#поліція_на_війні #наші_Герої
💪 Врятував понад десятеро побратимів та навчив ще майже тисячу: історія бойового медика з Рівненщини на псевдо Туман
☝️ Витягував поранених із-під обстрілів, приймав рішення від яких залежить життя та завдяки своїм знанням і досвіду навчив інших як врятуватися, коли здається, що шансів залишитись живим майже немає. У минулому інструктор тренінгового центру, а нині — поліцейський стрілецького батальйону.
💬 «Коли розпочалось повномасштабного вторгнення хотів продовжити службу у 3-й штурмовій, але отримав відмову. Відтак перейшов до роти поліції особливого призначення. Там пройшов курси бойового медика, після чого півроку був відряджений на передову у складі підрозділу «Захід». Ми брали участь у зачистках ворога на Лиманському напрямку», — пригадує 29-річний поліцейський.
Від початку формування Об'єднаної штурмової бригади Нацполіції «Лють» без вагань долучився до її лав. Як бойовий медик разом з побратими брав участь у штурмових діях на Бахмутському напрямку.
Лейтенант поліції каже, що тоді війна була іншою — без масового застосування дронів. Натомість зараз дрони дуже активно використовують, як наші бійці, так і ворог. Це стосується багатьох сфер застосування.
Боєць згадує один із найважчих моментів бойового життя — надання медичної допомоги побратимам після ракетного обстрілу:
Я саме готував свою групу з медицини. Ми всі кинулися надавати допомогу пораним. Через загрозу повторного удару «швидкі» близько не під’їжджали. Почалася паніка. Я побачив, що хлопці намагаються допомогти всім одразу. Але так ми втрачали тих, кого ще можна було врятувати. Тому зупинив їх і почав визначати пріоритетність постраждалих: спершу тим, у кого є шанс, а потім — тяжким
Боєць переконаний, що одного навчального сертифіката для ефективної роботи замало:
Потрібно завжди вдосконалюватися, щоб на полі бою підтверджувати свої знання. Я особисто супроводжував групи на позиції. Для мене це було принципово. Якщо я готував людей, то маю показати власним прикладом маршрут, дії, поведінку. У такі моменти тобі довіряють, а це — найголовніше
Згодом Туман долучився до новоствореного стрілбату поліції Рівненщини. Потрібно було навчати бійців і він був готовий передати свої знання. Разом із керівництвом підрозділу боєць також розробляв алгоритми евакуації поранених і загиблих.
Одним із найнебезпечніших завдань стало повернення тіла полеглого бійця. Тоді спільно з побратимом вони штурмом взяли посадку і витягли загиблого суміжника.
Боєць розповідає, що страх однозначно є, особливо він переповнює, коли збираєшся на позицію і їдеш у бронемашині. Проте, на самій позиції страх відступає.
Туман згадує цитату, яка стала для нього принципом:
Якщо хочеш вижити на війні — похорони себе. І це правильна думка, адже на війні ти не повинен думати про смерть. Потрібно думати про поставлену задачу, про тих, хто тебе оточує і тверезо оцінювати ситуацію
Свій позивний стрілбатівець пояснює просто:
Туман — це про порятунок. У ньому безпечніше переміщуватися між позиціями та виконувати завдання
💪 Боєць продовжує стояти на варті життя та боротися за вільну Україну. Разом з побратими готовий захищати рідну землю стільки, скільки буде потрібно.