берег піщаний і той просідає під натиском хвилі.
Це було так давно и неправда, а правдою стало ось, бачиш, тепер,
Новий рік дев’яносто дев’ятого - я тоді вперше загадав,

Щоб ти помер.

Серце, серце, сильно тільки ти не бийся так,
Це життя і ось тобі випав такий сетап,
Серце, серце, подаруй мені, прошу, крила пташині,
Я ненавиджу людей, і вони цього заслужили.

У прірву безкрайню - з хисткого табурета.
Кажуть, зірки все ще падають над Назаретом.

Кажуть, бог покарає.
А якщо не покарає бог,

То покарає хто?

24 березня, 2024.

🌿🌿🌿

Patreon | Instagram | YouTube | Spotify | Twitter

Учора дізнався, що деякі абзаци книги "21 урок для 21 століття" Юваль Ной Харарі для російського читача змінив.

Так, у розділі "Пост-правда" в оригінальній версії книжки згадувалися "групи самооборони" і російське керівництво, яке відкрито заперечувало свою причетність до їхнього формування або участі збройних сил рф у військових діях. У російській версії цієї книги такого абзацу взагалі немає, зате є абзаци про заяви Трампа.

У розділі "Війна" згадується "завоювання Криму", йдеться про те, що Москва вселила страх у серця сусідів. У російському виданні захоплення Криму названо "возз'єднанням із Росією".

Сам Харарі сказав, що пішов на цей крок усвідомлено, заради можливості вийти на російський ринок. Дозволу на заміну трактування анексії Криму він не давав і обіцяв розібратися в цьому питанні, але, здається, за п'ять років цього так і не зробив.

Цікаво, чи знав Харарі, будучи відкритим геєм, що в російській версії книжки поміняли ще й "моєму чоловікові" на "моєму партнеру".

🤷‍♂️

Бамбергу його "Дегенеративное искусство" я все ж зніс. Він вже не зможе відновити трек на майданчиках. Так буває, коли раптово стаєш ватником, а у створенні треку брали участь треті особи, з якими жодних документів ти не підписував.

Вишукувати, хто і що ще говорив про Україну з тих артистів, з якими я працював, я не збирався (щонайменше - мені знову довелося б занурюватися у болото російського репу), але днями мені трапилася ось ця новина про Сашу ST.

Ще торік Саша говорив, що ця війна - це його "внутрішній біль". Уже цього року... втім ви й самі все можете прочитати на скріні.

Черговий безхребетний артист, якому своя шкура дорожча за людські життя.

Що ж, послухати наш спільний трек шанувальники творчості Саші незабаром зможуть тільки у своєму рутубі.

Дай ему сил, як то кажуть.

🌿🌿🌿

Релізи відправлено на майданчики. Дякую всім, хто так довго чекав.

03.05.2024 - “Так, тут ростуть дерева”.
10.05.2024 - “Ти мене пам’ятаєш?”

🌿🌿🌿

Шановне товариство, я нарешті закінчив роботу над піснями, про які вже писав і не раз.

Їх шість.

П'ять із них - це пісні на вірші шістдесятників.
Ще одна - сингл, вірші для якої я написав сам (сингл ви вже могли почути на стрімі у Андрія).

Усе це вже завтра вирушить на майданчики.
Через три тижні - буде у відкритому доступі.

Завантажив уривки в інстаграм. Гоу слухати.

🌿🌿🌿