27 лютого (12 березня) — преподобного Фалалея Сирійського
Був Фалалей із Киликійського краю родом, жив він у 5-му столітті після Різдва Христового. Він вирішив полишити мирське життя і постригся в ченці, згодом він добився, що йому дали сан пресвітера. Через кілька років після цього він прийшов у град Сирійський, що Гавала називався, де влаштував собі найтіснішу келію не в міру зросту свого: два лікті у висоту, а в ширину лікоть один — у ній же не лише стояти, але навіть сидіти просто не міг, великий-бо був тілом, — завжди голову до колін схилену мав, сидячи. У такій тісноті перебував він десять літ.
Прийшов відвідати його єпископ Киринейський Феодорит і застав його, коли збирав він собі зі святого Євангелія користь. І коли спитав єпископ, чому таке вибрав життя, відповів святий: “Я вирішив для себе створити таку добровільну в’язницю”. І прийняв єпископ від нього велику користь. Дарував же Бог преподобному Фалалею і чудотворення дар, щоб зцілювати всілякі хвороби й недуги не лише в людей, але і в худоби. Завдяки його сподвижництву чимало людей навернулися у християнство.
І з допомогою тих новонавернених людей зруйнував преподобний язичницьке святилище і гробниці еллінські розкидав. І, очистивши те місце від слідів попередньої релігії, збудував на ньому церкву в ім’я всіх мучеників святих і повсякденне в ній Боже славослов’я влаштував. І прожив решту днів своїх у звичних для себе подвигах, і, угодивши врешті Богові, преставився до Нього у старості.
@orthodox_news