23 червня (5 липня) — день памʼяті святителя Григорія, митрополита Валаського
Святитель Григорій IV Даскел (румун. Dascălul, грец. Διδάσκαλος — учитель) був митрополит Унгро-Влахійський (1823–1829 і 1833–1834), народився 1765 року в Бухаресті. У Хрещенні був наречений Георгієм. У Бухарестській академії святого Савви вивчав грецьку і латинську мови, богослов’я.
Близько 1790 року разом з двома випускниками академії, Геронтієм і Дорофеєм, вступив до Нямецького монастиря, де преподобний старець Паїсій (Величковський) постриг його в чернецтво з ім’ям Григорій. Невдовзі він був висвячений на ієродиякона і разом із Геронтієм почав перекладати з грецької на румунську повчальні книги.
1802 року обидва ченці повернулися до Нямецького монастиря, і митрополит Молдавський Веніамін доручив їм переклад нових книг для публікації. Після 1817 року Григорій перейшов до монастиря Антім, потім до монастиря Келдерушані, де ним були підготовлені нові переклади, опубліковані в Бухарестській друкарні.
4 січня 1823 року на засіданні Державної ради із трьох кандидатур, запропонованих на митрополичу кафедру, господар Григорій Гіка затвердив кандидатуру ієродиякона Григорія. Передання стверджує, що, будучи викликаний до Бухареста, Григорій пішки подолав весь шлях від Келдерушанської обителі до столиці. 9 січня він був висвячений на ієромонаха і зведений в сан архімандрита, 10 січня був рукопокладений на єпископа, а 11 січня 1823 року став митрополитом Унгро-Влахійським.
Однією із перших турбот архіпастиря було заміщення вакантних кафедр: він поставив єпископів для Арджеської, Римнікської та Бузеуської єпархій. Владика Григорій вирішив фінансові проблеми митрополії, обтяженої великими боргами, що дісталися у спадок від попередніх предстоятелів. Митрополит також виявляв особливу увагу до потреб парафіяльних священників і дияконів: упорядкував стягнення з них різних податків і зменшив їхню кількість, запобігаючи зловживанням і незаконним поборам з боку благочинних, надавав матеріальну підтримку вдовам і дітям священників.
1828 року під час нової російсько-турецької війни Дунайські князівства були зайняті російськими військами і підпорядковані російській адміністрації. Митрополит Григорій виступив проти обкладення священників і народу додатковими податками, за що в січні 1829 року був усунутий з кафедри новою владою і відправлений до Кишинева.
Після повернення, вже старий і хворий, святитель знову зайнявся влаштуванням церковного життя. Його почини передбачали, зокрема, створення нових монастирів і єпархіальних семінарій, поставлення священника для кожного села або хутора (у разі наявності в селі понад п’ятдесяти дворів належало поставляти двох священників), звільнення їх від панщини. Незадовго до смерті митрополита Григорія в Келдерушанській обителі під його наглядом почали перевидавати його «Житія святих» у дванадцяти томах. Святитель помер у Бухаресті 22 червня 1834 року.
Священний Синод Румунської Православної Церкви в жовтні 2005 року ухвалив рішення про причислення митрополита Григорія до лику святих.
@orthodox_news