#поліція_на_війні #наші_Герої
🦾 Тримав позиції, евакуйовував загиблого побратима та дивився смерті у вічі: історія бійця стрілбату поліції Рівненщини на псевдо Маркус
🙏 Поліцейський пережив ніч у підвалі фактично поруч із ворогом і дивом залишився живим. Під обстрілами та атаками дронів він не лише втримував позиції, а й брав участь в евакуації загиблого побратима. За свій вчинок Маркус отримав відзнаку «Золотий хрест».
Небезпека на лінії зіткнення переслідує постійно. Маркус пригадує, як перебував на позиції, а по рації повідомили, що до них рухаються російські військові:
Суміжники підняли дрон. Ми прислухалися до кожного шороху, до гілляки, яка хруснула… На щастя, побратимам вдалося знищити ворожу групу з неба
Одного разу боєць ніс службу на позиції разом із побратимом на псевдо Титан. Увечері до них забігли суміжники: бійців переслідував дрон і треба було десь перечекати. Через 10 хвилин бійці пішли далі, а вдосвіта росіяни накрили позицію артилерією.
Наше укриття спалили майже повністю. Води не було зовсім — пили з річки. Згодом вдалося відійти на іншу позицію, але вже через два дні її також знищили росіяни. Ми дивом уціліли. Мабуть, ще судилося пожити
», — розповідає Маркус.
Також тяжким спогадом для бійця є день, коли загинув його побратим Сергій Мовчун. Маркуса з Титаном змінили колеги, а наступного дня, коли виходив Сергій з напарником вони потрапили під ворожий обстріл.
Попри небезпеку, Маркус одним із перших виявив готовність у складі групи евакуювати загиблого.
🤝 За цей героїчний вчинок Маркуса відзначили нагрудним знаком Збройних сил України «Золотий хрест».
🙏 Дивом боєць вижив, коли вчергове заходив на іншу позицію.
Нам сказали йти конкретним маршрутом, а через певну відстань повернути на стежку. Але через обстріл вона була завалена гіллям, і ми її пропустили. Пішли далі, впритул наблизившись до ворога. Нас засікли дрони й почали обстрілювати. Я притулився до стовбура дерева, а дрон кружляв навколо, намагаючись мене уразити. Було кілька скидів під ноги, але вони не спрацювали на повну силу, тож я не постраждав
», — пригадує Маркус.
Поліцейському пощастило і з наступним дроном — він зачепився за гілля іншого дерева й там здетонував. Тоді загинув його побратим 🕯
На цьому дронова атака не закінчилася. У небі Маркус помітив ще один дрон і вскочив у найближче укриття:
Там просидів усю ніч, прощаючись із життям. Адже якщо мене засікли — позицію рознесуть до землі… Молився та згадував сім’ю… Уранці почав вибиратися, оминув на вході дрон-"ждун" та пробирався далі через кущі. Заплутався в колючому дроті, впав, але помирати під ворожими дронами в небі не хотілося
Зрештою Маркусу вдалося дістатися до своїх.
Мені тоді командир сказав: «Хтось за тебе дуже сильно молиться…
», — пригадує стрілбатівець.
І справді, вдома на Маркуса чекали й молилися батьки, дружина та 8-річна донечка. У грудні торік поліцейський повернувся на Рівненщину та нарешті обійняв своїх найрідніших.
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение