Занепокоєння митрополита Калавритського через брак духовенства та знелюднення сіл
Митрополит Калавритський і Егіалейський Єронім висловив тривогу щодо майбутнього віддалених сіл єпархії через гострий дефіцит священників. Під час богослужіння у Каменіані він зазначив, що брак духовенства значно ускладнює забезпечення богослужбового життя, особливо під час свята Успіння Богородиці.
Архиєрей наголосив, що священнослужитель зберігає місцеву громаду та її традиції. Відсутність церковного життя разом із закриттям шкіл прискорює занепад і загрожує повним знелюдненням гірських населених пунктів.
Він закликав родини підтримувати поклики молоді до священства та просив місцеву владу з розумінням поставитися до розкладу літургій, наголосивши на пріоритеті молитви над світськими святкуваннями.
Армія РФ атакувала Миколаївщину дронами: пошкоджена церква
Про це повідомили в Миколаївській ОВА.
Чотири рази «Молніями» російські війська атакували Снігурівську громаду. Внаслідок однієї з атак у Нововасилівці травмувалася 48-річна жінка.
«Її стан — стабільний, лікування проходить амбулаторно», — розповіли у відомстві.
Внаслідок нічної атаки безпілотником «Молнія» у селі Тамарине пошкоджено церкву і магазин.
Йдеться очевидно про церкву святої рівноапостольної цариці Тамари. У березні 2019 року місцева релігійна громада офіційно вийшла з підпорядкування УПЦ та приєдналася до Православної Церкви України (ПЦУ).
ДЕСС розпочинає дослідження щодо афілійованості Управління Запорізької єпархії УПЦ з іноземною релігійною організацією
12 серпня 2026 року дослідницька група, сформована відповідно до наказу Державної служби України з етнополітики та свободи совісті від 19 червня 2026 року № Н-106/11, розпочинає проведення дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості УПРАВЛІННЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена.
Відповідне рішення ухвалене наказом ДЕСС на виконання вимог Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та Порядку проведення дослідження щодо наявності ознак афілійованості релігійних організацій з іноземними релігійними організаціями, діяльність яких в Україні заборонена.
Предстоятель УПЦ провів зустріч із ієрархом Сербської Православної Церкви
Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Онуфрій провів у Києві тривалу зустріч із митрополитом Дюссельдорфським і Германським Григорієм, який представляє Сербську ПЦ. Бесіда ієрархів відбулася 7 серпня й тривала близько п’яти годин.
За словами ієрарха СПЦ, зустріч пройшла в атмосфері взаємної довіри та братньої любові. Ділячись своїми враженнями після спілкування, митрополит Григорій відзначив виняткову глибину бесіди, зізнавшись, що відчув себе так, «ніби сповідався святому». Ієрарх підкреслив, що цей візит до української столиці набув для нього особливого значення, додавши, що пошуки святих людей виправдовують будь-які відстані.
Львівська міська рада хоче ліквідувати каплицю ПЦУ
Львівська міська рада подала касаційну скаргу до Верховного Суду України з вимогою демонтувати каплицю ПЦУ в мікрорайоні Під Голоском та звільнити ділянку площею 0,0043 га на вулиці Малоголосківській, 30. Мерія вважає цю територію самовільно зайнятою.
Судовий конфлікт триває з 2021 року. Господарський суд Львівської області та Західний апеляційний господарський суд раніше ухвалили рішення на користь релігійної громади, відхиливши вимоги міськради. Юридичний радник ПЦУ зазначає, що земельна ділянка була законно передана вірянам родиною, яка користувалася нею ще з 1960-х років.
За словами ЗМІ, попри обіцянки перед виборами погодити зведення храму, міська влада відмовляється від діалогу з громадою та пропозицій щодо примирення. Засідання Суду призначено на 18 серпня.
Вселенський Патріарх: Афон — це місце мирного та братерського співіснування
Вселенський Патріарх Варфоломій очолив Божественну Літургію в неділю, 9 серпня у Метохії монастиря св. Пантелеймона Афонського в Галаті, Стамбул. Святкування відзначило свято святого Пантелеймона Цілителя за юліанським календарем.
У своїй промові патріарх Варфоломій висловив радість від святкування разом із російськомовною православною громадою Константинополя. Він підкреслив важливість монастирства, описавши Афон як «перлину в митрі Вселенського Патріарха» та унікальне місце «мирного і братерського співіснування» для греків, росіян, сербів, болгар і румунів, пишаючись тим, що воно належить до духовної юрисдикції Материнської Церкви Константинополя.
28 липня (10 серпня) — день памʼяті апостолів від 70-ти Прохора, Никанора, Тимона і Пармена та ікони Божої Матері під назвою "Густинська «Одигітрія»"
У книзі Діянь апостолів (Діян. 6:1-6) розповідається, що в Єрусалимі дванадцять апостолів обрали сімох мужів: Стефана, Пилипа, Прохора, Никанора, Тимона, Пармена і Миколу, сповнених Святого Духа й премудрості, і поставили їх на дияконське служіння.
Святий Прохор спочатку супроводжував першоверховного апостола Петра і від нього поставлений єпископом у місто Никомидію. Після Успіння Божої Матері Прохор був супутником і співробітником святого апостола Іоанна Богослова і разом з ним був засланий на острів Патмос. Там він записав Одкровення Боже, що було святому апостолу Іоанну, про кінцеві долі світу (Апокаліпсис). Після повернення до Нікомідії святий Прохор навертав язичників до Христа в місті Антіохії і там прийняв мученицьку кончину.
Святий Тимон був поставлений апостолами єпископом міста Басторії в Аравії і постраждав від іудеїв і язичників за проповідь Євангелія. Його кинули в піч, але силою Божою він вийшов із неї неушкодженим. Переказ Римської церкви говорить, що святий Тимон помер розп’ятим на хресті.
Святий Пармен старанно проповідував Христа в Македонії. Помер він від хвороби, що спіткала його. Існує також думка, що святий Пармен постраждав за Траяна (98-117) в останній рік його царювання, прийнявши мученицьку кончину.
Густинська ікона Божої Матері знаходиться в Троїцькій церкві Густинського монастиря, поблизу міста Прилук Полтавської губернії. Час появи цієї ікони невідомий. У літописі Густинського монастиря збереглася звістка, що вже в 1670 р. ця ікона була відома всюди як прославлена багатьма чудовими знаменнями.
Спочатку св. ікона стояла над колодязем, а потім, після багатьох явлених чудес і зцілень, перенесена до самого монастиря. У літній час Густинську ікону поміщають в іконостасі Троїцької церкви, ліворуч від царських воріт, а в зимовий час її переносять звідси в тепліше приміщення, в трапезну церкву Воскресіння Христового.
Щорічно, коли на монастирській площі буває ярмарок, ікону виносять з церкви, обходять з нею навколо всього ярмарку і ставлять в спеціально для того облаштованій каплиці, в якій вона і залишається до кінця ярмаркового торгу. Тому Густинська ікона називається також “Ярмарковою”.