Телеграм канал «🇺🇦 OVITTA LIVE»

Повне Перезавантаження з Миколою Сапсаном

🎯 Вебінар, який Микола Сапсан створив як ключову точку повороту — для мислячих людей, які не зупиняються на досягнутому.

Перегляньте, щоб:
🔹 1. Вийти з кола повторень та рутини
🔹 2. Посилити фокус і дію
🔹 3. Переналаштувати себе на новий масштаб
🔹 4. Трансформувати внутрішню напругу в ясність

🧭 Цей вебінар — інтелектуальна, емоційна і стратегічна розмова з своїм внутрішнім Я.

Переглянути за посиланням:
telemetr.me/OVITTA_promo_bot?start=tS93zpyNWXbviNa67MS3363zaNjqrzeb

Це лише маленький уривок з одного дня минулих потоків марафону «21 день».

У цьому відео я пояснюю учасникам, як працювати з чатом, що робити, коли вас не розуміють або не підтримують, і чому не варто сприймати чужу реакцію як доказ того, що з вами щось не так.

Але за цим є дещо значно більше.

У марафоні я 21 день не просто даю вам завдання. Я — ваш ментор і весь цей час перебуваю поруч.

Я читаю ваші повідомлення, відповідаю на запитання, віддзеркалюю те, що ви, можливо, самі в собі не помічаєте, підсвічую моменти, які варто побачити, ставлю запитання, допомагаю розібратися в тому, що відбувається.

Іноді людина приходить із думкою: «Я просто хочу сформувати нову звичку», а в процесі раптом бачить, що справа зовсім не у звичці.

Виявляється, за відкладанням стоїть страх. За «я не можу» — певне переконання про себе. За постійним очікуванням слушного моменту — звичний сценарій, у якому людина роками живе.

І саме в цьому для мене цінність менторського супроводу.

Я не проживаю цей шлях замість вас і не даю готових відповідей на все. Я допомагаю вам побачити себе — іноді з іншого боку, іноді глибше, ніж ви звикли себе бачити.

Побачити свої реакції, звички, патерни, внутрішні програми, те, що вас підсилює, і те, що, навпаки, постійно повертає назад.

А далі — навчитися з цим працювати.

Тому «21 день» — це не просто марафон із завданнями, які потрібно виконати. Це 21 день контакту із собою, коли поруч є ментор, який допомагає вам не проскочити повз себе, а зупинитися, подивитися, усвідомити й зробити власні висновки.

І мені дуже хочеться, щоб наприкінці цих 21 дня ви забрали із собою не просто виконані завдання, а щось значно важливіше — нове розуміння себе. Ясність, якої раніше не було. Внутрішню опору, на яку можна спертися. І довіру до себе, яка не залежить від того, підтримали вас чи ні.

Щоб ви краще розуміли, чому робите те, що робите, що саме вам заважає, на що ви можете спертися і, головне, — як далі самостійно рухатися вперед.

Колись одна моя студентка сказала: «Я саме зараз шукаю ментора».

Можливо, ви теж зараз у такій точці, коли вам потрібна не чергова інформація, а людина, яка допоможе вам побачити себе, поставить правильне запитання, підсвітить те, що ви не помічаєте, і буде поруч у процесі змін.

Якщо ви відчуваєте, що вам це потрібно, — переходьте за посиланням і знайомтеся з марафоном «21 день».

telemetr.me/OVITTA_promo_bot?start=4FmyQVFLAuwzxmGnrYYfgeEyx0DQH9wt

А якщо хочете зрозуміти, чи підійде цей формат саме вам, — напишіть мені особисто. Я розповім детальніше.

Є слова, які не просто читаєш — їх відчуваєш.

«Любіть Україну, як сонце любіть,
як вітер, і трави, і води…»

Сьогодні Україні 35. 🇺🇦

І я вже багато разів чула від іноземців: «Українці — як скеля».

Так. Мабуть, це справді вшито в код нашої нації. Ми — як скеля. Та, що оберігає свою мову, свої традиції, свою землю, своє право бути собою.

Ми незламні. Але я знаю, якою великою ціною це дається.

І сьогодні мені хочеться сказати не тільки про силу. А й про нас — звичайних людей, які зараз проходять свої непрості етапи. Хтось залишився в Україні, хтось далеко за кордоном, хтось починає життя заново, хтось просто намагається щодня триматися і не втрачати себе.

Ми вже 35 років незалежні. Ми достатньо дорослі, щоб розуміти: незалежність — це не тільки про державу. Це ще й про внутрішню опору. Про здатність підтримати себе, зробити наступний крок, не жити лише надією, а щодня діяти, любити, працювати, будувати своє життя — де б ми зараз не були.

Тому сьогодні ( лише 24 серпня) я хочу зробити вам подарунок до Дня Незалежності — -35% на навчальні програми Миколи Сапсана та мій марафон «21 день».

telemetr.me/ovitta_tk_bot?start=l13CuMiZA1n0F0LHoRyJCSqgJOwI9YvZ

Напишіть за посиланням слово «УКРАЇНА НЕЗАЛЕЖНА» — і я особисто вийду з вами на зв’язок. Разом подивимося, яка програма може саме зараз вас підсилити, повернути впевненість, розправити крила і допомогти жити своє життя — навіть у такі непрості часи.

Бо ми можемо бути скелею для інших. Але іноді дуже важливо дозволити собі спертися на когось і самим.

Усе можливо з любов'ю до себе. . ❤️🇺🇦

Ваша Ірина.


Сторінка для ознайомлення з курсами
https://ovitta-promo.com/aktsiya

Є слова, які не просто читаєш — їх відчуваєш.

«Любіть Україну, як сонце любіть,
як вітер, і трави, і води…»

Сьогодні Україні 35. 🇺🇦

І я вже багато разів чула від іноземців: «Українці — як скеля».

Так. Мабуть, це справді вшито в код нашої нації. Ми — як скеля. Та, що оберігає свою мову, свої традиції, свою землю, своє право бути собою.

Ми незламні. Але я знаю, якою великою ціною це дається.

І сьогодні мені хочеться сказати не тільки про силу. А й про нас — звичайних людей, які зараз проходять свої непрості етапи. Хтось залишився в Україні, хтось далеко за кордоном, хтось починає життя заново, хтось просто намагається щодня триматися і не втрачати себе.

Ми вже 35 років незалежні. Ми достатньо дорослі, щоб розуміти: незалежність — це не тільки про державу. Це ще й про внутрішню опору. Про здатність підтримати себе, зробити наступний крок, не жити лише надією, а щодня діяти, любити, працювати, будувати своє життя — де б ми зараз не були.

Тому сьогодні ( лише 24 серпня) я хочу зробити вам подарунок до Дня Незалежності — -35% на навчальні програми Миколи Сапсана та мій марафон «21 день».

telemetr.me/ovitta_tk_bot?start=l13CuMiZA1n0F0LHoRyJCSqgJOwI9YvZ

Напишіть за посиланням слово «УКРАЇНА НЕЗАЛЕЖНА» — і я особисто вийду з вами на зв’язок. Разом подивимося, яка програма може саме зараз вас підсилити, повернути впевненість, розправити крила і допомогти жити своє життя — навіть у такі непрості часи.

Бо ми можемо бути скелею для інших. Але іноді дуже важливо дозволити собі спертися на когось і самим.

Усе можливо з любов'ю до себе. . ❤️🇺🇦

Ваша Ірина.


Сторінка для ознайомлення з курсами
https://ovitta-promo.com/aktsiya

Найкращий час щось розпочати був учора. А наступний найкращий час — сьогодні.

Дуже цікаве створіння людина. Вона чомусь живе так, ніби житиме вічно. Потім зроблю, ще встигну, зараз не до цього, ось це вирішу — і тоді вже займусь собою.

І так можна роками відкладати себе. Відкладати свої бажання, свої відчуття, свої рішення, постійно займаючись чимось іншим, що здається важливішим.

А може, вже досить відкладати себе?

Може, варто нарешті зупинитися і чесно подивитися на себе: де я зараз, куди я йду, чого я насправді хочу, чи те життя, яке я зараз живу, — це справді моє життя?

У своєму курсі «КейМен» Микола Сапсан залишив фундаментальні інструменти для щасливого життя — для того, щоб краще пізнати себе, зрозуміти себе і навчитися усвідомлено будувати власне життя.

Це курс, який сьогодні продовжує жити як частина його спадку.

Якщо вам хочеться пізнати себе глибше, краще зрозуміти це життя і себе в ньому — долучайтеся до «КейМен».

КЕЙ МЕН — це не мотивація і не гра в саморозвиток.
Це чесна зустріч із собою без масок.

Тренінг, який змінює мислення.
А разом із ним — траєкторію життя.

Доступно зараз:

🔹 придбати один курс зі знижкою – 25%
🔹 придбати два записи тренінгу - для глибшої та системної роботи
telemetr.me/ovitta_tk_bot?start=Hl8j1Tm9vZAsatKAHxVwVPwTfCmRH46c

Для тих, хто готовий жити своє життя,
а не реалізовувати чужі сценарії.


Бо життя вже відбувається.

І, можливо, найкращий момент перестати відкладати себе — саме сьогодні.

Коли життя каже «ні» — чи вміємо ми це почути?

Сьогодні на суботній зустрічі говорили про те, що знайоме багатьом із нас: ми продовжуємо стукати в зачинені двері, хоча життя вже не раз показало, що вони не відкриваються.

І часто проблема не в тому, що ми недостатньо стараємося.

Проблема в тому, що ми настільки хочемо отримати бажане, що перестаємо чути себе. Тримаємося за людину, ситуацію, стосунки, роботу, рішення — і витрачаємо величезну кількість енергії на те, щоб змусити життя дати нам те, чого воно зараз не дає.

На зустрічі ми говорили саме про це:
як розрізнити «мені потрібно ще трохи наполегливості» і «мені вже час зупинитися».

Як зрозуміти, де ви боретеся за своє, а де — просто боїтеся відпустити.

Як почати чути власне «так» і «ні», а не жити постійним очікуванням зовнішньої відповіді.

Це була дуже чесна й глибока розмова. І я залишаю тут невеликий уривок.

Повну зустріч уже можна переглянути на Patreon.
Переходьте за посиланням — вона доступна кожному.

І я дуже раджу не просто послухати її «для інформації».
Пропустіть цю розмову через себе.

Зупиніться й запитайте:

Де в моєму житті я досі стукаю в зачинені двері?
Чого я насправді чекаю?
І що станеться, якщо я перестану стукати?

Якщо відчуваєте, що цей запит хочеться розібрати глибше й персонально, напишіть мені в особисті. З такими запитами я працюю і в програмі «21 день», і в персональній роботі.

А якщо вам потрібен простір для спілкування, роздумів і щоденного контакту — приєднуйтесь до чату «Бути собою». Я супроводжую учасників там як ментор і залишаюся на зв’язку.

Посилання на Patreon — тут.

https://www.patreon.com/OVITTACompany/posts/koli-zhittia-ni-167376968?utm_medium=clipboard_copy&utm_source=copyLink&utm_campaign=postshare_creator&utm_content=join_link

Інші посилання шукайте в шапці профілю Instagram або в чаті «Бути собою».

Можливо, сьогодні вам не потрібно відкривати ще одні двері.

Можливо, вам потрібно нарешті почути, куди життя запрошує вас піти далі.

"Бути собою, діалоги з Іриною Дзюбановською". 

telemetr.me/+C_bATkUOFjBkNmYy