Щодня й щоночі ми захищаємося від російських ударів. Вчора на Херсонщині росіяни вдарили FPV-дроном по чоловічому монастирю. На жаль, один служитель монастиря загинув, ще четверо поранені. Мої співчуття рідним і близьким. Були удари по критичній і цивільній інфраструктурі на Харківщині, Сумщині, Одещині. На Дніпровщині та Запоріжжі – влучання по житлових будинках. Під ударами з вечора були також Вінниччина, Київщина, Житомирщина та Черкащина. Тільки за цей тиждень РФ випустила проти нас понад 2000 ударних дронів, з них більшість реактивні, 1700 авіабомб і 19 ракет різних типів.
Україна постійно шукає і знаходить, як захищатися та відповідати на ці удари проти життя. Важливо, щоб і наші партнери шукали та знаходили способи змушувати Росію відчувати її війну. Саме зараз правильний момент, щоб робити нові санкційні кроки проти агресора й дотискати мир через силу. Відповідні можливості є у Америки, є у Європи, є у всіх країн «сімки». Розраховуємо на нові сильні кроки. Дякую всім, хто допомагає.
У Московському регіоні цієї ночі дуже відчутно спрацювали наші далекобійні відповіді. Є ураження одного з ключових підприємств нафтової промисловості РФ та обʼєкта логістики агресора. Це мільярди доларів, які підтримують воєнну машину. Працювали, зокрема, FP-1, RZ-100, MICH-2000, «Паляниця», Vendetta, «Лютий», «Барс», «Фламінго», «Січень», Pelican.
Дякую нашим воїнам за влучність: СБУ разом із СБС, ССО, ГУР і СЗР. Було також застосовано санкції по підприємству у Воронезькому регіоні. Москва повинна не будувати ешелоновані кільця ППО за рахунок інших регіонів, а завершити свою жорстоку війну й обрати мир. Є на столі кроки для деескалації: в енергетиці, продовольчій безпеці. Потрібна політична воля. Дякую всім, хто посилює українську далекобійність. Вдячний кожному, хто доповнює наші далекобійні відповіді відповідями санкційними. Слава Україні!
КНП «Ізмаїльська міська центральна лікарня» отримала 20 крісел колісних. Їх використовуватимуть у відділеннях для пацієнтів, які тимчасово або постійно мають труднощі з пересуванням.
Передача стала можливою завдяки партнерству Rotary Club Izmail та благодійної організації Hope Haven (США).
Така допомога завжди важлива, а в умовах повномасштабного воєнного вторгнення росії в Україну — особливо необхідна. Щодня наші медики допомагають людям, які через поранення, захворювання чи наслідки війни потребують лікування та тривалої реабілітації. Тому все, що допомагає зробити цей шлях зручнішим, безпечнішим і комфортнішим, має особливе значення.
Нові крісла колісні полегшать пересування пацієнтів у лікарні, зроблять їхнє перебування комфортнішим та допоможуть медикам краще організувати процес лікування, відновлення і реабілітації.
Щиро дякуємо американським партнерам за підтримку, небайдужість і готовність допомагати Україні та нашим людям у цей надзвичайно складний час.
Сьогодні підтримка медичних закладів — це значно більше, ніж передача обладнання чи необхідних речей. Це конкретна допомога людям, можливість отримати належний догляд, пройти реабілітацію та зробити ще один крок до відновлення.
Дякуємо всім, хто в часи надважких випробувань для українського народу залишається поруч, підтримує наших медиків і допомагає нашим людям на шляху до відновлення та Перемоги.
Дякуємо нашим героїчним Силам безпеки та оборони, які виборюють наше право на майбутнє.
💔 24-річний Василь Петрусь, псевдо Картавий, поліг 5 грудня 2025 року внаслідок мінометного обстрілу та удару ворожим дроном у місті Лиман на Донеччині.
Василь народився 19 березня 2001 року в селі Боратин Львівської області. Навчався на пекаря-кондитера, а потім підписав контракт із Збройними силами України.
Він служив у 96-му окремому батальйоні підтримки 3-го армійського корпусу. Був командиром машини відділення дорожньої техніки інженерно-дорожньої роти.
"Мій брат Василь був щирим і відважним. Він завжди впевнено йшов до своєї мети, не відступав перед труднощами й залишався вірним своїм принципам. Мав велике серце, любив життя, родину та Україну. Він став на захист Батьківщини свідомо, з почуття обов’язку і честі. Його подвиг назавжди залишиться в наших серцях", – написала сестра Марія.
Василя Петруся відзначили нагрудним знаком "Ветеран війни – учасник бойових дій" та медаллю "За поранення".
Поховали захисника в селі Боратин на Львівщині. У нього залишилися батьки, дружина, сестра та четверо братів.
Українська правда спільно з платформою Меморіал вшановують пам’ять полеглих військових