Телеграм канал «Наші Гроші»

СБУ передало до суду звинувачення щодо Шимана, керівника державного заводу, який у 2024 році постачав на фронт браковані міни. Навіть не пам’ятаю чи були якісь більш високопоставлені люди в Україні, яких спецслужба вела в тюрму за перешкоджання діяльності ЗСУ та ще й з таким очевидним корупційним підтекстом. Бо на тому Шимані ще до того скандалу не було місця для клейм через наявні підозри НАБУ.

Але є купа але. Абсолютно поза увагою СБУ в цій справі лишились всі урядовці, які стояли над цією схемою згори – Умєров, Гаврилюк, Камишин, Сметанін. Деяких Зеленський навіть ще більше наблизив до себе, а деяких зберіг.

Ну і да. Після того як завод Шимана провалив державне замовлення – імпортери задрали на 10% доларові ціни на міни для України. Хтось дуже добре прикурив на тому, що держава довго заплющувала очі на корупцію, яка породжувала рукожопіє.
Все відео тут https://www.youtube.com/watch?v=LCRHUF-_hVs

Влада роздала учасникам Єдиного телемарафону чергові 638 млн грн на виготовлення контенту, в якому домінують спікери від партії влади "Слуга народу".

В обґрунтуваннях закупівель вказано, що у 2023 році ці телеканали виграли творчий конкурс на право мовити в телемарафоні, тому з ними уклали прямі угоди. Однак в цих документах немає жодних свідчень, що інші телеканали на кшталт «Еспресо» Костянтина Жеваго, «Прямого» Петра Порошенка чи «24» Андрія Садового не можуть надавати подібні послуги.

Нагадаємо, у 2024 році профільне видання «Детектор медіа» повідомляло про ознаки цензури на телемарафоні. Оскільки туди взагалі не запрошували одного з лідерів опозиції Петра Порошенка та його партії «Європейська солідарність». Тривалий час ситуація не змінювалась. Наприклад, в першому кварталі 2026 року в ефірі марафону представники владної фракції партії «Слуга народу» мали 82% усіх «депутатських» гостьових студій. На початку квітня ця тенденція продовжувалась.

Держспецзв’язку провело крупну закупівлю дронів-розвідників DJI Matrice 4T на суму 386 млн грн.

В кількох контрактах ціна виявилась на рівні 168 тис грн за комплект. Це найнижча ціна з тих, які ми побачили в "Прозорро" за останній період.

Найближчим до рекорду ДССЗЗІ було ГУ Національної поліції в Полтавській області, яке замовило у квітні Matrice 4T по 170 898 грн.

Також наразі триває закупівля «Агенції оборонних закупівель» на 1,25 млрд грн. Договори ще не підписано, а найнижча із запропонованих учасниками цін ‒ 174 200 грн/комплект.

Роздрібні ціни на цю модель за даними майданчика «Hotline.ua» коливаються від 155 999 до 296 500 грн, а середня ринкова ціна на 21 квітня становила 183 477 грн.

Колеги з «Антикорупційного виміру» розкопали як біглий депутат Одеської міськради ховає статки від конфіскації.

За версією слідства, Олександр Матвєєв, будучи членом комісії з комунальної власності, розробив схему на 11 млн грн за якою підконтрольні йому фірми орендували приміщення в центрі Одеси. Потім ці приміщення викуповували без жодних конкурсів. Площу приміщень незаконно збільшували за рахунок підвалів та горищ. А наприкінці «комуналку» перетворювали на житлові квартири та продавали нічого не підозрюючим людям.
Коли запахнуло смаженим, депутат втік (червень 2024 року), а його дружина Тетяна терміново подала на розлучення та поділ майна. Суд був щедрим: три квартири, офіс-магазин, дача, паркомісця та Toyota Land Cruiser відійшли колишній дружині.

За 2025 рік депутат задекларував заощаджень понад 20 тис євро, жодного доходу та нерухомості. Навіть якщо Матвєєва визнають винним, конфіскувати у нього вже майже нічого.

