Надія на відновлення роботи духовної семінарії Халкі біля Стамбула
Зростають сподівання на швидке відкриття грецької православної семінарії Халкі на острові Хейбеліада, яка була головним богословським закладом Вселенського патріархату до її примусового закриття у 1971 році. Наразі в історичному комплексі тривають масштабні реставраційні роботи, які планують завершити до вересня.
Переговори між турецькою владою та Патріархом Варфоломієм отримали новий імпульс, зокрема завдяки підтримці з боку президента США Дональда Трампа.
Патріархат погодився на компромісну формулу роботи під державним наглядом Туреччини. Заклад планують відкрити як інститут післядипломної богословської освіти, афілійований із турецьким університетом, із лімітом у 60–70 студентів. Президент Ердоган закликав сторони фіналізувати угоду якнайшвидше.
Процес демонтажу УПЦ в Україні: інтерв'ю з головою Держетнополітики Віктором Єленським
Майже за два роки після підписання закону про заборону релігійних організацій, афілійованих із РПЦ, Українська православна церква продовжує діяльність, а судові справи затягуються через юридичні зачіпки адвокатів.
Як зазначив глава ДЕСС, держава не вимагає від УПЦ переходу до ПЦУ чи зміни мови служіння, а лише повного розірвання зв'язків із країною-агресором. Для виконання припису керівництво церкви має офіційно заявити про вихід із структур РПЦ та засудити анексію своїх єпархій на сході України та в Криму.
Він додав, що попри те, що більшість вірян не сприймає російські наративи, структури УПЦ залучають значні кошти та іноземних лобістів для штучного затягування судів.
У єпархіях Української Православної Церкви тривають дитячі табори.
У Чернівецькій єпархії завершилася перша літня зміна православного дитячого табору «Благовість», що діє в місті Сторожинець при недільній школі. Протягом десяти днів його учасники не лише цікаво і змістовно відпочивали, а й зростали духовно.
У свою чергу, у Черкасах провели дитячий православний табір, який отримав назву «Срібний трон». Захід об’єднав гру, творчість та віру.
Хмельницька єпархія організувала табір «Острів доброти». Його учасниками були понад сто дітей із різних куточків єпархії. Дні в таборі стали нагодою для нових знайомств, щирої дружби, молитви, творчості, веселих пригод і дитячого щастя.
7 липня «Острів доброти» відвідав митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський Віктор.
Росіяни дроном вдарили по території церкви в Корюківці
Війська РФ 8 липня близько 22:40 вдарили безпілотником по території церкви в Корюківці, що на Чернігівщині. Люди не постраждали.
Про це повідомляє поліція Чернігівської області.
Згідно з інформацією, у споруді пошкоджені вікна та фасад.
З початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну слідчі Чернігівщини внесли до ЄРДР відомості по 2427 злочинів, пов’язані зі збройною агресією РФ на території Чернігівської області.
Триває евакуація з населених пунктів, які потерпають від постійних обстрілів з боку військових РФ.
У селі Нічогівка Луцького району припинено зведення культової споруди, яку намагалися спорудити представники УПЦ "без жодних дозвільних документів". Місцеві жителі звернулися до обласної влади з вимогою заборонити діяльність УПЦ.
Настоятель храму ПЦУ в селі, отець Петро Лущинський зазначає: «Наше село стало осередком московського патріархату, адже весь округ перейшов до ПЦУ, і навколишні села стали їздити сюди, збиратися до їхньої громади».
Тимчасова комісія Волинської облради підтвердила відсутність документів на землю та будівництво. Наразі роботи зупинені, а селищна рада вивчає правові підстави для усунення незаконної забудови, що виникла на місці приватного будинку, де раніше збиралися прихильники УПЦ.
26 червня (9 липня) — преподобного Іоанна, єпископа Готфського
Преподобний Іоанн, єпископ Готфський, жив у VIII столітті. Майбутній святитель походив із Тавроскіфії (в Криму) та був сином благочестивих батьків Лева і Фотини. Іоанн в юності подвизався в чернецтві.
У 754 році православні в Готфії обрали Іоанна єпископом. Але не відразу прийняв сан преподобний, а обійшов усі святі місця. Повернувшись, він вирушив до Грузії (Іверії), яка убереглася від поширення іконоборчої єресі, де був рукопокладений.
780 року, за імператриці Ірини, святий послав Константинопольському патріарху Павлу сувій із викладом віри (виписки зі Старого і Нового Завітів про шанування ікон). Після видалення Павла (у серпні 784 року) з дозволу імператриці Ірини він приходив до Константинополя у справах церковних та брав участь у Нікейському Соборі, який відновив іконошанування.
Після повернення єпископ Іоанн побачив, що хозари зайняли своїм гарнізоном Дорі, головне місто його єпархії. Іоанн переконав володаря Готфії вигнати хозар. Але каган хозарський знову оволодів цим місцем, багатьох стратив, а Іоанна віддав під варту. Вірні допомогли єпископу втекти за море, до Амастриди. Через чотири роки, почувши про смерть хозарського володаря, святитель сказав: «Через сорок днів я піду судитися з ним перед Христом Спасителем». І справді, через 40 днів, 26 червня святитель помер. Це сталося в 790 році в той час, коли він звертався з повчанням до народу.
З честю його проводжав «з фіміамами і свічками до самого корабля» Амастридський єпископ Георгій, і тіло його 29 липня доставили в Готфію, до монастиря Парфеніт, розташованого у Криму біля підніжжя гори Аю-Даг, де колись жив святитель поблизу збудованого ним великого храму в ім’я святих апостолів Петра і Павла.
Полеміка навколо створення Українського національного пантеону в Києво-Печерській лаврі
Архієпископ УПЦ Сильвестр пише, що Лавра має унікальне багатошарове сакральне значення, яке формувалося століттями, і поява нового об'єкта може розмити цей простір. Оскільки територія є заповідною, будь-яке масштабне втручання загрожує збереженню пам'яток. Додатковим ризиком є логістичне навантаження, адже обов'язкові візити іноземних делегацій та зростання потоку відвідувачів ускладнять доступ до монастиря для звичайних громадян.
Окремим контраргументом є релігійний фактор. Пантеон передбачає поховання діячів різних конфесій та переконань, тому для нього доцільніше обрати нейтральний простір. Розміщення такого об'єкта на території православної святині закладає ризики для майбутніх міжконфесійних суперечностей. Постанова Кабміну передбачає публічні обговорення, тож остаточне рішення має бути сформовано лише після відкритої суспільної дискусії.