☝️ Сотні доведених до суду кримінальних справ, керування Центром розшуку зниклих осіб та репатріація: історія служби полковника поліції Ірини Старовецької
Майже 2️⃣8️⃣ років Ірина Старовецька працює в ОВС, з яких 20 — розслідує злочини проти життя та здоров’я особи. За її плечима сотні розкритих убивств, зґвалтувань та тяжких тілесних ушкоджень.
Влітку 2003 року випускниця відомчого вишу була призначена на посаду слідчого міськвідділу у Рівному. Протягом трьох років Ірина Старовецька розслідувала майнові злочини, однак ще з курсантських часів знала — її справжнім покликанням є «убойна» лінія.
Мене завжди приваблювали загадки й таємниці, зокрема й думки людей, які можуть позбавити когось життя. На 4 курсі нас повели до моргу. Коли я виявилась однією з чотирьох, які витримали споглядання розтину, точно зрозуміла, що буду розслідувати в подальшому
», — пригадує полковник поліції.
Маючи досить великий «багаж» розкритих кримінальних проваджень, заступник начальника слідчого управління — начальник відділу розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров’я особи зізнається, що є такі справи, які й досі не може забути.
Одне з таких — справа «Рівненського маньяка», який з 2008 по 2009 роки у Рівному розбещував та ґвалтував дівчаток і хлопчиків віком до 12 років. Зловмисник переслідував дітей та заходив до них у дім, представляючись шкільним лікарем. 7-річну рівнянку, після задоволення своїх потреб, він повісив.
Я досі не можу забути допитів та всього того, що він робив з цими дітьми. Досі не можу «змити» це з себе
», — каже поліцейська.
Найтяжчим кримінальним провадженням у процесуальному плані була стрілянина на Дубровиччині у 2011 році. Зловмисник біля кафе вбив свою родичку, вистріливши їй у голову. Потім почав стріляти по людях. Коли ж ті падали — наїжджав на них власною автівкою:
12 потерпілих, з них декілька досі живуть з кулями у тілі. Задля доведення його вини, я винесла постанови для проведення 60 експертиз. На той час це було дуже багато
З лютого 2022 року робота слідчої повністю змінилася. Переселенці, які пережили жахи російської окупації, писали заяви:
Буча, Гостомель, Ірпінь… Усвідомивши всю ту страшну інформацію, я йшла розбита, часто у сльозах
Також до поліції почали звертатися рідні безвісти зниклих на передовій бійців. Ірина Старовецька, яка вперше зіштовхнулася з цим у 2014 році, вже чітко знала, що потрібно робити:
Я прийняла рішення зробити Центр, який повністю полегшить бюрократичну тяганину рідним. Аби вони змогли прийти в одне місце та отримати необхідну їм інформацію від усіх структур
Отримавши підтримку керівництва поліції Рівненщини, органів влади та силових структур, 6 червня 2024 року відбувся перший прийом. За майже два роки Центр та його робоча група допомогла 833 особам та здійснила 78 виїздів.
Плач матерів і дружин завжди крають моє серце. Я постійно ношу з собою заспокійливі для рідних, адже розумію, що вони можуть не витримати. Війна в країні, розповіді постраждалих через рф людей, їхній біль зробили мене сентиментальною. Я ніколи не давала верх емоціям та намагалася не пропускати через себе роботу. Тепер, я можу заплакати разом з ними
», — зізнається керівниця Центру.
Ціну кожного мирного дня 43-річній Ірині Старовецькій також нагадують репатріації:
Я найбільше мрію про закінчення цієї клятої війни. Аби перестали гинути наші військові та цивільне населення. І щоб у всіх нас вистачило сил пережити всі ті страждання, яких завдає нам ворог
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение