Телеграм канал «🇺🇦 OVITTA LIVE»

Дві речі, що мають сенс у житті - це те, що ви говорити і те, що ви робите.
Кожної миті, коли ви щось говорите і робите - у ваше життя уже закладений певний сенс.

Детально з цим розібратись ви зможете в курсі Миколи Сапсана «KeyMan»
Десять уроків якого розкриють для вас такі питання:
1️⃣ Як формувати нову реальність?
2️⃣ Фільтри, через які ми живемо.
3️⃣ Алгоритми створення нової дійсності.
4️⃣ Рамки, що визначають зміст нашого життя.
5️⃣ Оточення та прояви людей.
6️⃣ Пастка ілюзії. Як ми потрапляємо до неї?
7️⃣ Як вибирати своїх людей?
9️⃣ Внутрішні навички.
9️⃣ Ключові особистісні сили людини.
🔟 Технологія вибору та прийняття рішень.

Це ключовий курс Миколи Сапсана — і лише сьогодні ви можете отримати його
зі знижкою 25% за цим посиланням
У цьому відео Микола Сапсан говорить про те, що більшість людей хоче бути «кимось» — замість того, щоб бути самим собою…

А має бути навпаки 👇

КейМен.
Не просто тренінг. Це — зустріч із собою.

Курс, який змінює траєкторію життя!

Посилання на курс КейМен
🔹 придбати один курс зі знижкою – 25%
🔹 придбати два записи тренінгу - для глибшої та системної роботи
https://t.me/ovitta_tk_bot?start=Hl8j1Tm9vZAsatKAHxVwVPwTfCmRH46c

Після оплати доступ відкривається автоматично на 3 місяці.

Пам’ятайте:
Зміни самі не приходять.

Хороше вино потребує витримки. І так у всьому.

Коли господар закладає сад — це праця на роки. Він не встане наступного дня трусити яблуні в очікуванні врожаю. Він роками, щодня, клопіткою працею доглядатиме за садом. І навіть якщо прийде буря і знищить усе — встане і почне відновлювати. Бо це справа, в яку вклав душу.

А чи є в нас сьогодні оця витримка?

Чую часто: “Та я стільки вже пробував і кидав.” І за цими словами — не лінь. За ними відсутність внутрішньої опори.

Людина орієнтується на настрій, на мотивацію, на результат тут і зараз. А коли щось із цього зникає — зникає і рух.

Микола Сапсан казав: справа вимірюється не тим, твоя вона чи не твоя. А тим — чи не кинеш її, коли буде важко. Бо труднощі будуть завжди. Навіть у справі, яку любиш, прийде час без натхнення, без радості, без мотивації. Але справа потребуватиме — як мала дитина — щоденної уваги. Незалежно від твого стану.

Тому не вимірюйте працю “хочу чи не хочу”. Вимірюйте регулярністю. Запитайте себе чесно: чи готовий я щодня, незалежно від обставин, вкладати час і зусилля в цю справу?

Бо людина — це праця. Сказав — зробив.

Саме цьому присвячений Марафон 21 "Трансформація мислення та звичок через опору на себе".
Тут я передаю інструменти, які використовував Микола Сапсан у своїй роботі — щоб діяти не від настрою, а від регулярності. Маленькі щоденні ритуали, які поступово стають новою звичкою і внутрішньою опорою. Без залежності від мотивації. З опорою — на себе.

Взяти участь👇
https://t.me/OVITTA_promo_bot?start=4FmyQVFLAuwzxmGnrYYfgeEyx0DQH9wt

Бо врожай завжди приходить до того, хто не кинув сад.

А чи живете ви у своє задоволення? Чи задовольняєте потреби інших людей?

Провокативне відео Миколи Сапсана — але як завжди з глибиною. А чиє життя я маю задовольнити, як не своє? Рекомендую переглянути.

А для тих, хто хоче твердо стояти на ногах і жити своє життя — запрошую в програму Миколи Сапсана Перезавантаження
https://t.me/OVITTA_promo_bot?start=tS93zpyNWXbviNa67MS3363zaNjqrzeb

Ви можете розпочати з вступного ознайомчого практикуму, перейшовши за посиланням, або одразу пройти всю програму, яка складається з трьох кроків: курс Активація життя, курс Звичка перемагати та курс Аплеєр👇
https://t.me/ovitta_tk_bot?start=ru1GgiKaWf0SO4xbFp6yKgWQZ6c4q48Z

Зрозуміти, хто ви є, чого ви хочете, куди ви йдете — і як будується справжнє фундаментальне життя. Щоб жити своє — і розділяти його з близькими людьми.

P.S. Якщо хочете — переходьте за посиланням, залишайте заявку, і я вийду з вами на зв’язок. Мене звати Ірина Дзюбановська, я консультую щодо програм і допоможу підібрати той перший крок, з якого саме вам варто розпочати.

Бо основний принцип Миколи був не просто прослухати відео і набити голову знаннями — а взяти інструменти і впровадити їх у життя, змінити свою поведінку. Тоді і зміниться ваше життя на краще. І у вас буде шанс відчути це на власному досвіді. 🤍

У кого є вже супротив до навчання? Або просто втомилися вічно вчитися? А може, купуєте курси, книги — і не читаєте, не проходите їх?

Це такий синдром відкладеного життя. Розумієте, що було б непогано вивчити, знати — але не зараз, трохи пізніше. І за цим “пізніше” ховається одне відчуття: якщо я до цього приступлю, якщо почну це вчити — треба щось із цим і робити. А це вже відповідальність. А це вже зміни. І тому простіше відкласти.

Я це розумію. І саме тому запрошую вас у Марафон21 — де ви не тільки навчитеся вчитися з цікавістю і пізнавати цей світ, а ще й маленькими кроками, через маленькі ритуали, впроваджувати у своє життя те, що давно відкладали.

Деталі👇
https://t.me/OVITTA_promo_bot?start=4FmyQVFLAuwzxmGnrYYfgeEyx0DQH9wt

У цьому відео Микола Сапсан говорить про те, що більшість людей хоче бути «кимось» — замість того, щоб бути самим собою…

А має бути навпаки 👇

КейМен.
Не просто тренінг. Це — зустріч із собою.

Курс, який змінює траєкторію життя!

Посилання на курс КейМен
🔹 придбати один курс зі знижкою – 25%
🔹 придбати два записи тренінгу - для глибшої та системної роботи
https://t.me/ovitta_tk_bot?start=Hl8j1Tm9vZAsatKAHxVwVPwTfCmRH46c

Вчора в чаті “Бути собою” учасниця озвучила те, що, мабуть, відгукнеться багатьом.

“Для інших час є завжди. Для себе — ніколи. Не вмію просити про допомогу.”

Я зупинилась. Бо це не просто втома і не питання тайм-менеджменту.

У мене є своє спостереження — чому так відбувається. Звісно, це лише моє бачення, у кожного може бути своє. Але те, що я бачу найчастіше…

Є такий непомітний внутрішній сценарій, який багато хто живе роками, навіть не помічаючи. Коли відчуття власної цінності тримається не на тому, яка ти є, а лише на тому — чи всі задоволені, чи нікого не підвела, чи достатньо зробила для інших.

Поки ти потрібна, корисна, тягнеш — ти ніби заслуговуєш на місце поруч. Але раптом це просто ілюзія, яку ти сама собі створила?

І тоді попросити про допомогу — це майже як зізнатись, що ти не справляєшся. Що ти не та ідеальна, якою маєш бути.

Але я хочу запитати інше.

Яку вигоду ти отримуєш від цього стану?

Можливо, поки ти все робиш для всіх — ти завжди зайнята. А зайнята людина не мусить зупинятись і зустрітись із собою. Не мусить питати, чого хоче вона сама. Не мусить відповідати за своє щастя.

І це по-своєму дуже зручно — бо не треба зупинятись і ставити незручні питання собі.

І ще одне питання, яке варто поставити собі чесно: хто ти є, коли нікому нічого не робиш?

Чи ти знаєш цю себе? Чи тобі там комфортно?

Я не про осуд, я про те, що сама через це проходила і знаю, як воно відчувається зсередини.

Просто іноді найважливіший крок — це не навчитись просити про допомогу, а дозволити собі просто бути, не заради когось, не через те, щоб комусь догодити, а просто бути собою — і цього вже достатньо.

А у вас буває таке? Напишіть — мені справді цікаво. 💛

Відкритий чат для спілкування та щосуботніх безкоштовних групових зум-консультацій👇
https://t.me/+C_bATkUOFjBkNmYy