До відома. Міноборони зробило крупну закупівлю нагрудних відеокамер для військових ТЦК. Замовлено 5,5 тисяч камер Motorola за 291 мільйон гривень. Це як ознака того, що влада розуміє - війна надовго.

У лютому я повідомив (ютуб фбук), що через низку обставин взимку були зірвані нормальні поставки по «бригадним» закупівлям дронів на опто-волокні. Чи то Цукерберг, чи то «Гугль» розмістили в Китаї великі замовлення на опто-волокно, і китайські заводи взвинтили ціну у кілька разів, хоч контракти на поставки для українців і були укладені раніше. Однак на потреби Штучно-Інтелектуальних гігантів треба набагато більше оптоволокна. Та й грошей у технобро набагато більше, ніж у воюючої України. Тому нашим вийшов облом. Не нравиться – судись з китайцями. Які офіційно для України взагалі не роблять нічого.
Звісно, це не мало б відбитись на контрактах, укладених через «Дот-чейн» в грудні 2025 року. Бо там йдеться про швидкі закупівлі, коли бригада замовляє товар, який має вже лежати на складі. Там терміни поставки вимірюються в днях чи тижнях.
Один з виробників тоді уклав таку кількість контрактів, що вона, можливо, перевищувала його складські запаси. Ці запаси просто ніхто не перевіряв на відповідність законтрактованим обсягам. І коли китайці накрутили ціну - рентабельність виробництва нових дронів очікувано улетіла вниз. Та й сама наявність оптоволокна у швидкому доступі для виробника виявилась під питанням. Відтак я отримав інформацію про зрив термінів поставок деяким в/ч.
Перша реакція на повідомлення була очікувана. Деякі експерти і учасники ринку кинулись доводити, що це брехня і провокація. Ну ок, мені не звикати до самозахисних гуртувань довкола прапора. Аби потім діло робили для виправлення проблеми. Бо коли про проблему мовчать – тоді взагалі ніхуя не робиться, лежачий камінь без води не ворухнеться. Зони комфорту, знаєтє лі, страшна вєщь))) Тож пройшло пару місяців і Міноборони визнало проблему. І ось що офіційно повідомило:

«Міністерство оборони України оновило механізм закупівель оптоволоконних дронів, щоб забезпечити постачання БпЛА на фронт в умовах коливань цін на ключові компоненти… Останнім часом контрактування ускладнилося через ситуацію на глобальному ринку: ціни на оптоволокно зростали та коливалися у 2–6 разів.
У таких умовах виробники укладали контракти за фіксованою ціною, однак уже за кілька тижнів вартість ключових компонентів могла суттєво змінитися. Це створювало ризики зриву виконання контрактів і постачання дронів.
…Спільно з Кабінетом Міністрів України та Агенцією оборонних закупівель ДОТ Міноборони запровадило механізм коригування вартості контрактів відповідно до ціни ключових компонентів – оптоволокна, котушок, бобін. Із кінця березня за централізованими закупівлями вже укладено перші додаткові угоди з оновленою ціною з урахуванням подорожчання оптоволокна. Оновлений механізм дозволяє забезпечити виконання контрактів навіть в умовах нестабільності ринку».

За дужками прес-релізу Міноборони лишився вищеописаний баг «Дот-чейну», через який ця ситуація взагалі сталась. «Агенція оборонних закупівель», які впроваджувала «Дот-чейн», потім повідомила, що немає можливості перевіряти запаси і взагалі не контролює, що там бригади по горизонталі замовляють у постачальників. Бо «DOT-Chain» - це грубо кажучи як непрозоре «Прозорро». Це майданчик де постачальники і замовники знаходять один одного. А що вже вони потім між собою роблять – то це ж не питання до «Прозорро».

Ок. Я щиро сподіваюсь, що ця історія не матиме продовження. І що закупівлі дронів на «Дот-чейні» будуть швидкими, відповідатимуть спроможностям постачальників і потребам військових. Але якщо у військових нема вимоги до швидкості поставок по контрактам DOT-Chain – ок. Нехай все йде як йде)))

Міноборони підтвердило, що з дронами на опто-волокні була проблема. Ось що вирішили 👇👇👇