Архієпископ Албанії Александрійському патріарху: діяльність Москви антиканонічна – Нам потрібна Всеправославна асамблея

Архієпископ Албанський Анастасій у двох листах на ім’я патріарха Александрійського Феодора висловився проти неканонічної діяльності Московського Патріархату в Африці.

При цьому він уточнює, що виступає проти тактики «відплати» і просить («просимо і благаємо») скликання Всеправославного зібрання, «щоб розглянути всі питання, які виникли в Україні, Африці та Православній Церкві в усьому світі загалом». Натомість він виступав за конструктивний діалог і мирне вирішення, виступаючи проти усунення єрархів і поширення напруги через медіа-канали між Православними Церквами.

⁠Пакистан після мусульманських атак: Верховний суд дає християнам надію на справедливість

Християни в Пакистані продовжують жити в труднощах. 16 серпня минулого року напад мусульманського натовпу в Джаранвалі на церкви, квартири та робочі місця послідовників Христа шокував країну. Але є ознаки надії. Нещодавно Верховний суд відхилив звіт, поданий владою провінції Пенджаб, закликавши до подальшого розслідування. Після 304 арештів було зареєстровано лише 22 справи та зібрано лише 18 обвинувальних актів.

Єпископ Самсон Шукардін, як повідомляє Папське товариство «Допомога Церкві в потребі», назвав новину про рішення суду дуже позитивною для християн. Він також відзначив позитивне ставлення деяких місцевих мусульман. Про драматичні події повідомили вони самі.

Як нагадує в інтерв’ю Радіо Ватикану о. Зафар Ікбал, місцевий парафіяльний священник, серпневі заворушення спалахнули через чутки про те, що нібито послідовники Христа "образили" Коран. Тоді натовп розгромив понад 200 квартир, 26 церков, школу, цвинтар, знищив хрести та Біблії. Люди пам’ятають це як «чорний день», – каже священник. – Після цього випадку християни живуть у тіні смерті, у тіні страху. Тобто вони не можуть вільно пересуватися, не можуть вільно виражатися, не можуть вільно працювати – описує о. Ікбал.

Глава Польської Церкви у своєму посланні заявляв, що УПЦ зазнає гонінь

У всіх храмах Польської Православної Церкви було оголошено Великопісне послання її предстоятеля Савви. У ньому митрополит розповів про історію та значення посту.

Першоієрарх також згадав про важку ситуацію християнства у наш час:

«У суспільстві виникає дедалі більше конфліктів, національних і релігійних розбіжностей. У сусідній з Польщею Україні збройний конфлікт, що триває, перейшов на релігійний ґрунт. Відбувся поділ Православ'я, продовжуються гоніння».

Митрополит Сава закликав православних до посилення молитов та духовного очищення.

На Харківщині росіяни вдарили по православному храму

Удар було здійснено у Новоосинове Курилівської громади Куп’янщини.

Село розташоване неподалік лінії бойового зіткнення, тому наразі перебуває в зоні враження російської ствольної та реактивної артилерії. Снаряд потрапив у котельню, яка знаходилась поруч з будівлею культової споруди. Внаслідок вибуху котельня загорілась. Також зайнялася і дровітня. Загальна площа пожежі становила 60 кв.м.

Рятувальники ДСНС зробили все можливе, щоб вогонь не перекинувся на церкву. Вибухами також пошкоджено будівлю сільської ради та 2 приватні оселі, 1 особа отримала поранення.

У ВПБА почали читати Невсипущий Псалтир

Студенти Волинської православної богословської академії традиційно розпочали читання Невсипущого Псалтиря, яке звершуватимуть протягом 40-ка днів Великого посту.

Цьогоріч студенти вишу удванадцяте приступили до цієї справи, відслуживши уставне богослужіння в перший день Чотиридесятниці. Особливістю цьогорічної молитви буде вознесення прохань до Господа Бога за всіх воїнів, що захищають українську землю, та за наближення перемоги над ворогом.

За повідомленням на сайті vpba.edu.ua, записки «За здоров’я» та «За упокій» у духовному виші (Луцьк, Градний узвіз, 5) можна подати на другому поверсі від 10.00 до 16.00 в будні, у вихідні та святкові дні – на подвір’ї кафедрального собору Святої Трійці, або на своїх парафіях з поміткою «Невсипущий Псалтир в Академії», чи за номерами телефону (067) 267-28-02, (097) 662-00-97.

⁠6 березня (19 березня) в православному календарі день пам’яті святого Костянтина і 42 мучеників з Аммореї

Феофіл, цар грецький, син царя Михаїла, на прізвисько Балбос чи Травлос, з Аморії родом був, часті війни мав з ізмаїлітами, часом перемагав, часом від них переможений був. Одного разу вийшов з великою силою на край Агарянський, оточив град, що Созопетра називається, батьківщину Амірмумни, князя сарацинського, і добивався того града. Амірмумна ж, він же і Авісак, князь агарянський, був деінде, послав до царя Феофіла, дуже просячи його відступити від граду того і не руйнувати любої йому батьківщини. Але Феофіл прохання не послухав, узяв град, зруйнував його дощенту і з великою здобиччю повернувся. Амірмумна ж через зруйнування батьківщини своєї жалем великим і гнівом охоплений був, почав за велике золото збирати воїнів звідусіль: із Вавилонії, Фінікії, Палестини, Келесирії і далекої Африки.

І за якийсь час зібрався із всією воїнською силою своєю в Тарсі, хотів іти на прекрасний у Фригії град Аморію, який був батьківщиною царя Михаїла Травлого, батька Феофіла, аби помститися за свою батьківщину — Созопетру-град, що його Феофіл зруйнував. Про те чувши, грецький цар Феофіл зібрав також своїх воїнів — зі сходу, і заходу, і Персії. І вийшов на війну проти супостата, прийшов у град фригійський Дорилей, що лежав від града Аморії на відстані трьох днів дороги. Багато ж із радників царських, довідавшись достеменно, що незрівнянно більша воїнська сила сарацинська, аніж грецька, радили цареві не сходитися з князем агарянським, а аморійське населення перевести в інше місце — у більш укріплені гради. Але Феофіл, кажучи, що сором ухилятися від війни й Аморію, град прекрасний, покинути порожнім, готував рать, а в Аморію для захисту військо послав.

Були ж послані туди воєводи такі: Константин, іменований Друнґарій, саном патрицій; Летій, саном патрицій; Феофіл, того ж сану патриціянського; Феодор, прозваний Кратир, саном протоспатарій; Мілисен; Каліст, прозваний Турмарха; Васой та інших воєначальників багато, мужів знатних. Після цього зійшовся цар Феофіл з Амірмумною, була битва і січ велика з обох боків, і спершу греки долали агарян, тоді, з допусту Божого, перемінилася боротьба, бо Владика Христос, іконоборством Феофіловим розгніваний, відняв мужність у греків, і, додавши снаги, агаряни почали долати їх. І взяли всю силу грецьку, що царя свого відстоювала, його ж лише перське військо, за золото найняте, захищало відважно, і загинув був би конечно там Феофіл-цар, коли б ніч не настала. До того ж і Небесний Цар не до кінця гнівається, не навіки ворогує — змилосердився над християнами, раптом випустив на полк агарянський дощ великий вельми — й ослабли луки їхні, і перестали гнатися услід за втікачем царем Феофілом, за розгромленими його грецькими полками.