Телеграм канал «🇺🇦 OVITTA LIVE»

У ритмі наших субот…

І знову ми зустрічаємось.
З першої до другої — час, коли можна трохи зупинитись, видихнути і почути себе глибше.

Запрошую вас у наш простір «Бути собою».

Напишіть у чаті, про що вам зараз важливо поговорити.
Які питання не дають спокою, які теми просяться бути озвученими. Бо кожна зустріч — вона жива. Вона про вас. Про нас.

І знаєте…
це не просто розмови.

Це про підсилення,ясність, про те, як зробити своє життя не «як виходить», а як хочеться насправді.

Чат «Бути собою. Діалоги з Іриною Дзюбановською» — це місце, де ми не тікаємо від себе, а навпаки — нарешті зустрічаємось із собою справжніми.

Долучайтеся
https://t.me/+C_bATkUOFjBkNmYy

До зустрічі в суботу 🤍

Справжня трагедія життя - це не помилки, а параліч волі, коли ви роками стоїте на місці, боячись зробити хибний крок.

Микола Сапсан часто повторював думку Фернандо Дерохаса:
«Нерішучість набагато гірша, ніж невдала спроба».

Чому? Бо, як вода, що стоїть і псується, нерішучість роз’їдає вашу впевненість, енергію та потенціал, перетворюючи життя на застійне болото нереалізованих мрій. Ви витрачаєте дорогоцінний час, намагаючись прорахувати все до дрібниць, але насправді просто тікаєте від відповідальності за власний успіх.

Поки ви вагаєтесь, життя протікає повз, а ваші можливості втрачають смак, як вода, що перетворилася на отруту.

Настав час перестати бути спостерігачем і стати дієвою силою.
Спадок Миколи Сапсана «Звичка Перемагати» вчить філософії переможців. Цей курс - не про теорію, а про інструменти для тих, хто втомився стояти на місці. Ви навчитеся не боятися помилок, а перетворювати їх на паливо для майбутніх перемог. Годі стояти у застійній воді - дозвольте своєму потенціалу текти потужним потоком до результатів. Час опанувати Звичку Перемагати і нарешті почати створювати свою історію успіху.

Деталі👇
https://t.me/ovitta_tk_bot?start=3FriV88JxEEsOrBLbyXuUvJ2oA5tHhN6

Ми витрачаємо роки, намагаючись бути «зручними», «помітними» та «потрібними», лише щоб одного разу усвідомити: якщо ви змушені постійно нагадувати про себе, значить, ви вже програли боротьбу за власну значущість. Це принизливе відчуття очікування на чужу увагу - наче випрошування підтвердження того, що ви взагалі існуєте.

Коли ваш успіх і настрій залежать від того, чи згадали про вас сьогодні, ви стаєте невидимим заручником чужих пріоритетів, втрачаючи свій справжній голос у гонитві за чужим схваленням.

Але що, якби ви стали людиною, яку неможливо ігнорувати, бо вона настільки наповнена зсередини, що не потребує зовнішніх свідків?

Спадок Миколи Сапсана «Звичка Перемагати» - це шлях до тієї самої внутрішньої автономії, де ваша цінність є аксіомою, а не предметом торгу. Навчіться будувати себе так, щоб не ви шукали уваги, а ваша присутність створювала сенс.

Час змінити стратегію очікування на стратегію творення. Станьте головним героєм свого життя, а не масовкою в чужих - приєднуйтесь до курсу і поверніть собі право бути собою. Деталі👇
https://t.me/ovitta_tk_bot?start=3FriV88JxEEsOrBLbyXuUvJ2oA5tHhN6

▪️Ми звикли будувати своє життя як скляний будинок: кожен погляд, кожне засудження чи дефіцит похвали ззовні стають тріщиною, яка повільно руйнує наш фундамент. Ви постійно біжите цей нескінченний марафон, намагаючись відповідати стандартам, які не ви самі встановили, відчуваючи, що внутрішній спокій знову вислизає, як пісок крізь пальці.

Цей «синдром чужої думки» - не просто втома, це спосіб життя, де ви є гостем у власному успіху, завжди озираючись на те, чи достатньо гучно вам аплодують.

Але справжня свобода починається там, де закінчується потреба в зовнішньому підтвердженні. Спадок Миколи Сапсана «Звичка Перемагати» - це не просто набір інструментів, це архітектура вашої внутрішньої опори, яка вчить вимірювати власну вартість лише власними кроками. Це можливість вийти з гри «залежності від оцінок» і нарешті почати створювати результати, що дарують не просто миттєве визнання, а фундаментальне відчуття перемоги над самим собою.

