🛡Відданість. Вірність. Відвага: історія бійця стрілецького батальйону поліції Рівненщинин
42-річний оперуповноважений на псевдо Тереха п’ять років працював у сфері майнових злочинів, а з початком повномасштабного вторгнення долучився до стрілецького батальйону. На Донеччині боєць отримав поранення, проте після лікування планує повернутись до оперативної служби.
☝️Правоохоронець понад п’ять років присвятив карному розшуку, був фахівцем у розслідуванні майнових злочинів.
«Я — оперативник. Ця служба багатогранна. Сьогодні я аналітик, який збирає факти по крупинках, завтра — психолог, який має знайти підхід до людини, підтримати і вивести на правду», — зазначає капітан поліції.
🫡А з початком повномасштабної війни став на захист країни у складі стрілецького батальйону поліції.
🫂Дружина та діти поліцейського з тривогою прийняли його вибір. «Це війна. І я не можу залишатись осторонь», - пояснював рідним Тереха.
Рік він був командиром взводу, охороняв кордони області. Згодом разом із побратимами вирушив на Донеччину.
📍13 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання на Торецькому напрямку отримав мінно-вибухову травму. У бліндаж влучив снаряд — усе навколо палало, а його самого привалило ґрунтом. Він ледь не загинув. Життя врятували побратими, які відкопали його з-під завалів. Травми були важкі: перелом руки, розрив внутрішніх органів та опіки.
Після обстрілу всі його речі були знищенні. У лікарні він попросив дати йому телефон, щоб сповістити дружину про те, що живий.
🕯У той день загинув його побратим Сергій Мовчун.
«На фронті тяжко — і фізично, і морально. Але найтяжче — втрачати. Найбільший біль – це біль втрати» - ділиться Тереха.
Він згадує і ще одного побратима який загинув - Андрія Мацяха. Каже, той завжди підтримував інших, залишався на позитиві й щиро вірив у Перемогу.
☝️Капітан поліції зауважує, що навички оперативника стали у нагоді й на фронті: здобувати, аналізувати інформацію та швидко оцінювати обстановку.
«Колектив у нас сильний. Хлопці — надійні. Там без взаємопідтримки ніяк» - наостанок з теплотою відгукується про колег батальйону.
Після лікування він хоче одного — повернутися до служби оперативника.
У День оперуповноваженого ми пишаємося такими людьми. Тими, хто щодня робить надважливу справу — і в тилу, і на війні.
🫂Бажаємо захиснику якнайшвидшого одужання, сил та витримки.
🇺🇦Разом — переможемо!