Священик передав Тернопільському музею латунну хоругву кінця ХІХ століття
Про це повідомили на фейсбучній сторінці музею, передає Суспільне.
"Хоругва виготовлена з латуні у техніці лиття з витонченими елементами ажурного різьблення. У неї складна розкладна конструкція з бічними частинами, має декоративні медальйони з кольоровими вставками. Нижню частину доповнюють латунні планки, розміщені паралельно одна до одної. У центрі хоругви є двостороння ікона: з одного боку — Богородиця з Дитям, з іншого — Іов Почаївський", — розповіла завідувачка сектора відділу стародавньої історії музею Оксана Зборівська.
Митрополит Іларіон у Бразилії перебуватиме під контролем колишнього священика УПЦ з Одеси
Протодиякон Андрій Кураєв пише, що після переведення митрополита РПЦ Іларіона (Алфєєва) до Бразилії його становище залишається обмеженим: він не стане ні настоятелем, ні керуючим єпархією, а повинен буде постійно жити у зазначеній місцевості.
Про це повідомляють Християни проти війни.
За даними Кураєва, настоятелем там є протоєрей Олег Мокряк — активний прихильник «російського міру», раніше пов'язаний із проросійськими колами в Одесі, а згодом спрямований на тимчасове служіння до головного храму Збройних сил РФ.
Предстоятель ПЦУ привітав журналістів України із професійним святом
Щороку 6 червня в Україні відзначають День журналіста — професійне свято працівників засобів масової інформації. Воно встановлене Указом Президента України від 25 травня 1994 року № 251/94 на честь прийняття у 1992 році Національної спілки журналістів України до Міжнародної федерації журналістів. Ця подія стала важливим кроком у розвитку української журналістики та її інтеграції у світову професійну спільноту.
З цієї нагоди Митрополит Епіфаній написав у Фейсбуці:
"Сьогодні, в День журналіста, є добра нагода замислитися над покликанням тих, хто щодня працює зі словом і несе його до людей. Праця журналіста полягає не лише у передачі новин чи фактів. Це щоденний пошук істини, відповідальність перед суспільством та готовність бути голосом тих, кого не завжди чують. Символічно, що саме слово є головним інструментом журналіста. А про нього навчає апостол Павло так: «Hiяке гниле слово нехай не виходить з уст ваших, а тiльки добре для навчання у вiрi, щоб воно давало благодать тим, що слухають» (Еф. 4: 29).
Мінкультури дозволило ПЦУ проводити молебні в Ближніх печерах Києво-Печерської лаври
У Міністерстві культури України дозволили ПЦУ проводити молебні в Ближніх печерах Києво-Печерської лаври. Перший культовий захід під керівництвом намісника Авраамія Лотиша відбувся 4 червня 2026 року. Тепер ПЦУ дозволено проводити молебні раз на тиждень, щочетверга з 09:00 до 11:00, тільки за попереднім записом і в супроводі представників ПЦУ.
У Національному заповіднику зазначили, що можливість проводити культові заходи з’явилася завдяки співпраці Мінкульту, адміністрації музею та ПЦУ.
25 травня (7 червня) — знайдення глави Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна
Після усікновіння чесної глави Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна тіло його було поховане учнями в самарійському місті Севастії, а чесну главу сховала Іродіада в безчесному місці. Благочестива Іоанна, дружина царського домоправителя Хузи, про яку згадує святий євангеліст Лука (Від Луки святе благовіствування8:3 і Іоанна, жінка Хузи, домоправителя Іродового, і Сусанна, і багато інших, які служили Йому майном своїм.Лк. 8:3), таємно взяла святу главу, поклала її в посудину та поховала на горі Єлеонській — в одному із маєтків Ірода.
Через багато років маєток цей перейшов у володіння благочестивому вельможі Інокентію, який став будувати там церкву. Під час її будівництва було вперше знайдено посудину з головою Іоанна. Інокентій його голову зберігав і приховав у тому місці, де знайшов.
У часи правління рівноапостольного царя Константина Великого († 337, пам’ять 21 травня), коли християнська віра почала процвітати, двом ченцям, котрі прийшли до Єрусалима на поклоніння святим місцям, двічі явився сам святий Предтеча і відкрив місце знаходження своєї чесної глави. Ченці відрили святиню і, поклавши її в мішок із верблюжої вовни, пішли до себе додому. Дорогою вони зустріли незнайомого гончаря і дали йому нести дорогоцінну ношу. Гончар чесну главу в себе вдома зберігав, а перед смертю передав її сестрі.
Відтоді чесна глава була зберігалася і передавалася у спадок побожними християнами, поки її володарем не став священник Євстафій, котрий дотримувався аріанської єресі. Він спокусив безліч недужих, які зцілилися від святої глави, приписуючи благодать єретичності. Коли його блюзнірство відкрилося, він був змушений тікати. Закопавши святиню в печері поблизу Емесси, єретик розраховував згодом повернутися й знову оволодіти нею для поширення лжевчення. Але Бог не допустив цього. У печері оселилися благочестиві ченці, а потім на цьому місці виник монастир. У 452 році архімандриту цієї обителі Маркеллу святий Іоанн Хреститель у видінні вказав місце приховання своєї глави. Це знайдення стало святкуватися як Друге. Святиню було перенесено до Емесси, а потім до Константинополя.
Священник ПЦУ закликає бойкотувати компанії через ЛГБТ-пропаганду
Священник Андрій Головков обурився масовим використанням веселкової символіки українськими брендами у червні. Він наголосив, що Церква з любов’ю ставиться до людей та бажає їм спасіння, проте засуджує тих, хто свідомо пропагує гріх.
Духівник звернув увагу на підтримку прайд-місяця від молодіжної організації «Пласт» у Канаді та мережі Comfy. Через таку рекламу він скасував своє замовлення на шурупокрут у магазині та закликав вірян робити так само. За його словами, якщо клієнти відмовлятимуться від покупок із чітким зазначенням причини, це покаже суспільну незгоду.
Священнослужитель підкреслив, що для виживання нашої країни у стані війни необхідне народження дітей, а не проведення веселкових парадів.
У Києві стартують щотижневі концерти карильйонної музики
Київ здобув статус Міста музики ЮНЕСКО, у зв'язку з чим стартував новий мистецький проєкт. Заступник голови КМДА Валентин Мондриївський повідомив про початок щотижневих концертів карильйонної музики.
Перший виступ пройшов 31 травня на дзвіниці Михайлівського Золотоверхого монастиря. Тепер концерти тут відбуватимуться щонеділі. Також у першу і третю суботу місяця музика лунатиме на дзвіниці церкви Святого Миколая на Аскольдовій могилі.
Ідея зародилася після відкриття Бельгійської алеї біля Михайлівського монастиря. Посол Бельгії Люк Якобс наголосив, що карильйон є частиною бельгійської культурної спадщини, і це зміцнює зв'язки між державами. Карильйон — унікальний інструмент із системи дзвонів та спеціальної клавіатури.