Припиніть бути заручником чужих думок. Зробіть перший крок до повернення контролю над власним життям - приєднуйтесь до програми «Звичка Перемагати» прямо зараз і почніть будувати успіх, який належить тільки вам.

Деталі👇
https://t.me/ovitta_tk_bot?start=3FriV88JxEEsOrBLbyXuUvJ2oA5tHhN6

Сьогодні мене зачепило. Так, емоційно. Глибоко.

Вкотре прилетіла смс. І це вже не вперше. Якби це було вперше — можливо, я б просто проігнорувала. Але це повторюється…

Питання звучало так:
«Хто така Ірина Дзюбановська?

Бо Я особисто був знайомий з Миколою Сапсаном, а її не знаю».

Чесно? Я знаю особисто багатьох людей, які були на живих подіях Миколи. І ті, хто був на цих зустрічах, прекрасно знають, хто така Ірина Дзюбановська. Бо зі слів самого Миколи більшість знає і про його дружину, і про нашу співпрацю. Він не раз говорив відкрито: якби не Ірина — багатьох курсів просто не існувало б.

Микола часто ділився тим, як ми працювали разом. Про партнерство в сім’ї. Про взаємну підтримку. Про сильні сторони кожного і спільну роботу над продуктами.

І тепер звучить питання:
«Хто така Ірина Дзюбановська і чому вона продовжує підтримувати спадок свого чоловіка?»

Ви серйозно?

Вам приносить задоволення красти курси і розповсюджувати їх у соцмережах? Ви вважаєте це гідністю — зробити так, щоб сім’я Миколи Сапсана не отримала доходу від праці, до якої ви не маєте жодного відношення?

Я читаю коментарі на YouTube:
«Поділіться»,
«Дайте безкоштовно»,
«Я в них не куплю, бо вони продають курси».

Зачекайте.

Глибока місія Миколи Сапсана — а я як його дружина знаю це достеменно — була залишити спадок. Справжній спадок. Знання, які підсилюють мислячих людей і допомагають рухатися вперед у житті.

І мислячі люди приходять, навчаються, цінують працю наставника. Бо ці знання змінюють життя.

І вже шостий рік я вкладаю свої ресурси — фінансові, часові, емоційні — щоб цей спадок жив. Щоб він був на слуху. Щоб люди мали до нього доступ.

Я включаюсь у підтримку студентів. Допомагаю з навчанням. Підтримую цей спадок і організаційно, і фінансово.

Але багато хто бачить лише те, що хоче бачити.

І знову з’являються коментарі:
«Хто ти така?»
«Тобі до Миколи Сапсана далеко».

Навчіться спочатку бачити те, що у вас під носом. І не лізьте в чужу сім’ю.

Я, як дружина Миколи Сапсана, добре знаю, хто я така. Я знала, чого хотів він. Я знала, що ми робимо як пара. І я продовжую реалізовувати це далі.

Тому скажу прямо.

Тим, хто готові підтримати і підсилити — долучайтеся.
Тим, хто хоче красти, критикувати або заважати — просто відійдіть.

Залиште свою думку при собі.

А якщо хочете дійсно зрозуміти більше — приходьте. Знайомтеся зі спадком. Навчайтеся. Підтримуйте.

Я відкрита до комунікації. До діалогу. До зворотного зв’язку.

Але не тіштеся тим, що можете когось принизити або щось у когось вкрасти.

Я завжди кажу одне:
нехай кожному віддасться сторицею.
І кожен сам побачить — з якої сторони ця сториця прийде.

А хто така Ірина Дзюбановська?

Я не лише дружина Миколи Сапсана.
Я була його партнером. Другом. Людиною, яка брала участь у створенні всього, що ви сьогодні бачите.

Я працювала над курсами.
Працювала з командою.
Зустрічала студентів — на дзвінках і на живих подіях.

Я була тим серцем, яке підтримувало Миколу.
І я продовжую йти далі, поки б’ється це серце.

Для тих, хто хоче ближче познайомитися зі мною — є відкритий чат «Бути собою. Діалоги з Іриною Дзюбановською».

https://t.me/+C_bATkUOFjBkNmYy

Щосуботи там проходять Zoom-зустрічі. Ми працюємо з людьми, які потребують підтримки і підсилення. Цей простір уже живе другий рік.

Там я також супроводжую студентів курсів Миколи Сапсана і проводжу свій марафон
«21 день — трансформація мислення та звичок через опору на себе».

І чи прагну я стати такою, як Микола Сапсан?

Ні.

Мені достатньо просто бути собою.