Шановні військовослужбовці Державної прикордонної служби України!
Шановні ветерани-прикордонники!
Прийміть від Ізмаїльської міської ради та виконавчого комітету щирі вітання з Днем прикордонника України!
Українські прикордонники — це надійний щит Держави, невід’ємна частина Сил безпеки та оборони нашої Батьківщини.
Сьогодні, в умовах повномасштабного воєнного вторгнення російської федерації в Україну, Ваша служба є уособленням мужності, незламності, бойового братерства та самопожертви.
Ми глибоко вдячні Вам за кожен день служби, за врятовані життя, за можливість для українців працювати, вчитися і жити під мирним небом.
Пишаємось кожним Захисником і Захисницею, які боронять нашу землю.
Світла пам’ять Героям, які віддали своє життя за Україну. Їхній подвиг назавжди залишиться в серцях українців.
Сьогодні ми вітаємо військовослужбовців Державної прикордонної служби України та ветеранів-прикордонників із професійним святом — Днем прикордонника України!
У цей непростий для нашої держави час повномасштабної війни, коли російський агресор зазіхає на свободу й територіальну цілісність України, прикордонники щодня демонструють справжній героїзм, силу духу та незламну вірність присязі.
Шановні прикордонники!
Щиро дякую кожному з вас за мужність, витримку та щоденну небезпечну працю. Окрема глибока шана — ветеранам-прикордонникам, які заклали міцні традиції служби, виховали покоління захисників і передали їм свій досвід та любов до Батьківщини.
З глибоким сумом і вдячністю схиляємо голови перед пам’яттю Героїв, які віддали своє життя за Україну. Їхній подвиг назавжди залишиться у наших серцях і стане дороговказом для майбутніх поколінь.
Бажаю вам міцного здоров’я, витримки, надійного тилу та Божого захисту. Нехай кожен день наближає мир і Перемогу!
💔 Старший матрос Дмитро Корнієнко на псевдо Кольщик загинув 24 січня 2024 року на борту ІЛ-76, яким українські військовополонені поверталися додому в межах обміну. Літак збили на території Бєлгородської області РФ. Воїнові назавжди 27 років.
Дмитро народився 29 квітня 1996 року в селищі Високий Харківської області. Навчався в місцевому ліцеї №1.
"Він дуже любив вчитися. У школу пішов у 6 років. Всі уроки відвідував із задоволенням. Отримував гарні оцінки. Ніхто з учителів поганого слова про нього не скаже. Дуже хорошим хлопцем був", – сказала мати Оксана Михайлівна.
Після 11 класу вступив до Харківського електромеханічного коледжу, а потім і до національного університету міського господарства ім. О.М. Бекетова. Але після другого курсу покинув навчання. Працював тату-майстром і баристою в харківському ТЦ "Французький бульвар".
"Дмитро був творчою людиною. Любив музику. В студентські роки грав на ударній установці в музичному гурті, з яким виступав у клубах. Дуже гарно малював. Це було його улюбленим заняття. Обожнював каву. Щоб стати баристою, їздив на навчання у Львів", – сказала Оксана Михайлівна.
У 2019-му Дмитро пішов на строкову службу. Наприкінці того ж року підписав контракт. Служив у 36-й окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Обіймав посаду старшого оператора відділення радіоперехоплення та пеленгації радіотехнічної групи морського загону технічних видів розвідки.
Брав участь в ООС і мав статус ветерана війни.
Повномасштабне вторгнення Дмитро зустрів у Маріуполі. Разом із побратимами мужньо боронив місто від окупантів. 12 квітня 2022 року біля заводу імені Ілліча він потрапив у полон.
"Нічого про його долю не знали до липня. А потім вагітна дівчина, яку обміняли, розповіла, що Діма в полоні. Вже пізніше нам прийшло офіційне підтвердження", – поділилася мати захисника.
Дмитра посмертно нагородили нагрудним знаком "Комбатантський хрест".
Поховали оборонця у селищі Високий на Харківщині. У нього залишилися батьки і брат.
Українська правда спільно з платформою Меморіал вшановують пам’ять полеглих військових
На жаль, наразі відомо про щонайменше чотирьох постраждалих внаслідок ворожої атаки. Двоє жінок 25 і 44 років та чоловіки 38 і 62 років. Усім постраждалим надається необхідна медична допомога.